Один із найвпливовіших українських олігархів Ігор Коломойський не з’являється в Україні вже понад 8 місяців. Після того, як у грудні 2016-го його «ПриватБанк» забрала держава (за даними Нацбанку – з величезною фінансовою дірою), в Україні порушені кримінальні справи щодо виведення десятків мільярдів гривень з «ПриватБанку» перед його націоналізацією, — передає Радіо Свобода.
Чому олігарх так довго не навідується в Україну? Як Коломойському живеться в Женеві та як він відсвяткував свій ювілей – адже Лондонський суд заборонив олігархові витрачати більше ніж 20 тисяч фунтів на тиждень? Хто з української політичної еліти відвідує Коломойського у Швейцарії? І про що він міг домовлятись на березі Женевського озера із «людиною президента» Борисом Ложкіним?
«Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») дізнались про зустрічі, які можуть бути доленосними для України, але тримаються в секреті.
Таємна зустріч у Женеві
26 березня 2018 року. Женева, Швейцарія. Журналісти програми «Схеми» помічають, як український олігарх Ігор Коломойський виходить із офісної будівлі в центрі міста і прямує в бік п’ятизіркового готелю Four seasons.
У вікнах ресторану в цій же будівлі журналісти бачать його бізнес-партнера та екс-співвласника націоналізованого «Приватбанку», олігарха Геннадія Боголюбова.
Поруч із ним – екс-голова Адміністрації президента та один із найближчих соратників Петра Порошенка Борис Ложкін.
За столом із ними – і сам Ігор Коломойський.
Олігархи спілкуються з людиною з найближчого оточення президента Порошенка понад дві години, а потім утрьох виходять із ресторану. Без жодної охорони Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та Борис Ложкін прогулюються уздовж Женевського озера.
Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов – колишні співвласники «Приватбанку». У грудні 2016 року Кабінет міністрів ухвалив рішення передати банк у власність держави. У Нацбанку почали звітувати про збитки у мільярди доларів і можливі зловживання з боку колишнього керівництва. Нині справи, пов’язані із «Приватбанком», розслідує НАБУ та Генеральна прокуратура. А в Лондоні триває судовий процес за позовом української держави в особі вже націоналізованого «Приватбанку» проти двох олігархів.
Уже понад 8 місяців Ігор Коломойський не відвідує Україну. У Женеві він облаштувався ще на початку двотисячних – в тому числі на випадок погіршення відносин зі владою. Офіс олігарха розташований на вулиці Quai du Mont-Blank – через дорогу від п’ятизіркового готелю, де за тисячі кілометрів від України, без зайвих очей, відбуваються важливі розмови.
Стосунки з президентом
За чотири роки перебування Петра Порошенка на посаді президента країни Ігор Коломойський, уже вдруге, більше, ніж на півроку, залишає Україну.
У листопаді 2015-го, коли стосунки між олігархом та президентом Порошенком вперше зіпсувались, Коломойський дав інтерв’ю, в якому розповів, що не відвідує Україну через імовірні загрози для себе.
У той час заарештували одного з його найближчих соратників – Геннадія Корбана.
«Ну, скажімо так… До того, як затримали Корбана, у мене взагалі не було жодних сумнівів, а зараз я не знаю, що там у кого в голові. Я не знаю, є загроза чи ні, але цілком імовірно, що вона існує», – казав Ігор Коломойський.
Тоді до Києва олігарх повернувся лише після піврічного перебування в Женеві – і саме тоді, у 2016-му, програма «Схеми» зафіксувала, як після проголошення Порошенком деолігархізації олігарх Коломойський таємно відвідує Адміністрацію українського президента.
Сам Петро Порошенко під час прес-конференції на запитання про зустріч з Коломойським відповів так:
«З Коломойським останнє питання, яке ми обговорювали, це була ліквідація податкової заборгованості й обговорення питання ліквідності й надійності роботи «Приватбанку». <…> Чому це відбувається? Тому що стабільність банківської системи і здоров’я «Приватбанку» є в переговорах з Міжнародним валютним фондом».
Отож, президент підтвердив, що особисто вів перемови з олігархом Коломойським щодо «ПриватБанку», який на той момент належав Коломойському й Боголюбову, і потребував рефінансування та докапіталізації. Хоча питання функціонування банків не належить до повноважень і компетенції президента.
«На мій погляд, президент може зустрічатися в тому числі і з представниками бізнесу, в цьому немає нічого ганебного. В Адміністрації президента нічого не приховують», – так, у свою чергу, прокоментував в інтерв’ю зустріч президента з олігархом Борис Ложкін, який на той момент обіймав посаду голови адміністрації Порошенка.
Щодо того, що Ігор Коломойський тривалий час не з’являвся в Україні, Ложкін з усмішкою пояснював журналістам: «Вочевидь, йому подобається альпійське повітря і якісна вода, яку він п’є в Женеві».
Саме Бориса Ложкіна тоді в ЗМІ називали одним з головних комунікаторів президента з українськими олігархами.
«Я б не сказав, що моя спеціалізація – олігархи. Просто це одні із тих людей, з якими я спілкуюся по суті своєї роботи . Це справді так… Президенту вирішувати, хто в нього гарний комунікатор», – відповідав Ложкін.
Виходить, що олігарх Ігор Коломойський не мав гарантій безпеки, тому півроку не з’являвся в Україні. А коли прилетів в Україну, то одразу мав зустріч із президентом в Адміністрації президента. Відтак хто, як не президент, міг надати гарантії недоторканності олігарху для того, щоб він міг приїхати на перемови?
Націоналізація
Український офіс Ігоря Коломойського розташований на вулиці Володимирській у Києві.
За інформацією джерел «Схем», востаннє олігарх був тут у липні минулого року і наразі в Україну не збирається. Свою тривалу відсутність Ігор Коломойський погодився прокоментувати «Схемам» телефоном.
«Я не «живу в Україні, і тому не залишаю» (Україну – ред.), я живу в Женеві. Я не приїжджаю, бо настільки завантажили мене цими міжнародними судами, що нема часу. Дуже багато роботи з адвокатами», – пояснив олігарх.
На уточнення журналіста «Схем», чи не є також причиною його відсутності в Україні через можливі претензії до нього, як до колишнього співвласника «Приватбанку» з боку нинішнього керівництва банку, Мінфіну і Національного банку:
«Вони мають до мене, напевно, претензії. І знову ж таки, поїхати сьогодні в Україну було б верхом необдуманості. Мало що на думку спаде Нацбанку або «Приватбанку»? Вони подадуть у суд, наприклад, і скажуть, що я їм там щось заборгував, наприклад, мільйон гривень. І я приїхати зможу, а виїхати не зможу вже».
У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про передачу найбільшого банку України – «Приватбанку» – у власність держави. Хоча ще в червні 2016-го президент переконував, що жодних загроз існуванню банку не існує, а його ліквідність достатня.
«Заходів, які протягом останніх двох років вживали приватні власники, виявилось недостатньо. Проблеми «Приватбанку» накопичувалися роками, і в умовах війни та економічної кризи вони ще більше загострилися», – пояснив тоді президент Порошенко. – Акціонери не знайшли ресурсів для виконання обов’язкової програми докапіталізації, а чинна бізнес-модель, очевидно, себе вичерпала. Виникла пряма загроза як і самому банку, так і всій банківській системі України».
Сам Коломойський заявив «Схемам», що вважає націоналізацію «Приватбанку» «безпідставним» кроком:
«Абсолютно незаконний, спровокований (крок – ред.), у тому числі, з політичними підтекстами. Там багато різних інтересів: від кар’єрних міркувань до бажання поживитися чужими активами. Комусь, можливо, «1+1» захотілось забрати перед виборами», – вважає бізнесмен.
Розслідування
Ще перед націоналізацією співвласники «Приватбанку» Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, як зазначали в міністерстві фінансів, пообіцяли реструктуризувати кредити, які раніше надали пов’язаним із ними компаніям. Про це свідчить лист на сайті цього відомства. Утім, згодом, як стверджують у Мінфіні, виконувати обіцяні зобов’язання колишні власники відмовились.
«Сума збитків, яка зараз встановлена в провадженнях НАБУ (щодо «ПриватБанку», – ред.), складає більше 150 млрд гривень. Це те, що було вкрадено вже після революції. Левову частину цих коштів становлять кошти, виведені з «Приватбанку». До того ж,самі знаєте, що «Приватбанк» – це фактично фінансова піраміда, яка будувалася роками, і за день це неможливо розслідувати. Це розслідування триває», – казав у Верховній Раді директор НАБУ Артем Ситник.
Справи, пов’язані із «Приватбанком», розслідує не тільки НАБУ, але й Генеральна прокуратура. Про звернення до ГПУ у липні 2017 повідомив на той момент голова правління «Приватбанку» Олександр Шлапак:
«Нами було підготовлене подання до Генпрокуратури, вони передані туди. ГПУ відкрила кримінальні справи за статтею 218 та 220 ККУ, вперше – за статтею доведення банку до неплатоспроможності».
А вже в лютому 2018 року генпрокурор Юрій Луценко в інтерв’ю виданню «Лівий берег» підтвердив, що Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов були допитані «у багатьох обставинах, пов’язаних із «Приватом». Ігор Коломойський розповів «Схемам», що поки що правоохоронні органи «не мають до нього претензій і допитують як свідка».
У свою чергу, міністр фінансів Олександр Данилюк ще з грудня 2017-го року заявляв, що відомство Луценка, за його словами, затягує розслідування.
Компенсувати витрати держави на порятунок тепер уже державного банку, на думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, можна було б за рахунок інших активів колишніх власників.
«По-хорошому, держава має зараз прийти й забрати все, що мають Коломойський і Боголюбов в Україні, щоб компенсувати витрати платників податків на націоналізацію банку», – вважає Фурса.
Але наразі в Україні жоден із активів Коломойського та Боголюбова не перейшов у власність держави. Наприклад, на початку березня цього року Нацбанк програв у Господарському суді Києва колишнім власникам «Приватбанку» право забрати гірськолижний курорт «Буковель».
«Коломойський в Україні вміє дуже добре працювати з судами. Ці суди виносять безглузді рішення часто. «Вони «бомбардують», вони вміють дуже добре працювати з українською судовою системою, максимально ускладнюють тут усі процеси. Вони створюють ризики, ситуації, коли з ними легше домовитися, ніж це все вирішувати», – каже Фурса.
А от за кордоном, схоже, процес пішов швидше. Держава в особі вже націоналізованого «Приватбанку» подала позов проти Коломойського та Боголюбова до Високого суду Лондона з метою повернути кошти, які, за їхніми даними, були незаконно виведені з фінустанови.
На думку виконавчого директору ГО «Центр протидії корупції» Дарії Каленюк, Коломойський цього процесу боїться. «На рішення в Британії, як на мене, він буде намагатися вплинути українськими інструментами. Найпростіше генеральному прокурору підіграти Коломойському в суді».
Зустріч в Амстердамі
Ймовірно, домовлятися щодо впливу на суд Лондона олігарх та генпрокурор могли в Амстердамі, припускає Дарія Каленюк.
Свідками цієї зустрічі наприкінці листопада 2017 року стали українські студенти, відповідні фото виклали в соціальні мережі. Пізніше Юрій Луценко в коментарі ТСН.ua, що входить до медіаімперії Коломойського, пояснив: літав до Амстердама на медичну діагностику, гуляв містом, випадково зустрів олігарха. Коломойський теж у коментарі «Схемам” стверджує, що це була випадковість. «Дійсно, це звучить смішно. Але іноді так буває. Спілкувались хвилин 5-7».
«Це відбулося до грудневого рішення, яким Лондонський суд постановив заморозити активи по всьому світу. Я вважаю, що є підстави думати про спробу домовленостей між Коломойським та Луценком. Очевидно, вони намагалися домовитися, щоб взагалі цього судового рішення не відбулося. У певний момент Луценко почав кримінальне провадження стосовно аудиторів і юридичної фірми, які були найняті державою для того, щоб зібрати докази й передати їх у суд», – вважає Дарія Каленюк.
Судовий процес «Приватбанку» проти Коломойського та Боголюбова у Лондоні триває і досі: він почався зі всесвітнього арешту активів колишніх співвласників. Суд також встановив ліміт і на особисті витрати – 20 тисяч фунтів стерлінгів на тиждень для кожного.
55-й день народження Коломойського
13 лютого, в день народження Ігоря Коломойського, в аеропорту Женеви знімальна група«Схем» помітила літак народного депутата й співголови депутатської групи «Відродження» Віталія Хомутинника.
Неподалік журналісти побачили ще один борт, яким користуються бізнесмени брати Суркіси.
Увечері того ж дня, 13 лютого, до Женеви прилетів донедавна російський, а нині український бізнесмен Павло Фукс.
Услід за ним до готелю Four seasons приїхав народний депутат Віталій Хомутинник.
Серед гостей «Схеми» побачили також Володимира Зеленського, шоумена й керівника студії «Квартал 95», яка співпрацює з телеканалом Коломойського «1+1».
Основне святкування проходило в іншому закладі. Журналісти «Схем» відшукали його завдяки фото гостей в Instagram.
Це ресторан Parc des eaux vives на березі Женевського озера.
Серед гостей одними з останніх на святі залишились екс-заступник колишнього губернатора Дніпропетровської області Коломойського Святослав Олійник та народний депутат від групи «Відродження» Євген Гєллєр.
Пізніше «Схеми» звернулись до адміністрації ресторану з проханням порахувати, скільки коштуватиме відзначити свято в такому ж форматі, як 13 лютого, коли святкував Коломойський. Адміністрація надіслала нам такі дані: святкування було розраховане на сто гостей. Вартість харчування гостей та обслуговування офіціантів склала 23 тисячі 175 швейцарских франків.
Особа, на чиє ім’я замовляли свято, мала таке ж прізвище, що й сестра Коломойського.
Виходить, що святкування дня народження без спиртних напоїв коштувало, якщо у перерахунку на британську валюту, – 17 тисяч фунтів стерлінгів. Це на 3 тисячі фунтів менше від тижневого ліміту Коломойського відповідно до рішення Високого суду Лондона. Однак, схоже, що розраховуватись могла сестра Коломойського, оскільки саме її прізвище зазначене в листі, який ми отримали від адміністрації ресторану, а тому ця сума, ймовірно, могла бути не врахована в особисті витрати олігарха. Сам він у коментарі «Схемам» повідомив, що ліміту не перевищував:
«Я взагалі навіть не витратив жодної копійки. Ліміт не був перевищений, а друге: сплачував не я.
А може, друзі скинулись, я не знаю. Я не дам пану Порошенку, як основному замовнику чи бенефіціару цього Лондонського суду, такого шансу, щоб він порадів, що я виявив неповагу до суду», – сказав Коломойський у коментарі «Схемам».
Переговорник від Банкової
Чи може саме Борис Ложкін виконувати функцію переговірника і представляти інтереси президента Порошенка під час перемов із колишніми співвласниками «ПриватБанку» Коломойським і Боголюбовим?
У 2014 році Борис Ложкін отримав посаду голови Адміністрації президента, на яку свого близького товариша призначив Петро Порошенко після перемоги на виборах.
«Моє завдання – вибудовувати конструкції, які необхідні для забезпечення ефективної діяльності президента», – сказав тоді Ложкін.
Загалом на цій посаді він пропрацював майже 2 роки.
Тоді Порошенко, дякуючи Ложкіну за роботу, заявив, що високо оцінює його «ефективні менеджерські якості». І згодом вирішив призначити його секретарем Національної інвестиційної ради та своїм радником.
От тільки чи припинив Борис Ложкін «вибудовувати конструкції», як він зазначав, «для ефективної роботи президента» і після того, як залишив посаду голови АП?
За інформацією джерел «Схем», саме Борис Ложкін літав з президентом Порошенком на різдвяний відпочинок на Мальдіви, хоча сам Ложкін це спростував, а президент запитання про ймовірний спільний відпочинок проігнорував.
До президентських виборів в Україні – менше року. Згідно з останніми даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, якби вибори відбулися в лютому цього року, Петро Порошенко опинився б лише на 4 місці, поступившись Юлії Тимошенко, Олегові Ляшку та Анатолію Гриценку.
Для того, щоб переобратися вдруге, Порошенку, схоже, вкрай важливо, аби центральні телеканали, підконтрольні українським олігархам, обмежили критику чинної влади або зосередилися на її досягненнях. Власну медіаімперію має й олігарх Ігор Коломойський.
Ще в 2015-ому році Коломойський зазначав, що президента Порошенка цікавить медійна підтримка і що саме це є предметом торгу з чинною владою.
Про що саме говорили один з найближчих соратників президента Борис Ложкін, олігархи Ігор Коломойський та Генадій Боголюбов того вечора у Женеві у ресторані готелю Four seasons, невідомо. Мова могла йти про медіапідтримку – в обмін на збереження активів чи сприяння у вирішенні справ в українських судах.
«Схеми» намагалися спитати про це в Бориса Ложкіна особисто, зустрівши його біля офісу. Однак він не захотів спілкуватися з журналістами. Пізніше його прес-секретар надіслала письмову відповідь.
«Борис Ложкін не веде і не може вести жодних переговорів від імені президента Петра Порошенка, оскільки вже майже два роки не займає посад в Адміністрації президента, а також не є його радником чи представником.
Після завершення роботи в Адміністрації президента Борис Ложкін повернувся до приватного бізнесу – це послідовна позиція пана Ложкіна, яку він озвучив у момент вступу на посаду глави АПУ та якої зрештою дотримався. Борис Ложкін не займається і не планує займатися політикою. Наразі всі зустрічі, які він проводить, є приватними, і стосуються виключно самого пана Ложкіна, його бізнесу або особистого життя», – йдеться в письмовій відповіді від Бориса Ложкіна.
Дистанціюватися від Петра Порошенка Борис Ложкін почав два місяці тому, коли президент вивів давнього товариша зі складу інвестиційної ради.
У лютому цього року телеканал Al Jazeera стверджував, ніби Порошенко звільнив Ложкіна за кілька годин після того, як журналісти сконтактували з ними щодо розслідування про отримання обома десятків мільйонів доларів від угоди при продажі UMH бізнесмену Сергієві Курченку в 2013 році.
За даними джерел програми «Схеми», Борис Ложкін дистанцюється від президента лише публічно, непублічно залишаючись впливовим представником президентської команди.
Про зустріч колишніх співвласників «Приватбанку» з людиною з найближчого оточення президента ми запитали й в олігарха Ігоря Коломойського. Він пояснив, що Борис Ложкін приїжджав до Геннадія Боголюбова.
«Вони давні друзі. Крім того, були партнерами. У них є що обговорювати і про що розмовляти, – розповів Коломойський. – Я приєднався до них, коли вони пішли вечеряти. Звичайно, говорили про українські реалії, про політику говорили, про перспективи, про те, що Петро Олексійович ніколи не буде президентом більше. Розповідав, як тікають усі від Петра Олексійовича Порошенка, як уже думають, як від нього якнайшвидше заховатися, якби не залишитися на цьому кораблі і не врізатися у цей айсберг».
Коломойський також додав у коментарі «Схемам», що це була зустріч «українців, що мешкають у Женеві, з людиною, яка приїхала з «Великої землі» – маючи на увазі Бориса Ложкіна.
«Так, (з людиною – ред.) з оточення президента Порошенка, але яке вже не є найближчим оточенням президента Порошенка. І, по-моєму, намагається дистанціюватися від цього оточення», – сказав Коломойський».
«Намагаються (вести перемови зі мною – ред.), але ми залишимо це за дужками сьогоднішнього інтерв’ю», – додав олігарх.
Окремо «Схеми» надіслали запит президенту із запитанням, чи уповноважував він Бориса Ложкіна проводити перемови від його імені. Відповіді на момент публікації не отримали.
Але той факт, що саме представник оточення президента приїхав до Женеви на зустріч, а не навпаки, може свідчити про те, що чинна влада зацікавлена в домовленостях із Коломойським не менше, аніж Коломойський зацікавлений у збереженні власних активів та особистої недоторканності.
Життя олігарха у Женеві
Нині український олігарх Ігор Коломойський мешкає в Женеві в квартирі в будинку на набережній Вілсон, біля Женевського озера.
Будинок на березі цього озера, де олігарх, за інформацією ще журналіста Сергія Лещенка мешкав на початку двохтисячних, розташований за тридцять хвилин їзди на автомобілі від Женеви, вже на території Франції, і наразі закритий.
Упродовж кількох днів журналісти «Схем» не помітили там ані Коломойського, ані членів його родини.
Офіс Коломойського розташований за кілометр від квартири в Швейцарії, де він мешкає.
Серед візитерів тут можна побачити соратників олігарха. Наприклад, позафракційного народного депутата Олександра Шевченка.
Він каже, що приїжджає в Женеву до дочки, яка, за його словами, навчається там ще від 2010 року.
«Завжди, коли буваю, зустрічаюсь з нею, захожу в офіс. І, чесно кажучи, на цей раз зайшов, привітався, хвилин 10 поговорили про різне, політику, справи, праймеріз. У принципі, я навіть не знав, є він в офісі чи немає», – пояснив пізніше свій візит Шевченко в коментарі «Схемам».
На відміну від України, у Женеві Ігор Коломойський, схоже, не має ані охорони, ані автівок супроводу, як і Геннадій Боголюбов. Також тут не потребують охорони ані народний депутат Віталій Хомутинник, ані бізнесмен Павло Фукс, якого в Києві охороняють поліцейські з автоматами. Як і Борис Ложкін.
На відміну від України тут, на березі Женевського озера, можна відкрито вести важливі для України перемови.
Перемови, про які ніхто з українців ніколи не дізнається. Майже ніхто.
