У столиці України пройшла прем’єра документального фільму “Стежками Олеся Гончара”. Стрічка, присвячена сторіччю видатного українського письменника, патріота, була презентована 12 квітня у київському Палаці ветеранів.
Як про безбюджетне українське кіно відгукнулися критики, чи виправдала стрічка очікування дружини талановитого письменника і чи побачать її українці на великих екранах, розповів сайту Elita.Today режисер Валерій Степанян-Григоренко.
Дружина Гончара: у кіно показали невідомі раніше сторони Олеся
На кінопрем’єру завітали родичі публіциста, письменника та журналіста – дружина Валентина Данилівна та його племінниця, директорка музею імені Олеся Гончара в селі Суха (Полтавщина) Тетяна Бондаревська. Жінку письменника врочисто зустріли короваєм, а також вручили великий портрет Олеся Гончара.
“Пані Валентина — жінка дуже мудра, її стрічка настільки вразила, що після вона тричі телефонувала мені, аби поділитися враженнями і подякувати — ми зуміли розкрити невідомі раніше грані характеру Олеся. Хоча раніше в неї були сумніви щодо того, що можна зняти якісне та достойне кіно фактично без бюджету”, — розповідає режисер фільму Валерій Степанян-Григоренко.
Прем’єрний показ пройшов “на ура”
За його словами, після прем’єри його телефон буквально розривався від дзвінків.
“Відверто скажу, дуже хвилювався перед прем’єрний показом, переймався, як все пройде. Дійсно, я зняв небагато фільмів, але саме після “Стежок Олеся Гончара” мене набирали понад 150 разів за день – із різних куточків України вітали із прем’єрою, ділилися емоціями. А Георгій Доценко, полковник, ветеран Національної Гвардії України підійшов до Михайла Сидоржевського, очільника Національної спілки письменників України, і сказав, щоби фільм неодмінно номінували на найпрестижнішу в Україні Шевченківську премію”, — каже кіномитець.
Стрічка отримала кінопремію ще до прем’єри
Нагадаємо, трелйер фільму вже був відзначений на Міжнародному фестивалі фільмів і телерадіопрограм для дітей та юнацтва “Золоте курча” дипломом лауреата першого ступеня в номінації “Кіномистецтво”.
“Присутній на кінопрем’єрі директор кінофестивалю ще раз вручив нам статуетку, яку ми згодом передали Валентині Данилівні”, — розповідає режисер.
Критики схвально відгукнулися про “Стежки”
Як стверджує Валерій Степанян-Григоренко, стрічка отримала позитивні відгуки від критиків ще до першого показу. Сергій Тримбач зрівняв Степаняна із легендарним Параджановим.
“Відомий кінокритик, колишній глава Національного союзу кінематографістів України Сергій Тримбач, коли побачив фільм, був приємно здивований. Він сказав, що вірмени комфортно себе почувають і якісно показали себе в українському кіно. Тримбач згадав і про Сергія Параджанова, і про Романа Балаяна, і тепер ось — про Степаняна”, — відзначає Валерій.
Відтепер вже заплановано показ фільму в Будинку кіно.
«На цей момент ми оформляємо авторське право на стрічку, аби можна було її згодом показати більшій кількості українців», — додає кіномитець Степанян-Григоренко.
Фото — сцена. Джерело — надане Валерієм Степанян-Григоренком
На прем’єрі зал був майже повний. До київського палацу ветеранів завітали народна артистка України Тамара Яценко, академік Петро Кононенко, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, заступник Національної спілки письменників України Віктор Мельник, виконавчий директор фонду імені Олеся Гончара по відтворенню пам’ятників Валентина Іршенко, народній артист, професор Микола Коваль, заслужена діяч мистецтв України Тамара Коваль, радіоведуча та диктор Неля Грабовська, солістка театру оперети заслужена артистка України Валентина Донченко-Бутковська, завідувачка музею письменника при університеті Тараса Шевченка Мар’яна Комарська, Цюп’як Ірина Костянтинівна, директор Центру культури української мови імені Олеся Гончара Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології і мовної комунікації.
Також оцінити кіно прийшли відомі письменники, лауреати шевченківської премії, журналісти та артисти.
Публіку особливо схвилювали останні кадри зі “Стежок”.
“В кінці фільму – на весь екран було показано чисте небо і в центрі постать Олеся Гончара. Це, власне, і було завершення історії. Глядачі оцінили такий мій креативний режисерський прийом”, — каже Валерій Степанян.
Глядачі та причетні до створення картини щиро ділилися своїми враженнями.
“Ніхто не вірив що за три місяці можна зняти фільм і що він вийде на екрани до ювілейної дати Олеся Гончара — 3 квітня. Палке бажання Валерія Степаняна, його режисерський темперамент, надлюдська працездатність привели до доброго результату. Цей фільм здався мені дуже теплим, затишним, по-доброму старосвітським, старовинні музеї, корпуси старих університетів, хатини, сади і цвинтарі — це стара Україна, яку ми так любимо, боїмося втратити і потроху втрачаємо. В цьому фільмі домінує потужна постать Олеся Гончара — великого Українця, чия українськість розлита в його творах, в його справах, яка так потрібна Україні сьогодні. Слава Олесю Гончару, слава фільму про Олеся Гончара, слава режисеру Валерію Степаняну–Григоренку, слава Україні”, — говорить Леся Степовичка, письменниця та одна із консультантів “Стежок”.
“Дуже вдячний своїй команді – двом режисерам Юрію Мисенкову та Сергію Панкратьєву, музичному редактору Ользі Зінченко, Андрію Лорану, який по 12 годин монтував стрічку, Віктору Женченко, Неллі Грабовській, Лесі Степавичкі, Ірині Цюп’як та іншим – без усіх цих людей кіна б не було, — додав режісер. — Безмежно їм дякую – саме вони залишили неоціненний спадок для нового покоління українців, адже ми повинні пам’ятати своїх національних героїв та цінність їхнього внеску для народу”.
Також режисер висловив слова вдячності президенту УМАОІ, доктору мистецтвознавства, лауреату премії фонду ім. Т. Шевченко Шуляку Івану Остаповичу, Сергію Реві, Голові Ради національних спільнот України, заслуженому діячу мистецтв України, доктору філософії Аванесяну Ашоту Дадікоєвич.
“Окрім цього дякую автору портрета Олеся Наталі Мкртчян —відомій україс
Володимиру Іонкіну, Віталію Литвиненку, Олену Іванову та іншим”, — сказав Валерій.
Автор: Ірися Герцун
