Фото - UA.News

“Приватбанк” уже давно оповитий таємничістю. Після раптової націоналізації найбільшого українського банку два роки тому виникло логічне запитання, а чи стане він знову приватним, на яких умовах і за яких обставин та чи позначиться це на гаманцях простих українців та на стабільності фінансової системи? Про це журналісту Elita.today розповів Юрій Нетесаний, партнер компанії “Атлант-Фінанс”.

Держава поступово “прихватизовує” банки і стає монополістом

Як розповідає Юрій Нетесаний,  ситуація в банківському секторі досить специфічна, бо частка державних банків серед усіх банківських активів у системі становить 55%.

“Такий стан створює певну державну банківську монополію на ринку, і надалі підтримування державних банків коштом ресурсів із бюджету потенційно може привести до ліквідації конкуренції в фінансовому секторі. За рік вплив державних банків збільшився більше, ніж на 12%, і якщо темпи зростання активів зберігатимуться і в 2018 році, то вже на початок 2019 державний банки будуть займати близько 65% всіх активів сектора. Державні банки контролюють близько 56% усіх розміщених депозитів з урахуванням юридичних та фізичних осіб”, – говорить фінансист.

Приватні банки докапіталізовують за рахунок держоблігацій

Також, за його словами, держбанки – це головні  держателі пакета ОВДП та інших державних паперів на суму близько триста мільярдів гривень.

“Такі величезні держпапери на балансах банківських держустанов не повинні викликати здивування, адже, як правило, докапіталізація цих банків проводилася саме завдяки облігаціям внутрішньої державної позики (ОВДП). У свою чергу ці облігації дозволяють державним банкам отримувати відсотки від міністерства фінансів та розміщати  ці папери у вигляді застав. Але головний сенс в тому, що державні банки ці державні інструменти отримують безкоштовно, які надалі перетворюються в безплатні пасиви, а вже при розміщенні дані ресурси стають активами, які приносять постійний дохід”, – пояснює експерт.

Як говорить Юрій Нетесаний, потрібно звичайно відзначити, що міністерство фінансів як акціонер після докапіталізації державного банку повинно отримувати дивіденди, але згідно законодавства ця сума становить 50% від облікової ставки Нацбанку.

“У результаті таких дій в банківській системі накопичився такий обсяг облігацій внутрішньої державної позики, який перевищує щоденні залишки на корпоративних рахунках в 5 разів. А це означає, що якщо державні банки при необхідності захочуть реалізувати 10% своїх ОВДП (а це приблизно 30 мільярдів гривень), то ринок не зможе викупити такий обсяг, що несе в собі макроекономічні ризики для всієї банківської системи країни”, – додає експерт.

Фото – Юрій Нетесаний. Джерело – надане Юрієм Нетесаним

Капіталізація держбанків дорого обходиться українцям

Також він зазначив, що щорічно міністерство фінансів вливає в капіталізацію державних банків понад 40 мільярдів гривень, що призводить до надлишку ліквідності на ринку та дорого обходиться платникам податків.

“Більша частина ОВДП  сконцентрована в Ощадбанку, Укрексімбанку та в Укргазбанку. Відповідно продати дані державні структури неможливо, оскільки по суті банківський бізнес в них відсутній. Державні банки – це в основному державна схема, при чому значна частина пасивних та активних операцій напряму  пов’язана з державою. Для прикладу “Укрексімбанк” дає кредити НАК «Нафтогаз», при цьому процентна ставка між державним банком і державною компанією утверджується на рівні кабміну, також як їх зміна та рівень застав. “Приват “- поки єдиний банк, який сьогодні ще має конкурентні переваги. Адже ця установа відносно недавно потрапила в систему держуправління”, – каже Юрій Нетесаний.

Мінфін передасть в приватну власність ще й “Украгазбанк”

Відзначимо, що Мінфін, окрім “Привату”, планує “позбутися” в найближчій перспективі і “Украгазбанку”.

“У найближчі 5 років “Укргазбанк має перейти до нового власника”, – повідомила заступниця міністра фінансів Оксана Макарова “Громадському” ще наприкінці лютого.

Фото – Оксана Макарова. Джерело – Громадське радіо

За її словами Міністерство фінансів готове до будь-якого варіанту зменшення своєї частки: або поетапний вихід капіталу, чи одночасний повний вихід.

Фото – Укргазбанк. Джерело – YouTube

Але, за прогнозами партнера компанії “Атлант-Фінанс”, потенційно майбутні події навколо “Укргазбанку” ніяк не вплинуть на банківський сектор та на макроекономічну ситуацію в країні. Адже банк не досить великий та не має значного впливу на банківську систему. Однак, як було відомо раніше, цей банк Міністерство фінансів планує передати новому власнику.

На яких умовах можуть продати “Приват”?

Що стосується “Приватбанку”, то тут ситуація більш складна.

“Продати до 2021 року чи після, в принципі можливо. Питання в тому, що вже відбулося в банку та що ще відбудеться до 2021-го? Якщо ПриватБанк з ринкового банку перетвориться на банк для обслуговування державного сектора за рахунок ОВДП, або стане прообразом Ощадбанку чи Укрексімбанку, то, скоріше за все, продати таку установу буде неможливо. А от якщо банк лишиться ринковим та збереже свої ринкові позиції, то, в принципі, покупця можна буде знайти. Головне в цьому питанні час, чим довше банк буде знаходитися у державній власності, тим більше ймовірність того, що він може стати не ринковим банком, а банком для обслуговування державних інтересів та державних підприємств, що негативно вплине на його продаж”, – говорить Юрій Нетесаний.

Звичайні українці від приватизації виграють

За словами експерта, приватизація державних банків однозначно позитивно позначиться на українцях.

“По-перше, державні банки підтримуються з кишені платників податків. Продаж банків дозволить зменшити навантаження на бюджет та скоротити видатки. По-друге, це позитивно вплине на банківський ринок, на якому вплив держави значно зменшиться і, як наслідок, з’явиться конкуренція. По-третє, від продажу банків держава збільшить дохідну частину бюджету”, – пояснює партнер компанії “Атлант-Фінанс”.

Хто купить “Приватбанк” і як це позначиться на валюті

Щодо впливу на валютний ринок, то, як стверджує Юрій Нетесаний, скоріше за все, покупцем такого великого банку, як “Приват”, буде нерезидент.

“Відповідно, для купівлі йому знадобиться продати на міжбанку певну кількість валюти, думаю, що для такої угоди буде створений спеціальний механізм, і валюта не потрапить на міжбанк, а буде придбана НБУ поза міжбанківським валютним ринком. Це однозначно збільшить золотовалютні резерви НБУ, позитивно вплине на міжбанківський ринок і на впевненість учасників ринку у тому, що регулятор має більше валюти для стабілізації курсу”, – каже експерт. Проте, за його словами, дана операція негативно вплине на рівень інфляції, оскільки державний бюджет, а потім і сама економіка, отримає додаткові фінансові ресурси, які не підкріплені зростанням виробництва та послуг.

Відзначимо, що колишньому банку Ігоря Коломойського “списали” чималі кредитні борги. Зокрема, мова йде про 5,56 мільярди гривень, що були видані ще до того, як “Приват” націоналізували.

Приватбанк у звітних документах окремо виділив групу непрацюючих кредитів, які були видані до 19 грудня 2016 року, тобто до націоналізації.

“На думку керівництва, цей портфель має схожі показники кредитного ризику, незалежно від класифікації по галузі економіки і напрямком комерційної діяльності на дату видачі таких кредитів”, – йдеться в документі.

“Привату” списали 6 мільярдів кредитів

У колишньому банку Коломойського відзначають, що на 31 грудня 2017 року обсяг зазначених кредитів склав 185,6 мільярда гривень, що на 5,56 мільярдів гривень менше, ніж на кінець 2016 роки (191,14 мільярда гривень), а сформований резерв по них склав 181,9 мільярда гривень (на кінець 2016 року він був – 169,15 мільярдів гривень). Тобто фактично портфель оцінили тільки в два відсотки.

Також у банку нагадали, що завдяки резерву минулого року в якості безнадійних було списано кредитів та авансів клієнтам на суму понад 5, 8 мільярдів гривень.

До кінця 2017 року банк оцінював отримане нерухоме майно як врегулювання прострочених кредитів на суму 11,27 мільярдів, тоді як на кінець 2016 року – 21,84 мільярда гривень.

Списані безнадійні кредити фінансовій системі не загрожують

Як пояснює партнер компанії “Атлант-Фінанс”, списання безнадійної заборгованості це звична практика. Банки постійно списують таку заборгованість тому, що тримати її на балансі в певний період часу стає не доцільним.

“По-перше, це очищує баланс фінансової установи, а по-друге, звільняє частину резервів сформованих комерційним банком в НБУ. Списання безнадійної заборгованості відчується тоді коли отримати кошти для її погашення не можливо. Наприклад, компанія купила нерухомість у 2013 році і для цього взяла кредит у банку в доларах США, в результаті курсових змін та падіння економіки вартість нерухомості зменшилася, а курс долара виріс. І навіть якщо банк забере предмет застави, то суми для погашення заборгованності не вистачить. Звичайно, фінансова установа забере і інші матеріальні та не матеріальні активи, проте зазвичай цих ресурсів також не вистачає, таким чином, коли банк конфіскував усе, що було у підприємства, але конфіскованих активів не вистачило для погашення взятого раніше кредиту, а кредитор визнаний банкрутом, у банку лишилася безнадійна заборгованість, яку вже не має чим погасити і іншого виходу як списати її не має. Як правило, списання безнадійної заборгованості не має значного впливу на стабільність фінансової системи”, – відзначив експерт.

Нагадаємо, зараз Міністерство фінансів України є власником чотирьох банків: ПриватБанку, Ощадбанку, Укрексімбанку і Укргазбанку.

Автор: Ірися Герцун

Комментарии