Фото - MPort

Цьогоріч Україна імпортувала рекордну кількість  сала: аж чотирнадцять тисяч тонн. Таким чином, за перші три місяці імпорт традиційного українського “стратегічного” продукту номер один у порівнянні з аналогічним періодом минулого року став більшим  на шістдесят відсотків. Чому ми змушені закуповувати сало та свинину у європейських країн, які перспективи українських агровиробників на ринках ЄС і як покращити експортні показники, з’ясовувала журналіст видання Elita.Today.

Як повідомив народний депутат Сергій Тригубенко у соціальній мережі Фейсбук, Україна упродовж останніх років нарощувала імпорт свинини.

“Ми за останні чотири роки так багато свинини ще не імпортували. Усього за один квартал 2018 року вже було ввезено 1,8 тисячі тонн свинячого м’яса, що на сімнадцять відсотків більше, аніж того року. Щодо сала – то імпорт тут додав ще більше – майже шістдесят відсотків”, – пише парламентар.

Стали ввозити м’яса більше через свинячу чуму

За словами народного обранця, однієї із причин таких високих показників імпорту м’яса свиней стало те, що свинина здорожчала на внутрішньому ринку через постійні спалахи африканської чуми.

“Ці цифри свідчать про те, що АЧС не припиняє вражати тварин, а дії контролерів є неефективними. Галузь й досі потерпає від збитків. А на український ринок постачають свинину із Нідерландів”, – повідомляє Сергій Тригубенко.

Фото – Сергій Тригубенко. Джерело – www.unn.com.ua

Свинина може відчутно здорочжати

Він відзначає, що, враховуючи можливість заборони продавати м’ясо від домашніх виробників, свинина може різко і суттєво підскочити в ціні.

“І, на жаль, тоді ми змушені будемо в декілька разів платити більше за імпортну продукцію. При чому таке м’ясо вигодоване для нас на ГМО-харчах”, – констатував нардеп.

Найбільше збитків виробники зазнали після відмови Росії купувати сало

За словами Олега Мирошніченка, експерта з експорту до країн ЄС, торговий баланс України по салу є різко від’ємним, а імпортоване сало завозиться в Україну головним чином з Польщі та Німеччини.

“Найбільше скорочення поголів’я свиней український ринок зазнав у 2016 році, коли Росія відмовилася від імпорту українського сала. Тенденція скорочення виробництва продовжується і зараз – внаслідок збільшення кількості випадків захворювань свиней на африканську чуму та скорочення поголів’я в Україні. Відповідно, це посилило дефіцитність українського ринку сала у 2017 році, і попит на імпортоване сало зріс”, – пояснює причини збільшення імпорту сала Олег Мирошніченко.

Фото – Олег Мирошніченко. Джерело – Уніан

Українські виробники вибирають квоти надшвидко

Як стверджує експерт з експорту, Україна має безмитні квоти на експорт до Євросоюзу по 39 позиціях агропродукції – це визначено в Угоді про асоціацію.

“Якщо ми швидко вибираємо деякі з цих позицій, до прикладу, квоту на мед у 2018-му році було вичерпано за перші 10 днів, це означає, що в нас є додатковий експортний потенціал і бажання експортувати мед. Але варто також розуміти, що за перші 10 днів ми вибираємо непропорційно великі обсяги, бо це ажіотажний експорт. Якби Україна необмежено експортувала мед до ЄС без тарифів, то динаміка обсягів експорту цього товару у перші дні року однозначно була б меншою. Просто експортери поспішають швидше продати свій товар, користуючись квотою”, – говорить Олег Мирошніченко про швидке вибирання квот.

За його словами, якщо говорити про мед, то наші квоти з кожним роком збільшуються, хоча і не на той обсяг, який очевидно відповідав би нашим експортним апетитам.

“Не можу також не нагадати, що експорт поза квотою є необмеженим. У цьому випадку він обкладається митом на стандартних умовах – для меду це 17.3%. І де факто після сплати такого мита у українського експортера меду усе ще залишається економічний сенс в експорті – можна отримати прибуток. Але така ситуація існує далеко не для кожного товару”, – відзначає Олег Мирошніченко.

Для переробленої продукції в ЄС квот немає, але варто орієнтуватися на такі товари

Розв’язання цієї проблеми, говорить експерт з експорту, потребує додаткових зусиль у переговорах з ЄС по збільшенню квот, що в принципі робиться, але чарівної палички тут очікувати не доводиться.

“За окремими видами продукції можуть виникати питання по її собівартості. В разі нижчої собівартості ввізні мита будуть меншим бар’єром для експорту. Також не забуваймо про потребу у збільшенні частки експорту переробленої продукції – з більшою доданою вартістю. Для останньої в ЄС квот немає. Наприклад, Угода про асоціацію з ЄС передбачає ставку імпортного мита по зерну від 90 до 175 євро за тонну, а по хрустким хлібцям (crispbread), які можуть бути виготовлені з такого зерна – 0%. Треба робити висновки”, – говорить експерт.

Поки що ми в мінусі, але динаміка позитивна

На сьогодні сальдо торгового балансу України з ЄС є від’ємним і складає понад 4 мільярдів доларів США.

“Цей показник означає, що ми купуємо в ЄС більше, ніж продаємо туди. Насправді так було завжди. Але варто також дивитися і на динаміку зростання експорту з України до ЄС. Цей приріст у 2017 році склав 43%, що є дуже добрим показником. Імпорт з ЄС за той самий час зріс на 25%”, – розповідає про показники торгівлі експерт.

Варто робити ставку на українських бізнесменів та виважену держполітику

На думку експерта з експорту до країн ЄС, ключовою ланкою для покращення перспектив української продукції є українські підприємці – їх здатність просувати себе, пропонувати цікаві рішення, продукти та послуги для споживачів з Європейського союзу.

“Необхідно невпинно навчатися новому, вдосконалювати свій бізнес і розвивати мережі контактів. Друга річ – це промислова і експортна політика держави. Вона має бути активною, стимулювати реальний розвиток і експорт. Допомогу треба надавати не просто за потреби бізнесу”, – каже Олег Мирошніченко.

Фінансові компенсації та підтримка, на його думку, мають надаватися за умови досягнення нової якості виробництва, продукції, укладання контрактів на експорт.

“Якщо таких зрушень не досягнуто, то витрати не повинні компенсуватися. І разі, коли українське підприємство поїхало на закордонну виставку і в результаті не уклало жодних контрактів протягом, скажімо, одного року, то держава не повинна компенсувати витрати на участь у такій виставці”, – розповідає про можливі шляхи покращення експортних перспектив України експерт.

Саме такі принципи засвідчили свою ефективність для стимулювання розвитку реального сектора як у Центральній Америці, так і в Азії.

“Якщо ж давати гроші просто на задоволення потреб, то в нашому корупційному середовищі це стає черговим перекладанням бюджетних грошей у приватні кишені. Третя річ – наполеглива робота над покращенням іміджу України, як держави і економіки, що функціонує за передбачуваними правилами. Це потребує наших спільних зусиль: бізнесу, бізнес-об’єднань, місцевої та центральної влади”, – відзначив експерт.

Автор: Ірися Герцун

Комментарии