В Україні глава держави підписав підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва теруарних вин та натуральних медових напоїв». Двадцятого квітня після публікації в “Голосі України” документ став чинним. Відтепер малі та середні винороби не будуть проходити перевірку на відповідність вимогам із забезпечення життя та здоров’я людей, охорони навколишнього середовища та повного технологічного циклу виробництва вина.
Також невеликі виробники винних напоїв обходитимуться без обов’язкових документів щодо пожежних, санітарних та екологічних норм і правил. Наскільки насправді спростяться умови для українських виноробів, чи дійсно тепер не доведеться оформляти понад 140 дозволів для виготовлення і продажу винних напоїв і чи є шанси в українського вина стати непідакзцизним товаром, сайт Elita.Today запитав в одного зі співавторів законопроекту народного депутата Андрія Вадатурського.
Народний обранець нагадав, що у 2016 році парламент розглянув і прийняв закон No1534, який скасував необхідність отримання окремої ліцензії на торгівлю виробленими з власної сировини винами і медовими напоями.
“Вартість цієї ліцензії становила 500 тисяч гривень, і вона фактично блокувала розвиток цілої галузі, оскільки для малого виробника це становило до 70 гривень на одну пляшку, а для великого – всього до 10 копійок на одну пляшку”, — говорить Андрій Вадатурський.
Як стверджує депутат, закон No2360 від 20 березня 2018 року (проект закону No6693) – це черговий крок на шляху дерегуляції і детінізації малого виноробства в Україні. Його суть – у створенні таких умов, щоб в Україні вигідніше було працювати легально.
“Ми хочемо максимально спростити процедуру реєстрації бізнесу, що в свою чергу відіб’ється на: створенні нових легальних робочих місць, поліпшенні якості продукції в умовах конкуренції та збільшенні надходжень до місцевих бюджетів”, — розповідає парламентар про мету законопроекту для виноробів.
Кількість дозволів зменшилася зі 140 до 3
Цим законом, пояснює Андрій Вадатурський, усунули бюрократичні перепони, знизивши кількість необхідних для запуску бізнесу документів зі 140 до 3.
“Це заощадить майбутнім виноробам час і гроші, які вони зможуть вкласти у виробництво. У мене та парламенту є бажання виключити штучно створені перешкоди для розвитку чесного бізнесу в Україні, в даному випадку – малого виноробства. На мою думку, це єдиний правильний шлях до зміцнення економіки держави в цілому. Бізнес потрібно зацікавлювати працювати чесно і прозоро, а не заганяти в тінь”, — сказав народний обранець.
Вищезазначений закон зобов’язав уряд протягом двох місяців розробити форму та порядок реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства для малих виробництв виноробної продукції.
Таким чином відтепер малим виноробам для отримання ліцензії необхідно подати такі документи:
1) копії засновницьких документів;
2) зареєстровану декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, яка реєструється за 5 днів за заявницьким принципом;
3) квитанцію про оплату ліцензії;
4) договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної) з перевірки якості та безпечності вин.
Українське вино можуть визнати не алкоголем
Андрій Вадатурський відзначив, що ініціативна група і надалі працюватиме над відродженням виноробної галузі. І наступним кроком може стати те, що виноградне вино отримає статус продукту харчування.
“Дійсно, одне із завдань – перекваліфікувати вино із алкогольного продукту на продукт харчування, тобто непідакцизним товаром”, — сказав парламентар.
Наразі, за його словами, першочерговим і реальним кроком вбачається зробити акцизну марку максимально дешевою для природних вин без додавання спирту.
“А як тільки ринок малого виноробства вийде з тіні та продемонструє здатність контролювати якість – зможемо вимагати від держави визнання вин без додавання спирту харчовим продуктом”, — відзначив депутат.
Автор: Ірися Герцун
