Показовим моментом для мене став епізод, коли один із популярних місцевих журналістів на Черкащині спитав мене: «А де ми візьмемо стільки чесних суддів у кожне місто?», — пише УП.
За останній місяць я був у 6 областях і мав змогу зустрітись і поспілкуватись з тисячами людей. У тому числі щодо антикорсуду. Я зрозумів, наскільки багато маніпуляцій навколо нього, а іноді й відвертої брехні. Коли навіть журналісти можуть бути дезинформовані.
Спробую сформулювати найпопулярніші тези-запитання і відповім на них.
Почнемо:
1. «Де ми візьмемо тисячі чесних і незаплямованих суддів?»
— насправді, проектом закону не визначено склад суду, але спілкуючись з експертами, стає зрозуміло, що антикорупційний суд буде складати не більше 100 суддів. Сто порядних професійних юристів у багатомільйонній країні знайти РЕАЛЬНО! При умові чесного відбору, про що буде далі.
Найпопулярніша пісня АП:
2. «Не можна втрачати суверенітет і давати можливість ЄС і США призначати суддів».
— ця теза найчастіше лунає від представників влади, які не хочуть враховувати правки Вінеційської комісії, і хочуть сформувати свій кишеньковий суд.
Така теза найпопулярніша маніпуляція, бо за Конституцією призначає на посаду суддів своїм Указом (ВИКЛЮЧНО) Президент, на підставі подання Вищої ради правосуддя (Ст. 128 Конституції).
Покажіть мені втручання у суверенітет?
Йдеться тільки про можливісті для міжнародної групи експертів офіційно бути фільтром для кадрів. Щоб не пролізли «потрібні люди» з корупційним минулим, як це було при формуванні ДБР.
А Президент, якщо він гарант Конституції, мав би бути найбільш зацікавленим у тому, щоб корупціонери та холуї не потрапили до нового суду. Інакше буде як з формуванням Верховного Суду, де зі 111 суддів 25 мають негативні висновки Громадської ради доброчесності.
3. «Як сотня суддів справиться з усіма корупціонерами країни?»
— Антикорсуд має розглядати лише ті справи, які розслідує НАБУ. Можливо, депутати і спробують розширити категорії справ, щоб навмисно завантажити АС на роки вперед. Але логіка має бути такою – справи НАБУ – це справи Антикорсуду.
Теза «мрійників»:
4. «Нам не потрібен Антикорсуд! Усі суди мають бути антикорупційними!»
— Насіров, Розенблат, Охендовський, Поляков та інші впливові фігуранти справ. Процеси ми всі бачили і знаємо. По деяких дійшло до фільмів, але не до вироків. І не дійде, поки правосуддя будуть здійснювати кишенькові суди. Як відбувається зараз, коли у суді зачитують підозру по справі Насірова декілька разів на місяць по десять сторінок, навмисно затягуючи справу. А Розенблата по одному з епізодів взагалі визнають потерпілим. Все це рухається замкненим колом, розірвати яке можна антикорупційними судом.
Кононенки це розуміють, і знають, що можуть сісти. Може і не так швидко, як ми би того хотіли, але це точно буде можливо.
5. «Після того як Верховна Рада проголосує закон, в нас одразу почне формуватись Антикорсуд».
— це не зовсім так. Справа в тому, що депутати як завжди хочуть потягнути час. Тож редакція першого читання містить норму про те, що антикорупційний суд повинен бути утворений окремим законом, який вноситиме Президент. Експерти вважають, що це формальність, але зважаючи на тотальний спротив влади, будь-яка формальність стає складною перепоною.
Коли система чинить спротив і вмикаються підконтрольні ТБ, протистояти цьому дуже важко. Можливо, якщо би всі розуміли важливість створення цього суду, то під Радою вже сьогодні стояли б десятки тисяч людей.
Автор: Єгор Фірсов
