У четвер Верховна Рада ухвалила закон про нацбезпеку: “за” проголосували 248 депутатів. В 5 місячній боротьбі за закон між президентськими та фронтовиками перемогли… натівські, — пише Інсайдер.
“По суті цей закон був прийнятий для них”, — зізналась в кулуарах Тетяна Чорновол. Для самої депутатки це був не дуже вдалий день, адже її правка, яка могла позбавити надприбутків облгази Дмитра Фірташа, була знята з розгляду.
“Ну, вибачте, нам ще якось вибори треба проводити”, — прокоментував зняття правки один з близьких до президента депутатів.
Як приймали закон про нацбезпеку, чи стане він смертельним для управління К Демчини і як вирішили конфлікт президента і Арсена Авакова за Нацгвардію, розбирався INSIDER.
Американський закон для американської зброї
Законопроект про нацбезпеку був внесений президентом в Раду наприкінці лютого, а проголосований в першому читанні 5 квітня.
Серед головних його новел було запровадження контролю та прозорі механізми закупівлі зброї, призначення з 1 січня 2019 цивільного керівника Міністерства оборони та його заступників, розподілення функцій головнокомандувача і начальника Генштаба. Також законопроектом встановлювалося, що річний обсяг фінансування сектору безпеки і оборони повинен складати не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% — на фінансування сил оборони.
Адміністрація Президента і СБУ 18 місяців працювали з представниками НАТО і ЄС.
Але ще до того як законопроект був винесений на розгляд в першому читанні його розкритикували посол США Марі Йованович, глава Представництва ЄС в Україні Хью Мінгареллі, голова Консультативної місії Європейського Союзу в Україні Кястутіс Ланчінскас і глава Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков.
У своєму листі до президента дипломати вказали на те, що положення про Ставку Верховного Головнокомандувача не відповідає стандартам і принципам НАТО і “може мати суттєвий негативний вплив на принцип цивільного контролю”.
Крім того, дипломати наполягали “на повному розкритті відповідної інформації і відомостей органам, що здійснюють громадський і парламентський нагляд (контроль) з метою забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів в сфері безпеки і оборони (за винятком державної таємниці і засекреченої інформації)”.
В першому читанні законопроект прийняли як є, а далі обіцяли допрацювати. Але насправді почалася боротьба між групою президентських та керівником комітету з нацбезпеки Сергієм Пашинським, під кого ж буде в результаті виписаний законопроект.
Кілька разів депутати від БПП навіть зірвали засідання комітету, щоб не розглядати правки, які їх не влаштовують. Крім того, в оточенні президента сильно хвилювалися, що йому просто ні з чим буде їхати на саміт НАТО 12 липня.
На погоджувальній раді 18 червня віце-спікер Оксана Сироїд заявила, що законопроект не готовий. Наступного дня голова комітету з нацбезпеки Сергій Пашинський запевнив, що все уже узгоджено і закон буде ухвалений, “незважаючи на клікуш ФСБ”.
Напередодні депутатам справді повідомили, що з натівцями все погодили. І було це досить в ультимативній формі.
15 червня представників комітету покликали на зустріч з дипломатами та представниками НАТО, де західні партнери просто на листку написали перелік вимог, які треба внести в законопроект з дедлайном 22 червня.
Виконати вимогу українських політиків змусили не лише батогом, але і пряником: голова оборонного відомства США Джеймс Меттіс обіцяв в неформальних бесідах надати Україні зброї на n-ну кількість мільйонів доларів.
“Цей закон фактично писався американцями, всі правки, які сьогодні пройшли – були передані з американського посольства”, — сказав один з членів оборонного комітету.
“Мова йде про великі гроші, передусім, контроль за закупівлями на потреби оборони. В законопроекті прописана вертикаль, і хто стане на її чолі – отримає все. Тому стейкхолдерів викликали на килим до партнерів: були посли США, Італії та Німеччини, і їм показали текст, який треба проголосувати. Коли наші побачили купу норм про цивільний контроль, то сильно скисли”, — зауважив депутат від БПП, на умовах анонімності переказуючи перипетії навколо остаточного тексту.
«Але партнерів теж можно зрозуміти, вони хочуть працювати на цьому ринку нормально. Бо оголошують, наприклад, закупівлю планшетів, американці і італійці дають свої пропозиції, у одних дешевше, у інших більший функціонал, а ми купуємо в результаті у Молдови в три рази дорожче – вони сильно бісяться з таких розкладів», — додав він.
Тепер з’являється центральний орган виконавчої влади, який буде займатися державними закупівлями в сфері озброєнь.
“Він буде виконувати регуляторну функцію, тому що “Укроборонпром” виконує ще й комерційну. Очевидно, це буде агентство, що відповідатиме за державне оборонне замовлення. Зараз за це відповідає заступник міністра економіки, що зовсім не правильно. Також буде більша прозорість і контроль цього процесу, ми хоча би будемо знати, хто поставив підпис – це перший крок до знищення монстра під назвою “Укроборонпром”, — пояснив журналістам член комітету з нацбезпеки Андрій Левус.
Слизький момент про Нацгвардію і управління К
Серед останніх правок, які вносились в законопроект, найбільше дискусій викликали новели про те, чи залишиться управління К та кому буде підпорядкована Нацгвардія.
На засіданні фракції “Народного фронту” депутатів просили бути особливо уважними до цієї правки, бо президент хотів перепідпорядкувати її собі.
“Зрештою її виписали так, щоб ні вашим, ні нашим”, — сказав один з членів комітету після зустрічі з послами. Вона відбувалась зранку у Верховній Раді.
“Ця редакція була озвучена на нараді БПП, НФ і міжнародних партнерів. Вона найбільш оптимальна, щоби не був ображений ні Аваков, ні президент. Вона нічого не змінює, залишає статус кво, але разом із тим в законі мала бути визначена функція Нацгвардії під час війни”, — пояснив слова колеги Андрій Левус, що був на зустрічі.
“Із введенням воєнного стану Національна гвардія України приводиться в готовність до виконання завдань за призначенням в умовах дії правового режиму воєнного стану, входить до сил оборони, виконує завдання та підпорядковується у відповідності до положень ЗУ “Про правовий режим воєнного стану” та “Закону про Національну гвардію”, — так звучить остаточно редакція закону.
Розібратися з питанням СБУ і існування в ній управління “К” для депутатів виявилось складніше. Вже після голосування за закон вони розходились в думках, чи знищать департамент, чи таки збережуть.
За нього заступались як Тетяна Чорновол, яка казала, що саме цей департамент забезпечив розвиток справи проти Олександра Онищенка, так і Андрій Кожем’якін, чий батько і створив цей департамент.
“Є 12 законів про Службу безпеки України, з них половина стосується департаменту “К”. Єврооптимісти наполягали на внесення змін в одну із статей одного із законів. Ніяким чином ця правка нічого не ліквідувала”, — зазначив Левус в коментарі журналістам.
Втім з самим департаментом, нині очолюваним близьким до Кононенка Павлом Демчиною, вочевидь доведеться попрощатися. В погоджених НАТО правках виписані повноваження СБУ і там немає боротьби з корупцією.
 |
Зокрема стаття 19 передбачає серед функцій СБУ як протидію розвідувально-підривній діяльності, боротьбу з тероризмом, так і “контррозвідувальний захист держсуверенітету, оборонного, науково-технічного потенціалу, ”економічної та інформаційної безпеки”.
Зміни в закони про СБУ треба внести протягом шести місяців.
Недоторканні гроші Фірташа
За день до розгляду законопроекту в ньому з’явилася ще одна сенсаційна правка, яка могла суттєво попсувати доходи облгазів на ринку газу.
Вона передбачала створення єдиної бази абонентів газу, яку облгази мали передати “Нафтогазу”.
За інформацією INSIDER ця норма з’явилась в законопроекті про нацбезпеку після зустрічі заступника голови “Нафтогазу” Юрія Вітренка з представниками посольства США. Потім Марія Йованович начебто просила голову комітету з нацбезпеки Сергія Пашинського внести її в текст.
Члени БПП в комітеті були щиро подивовані появі цієї правки.
Але у фінальний пакет на голосування так і не потрапила.
Нардеп Тетяна Чорновіл із “Народного фронту” стверджує, що цю правку написала вона. Мовляв, суть в тому, щоби знищити махінації облгазів, більшість з яких контролюється олігархом Дмитром Фірташем.
“Фірташ заробляє на тому, що продає підприємствам газ за пільговою ціною для населення через фіктивні домогосподарства. Зараз він так само краде на субсидіях, завищуючи кількість осіб, яким вони потрібні”, – пояснила депутатка.
 |
Провалена правка давала можливість створити базу всіх споживачів: дізнатися, скільки їх всього, скільки субсидіантів, кому треба встановити лічильники. За словами Чорновіл, сьогодні гроші за лічильники також йдуть в кишеню Фірташа.
“Готується нова схема. МВФ вимагає підняти ціну на газ для населення до ринкової – 10 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Однак середній клас стільки платити не зможе, тому є варіант погодити ціну із МВФ, а потім всьому населенню компенсувати 2 тисячі із держбюджету, тобто зовсім трохи підняти ціну насправді”, – додає вона.
Депутатка стверджує, що в ситуації, в якій бази даних залишаються в руках фірташівських облгазів, він зможе знову завищити кількість споживачів і на заявлений надлишок забирати 2 тисячі гривень компенсації.
“Поправка була серед тих, які погодило американське посольство. Однак, коли їх голосували окремо, її там вже не було. 419-ої вже не було”, – резюмувала Чорновіл.
Депутатам начебто обіцяли замість неї внести порядок денний зміни в законопроект «Про забезпечення комерційного обліку природного газу”. Але замість цього спікер поставив на розгляд Антикорупційний суд.
З Фірташем вирішили не сваритися.
