Олександр Білошкурський, правозахисник, громадський діяч

В 2014 році на Сході України намагалися створити щось подібне Республіці Рад в 1917 році, але зупинили на стадії ДНР та ЛНР та перевели в млявий військовий конфлікт, – про це написав у своєму блозі на сайті vn.20minut.ua правозахисник, громадський діяч Олександр Білошкурський.  
Як пише Білошкурський, подвигу героїв передував “Всеукраїнський з’їзд рад” в Харкові 12 грудня 1917 року. На ньому було проголошено фейкову Республіку Рад, яка зсередини почала підточувати нашу країну підтримкою більшовистського режиму, створюючи для нього усі необхідні умови і надаючи ворогу військову підтримку.

“Створення Малоросії та так званих ДНР і ЛНР у 2014-му – це фактично аналог тієї Республіки і зайвий доказ зрадництва національним інтересам України та її народу на шляху до незалежності, – оцінює історію Олександр Білошкурський. – І хоч битва під Крутами не набула великого значення у всесвітньому масштабі, в нашій історії вона назавжди залишиться одним із символів національної честі у боротьбі за волю України. Пам’ятаймо, що всього декілька сотень студентів та гімназистів зупинили вдесятеро більшу когорту більшовистських загарбників. Хлопчаки, деякі з яких і зброю бачили вперше на власні очі, вчинили опір, з яким не змогло впоратися організоване військо. Віддаючи свої життя в полі під Крутами, герої виграли час для очільників першої молодої Української держави, щоб ті змогли заручитися підтримкою Заходу (укладення Брест-Литовського миру)”.

Втім, як написав Білошкурський, заходи, що проводяться в ці скорботні дні, не відрізняються різноманітністю, занадто політизовані й пафосні.

“Нинішні політики забувають про те, що ці події 1918 року є важливим уроком не тільки мужності. Це урок для прийняття вірних рішень, коли мова йде про життя юнаків, яких посилають на війну, на якій тим часом наживаються торгаші, – додає правозахисник. – Також приклад юнаків в протистоянні під Крутами доводить, що нас неможливо поставити на коліна і переконати в тому, що чорне – це біле, брехня – це “істина”, корупція в органах влади – це “економічна стабільність”, а відсутність елементарних свобод і прав – це “збереження правопорядку”.

Соціологічні дослідження лише підтверджують, що українці головною причиною неуспішності реформ вважають тотальну корупцію. При цьому можновладці не здатні визнавати свої поразки. І будь-які свої помилки і заздалегідь провальні рішення прикривають звинуваченнями в не патріотизмі та сепаратизмі тих, хто їм намагається на це вказати.

Як пише далі автор, економічна прірва, в яку своїми недолугими діями загнала країну діюча влада, призвела до непідйомних тарифів, зубожіння населення, демографічної кризи, масового виїзду найкращих українців за кордон. Самодостатня країна із широкими можливостями налагодження власного промислового виробництва, з колись найуспішнішою промисловістю серед республік Радянського Союзу і безмежними можливостями в аграрному секторі перетворилась в сировинний придаток, в колонію без власної волі народу та прав. Українського виробника не стимулюють, на українські товари встановлюються обмеження на вивезення, а на Україну дозволяють пільгове ввезення товарів закордонного виробництва.

Децентралізації насправді немає. Маємо анархію і свавілля в органах влади і правопорядку, яка призвела до того, що вирішальними стають фінансові чинники, але не Закон і Конституція. Закони не працюють “зараз і тут”. Працює право сили, а не сила Права. І тому навіть сто разів порядний громадянин не впевнений в гарантованому основним законом захисті. В багатьох громадян залишається лише розчарування, безнадія та апатія.

“Тому маємо ще більше цінувати той історичний момент, – резюмує Олександр Білошкурський, – адже в нашій історії не так багато справжніх звитяг і подвигів. Як і сто один рік тому, у драматичний та великий час наші молоді хлопці, добровольці, волонтери, військові знову творять велику історію України, бережуть державу, проливають свою кров за інтереси країни, родини, сім’ї. За справедливість, добро і правду, не озираючись на той розбрат, що влада намагається влаштувати, наживаючись у них за спинами в надійному тилу.
Схилимо голови і подякуємо нашим героям за їх подвиг. Тим, хто століття тому захищав Україну, і тим, хто зараз велично боронить рідну землю.

І нехай наш внутрішній ворог – пихаті олигархи, корумповані чиновники, продажні правоохоронці та судді – розуміють, що такий величний народ з такими героями врешті-решт здолає будь-які корупційні, “торгашні” режими, й наступить справжня народна влада”.

Комментарии