20 квітня у Данії знову запрацювали перукарні, масажні салони, суди та деякі інші громадські установи. А трохи раніше, від 15 квітня, Данія перша в Європі відкрила дитячі садки та школи, пише Європейська правда.
Складно уявити, що ще місяць тому Данія була в топі європейських країн за кількістю хворих на COVID-19 на мільйон населення, поступаючись лише Італії та Норвегії.
Тепер же, станом на 20 квітня, у країні зафіксовано 7384 випадки коронавірусу, 355 людей померло. У лікарнях перебуває всього 319 інфікованих.
Співвідношення заражених та загиблих тепер набагато менше, ніж у Бельгії чи Нідерландах, або у сусідній Швеції.
Яким чином вдалося досягти таких успіхів? Зіткнувшись із пандемією Данія зробила ставку на швидкі дії та поетапні жорсткі обмеження.
Початок коронакризи та зміна стратегії
Перший випадок коронавірусу в Данії було зафіксовано 27 лютого. «Щасливчиком» виявився данський журналіст, який відпочивав у Італії.
Відтоді щодня кількість заражених невпинно зростала. Щоб об’єктивно визначити рівень проблеми, Данія одразу ж почала швидкими темпами тестувати населення.
Це дозволило уряду хутко розробити стратегію боротьби з вірусом.
Так, уже через тиждень після виявлення першого випадку коронавірусу прем’єр-міністр Метте Фредеріксен від імені уряду рекомендувала скасувати масові заходи за участю більше 1000 осіб, утриматися від подорожей, особливо до країн із зон ризику, а тим, хто з них повернувся, залишатися вдома.
Данцям було надіслано чіткий меседж: вірус уже в країні, це серйозно, але уряд не спить.
На початку коронакризи Данія обрала стратегію стримування, тестуючи тих, хто повернувся із зон ризику.
Однак згодом стало зрозуміло, що вірус не спинити – станом на 11 березня в країні вже було 514 інфікованих осіб, із них двоє – у критичному стані.
Тож Данія вирішила змінити стратегію стримування епідемії на стратегію пом’якшення її наслідків. А для цього треба було посилити гігієну та звести нанівець контакти між людьми.
Разом із стратегією змінився підхід до тестування. Якщо раніше перевіряли тих, хто повернувся з країн ризику, та людей із симптомами коронавірусу, то з 12 березня почали тестувати лише тих, хто має важку симптоматику або ж належить до групи ризику.
Хворим із м’якими симптомами радили залишатися вдома, адже незалежно від результатів тесту рекомендації не змінювалися.
Обмеження та додаткові повноваження уряду
«Ми мусимо звести до мінімуму будь-яку діяльність без зупинки всієї Данії. Ми не повинні допустити економічної кризи в країні», – 11 березня заявила прем’єрка, оголосивши про негайне закриття вищих навчальних закладів, бібліотек, культурних установ.
Також були закриті всі установи зі сфери обслуговування, які не виконують критично важливих для суспільства функцій.
Було скорочено курсування країною поїздів, які є основним засобом міжміського сполучення. Якщо раніше можна було проїхати поїздом, придбавши квиток без місця, то нині пасажирів зобов’язали обрати місце в поїзді. Щоправда, квиток на місце зробили безкоштовним.
Лікарні та будинки для літніх людей повинні були обмежити кількість відвідувачів. Аби не допустити дефіциту ліків, міністерство охорони здоров’я скоротило перелік медикаментів, які можна придбати в аптеках без рецепта (в Данії він і так дуже обмежений, порівняно з Україною).
Ситуація з коронавірусом примусила нервувати надзвичайно спокійних данців.
В перші дні коронакризи вони змели з полиць супермаркетів туалетний папір, хліб та м’ясо. За кілька днів ажіотаж вщух.
12 березня пізно увечері парламент одностайно проголосував за надання уряду додаткових повноважень для боротьби з вірусом. А це означало низку чи не найбільш радикальних для мирного часу обмежень, які зачіпали конституційні права громадян, зокрема свободу зібрань та право власності.
Органи влади отримали право на примусовий карантин осіб із підозрою на коронавірус. Людям із симптомами інфекції могли заборонити користуватися громадським транспортом, супермаркетами тощо.
Держава отримала право на примусове щеплення населення після винайдення вакцини від вірусу. Більш того, поліції надали доступ до приватних осель тих, у кого підозрюють вірус, за умови отримання судового рішення.
Такі надзвичайні повноваження уряд отримав тимчасово. І хоча дія закону спливає 1 березня 2021 року, партії домовилися переглянути його вже у листопаді цього року.
Дії данського уряду ставали дедалі жорсткішими пропорційно тому, як розповсюджувався вірус.
13 березня кількість заражених зросла у півтора раза – 801 хворий (жодного померлого). Того ж дня прем’єр знову виступила з екранів телебачення.
«Мені потрібне ваше терпіння», – сказала Метте Фредеріксен та оголосила про наступний пакет обмежень, ключовим з яких стало закриття кордонів.
Повний локдаун та підтримка бізнесу
Із 18 березня в Данії зачинили всі шопінгмоли, перукарні, тату-салони, спортклуби та зали. Ресторанам та іншим закладам харчування дозволили продавати їжу лише на винос.
В одному місці могли перебувати не більше 10 осіб. Тим, хто наважиться порушити це обмеження, уряд погрожував штрафом у розмірі 2,5 тисячі крон (330 євро).
Супермаркети зобов’язали мати на вході дезінфектори для рук та забезпечити дистанцію між покупцями.
Для підтримки бізнесу кабінет міністрів розробив пакет заходів. Зокрема, уряд зобов’язався платити 75% зарплатні співробітникам тих компаній, які через скруту мусили б звільнити понад 30% персоналу або ж понад 50 співробітників. Така підтримка запроваджувалася на період із 9 березня по 9 червня.
Своєю чергою підприємства мали сплачувати решту 25% зарплати і утриматися від звільнень на період компенсації. А співробітники упродовж цього періоду мусять взяти п’ять днів відпустки.
Попри такі дії уряду, країні не вдалося оминути хвилю безробіття. Від початку коронакризи роботу втратили майже 83 тисячі данців (при цьому 36 тисяч безробітних було знято з реєстрації). Це удвічі більше порівняно з аналогічним періодом 2019 року.
Від простого громадянина до королеви
Згідно із соцопитуванням, 86% данців підтримали дії уряду.
Із початку коронакризи данці не ставили під сумнів дії кабінету міністрів та в більшості ретельно виконували інструкції влади.
Кожен житель країни отримав на свою спеціальну електронну скриньку роз’яснення щодо коронавірусу.
На ці скриньки, які використовують для комунікації між держустановами та громадянами, також прийшли пояснення із алгоритмом дій у разі, якщо ви запідозрили в себе симптоми.
Кронпринц Фредерік особисто зустрічав Ан-124 в аеропорту Копенгагена
При цьому, на відміну від України чи деяких інших країн Європи, у Данії рекомендували носити маски лише тим, хто вже має вірус. Навіть медперсонал на пунктах швидкої допомоги продовжував працювати без захисних засобів.
Лише 8 квітня Данія отримала з Китаю велику партію масок та інших захисних засобів. До речі, доставив їх у Копенгагенський аеропорт український літак АН-124 «Руслан».
Щоправда, навіть жовто-блакитні смуги на ньому не допомогли данським медіа уникнути конфузу. Два основних телеканали Данії назвали «Руслан» російським літаком.
Королева Данії Маргрете II не залишилася осторонь коронакризи. 12 березня вона повернулася із відпочинку в Норвегії та одразу ж скасувала заплановану на квітень низку заходів із нагоди свого 80-річчя. Більш того, 18 березня Маргрете II виступила із спеціальним зверненням до данського народу, закликавши громадян бути свідомими, залишатися вдома та не влаштовувати вечірок.
«Зараз ми повинні продемонструвати свою згуртованість, тримаючись окремо», – заявила королева.
Це було перше неноворічне звернення данського монарха із часів Другої світової війни.
Контрольоване відкриття
Швидка реакція данського уряду та гнучкість в ухваленні рішень дозволили країні досягти більших успіхів у боротьбі з коронавірусом порівняно з іншими європейськими країнами, особливо із сусідньою Швецією, яка не запроваджувала жорстких обмежень.
Вже 30 березня прем’єр Фредеріксен заявила, що темпи поширення вірусу уповільнились, а отже, після Великодніх свят уряд розпочне «поступове, спокійне та контрольоване» зняття обмежень.
Прем’єрка наголосила, що таких успіхів вдалося досягнути завдяки тому, що данці неухильно виконували урядові рекомендації, і закликала населення країни продовжувати їх дотримуватися.
Під першу фазу «відкриття» підпали ясла, дитячі садки та початкова школа (0-5 класи). «Відкриття шкіл та закладів для найменших означає, що батьки можуть спокійно працювати. Нам це потрібно, тому що багато (економічних) завдань залишаються невирішеними», – пояснила Метте Фредеріксен.
Влада розробила керівні принципи щодо початку роботи садків та шкіл.
Там, з-поміж іншого йшлося про те, що діти із сімей, де є хворі на COVID, також можуть повернутися до садка чи школи. Проти цього положення виступили комуни чотирьох найбільших міст – Копенгагена, Оденсе, Ольборга та Орхуса.
Рекомендації негайно ж відредагували, і таких дітей попросили залишитися вдома.
Садочок у музеї
15 квітня по всій країні почали відкривати ясла, дитсадки та школи. Втім, сказати, що вони запрацювали, як раніше, не можна.
На дітей та вихователів чекали значні зміни. Так, більшість часу діти як у садках, так і в школах мали проводити на свіжому повітрі.
У садках дитячі групи були поділені на підгрупи, щоб мінімізувати контакти дітей. Усі іграшки, які важко продезінфікувати, прибрали, а свої заборонили приносити взагалі.
Привести дитину до садочка дозволили лише одному із батьків. Батькам школярів заборонили заходити до приміщення школи.
Настанови уряду щодо дотримання дистанції між дітьми поставили у складне становище виховні заклади великих міст, де територія садка за нових реалій виявилась затісною для вихованців.
Це примусило дирекцію навчальних закладів шукати додатковий простір.
Так, у столиці домовилися, що діти зможуть зайняти територію Міського музею Копенгагена та Університету прикладних наук.
* * * * *
Поступово Данія повертається до звичного життя.
У ніч на 17 квітня після тривалих переговорів із парламентськими партіями уряд оголосив про наступний крок із відкриття країни: із 20 квітня запрацюють перукарі, масажисти, тату-салони, суди, дослідницькі лабораторії.
Охочі навчитися водити авто зможуть піти до водійських шкіл, будинки літніх людей та в’язниці відкриють для відвідувачів.
Данці сподіваються, що невдовзі можна буде знову піти до спортзалу і ресторану. Щоправда, одне обмеження залишиться ще довго – Данія точно не відкриє кордони, допоки світ не дасть раду з новим вірусом.
Автор: Тетяна Кусок,
журналістка (Єсб’єрг, Данія)
