Народні депутати під час нової сесії, яка почнеться у вересні, як очікується, повернуться до розгляду одного з найбільш одіозних законопроектів (№5600), яким пропонується посилити податковий тиск на бізнес з метою збільшення надходжень до бюджету. «Апостроф» розбирався, як влада хоче «щемити» бізнес і простих громадян, і що можна зробити, щоб цього уникнути.
Депутати Верховної Ради 16 липня пішли на канікули до вересня. Парламентарії залишили невирішеними багато питань — деякі внесені до порядку денного законопроекти вони залишили взагалі без уваги, інші прийняли лише за основу, відклавши їх подальший розгляд на осінь.
Серед таких документів, зокрема, законопроект за номером 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Урядовий законопроект надійшов до Ради на початку червня і був прийнятий в першому читанні 1 липня. Після цього ніякого руху по ньому не спостерігалося. І це, насправді, не так погано, тому що претензій до документа маса.
Ахметов та інші
Спочатку законопроект, коли про нього заговорили ще навесні, отримав назву «антиахметівський», оскільки він передбачає істотне збільшення ренти на видобуток залізної руди (удар по компанії «Метінвест» Ахметова), а також введення акцизу на «зелену» генерацію (в якій також домінує найбагатший українець).
При цьому «Метінвест» — це не тільки Рінат Ахметов, а й його партнер по різним видам бізнесу Вадим Новинський. Крім того, компанія Ахметова володіє Криворізьким залізорудним комбінатом навпіл з групою «Приват» Ігоря Коломойського.
Що стосується залізорудної промисловості, то тут також є інтереси Олександра Ярославського, Костянтина Жеваго та індійського мільярдера Лакшмі Міттала, який володіє компанією «АрселорМіттал Кривий Ріг» (колишня «Криворіжсталь»).
Економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає цілком виправданим намір влади підняти рентну плату на видобуток природних ресурсів, зокрема, залізної руди. «Те, що є зараз, — це класичний приклад рентної олігархічної корупційної моделі економіки», — пояснив експерт в коментарі «Апострофу».
Що ж, з огляду на курс нинішньої влади на деолігархізацію, можна було б тільки вітати законодавчу ініціативу уряду.
Однак по мірі ознайомлення з даним законопроектом, всі більш зрозуміло, що його основні положення націлені зовсім не на олігархів, а, що називається, на простих українців.
Земля і нерухомість під прицілом
Кілька положень законопроекту пов’язані з ринком нерухомості.
Зокрема, громадяни, які протягом року продадуть три (і більше) об’єкта, повинні будуть платити податок на дохід у розмірі 18% від його вартості. Зараз ставка податку на такі операції становить 5%. Збільшення податку викликано бажанням боротися зі спекулянтами, але в результаті постраждають прості українці, яким доведеться платити більше при покупці квартир (продавці очевидно перекладуть свої витрати з податків на покупців).
Крім того, законопроектом пропонується скасувати пільгу зі сплати ПДВ при продажі нерухомості на вторинному ринку. ПДВ закладено у вартість квартири або будинку, тому що його сплачує забудовник при первинному продажі. Якщо юридична особа (фізособи не є платниками ПДВ) купить такий об’єкт і захоче його повторно продати, то, їй, згідно із законопроектом, доведеться заплатити ПДВ у розмірі 20% від вартості об’єкта нерухомості.
Очевидно, що продавець закладе відповідну суму в ціну квартири або будинку, яка для покупця виявиться вище. Це при тому, що вже зараз на вітчизняному ринку нерухомості спостерігається ціновий бум.
Неприємні сюрпризи також очікують фермерів.
Законопроект передбачає зниження мінімального розміру земельної ділянки, продаж врожаю з якої не оподатковується за ставкою 18%. Зараз пільгова площа (коли не потрібно платити податок) становить 2 гектара. Якщо законопроект буде прийнятий, пільговий поріг зменшиться до 0,5 гектара — тобто всього до 50 соток.
Також законопроектом вводиться поняття «мінімальне податкове зобов’язання». Це мінімальна сума податку, яку повинна буде платити фізична або юридична особа, яка володіє земельною ділянкою або орендує її. Відповідна сума складе не менше 4,5% від оціночної вартості одного гектара земельної ділянки.
Зрозуміло, що ці норми вдарять, насамперед, по дрібним фермерам, яким, можливо, доведеться заплатити податків більше, ніж складають їх заробітки. Не кажучи вже про тих, що володіють невеликими земельними ділянками і навіть не ведуть на них господарську діяльність (наприклад, якщо така ділянка перейшла до людини у спадок).
За словами Олексія Куща, законодавчі норми, що стосуються фермерів, абсолютно недоречні, а тому їх потрібно прибрати із законопроекту, або залишити тільки для великих агрохолдингів.
«Якщо залишити в тому вигляді, в якому є зараз, то це може привести до обезземелення селян, коли, наприклад, через неврожай вони позбудуться доходів, але все одно повинні будуть заплатити податок», — сказав він.
Презумпція винуватості в дії
Цілий блок положень скандального законопроекту спрямований на посилення тиску на бізнес в цілому.
Зокрема, Державна податкова служба отримає більш широкі повноваження.
Так, наприклад, податкова зможе стягувати борги зі сплати податків з рахунків боржника на підставі власного рішення — без звернення до суду.
Крім того, оскаржувати штрафи, виписані податковою, можна буде тільки після їх сплати. Податкова отримає можливість направляти запити підприємцям, керуючись лише підозрою про порушення податкового законодавства. Вона також буде мати право на податкову заставу, навіть якщо платник податків оскаржить таке рішення податкової служби в суді.
При цьому керівнику компанії або підприємства можуть заборонити виїжджати за кордон, якщо у відповідної юрособи є заборгованість за податковими зобов’язаннями.
Тож не дивно, що експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін в одному з інтерв’ю заявив, що законопроект вводить «кріпосне право для бізнесу».
У свою чергу експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Киян в розмові з «Апострофом» зазначив, що такими нормами порушується презумпція невинуватості громадян: «Виходить, що ти за замовчуванням винен, а потім спробуй довести зворотне».
Згадати, щоб забути
Українці вже давно нічого доброго не чекають від ініціатив влади, і законопроект №5600 тут далеко не виняток.
«Коли ми чуємо такі слова, як закон, реформа, у нас на підсвідомому рівні спрацьовує: що вони погіршили? На жаль, у нас закони не працюють на вирішення якихось проблем», — говорить Єгор Киян.
За його словами, іноді правильніше не поспішати з прийняттям нових законів, а домогтися ефективного виконання чинного законодавства.
«Замість того, щоб вирішувати системні питання, наприклад, боротися з контрабандою на митниці, від якої ми втрачаємо мінімум 5 мільярдів доларів щорічно, у нас приймаються псевдо-закони, під які підпадають звичайні громадяни. Від того, що аграріїв обкладуть додатковими податками, від того, що бізнес змусять платити додаткові мита, життя людей не покращиться (а, скоріше, погіршиться)», — сказав експерт.
Уряд планує за допомогою законопроекту №5600 збільшити надходження в бюджет, але, як не парадоксально, ефект від нього може виявитися прямо протилежним — пропоновані в документі норми будуть виштовхувати бізнес у «тінь», а тому збирання податків не збільшиться, а знизиться.
При цьому бізнес, який вирішить грати за правилами, які йому нав’язують, може просто не витримати фіскального тягаря. «У цій гонці рано чи пізно кобила в особі малого і середнього бізнесу просто здохне», — зазначив Киян.
На сьогодні є інформація, що до другого читання до скандального законопроекту буде запропоновано безпрецедентну кількість поправок, а тому не виключено, що найбільш одіозні положення з нього зникнуть.
Але це далеко не факт. Більш того, найжахливіше, якщо з законопроекту вилучать правильні норми під тиском олігархічного лобі, а то, що зачіпає інтереси простих громадян, в ньому залишиться.
Є, звичайно, слабка надія, що, в разі прийняття законопроекту, його ветує президент.
Однак, ймовірно, кращим варіантом було б просто відмовитися від його подальшого розгляду і взагалі забути про нього.
