В Україні чи не найнижчі тарифи на електроенергію в Європі, а тому їх поступово підтягують до ринкових рівнів. Чергове подорожчання планувалося на серпень, але його, в який раз перенесли — швидше за все, до вересня. «Апостроф» з’ясовував, чи дійсно ми платимо за світло менше за інших європейців, особливо, якщо порівнювати розміри зарплат в різних країнах.
Завтра, завтра, не сьогодні
З серпня українські споживачі повинні були отримати нові тарифи на електроенергію. Проте про жодні конкретні цифри, які б мали з’явитися в платіжках, влада не повідомляла. Уряд оприлюднив лише свої плани щодо диференціації тарифів залежно від рівня споживання енергії та, можливо, від вартості послуг з розподілу в різних регіонах.
Спостерігачі очікували приняття рішення щодо тарифів на останньому перед 1 серпня засіданні Кабінету міністрів 28 липня. Проте цього не сталося. Після тривалих роздумів, уряд вирішив, що найкраще, що він може зробити — це нічого не робити.
«З 1 серпня тариф на електроенергію для населення залишиться без змін — 1,68 гривні за 1 кіловат-годину… Разом з усіма зацікавленими сторонами ми працюємо над тим, аби збалансувати ринок електроенергії», — повідомив на своїй сторінці у Facebook прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Правда, прем’єр забув згадати про те, що в даному випадку йдеться не про остаточне рішення, а просто про відкладення проблеми ще на місяць.
Нагадаємо, що це вже не перше подібне рішення. Запровадження нової системи тарифів спершу планувалося на 1 березня нинішнього року, потім уряд відтермінував його до 1 липня, потім ще на місяць — до 1 серпня. І, нарешті, тепер знову на місяць.
Проте, питання тарифів на електроенергію для населення було винесено на засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО) 30 липня.
Що конкретно було вирішено на засіданні, достеменно невідомо, але на брифінґу за його результатами секретар РНБО Олексій Данілов заявив про ознаки монополізації на ринку електроенергії, а тому у разі виникнення загрози національній безпеці на підприємствах енергопостачання вводитимуться тимчасові адміністрації.
Щодо, власне, подорожчання чи неподорожчання електрики, то, як заявив 3 серпня прес-секретар президента Сергій Никифоров, різкого підняття тарифів не буде, а для багатьох його не буде взагалі. За його словами, уряд та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), отримали завдання в поточному місяці визначитися з конкретними тарифами.
А как в Европе?
Добре відомо, що тарифи на електроенергію (і не тільки) в Україні чи не найнижчі у Європі. З одного боку, це є підставою для того, щоб їх поступово підвищувати. За розрахунками спеціалістів, реальна вартість електроенергії сьогодні складає від 2,6 (в Києві) до 4 (в Луганській та Івано-Франківській областях) гривень за 1 кіловат-годину, відповідно, нинішній тариф 1,68 гривні не є ринковим.
Але контраргументом для багатьох є те, що в більшості європейських країн і доходи вищі, ніж в Україні.
Саме тому «Апостроф» вирішив з’ясувати, скільки коштує електроенергія в країнах Європи, зокрема у наших сусідів.
Варто зазначити, що система тарифів в європейських країнах дуже відрізняється від тієї, до якої звикли українці. Тарифи там є диференційованими за споживанням, причому майже всюди, чим більше споживає домогосподарство, тим тариф для нього нижчий. І це відповідає загальновідомому принципу торгівлі — гуртом дешевше. Але така система працює лише там, де споживачі сплачують за енергію повну ціну.
Наприклад, у Польщі (тут і далі використовуються дані Європейського статистичного офісу Eurostat) тарифи на електроенергію для побутових споживачів відповідно до споживання розподіляються наступним чином:
— до 1000 кВт-год на рік — 21 євроцент (6,66 грн);
— від 1000 до 2500 кВт-год на рік — 16,3 євроцента (5,17 грн);
— від 2500 до 5000 кВт-год на рік — 15,1 євроцента (4,79 грн);
— від 5000 до 15000 кВт-год на рік — 14,23 євроцента (4,51 грн).
Звичайно, в різних країнах діють різні тарифи. В цьому можна переконатися, подивившись на таблицю, наведену нижче.
Для порівняння ми обрали тариф для категорії домогосподарств, що споживають до 1000 кіловат-годин на рік (в середньому близько 83 кіловат-годин на місяць). Це приблизно відповідає вітчизняній категорії споживачів до 100 кіловат-годин на місяць, до якої відносяться понад 40% українських домогосподарств.
Для зручності ми перерахували тарифи європейських країн у гривні за поточним курсом. Цифри наведені станом на 1 січня нинішнього року.
Як бачимо, менше за нас за електрику сплачують лише грузини. Сусідами України по таблиці є наші колишні колеги по перебуванню в складі Радянського Союзу та соціалістичного табору. Хоча більшість з них все одно сплачують в кілька разів більше.
Розвинені країни Західної Європи мають набагато вищі тарифи. В цьому відношенні лідерство утримує Іспанія, де вартість однієї кіловат-години досягає майже 20 гривень.
Окремо в цьому ряду стоять Нідерланди, де тариф на електроенергію для невеликих споживачів є від’ємним. Тобто, можна припустити, що домогосподарства цієї категорії ще отримують кошти від держави. Такий порядок, ймовірно, виконує подвійну функцію: по-перше, є формою соціального захисту для незаможних верств, а, по-друге, спонукає домогосподарства до ощадливого користування ресурсами, оскільки для споживачів, що виходять за ліміт у 1000 кіловат-годину за рік, значення тарифів уже цілком додатні.
Нагадаємо, що подібна практика існувала до кінця 2020 року і в Україні, коли домогосподарства мали пільгову ціну на споживання перших 100 кіловат-годин на місяць — 90 копійок за кіловатт-годину.
Заможні платять більше, але не завжди
Але якою мірою тарифи на електрику є тягарем для європейських споживачів у порівнянні з їхніми доходами?
В таблиці, що наведена вище, значення середніх заробітних плат на кінець 2020 року для зручності переведені в гривні за поточним обмінним курсом (друга колонка). Також наведений відсоток витрат на оплату 100 кіловат-годин на місяць до розміру середньої зарплати в кожній країні (третя колонка).
Аналіз даних показує, що закономірність «чим багатша країна, тим вищий тариф», назагал справджується. В економічно більш розвиненій Західній Європі тарифи, як правило, вищі, ніж у Східній.
Проте залежність між доходами населення і цінами на енергію все ж таки не є прямою, і не завжди жителі багатших країн мають платити більше. Наприклад, в Іспанії тарифи на електроенергію суттєво вищі, ніж у Німеччині, хоча іспанці в середньому заробляють майже вдвічі менше. Поляки і угорці мають приблизно рівні доходи, але поляки платять за електрику за вдвічі вищим тарифом. Так само, і молдовани, які мають майже такі ж доходи, як українці, платять в 1,7 раза більше.
Як було відзначено вище, найважчим тягарем плата за електрику лягає на плечі іспанців — вони вимушені платити за 100 кіловат-годин понад 3% від середньої у цій країні зарплати. Також важко доводиться чехам, словакам і молдованам.
А найменше відносно своїх доходів витрачають мешканці Угорщини, Литви, Естонії та Німеччини.
Тарифна «євроінтеграція»
Таким чином, можна констатувати, що українці платять за електрику не менше більшості європейців, а, якщо порівнювати з окремими країнами, набагато більше.
При цьому не будемо забувати, що від планів щодо підвищення тарифів в Україні не відмовилися, і нові ціни, як очікується, будуть відомі до кінця серпня.
Раніше називалися різні варіанти диференціації. Зокрема, йшлося по те, щоб для домогосподарств, що споживають від 100 до 200 кіловат-годин на місяць, залишити діючий тариф на рівні 1,68 гривні/1 кіловат-година. Для тих, хто споживає 200-500 кіловат-годин, він може зрости до 2,4 гривні за 1 кіловат-годину, а це вже майже «європейська» ціна. Найбільше заплатять домогосподарства з обсягом споживання понад 500 кіловат-годин – скоріше за все, це буде 3,5 гривні/1 кіловат-година.
При цьому влада може як «кістку» кинути населенню знижений тариф на споживання менш ніж 100 кіловат-годин. Не виключено, що він складе 1-1,2 гривні/1 кіловат-година. Це буде піднесено як захист найбільш вразливих верств населення.
Але тих, хто споживає більш ніж 100 кіловат-годин електроенергії, в Україні більше половини населення, і більшість з них – не олігархи, а пересічні громадяни. В когось з них не газова, а електрична плита, в когось – бойлер, адже в багатьох населених пунктах (на відміну від Києва) гарячої води немає місяцями, в когось в помешканні електричне опалювання.
Тож, з новими тарифами українці запросто можуть вирватися в європейські лідери з дорожнечі електрики відносно розміру доходів – хоча рівня іспанців ми все ж таки найближчим часом не досягнемо.
А на осінь ще планується подорожчання гарячої води і опалення приблизно на 30-40%, які і зараз складають левову частку витрат українців на «комуналку». Проте не виключено, що на чергове засідання знов збереться РНБО.
Як кажуть у подібних випадках: таке життя.
