За два тижні в Україні стартує навчальний рік. Та чи підуть школярі на очне навчання – велике питання. МОЗ дозволить відкрити школи лише в тому разі, якщо 80% співробітників будуть вакциновані. Утім з нинішніми темпами щеплень освітян ці плани можуть не втілитися у реальність. І поки вчителі бояться примусової вакцинації, батьки хочуть відкриття навчальних закладів, адже на дистанційному навчанні якість знань дітей суттєво погіршилася. Чи готові вчителі та батьки до відкриття шкіл, як дистанційне навчання вплинуло на рівень знань школярів, та з якими проблемами вчителі та учні зіткнулися в минулому році – в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповіла cпівзасновниця ГО «Смарт освіта» та ГО «Батьківський контроль», експертка з питань освіти ОКСАНА МАКАРЕНКО.
— Як ми зустрічатимемо новий навчальний рік? Мають бути 80% співробітників вакциновані, але не встигають. Що про це думають батьки, які ведуть своїх дітей до школи?
— Очевидно, що серед батьків панують нехороші настрої, тому що опитування показують, що переважна кількість батьків негативно ставиться до дистанційного навчання. Воно було не дуже добре організоване під час карантину.
Батьки зазначили, що багато дітей втратили в знаннях, погіршилися оцінки. І вдома є напруга через те, що постійно довкола цього навчання йдуть конфлікти. Тому вони дуже переймаються, що школи 1 вересня не відкриються через те, що педагоги не вакцинуються. Відповідно, це таке поле, де закладається потенційний конфлікт між батьками і вчителями.
Насправді вчителі зі свого боку побоюються, що їх будуть примушувати, порушуючи їхні права і закон, примусово вакцинуватися, щоб відкрити школи і уникнути незадоволення батьків. Ще рік не настав, а вже є напруга як серед вчителів, так і серед батьків. Бо батьки хочуть, щоб школи відкрилися. Вчителі теж того хочуть, але є дуже багато людей, які добровільно ще не готові вакцинуватися, і ми бачимо це за статистикою вакцинації.
Наскільки я знаю, станом на декілька тижнів тому було вакциновано 30% вчителів. Це пов’язано з тим, що вони у відпустках, не завжди це добре організовано, десь ідуть потужні кампанії проти вакцин. Дуже непроста ситуація на початку року.
— Якщо я правильно зрозуміла, батьки бояться вести дитину до навчального закладу, де викладатиме невакцинований вчитель, який може становити загрозу?
— Ні, батьки більше бояться, що школи не відкриються. Треба розуміти, що діти практично не хворіють або хворіють в легкій формі – переважна більшість дітей. Реальна загроза коронавірусу є більше для невакцинованих вчителів. Це правда.
Батьки ж втомлені від дистанційного навчання, яке відбувалося під час карантину. Вони його вважають гіршим розвитком подій, ніж прийти до школи, де є частина невакцинованих учителів.
Читайте: Коли вчителі отримуватимуть обіцяні Зеленським 4000 доларів: міністр зробив заяву
— Якщо подивитися на наш досвід, чи дійсно можна говорити, що трохи падає якість освіти дітей, які навчаються вдома, окрім якихось психологічних моментів та незручностей?
— Дуже тяжко сказати об’єктивно, тому що не проводяться дослідження. Тобто ми не знаємо про реальні проблеми в навчанні під час карантину.
Було одне дослідження, яке говорило про те, що в нас ще декілька років тому були великі розриви між дітьми з заможних сімей і тих, які не можуть забезпечити дитині навіть елементарні речі як купівлю гаджета і комп’ютера.
Були великі проблеми з тим, що вчителі чимось не володіли. Різниця в навчанні між селом і містом була майже в два роки навчання. Діти в селі відставали від однолітків у великих містах по знаннях.
Які проблеми зараз у навчальних знаннях, реально ніхто не знає. Є соціологічне дослідження, яке по суб’єктивних оцінках батьків говорить про те, що діти стали вчитися гірше. У них погіршилися оцінки, але на скільки, по яких саме предметах — цього ніхто не досліджував. І дуже шкода, тому що були обіцянки від МОНу, що ця ситуація буде вивчена, що протягом літа або на початку року педагоги наздоженуть ці втрати в навчанні дітей.
Читайте: Довідка для першокласників: яких лікарів потрібно пройти перед школою
Комусь могли батьки допомогти, хтось з дітей реально став краще вчитися або перестав витрачати час на дорогу та зумів зосередитися на тих предметах, які йому цікаві, можливо, з репетиторами поглибив свої знання. Але дуже багато відбувалося випадків недоброчесного навчання, де списували один в одного, де просто включали ZOOM без відео і не були присутні на уроці, не слухали.
Які саме реальні втрати в навчанні – ми не знаємо, і це найстрашніше. Можливо, там великі втрати. Те, що досліджували в інших країнах, наприклад, у Європі – вони зазначають десь 30% втрати в реальних знаннях відносно докарантинного періоду.
Я думаю, у нас не менше, а може навіть і більше. Через те, що в багатьох дітей не було елементарно гаджетів, не було комп’ютерів у самих учителів, щоб нормально викладати. Інтернету не було швидкісного. І головне, не було методики й підтримки – як переходити на дистанційне навчання.
Особисто я вважаю, що дистанційне навчання не є злом. Воно є дуже перспективною формою. Швидше за все, в майбутньому більшість дітей буде вчитися дистанційно. Але для того треба підготуватися, щоб дитина в домі отримувала достатньо підтримки від батьків, щоб було організоване робоче місце, щоб вчителі володіли методиками, матеріалами. Вони суттєво відрізняються від того, що відбувається в класі. Головне, що це складніша форма, ніж очна.
Взагалі експерти радять переходити на формат blended learning, де є частина очного навчання, частина дистанційного навчання. Тоді можна будувати цю гнучку траєкторію навчання. Але нам до того, як до Києва рачки, як кажуть.
Звісно, що всі батьки перелякані, хочуть, щоб діти 1 вересня прийшли до школи. Особливо це стосується діточок, які відвідують дитячий садочок та молодшу школу, тому що їм найскладніше це дистанційне навчання. Їм потрібно, щоб поруч була вчителька, яка допоможе їм опанувати хоча б базові навички.
