Біля міста Черкаси одна з найголовніших річок України — Дніпро — перетворюється на зелене болото. Фото і відео, які користувачі виставляють в соцмережах, вражають українців. І хоча подібне можна спостерігати кожне літо, стан річки дійсно погіршується з кожним роком. І стосується це не тільки Дніпра. Що відбувається з водоймами в Україні — розбирався «Апостроф«.
Зелений Дніпро
Нещодавно екс-глава Держекоінспекції Єгор Фірсов поширив відео жительки Черкас Ірини Вербівської, яке моментально стало вірусним. Дівчина мчала на моторному човні по Дніпру, а з-під якого бризками розліталася зелена каша.
«Дніпро гине, сьогодні намотали майже 100 км по Дніпру, вода з кожним роком стає все гіршою і гіршою, скрізь дохла риба, незабаром Дніпро перетвориться на болото і винні в цьому люди і тільки люди. Щороку ми пірнаємо і бачимо, що риби стає все менше і менше, риб-санітарів масово виловлюють сітками, скоро риби взагалі не стане, а замість води буде всюди ось така зелена каша… дуже прикро, але це все не за горами… «, — написала черкащанка.
«Знайшла відео з минулого року, зняте в тому ж місці, подивіться які зміни відбулися всього за 1 рік …», — зазначила Вербівська.
На жаль, така плачевна ситуація спостерігається не тільки в Черкасах, а й практично по всій протяжності річки. Причина такого забарвлення не нова — це пральні порошки з фосфатами, які, потрапляючи в воду, активують розвиток синьо-зелених бактерій, внаслідок чого вода і починає цвісти. Прибирати фосфати з води — завдання очисних споруд, але вони побудовані в 60-х роках і не розраховані на очищення стічних вод від фосфатів.
Але це не єдиний фактор, який впливає на цвітіння Дніпра, каже в коментарі «Апострофу» еколог Олександр Соколенко.
«Фосфати скидаються в Дніпро протягом цілого року, але цвіте вода тільки в певний проміжок часу. Ми бачимо залежність розмноження цих водоростей від температури. Звичайно, якби було менше цих скидів, то і масштаби цього явища були б меншими. Але ці аномальні періоди спеки сприяють максимальному розмноженню різних водоростей та бактерій», — пояснює еколог.
Ще один фактор — водосховища. «Побудували велике Київське водосховище, де практично відсутня течія, де маленька глибина і велика площа «дзеркала», що в свою чергу сприяє більшому прогріванню води. Там особливо активно відбуваються всі ці процеси, там розмножується і розростається ця зелень, а через греблю Київської ГЕС вона потрапляє в Дніпро, і ми бачимо цю зелень в Києві. Якщо взяти Дніпро вище водосховища, наприклад, місто Славутич, Чорнобиль, то там річка знаходиться в своєму природному руслі, і ми там майже не побачимо цієї зелені», — додає він.
Фахівці наводять різні варіанти вирішення проблеми, це і модернізація очисних споруд, і зменшення кількості викидів фосфатів, та й взагалі контроль над очищенням стоків, які потрапляють в річки. За словами Соколенка, це може трохи покращити стан води, але оскільки найбільше цвітіння виникає саме у водосховищі, то остаточно проблему вирішити майже неможливо.
«Очищати Київське водосховище технічно практично неможливо, воно дуже велике, і шар зелені там сягає півметра. Навіть якщо це все вигрібати, то сонце і +35 градусів спеки все одно сприятимуть подальшій вегетації. Іноді виникають пропозиції його спустити… Це ідея хороша, але такі дії призведуть до дуже негативних наслідків для навколишнього середовища. Тому що навколо водосховища сформувалася ціла екосистема, яка вже пристосувалася до цього водоймища. і спуск водосховища призведе до загибелі величезної площі лісів. Крім цього, на дні водосховища є радіонукліди і, якщо ми його спустимо, вони підуть нижче на Київ», — розповів еколог.
Фактично, ми і далі будемо спостерігати за тим, як Дніпро перетворюється на велике болото. Але крім цього, головна річка країни, яка забезпечує питною водою не одне українське місто, ще й заражена отрутохімікатами.
За даними Рахункової палати, якість річкового басейну Дніпра погіршується. Останні дослідження виявили значні перевищення вмісту синтетичних речовин: сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів і речовин, які використовуються в парфумерії — синтетичного мускусу, важких металів: цинку і міді, а також ртуті. Ситуація також ускладнюється обмілінням річки, яке відбувається через відсутність днопоглиблювальних робіт, які раніше проводилися для використання Дніпра як транспортної артерії. Таким чином, екологічний стан басейну річки — катастрофічний.
Пересихання річок
Екології Дніпра, як головної водної артерії України, приділяється підвищена увага. Однак в країні відбуваються інші негативні тенденції, пов’язані зі зникненням річок, озер і боліт.
За останні 30 років в Україні зникло майже 10 тисяч маленьких річок і боліт. Частину з них люди осушили самі, але в основному це відбувається через зміни клімату. Зменшення кількості опадів і збільшення спекотних днів, призводять до їх висихання.
«Дійсно, в останні роки обміління водойм і зниження рівня ґрунтових вод в Україні відбуваються доволі інтенсивно. Найбільше це відчувається це на півночі і північному заході, в районі Полісся. Цей регіон був найбільш зволоженим, там було більше водойм і боліт. Але кліматичні зміни призвели до істотного обміління цих водойм. І це явище, яке спостерігається на всій території України», — каже Соколенко.
На жаль, щороку рівень води в річках падатиме, а інші будуть повністю висихати, що призведе до браку питної води, і цей недолік буде посилюватися у найближчі 10-15 років.
Крім цього, пересихання водойм загрожує зеленим насадженням. Наявність річок і боліт забезпечує вологу в ґрунті на багато кілометрів, а з їх зникненням йдуть і ґрунтові води. Найбільше страждають соснові і мішані ліси, дерева там всихають і гинуть.
«Вирішення цієї проблеми полягає лише в зменшенні викидів вуглецю, парникових газів, всього того, що призводить до зростання температур. Самостійно Україна не може вирішити це питання, це глобальна світова проблема. Але ситуацію покращити можливо. Наприклад, висаджуючи дерева. Так, це не панацея, але це може сприяти поліпшенню екологічної ситуації. Ліси акумулюють вологу, згладжують перепади температур і очищають повітря», — вважає еколог.
А що з лісами
За даними Держагентства лісових ресурсів в Україні, загальна площа лісового фонду країни становить — 10,4 млн га, з яких 9,6 млн га — вкриті лісовою рослинністю. Лісистість території країни становить 15,9%. За 50 років площа лісів зросла на 21%, а запас деревини майже в три рази.
Начебто непогані результати, але є одне «але». У заявлену площу входять гектари нових насаджень, які ще не розвинулися, і навряд чи можуть вважатися справжнім лісом, до якого ми звикли.
«Вони рубають старі ліси, яким по 100 років, а насаджують молоді монокультури сосни. Я б не називав цю посадку дерев, які вам по пояс, лісом. Ця посадка може засохнути, може згоріти, ці насадження можуть з’їсти тварини та шкідники», — каже в коментарі «Апострофу» директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
При цьому, не чекаючи розвитку маленьких насаджень, столітні ліси вирубуються величезними площами.
«Я вам скажу про Київську, Черкаську та Чернігівську області. Ліси поділяються на квартали, і квартал справжнього лісу займає 50 га, а в цих областях залишилося тільки 1-2 га, і ті активно вирубаються. Йде практично повне знищення справжніх природних лісів, і насаджуються ці монокультури. Але вони не можуть замінити повноцінний ліс, де прохолодно і утримується волога «, — заявив еколог.
І, до речі, це ще один фактор через який сохнуть річки в Україні.
«Чим більше вирубуються лісі, тим більше висихає лісових водойм. Чим більше висихає лісових водойм: боліт, маленьких озер, річок — тим більше висихає великих річок. У нас проводяться суцільні рубки, що дуже збільшує температуру мікроклімату. Тому що ліс працює, як кондиціонер, але якщо вирубати дерева, то кондиціонер не працює. Територія прогрівається і маленькі водойми просто пересихають», — зазначив Борейко.
