Чи не кожний український уряд заявляє про необхідність «реформування» та «оптимізації» державного апарату. На ділі всі перетворення відбуваються виключно на папері. Система держуправління досі залишається неповороткою з купою дублюючих функцій між окремими органами. При цьому практичний сенс в існуванні окремих держструктур загалом викликає питання. Так, наприклад, відбувається з Нацкомісією зі стандартів української мови, на яку сиплються звинувачення в корупції. Як саме Кабмін має намір оптимізувати число чиновників, а також чому «мовна» комісія стала фігурантом корупційного скандалу, читайте в матеріалі «Апострофа«.
Реформа або проформа?
Уряд, анонсувавши чергове реформування чиновницького апарату, вирішив піти по стопах попередників. У сірій будівлі на вулиці Грушевського ще на початку літа заявили про намір скоротити число службовців, а також змінити систему оплати праці, позбавивши чиновників незаслужених надбавок.
«Уряд робить важливі кроки для завершення реформи держуправління. У рамках цієї ініціативи гранична чисельність державних службовців центральних органів виконавчої влади та їх територіальних підрозділів повинна зменшитися приблизно на 10%», — заявив Денис Шмигаль.
Також він повідомив, що паралельно готується законопроект щодо реформування системи оплати праці чиновників на основі класифікації посад. Цілі документа — унеможливити виплати надбавок за суб’єктивним принципом, а також престиж держслужби.
Аналогічні перетворення Кабмін декларував практично при кожному президентові. За Петра Порошенка у 2017 році уряд декларував оптимізацію функцій чиновницького апарату і створення директоратів «пілотних» міністерств, які також називалися «офісами реформ». За підсумком ніяких реформ не провели, але зате набрали на роботу ще більше чиновників. За часів Віктора Януковича була анонсована гучна адміністративна реформа, яка звелася до звичайної ліквідації незайнятих вакансій в державних установах.
На цьому тлі у спостерігачів виникають обгрунтовані сумніви щодо реальної готовності уряду прорідити чиновницькі лави.
«Подібні «реформи» — не більше ніж бюрократичний трюк. Тут провертають два фокуси. Перший — ліквідують одне відомство, але одночасно створюють інше, куди і переводять чиновників, посади яких як би скоротили. Другий фокус — формальна оптимізація, коли звільняють не людей, а приводять штатний розпис відповідно до реальної чисельності працівників, ліквідуючи посади, які існують тільки на папері», — пояснив в коментарі «Апострофу» глава експертної організації StateWatch Гліб Каневський.
«Наполеонівські плани» щодо скорочення
Показник в оптимізації в 10%, заявлений прем’єром Шмигалем, «трохи» не відповідає тому, що Кабмін націлений зробити в реальності. Уряд розглядає проект постанови «Деякі питання скорочення граничної чисельності працівників апарату і територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів».
Будівля Кабінету міністрів
Документ передбачає істотне скорочення штатів окремих відомств. Міністерство стратегічних галузей промисловості планується скоротити на 45%, Держагентство енергоефективності — на 33%, аудиторську службу і Нацкомісію зі стандартів державної мови — на 20%, продовольчу службу на — 15%, Держказначейство — на 10%, Міністерство оборони — на 7%. Чому рішення скоротити Нацкомісію з мови є обґрунтованим, докладніше буде сказано нижче.
Окремі рішення викликають подив: Національну службу здоров’я хочуть скоротити на 40%. Чому Кабмін йде на такий крок в умовах епідемії коронавірусу, в уряді не пояснюють.
«Державний апарат роздутий. Його слід скорочувати, але не за допомогою ліквідації окремих штатних одиниць. Формально на чиновницький апарат йде відносно невелика сума — близько 8% бюджету. Щоб був практичний результат, слід скорочувати не кількість службовців, а чиновницькі функції, які роблять державу менш ефективною і створюють основу для системної корупції», — сказав «Апострофу» старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.
Розгляд постанови проходить зі скрипом. Проти нововведень висловлюються чиновницькі профспілки і керівники окремих відомств. Серед публічних критиків скорочення опинилося і керівництво Нацкомісії з мови, яке підтверджувало, що рішення Кабміну негативно відіб’ється на тестуванні майбутніх чиновників.
Якщо говорити саме про скорочення функцій, то Нацкомісія зі стандартів державної мови має бути в числі перших на оптимізацію.
«Діяльність Нацкомісії з української мови — типовий приклад дублювання функцій. Відповідно до закону, для заняття посади на держслужбі потрібна вища освіта. Людина, яка має диплом вітчизняного вузу, за визначенням повинна володіти українськими. Тим більше нелогічно вимагати сертифікат від претендентів, які отримали вищу філологічну освіту», — говорить Гліб Каневський.
«Мова» до корупції доведе
Дублювання функцій — далеко не єдина претензія до мовного відомства. На початку серпня голова Виконавчого комітету реформ, екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі звинуватив керівництво комісії у хабарництві.
Міхеіл Саакашвілі
«Дуже часто я бачу підлих негідників, які, одягнувши вишиванку, гаряче розповідають про любов до батьківщини, одночасно грабуючи і країну, і українців… Я ніколи не думав, що дійде до державного рівня. А даремно — дійшло. Не так давно в Україні створили Національну комісію зі стандартів державної мови, а зовсім недавно — вирішили, що ця комісія повинна перевіряти рівень володіння державною мовою всіх, хто вирішив піти працювати на державній службі», — заявив Міхеїл Саакашвілі.
За його словами, сертифікат про рівень володіння очікують вже близько 100 тис. осіб. При цьому прийом нових співробітників «повністю заблокований».
«Але вихід, звичайно ж, є. Як і в кожному держоргані, можна прискорити процес за невелику винагороду. Ціни скачуть від $200 до $2000 на залежності від терміновості вирішення питання і апетитів чиновників», — наполягає Міхеїл Саакашвілі. Політик закликав прем’єр-міністра і міністра освіти «негайно закінчити цей бєспрєдєл».
Нацкомісія через Facebook відповіла на слова Міхеїла Саакашвілі, заявивши, що «неухильно дотримується верховенства права і законності».
Сертифікат на «незнання» мови
Джерела «Апострофа» в урядових колах підтверджують, що «рядовим» претендентам отримати мовний сертифікат практично нереально. Але персони з адміністративним впливом отримують документи позачергово і без особливих складнощів.
Якість тестування, яке проводить Нацкомісія, також викликає питання. Колишній нардеп Мустафа Найєм, нещодавно призначений на посаду заступника міністра інфраструктури, похвалився у себе в Facebook успішним складанням іспиту на знання української мови. При цьому він в одному невеликому пості припустився низки помилок, що викликає сумніви в його знаннях державної мови.
Ми не стверджуємо, що пан Найєм відхопив сертифікат за «подарунок». Разом з тим, рівень грамотності одержувачів такого документа лише актуалізує питання: чому платники податків повинні витрачатися на роботу Нацкомісії з мови, яка з перших днів існування заробила настільки «каламутну» репутацію?
Якщо Кабмін в кінцевому підсумку «оптимізує» подібні структури, тоді, дійсно, будуть підстави вважати, що уряд націлений на реальну адміністративну реформу. В іншому випадку, ми отримаємо чергову імітацію, після якої чиновників стане ще більше, а толку від їх роботи — менше.
