В Україні вже повністю вакциновані більше 3,5 мільйонів осіб (першу дозу отримали понад 8,8 мільйонів українців). За цей час були і «перемоги», як отримання нових вакцин, відкриття нових центрів вакцинації, і «зради», коли і без того дефіцитні вакцини довелося списувати через порушення температурного режиму. Утім незважаючи на нарощування темпів імунізації населення проти коронавірусу, перед Україною постала нова загроза. За півтора року пандемії люди забули про обов’язкову вакцинацію від кору, паротиту, кашлюку та інших небезпечних хвороб, що в подальшому може призвести до спалахів цих інфекцій. Що сталося з зіпсованими вакцинами проти коронавірусу, чи потрібен Україні карантин, та коли закінчиться медичне «жебрацтво» у соцмережах — в ефірі програми «Всьо по бєспрєдєлу» на Апостроф TV розповів головний державний санітарний лікар України, заступник міністра охорони здоров’я ІГОР КУЗІН.
— Давайте поговоримо про ці безкінечні штами коронавірусу. Статистика захворюваності по Україні оптимістична. Їй варто вірити?
— Я би, напевно, почав з того, що мутація коронавірусу – це звичний процес, він буде відбуватися доволі довго. РНК-вмісні віруси мутують найчастіше, і це відбувається після кожного проходження через організм людини. Тому ми будемо спостерігати появу нових штамів, і це буде доволі довгий процес.
Якщо ми кажемо про загальну кількість штамів, які зараз є, то Всесвітня організація охорони здоров’я дещо спростила нам усім завдання. Вона більшість штамів розділяє на декілька великих категорій. Це штами, які викликають занепокоєння, і штами, відносно яких ми маємо спостерігати або збирати інформацію.
Так ось, лише ті штами, які викликають занепокоєння, — на них ми маємо звертати увагу, тому що вони мають свої особливості. Штам «Дельта» якраз відноситься до такого типу штамів. Він викликає занепокоєння і ВООЗ, і світу, тому він має декілька важливих особливостей. Вони полягають в тому, що він майже у 2,5 рази швидше передається від людини до людини. Якщо ми звикли, що під час звичайного контакту у людини існує ризик інфікування, але якщо вона в масці, на безпечній відстані, то може і не інфікуватися, то щодо «Дельти» такі ризики зростають в рази.
Ми звикли вважати, що діти переносять коронавірусну хворобу в дуже легкій формі або безсимптомно. Але коронавірусна хвороба, яка викликається штамом «Дельта», уражає також і дітей.
І останнє, напевно, що також важливо – ми звикли, що приблизно 2% серед загальної популяції людей, які захворіли на коронавірусну хворобу — це люди, які потребуватимуть надання інтенсивної медичної допомоги, кисневої терапії. Відносно штаму «Дельта» ситуація зовсім інша. Майже в 2,6 рази вища кількість людей, яка потребуватиме саме надання інтенсивної медичної допомоги.
За рахунок поєднання цих факторів переважна кількість спалахів, які фіксувалися у США, в європейському регіоні, пов’язані з цим штамом. Тому він не лише викликає занепокоєння. Це штам, який може дуже швидко поширюватися територією, зокрема, територією України.
— Скільки в Україні «Дельти»?
— Вже понад 600 офіційно підтверджених випадків, які діагностуються як секвенуванням, так і методом ПЛР.
— Ви відповідальні за карантин. Він потрібен?
— Звичайно. Напевно, за цей рік боротьби з пандемією Україна виробила свій власний шлях, яким чином впроваджувати карантинні обмеження. Той карантин, до якого ми всі прийшли, має назву «адаптивний карантин», тому що це набір доволі чутливих показників. Вони дозволяють епідеміологам спрогнозувати, які регіони найближчим часом можуть бути переповнені з точки зору ліжок.
— Зараз в ньому всі області живуть. Це не той локдаун, коли все закрито.
— Так, звичайно. Але коли все закрито, це той самий адаптивний карантин, тобто червона зона епідемічної небезпеки.
Нагадаю, що зелений рівень небезпеки – це той, в якому ми зараз знаходимося. Якщо ситуація погіршується, то ми переходимо на жовтий рівень, потім на помаранчевий, і найгірший сценарій – це червоний. Це так званий локдаун, коли зачиняється геть усе, включно з транспортним сполученням.
— Це вірогідно?
— Цілком вірогідно, враховуючи досвід майже всіх європейських країн, які стикнулися з тим, що після реєстрації перших випадків майже всі території держави були охоплені новим штамом коронавірусу впродовж кількох місяців. Це рапортували держави, які мають відносно великі показники з охоплення щепленнями. Україна має не зовсім високі показники.
Читайте: Восени смертність від коронавірусу у нас буде така ж, як в Росії — епідеміолог Андрій Александрін
— Люди не розрізняють жовту, помаранчеву чи червону зону. Вони просто бояться жорсткого локдауну. Він у нас буде чи ні? Я розумію, що політично може бути не дуже вигідно його впроваджувати.
— Я би сказав, що він можливий. Але дійсно його впровадження або навіть підстава для цього завжди залежатиме від того, скільки людей протестувалися, скільки людей було госпіталізовано, скільки людей звернулися до свого лікаря і скільки провакцинувалися. Від усіх цих факторів залежатиме те, наскільки швидко ми будемо входити в цю червону локдаунівську історію.
— Питання від наших телеглядачів: чому, знаючи, що маски шкодять здоров’ю, їх треба носити?
— Однозначно, ні. Маска може врятувати життя. Вона необхідна насамперед для того, щоб не допустити зараження коронавірусною хворобою. Вона захищає не лише від коронавірусу, але й від низки інших інфекційних хвороб.
Це особливо актуально під час осіннього підйому захворюваності, тому що ми кожного року стикаємося зі звичайними гострими респіраторними вірусними інфекціями: звичайний грип, РС-вірус та інші віруси респіраторної групи. Тому маска буде продовжувати захищати.
Маска захищає не лише від коронавірусу
Зараз немає жодних доказових даних про те, що маска може нашкодити здоров’ю або що вона впливає на системи дихання негативно. Такі дані просто відсутні. Навіть інколи це викликає легку іронію, коли людина каже про те, що маска може нашкодити здоров’ю.
— Переходимо до цікавого – вакцинації. Ви сказали, що чим більше людей ми охопимо щепленням, тим менше наслідків матимемо для системи охорони здоров’я та здоров’я людей, і тим менше летальних випадків буде восени. Нова хвиля восени чекає на Україну?
— Звичайно. Ми можемо подивитися на 2020 рік. Якраз наприкінці вересня ми поступово переходили до більш високих показників захворюваності. Зараз ми лише на старті, ми перебуваємо в зеленій зоні. Але дійсно, вакцинація від коронавіруної хвороби – це доведений і ефективний метод профілактики ускладнень від коронавірусної хвороби. Вакцинована людина під час інфікування у випадку розвитку такого захворювання або не буде госпіталізована, тобто перенесе хворобу в більш легкій формі, або якщо вона буде госпіталізована, ризиків померти внаслідок ускладнень в такої людини буде набагато менше.
— Але ж ви не сказали, що це убезпечить від того, щоб захворіти.
— Звичайно. Деяка частина людей все одно буде інфікуватися навіть на фоні вакцинації. Але зараз основна проблема системи охорони здоров’я, яка фіксується в усьому світі – це надмірна летальність внаслідок коронавірусної хвороби. Особливо серед людей похилого віку. 99% випадків смертей, які були зафіксовані у США та Великій Британії, були переважно серед невакцинованих людей, які не виявили бажання зробити щеплення.
На жаль, медична система не впоралася з лікуванням таких хворих. Тому на сьогоднішній день вакцина ефективно захищає від симптомного перебігу коронавірусної хвороби, від наслідків та ускладнень і від ризику померти. Вона також захищає від ризику захворіти, але цей рівень захисту не є стовідсотковим.
Читайте: Боротися з коронавірусом марно, нам потрібно пережити пандемію – інфекціоніст Світлана Гук
— Ви вакциновані?
— Так. Вакциною Coronavac компанії Sinovac, яка також була дозволена Всесвітньою організацією охорони здоров’я для екстреного застосування.
— Коли ви вакцинувалися?
— Я можу помилятися, але, здається, це було в квітні і у травні, тому що це дві дози. Це звичайна інактивована вакцина, яка зараз дуже активно використовується в пунктах щеплення. В мене не було ніяких симптомів та навіть відчуття того, що я вакцинувався. Не було ані підвищення температури, ані якогось болю в місці введення. Все пройшло абсолютно нормально.
— Зараз на ринку України є декілька вакцин. Яка найкраща?
— По-перше, будь-яка вакцина, яка зараз використовується в Україні, є безпечною та ефективною. Це найперше.
По-друге, кожна така вакцина, коли потрапляє на український ринок, має отримати спеціальний дозвіл Всесвітньої організації охорони здоров’я на її використання.
Якщо ми будемо казати про вакцини, то я б не став їх порівнювати. Дійсно, є результати клінічних досліджень, які публікують в журналах. Ці цифри – це, по суті, еталонні показники, коли ми проводимо еталонне дослідження. Але ці показники можуть відрізнятися вже в реальних умовах.
Зараз в Україні використовуються наступні вакцини: Coronavac компанії Sinovac, Pfizer, Moderna, Astra Zeneka і частково використовується Johnson. Ці вакцини використовуються на території України.
Якщо ми будемо казати за ефективність, то всі вакцини, які використовуються, мають рівень ефективності вище, ніж 80% від симптомного перебігу коронавірусної хвороби і вище 90% — від ризику померти внаслідок ускладнень.
— Ви теж відповідаєте за перебіг вакцинації в Україні. У вас є така можливість – звернутися до умовно ваших клієнтів та переконати їх. Наприклад, мати нашої колеги відмовляється вакцинуватися. І це непоодинокий випадок. Що ви можете сказати таким людям?
— Я би сказав, що вакцина рятує життя. Це перше.
Друге – зараз державою створено всі можливі умови для того, щоб кожна людина комфортно, швидко та безпечно вакцинувалася. Працюють пункти щеплення, є електронний запис, і вакцину можна отримати майже в будь-якому місті.
Найголовніше третє: коли людина вакцинована, вона захищає себе та своїх близьких, тому що це по суті захист від ризику померти від коронавірусної хвороби. Тому вакцинуйтеся.
Якщо у вас виникають певні сумніви, консультуйтеся з сімейним лікарем або звертайтеся на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я. якщо у вас є супутні або соматичні захворювання, також проконсультуйтеся з лікарем. Або навіть можна скачати звичайну брошуру, яка має назву «100+ запитань про вакцинацію від коронавірусної хвороби». Вона є на сайті Міністерства охорони здоров’я і містить відповіді на всі можливі запитання, які пов’язані з вакцинацією від ковіду.
— Як ви гадаєте, у перші місяці в Україні вакцинація була провалена?
— Доволі важке запитання. На фоні тих обсягів вакцини, які надходили в країну, вона використовувалася швидко, але це не було ефективно. Працювали лише декілька пунктів щеплень або 1-2-3 центри вакцинації.
— Чому?
— Через кількість вакцини, яка надходила. Вона була настільки маленькою, що неможливо було розгорнути повноцінну вакцинальну кампанію. Тому я би сказав, що вона не була провалена, але почалася з великою затримкою.
Кампанія реально почалася лише тоді, коли в Україні було налагоджено графіки поставки вакцин. Неможливо спланувати кампанію, коли ти не розумієш, коли до тебе приїде наступна партія вакцини. Від цього залежать логістичні процеси, питання навчання персоналу та все інше.
Але за останні кілька місяців кампанія виросла в рази. Зараз працює інфраструктура – це більше трьох тисяч пунктів щеплень, це 400 центрів масової вакцинації, це велика кількість мобільних бригад. По деяких вакцинах графік поставок ще налагоджується, але ситуація виправляється доволі швидко.
— З приводу логістики та транспортування, що вам відомо стосовно випадків неправильного перевезення, коли температурні режими не були збережені?
— Якщо ми будемо казати про дотримання холодового ланцюга, то це критична історія у вакцинальній справі.
— Виробник рекомендує -60-70 градусів.
— Звичайно. Але коли ми кажемо про транспортування вакцини, візьмемо за приклад вакцину Pfizer. Найскладніші умови транспортування -60-70 градусів. Але після того, як були проведені додаткові дослідження, Pfizer рекомендував в усьому світі після розмороження використовувати вакцину не впродовж одного тижня, як було раніше, а впродовж місяця.
Вакцина компанії Pfizer
— Яким чином це зараз відбувається в Україні?
— Вакцина доставляється при температурі -70 градусів на центральний склад. На кожній партії вакцини є спеціальні температурні показники або електронні температурні логери. Це електронні пристрої, які вимірюють температуру кожні 10 хвилин під час транспортування такої вакцини. Коли вона прилітає, наприклад, в аеропорт, в якийсь вантажний термінал, вона розвантажується та їде на центральний склад. На центральному складі перевіряються всі показники температури. Якщо ми бачимо десь, що температура поступово підвищується, туди додається сухий лід.
— Питання про випадки, коли були повідомлення про 39 тисяч доз Pfizer, які були в неналежному температурному режимі привезені в Україну. Там було не -60, а 12,6 градусів за Цельсієм. Я так розумію, вона була непридатна до використання. Що з цими дозами тепер?
— Вакцина була повернена назад до Києва. Йдеться про те, що під час розвезення вакцини з національного складу до обласного під час прийому було зафіксовано перевищення температури. Після такої фіксації вакцина була переміщена в карантин та повернена на наступний день на національний склад. З національного складу ми видали аналогічну кількість доз, щоб не зупиняти процес вакцинації.
— А з національного складу куди?
— Була створена комісія, проведено розслідування. Ця вакцина не підлягає подальшому використанню. Вона буде списана. Зараз в країні побудована адекватна система контролю за температурою та холодовим ланцюгом.
Читайте: Понад 50 відсотків українців восени будуть під загрозою — епідеміолог Олексій Галімський
— 38 тисяч доз – це коректна інформація?
— Я не можу сказати точно. Остання інформація, яка є в мене — певна кількість вакцини була переміщена на національний склад і була в карантині. Я точно знаю, що було прийнято рішення про її утилізацію. Але яка кількість – в мене немає інформації.
— А з виробниками ви з цього приводу не зв’язувалися? Чи це не їхня проблема?
— Зв’язувалися. Створена комісія працює як з виробником і постачальником, так і з виробником цих електронних логерів, щоб переконатися, що дійсно виникла проблема, а вакцину можна чи не можна використовувати. Це комісійне рішення.
Коли ми не впевнені в тому, що вакцина транспортувалася в належних умовах, краще ухвалити застережне рішення і не допустити її використання.
— Що ви думаєте стосовно вакцинації дітей від 6 років?
— Світ зараз доволі швидко рухається вперед. У нас постійно буде з’являтися нова доказова інформація про безпечність, про якість вакцини, про її особливості, про інтервали між вакцинацією. Зараз є лише поодинокі випадки інформації про безпечність вакцини, коли вона використовується для дітей від шести років.
За тими даними, якими я володію, повністю доказана ефективність і безпечність вакцини при використанні у дітей від 12 років і до 18. Відповідно, і після 18 років. Але такі дані навів лише один виробник – Pfizer.
Стосовно інших вакцин, незважаючи на те, що відповідні статті були і після трьох, і після шести років, рівень доказовості таких даних поки не є достатнім для того, щоб дозволити для використання в умовах України.
— Політики в усіх країнах закликають людей вакцинуватися, показують своїм прикладом, пропонують гроші, якісь преференції. Україна вигадала квитки на НСК «Олімпійський» на День Незалежності. Як ви гадаєте, наскільки доречний цей ланцюжок: ти вакцинуєшся, щоб не хворіти, а ми тобі даємо квиток на масовий захід?
— Масовий захід, який проводиться на відкритому повітрі, є безпечним. Але коли ми кажемо про будь-які мотивації, я би це застосовував в останню мить. Тобто тоді, коли ми вакцинували більшу кількість населення України і в нас залишається 20-30% людей, для яких такі бонуси можуть змінити рішення. Найголовніший бенефіт вакцинації – це для мене особисто, для кожної особи — відчуття власної захищеності.
Масовий захід, який проводиться на відкритому повітрі, є безпечним
— Так а хто вигадав цю ідею про квитки?
— Є доволі багато звернень. Зараз звертаються представники окремих бізнес-структур, окремих торговельних центрів. Роботодавець пропонує якісь бенефіти своїм працівникам. Зараз дуже багато ініціатив. Бізнес найчастіше вважає, що з використанням вакцини вони можуть навіть щось рекламувати.
Міністерство охорони здоров’я займає тут доволі виважену позицію, тому що ми потенційно тестуємо і пробуємо різні алгоритми роботи вакцинальних бригад, команд або моделей. Ми пробували їх запуск на території аеропортів, торговельних центрів, пробували переносити їх час роботи на вечір, тому що ми розуміємо, що люди після роботи можуть не встигати до звичайної поліклініки. Тому ми зараз в процесі пошуку оптимального і найефективнішого механізму роботи пунктів щеплень.
— Бонуси, як-от заохочення в грошовому еквіваленті, ви б використовували?
— Ні.
— А європейські країни, США так роблять.
— Але вони почали це використовувати після того, як було щеплено майже 70% населення. Їм залишилося почекати ще 30%, щоб вони вакцинувалися — і вони включили цей механізм бонусів.
— Україні ще до цих цифр…
— Зараз зроблено майже 9 млн щеплень, і було щеплено понад 3,5 млн осіб вже двома дозами. Зараз ми можемо сказати, що ми дотягуємо десь 10-12% населення країни, які мають повний захист від коронавірусу, тобто вакциновані двома дозами. Але це дуже маленький відсоток.
— Давайте проведемо невеличкий бліц. Найкращий міністр охорони здоров’я незалежної України?
— Уляна Супрун.
— Коронавірус – штучний?
— З великою долею вірогідності – так.
— Ви брали хабар за вирішення питання?
— Ніколи.
— У вас чимало посад було за кар’єру. Вам було за якусь соромно?
— Ні.
— З чого починається ранок?
— З прогулянки з моїми двома собаками.
— Ви давно знайомі з нинішнім міністром охорони здоров’я?
— Якщо я не помиляюся, десь років 5 ми колеги і працювали разом також.
Голова МОЗ Віктор Ляшко
— Але найкращим міністром ви назвали Супрун.
— Так, мені дійсно подобається її стиль управління та прийняття рішень. Це нестандартні рішення і ситуації та виклики для команди. Вона дуже проєвропейська і сучасна з точки зору прийняття рішень.
— Посада головного санлікаря – політична?
— Так.
— Відбиватися від якихось політичних питань вже треба?
— Звичайно, тому що коли впроваджуються протиепідемічні заходи, ми дійсно маємо балансувати на межі економіки, кращих практик та необхідності. Ми розуміємо, що кожна дія, кожне рішення можуть впливати на кожного громадянина України – бити по його гаманцю, зменшувати рівень доходу або впливати на загальноекономічну ситуацію в країні. Тут є певні елементи політики.
— Дуже велика проблема урядів усіх країн – це антиваксери. Там є великі конспірологічні теорії про чіпізацію, шкоду, за десятиліття дітям це відгукнеться. Що ви можете їм сказати?
— Якщо ми подивимося на загальну рамку, то дійсно кількість людей, яка не довіряє або вірить у якісь міфи щодо вакцини саме через якусь теорію змови, доволі невелика. Набагато більша кількість людей знаходить міфи і свято вірить, що такі міфи існують. Я би не називав їх антиваксерами. Це люди, які ще не визначилися, вакцинуватися чи ні. Вони десь щось почули, але не знають, де це перевірити і як переконатися в тому, що це насправді міф.
— Ви дуже лояльно до цього ставитеся, бо вони волають на форумах та давно визначилися.
— Ось це конкретні антиваксери. Насправді, з ними нічого неможливо зробити. Я би не витрачав будь-яких зусиль на те, щоб їх переконати. В них є переконання, що вакцинація – це погано, це чіпи і теорія змови.
— Але ж ви сказали, що є великий відсоток вірогідності, що це штучний вірус.
— Є певні ознаки, які говорять про те, що коронавірус – це не зовсім звичайна інфекція. Тому що вона виникла доволі швидко і швидко поширилася. Деякі країни, уряди і світові організації реагували не зовсім типово. З одного боку, можна пояснити, що це світова надзвичайна ситуація.
— Давайте поговоримо з вами не як з лікарем Кузіним, а як із громадянином Кузіним. Ми з вами сидимо і любимо конспірологічні теорії. Кому це може бути вигідно?
— Не можу сказати. Насправді, коли ми кажемо про штучне походження коронавірусу, то основою моєї відповіді є те, що ВОЗ вже другий рік намагається знайти причину виникнення коронавірусу. І не знаходить.
Дійсно, коли є інфекція, яка з’явилася невідомо звідки, і два роки ми не можемо знайти конкретних відповідей, це викликає певні питання. Тим паче, зараз біотехнологічні речі виходять на перший план. Можливо, створення біотехнологічних продуктів, можливо, створення ще чогось. Тому з високою долею ймовірності можна казати про те, що коронавірусна хвороба має ознаки штучного походження.
— Чисто теоретично, це могло б використовуватися як зброя?
— Навряд чи. Якщо відверто казати про біологічну зброю, то вона набагато летальніша. Коронавірус має 2-3% летальності. Це не ті показники, які будуть суттєво впливати на світову кількість населення.
— Тобто це просто вийшло з-під контролю десь у когось?
— Це цілком можливо.
— Ви працювали в МОЗ ще за часів Раїси Богатирьової.
— Не в МОЗ. Я працював, починаючи від Державної санітарно-епідеміологічної служби в місті Севастополі. Це моє перше місце після завершення університету. З 2012 року я працюю вже у Києві в установах, які підпорядковані Міністерству охорони здоров’я.
Я почав свій шлях з українського Центру контролю і профілактики ВІЛ-інфекції та СНІД. Це була ключова інституція, яка опікувалася питаннями боротьби з ВІЛ-інфекцію. Після того цей центр перетворився на Центр контролю за соціально небезпечними хворобами. І зрештою він став основою для створення Центру громадського здоров’я. Зараз це ключова установа в галузі громадського здоров’я.
— А за часів Богатирьової?
— Я в той час працював на посаді, здається, заступника директора Центру контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України.
— Питання наступне. Саме за часів Богатирьової дуже широко почали говорити про фармацевтичну мафію, про ліки, які не зовсім ліки. Ви щось тоді чули?
— Я тоді не займався програмою лікування. З іншого боку, програма лікування ВІЛ-інфекцій в Україні доволі довго фінансувалася саме міжнародними організаціями. Ліки, які закуповувалися або які мали закуповуватися для програм лікування, мали одну ознаку. Це мали бути препарати, які прекваліфіковані ВООЗ.
— Тобто у вас була вузька своя спеціалізація і ви не цікавилися супутніми галузями, що взагалі на ринку коїться?
— Лише загальними питаннями реформ і тим, що відбувається в галузі центрів СНІДу і протитуберкульозних служб. Дійсно, як громадянин, я також зустрічав, що ті препарати, до яких я, наприклад, звик, той самий «Спазмалгон» чи інші препарати – бували випадки, коли ти приходиш до аптеки, купуєш його, а він просто не діє. Наскільки це була якась умовно крейдова фарм-мафія, яка запускала це все або постачала до аптек – можливо. Але на той час я був дуже віддалений від цих процесів.
— А на цей час?
— Ви знаєте, є декілька моментів, в які я вірю. По-перше, я вірю в команду, і я знаю тих людей, які зараз працюють. В мене є переконання, що ті люди, які зараз працюють в команді, мають зробити все можливе, щоб не допустити подібного.
Друге – зараз реформа буде зроблена таким чином, щоб максимально відвести механізми прийняття рішень від Міністерства охорони здоров’я.
— Що стосується реформи Супрун…
— Давайте почнемо з того, що коли я кажу про Уляну Супрун, то її ідеї по реформуванню були цілком вірні. Але ми розуміємо, що те, що вона розпочала, зараз ще продовжується. Тобто ті реформи, які довели свою неефективність, або компоненти реформи зараз переформатовуються.
В цілому рішення або вектори розвитку МОЗ, які були спочатку, є доволі непоганими і вірними. Візьмемо просто приклад: найчастіше МОЗ займалося закупівлею ліків для всієї країни. Це була певна корупційна складова, і доволі велика проблемна зона для МОЗ. Частина реформи, яку започаткувала Уляна Супрун, — це передача і створення спеціалізованого державного підприємства, яке має купувати ліки.
— Ви вірите, що зараз корупції в медичній сфері стало менше чи її немає взагалі?
— Вона децентралізувалася. Якщо вона і можлива, то зараз спускається на рівень закладів охорони здоров’я, які мають настільки широку незалежність у прийнятті фінансових та управлінських рішень, що по суті самостійно ухвалюють рішення по закупівлях, по прийняттю людей, по всіх інших питаннях.
Якщо корупція в системі охорони здоров’я десь є, вона може бути на цих рівнях. Принаймні у МОЗ її має бути менше.
— Посада головного санітарного лікаря – це чисто чиновник? Чи це має бути фаховий лікар, який розуміє всі ці питання? Лікар-практик?
— Мені дуже б хотілося, щоб градус політики навколо цієї посади головного державного санітарного лікаря був трішки зсунутий. В усіх країнах аналогічні посади – це посади експертів. Це посади тих людей, які з’являються на ефірах доволі рідко. Якщо вони з’явилися на ефірах, у країні трапилося щось страшне. Це або пандемія, або якийсь спалах.
Тому дійсно зараз така посада поновлена за відповідним поданням РНБО. Декілька років її не було. Я би вважав, що це має бути посада експерта, який повинен розбиратися в доволі великій кількості тонкощів у санепідеміологічному нагляді, у біобезпеці та біозахисті, у вакцинальній справі.
— Тобто це не лікар, а чиновник?
— Лікар-експерт.
— За півтора року з коронавірусом ми від інших хвороб якось відійшли, а вони ж не зникли. Смертність за іншими хворобами взагалі стала в Україні? Що відбувається в інших сферах?
— Зараз є декілька доволі серйозних ризиків, про які ми дуже мало кажемо. Перш за все, в 2020 році за рахунок червоних зон і локдаунів у нас доволі сильно просіли показники по рутинній вакцинації. Це кір, паротит, краснуха, кашлюк та всі інші хвороби. В кінці 2020 року середні показники охоплення сягали десь 80%. Зараз такі показники сягають 70%. Прогностично – це те, що буде до кінця року. Це дуже великі ризики нових спалахів вакцинокерованих інфекцій. Це перша велика група ризику.
Друга – це те, що ми можемо сказати про достатньо пізню діагностику. Ми знаємо, що онкологічні хвороби мають бути діагностовано якомога раніше. За рахунок локдаунів люди не відвідували свого сімейного лікаря, уникали відвідування профільних лікарів. Доволі багато людей не зверталися до своїх лікарів, навіть якщо в них були симптоми.
Багато країн зараз фіксують те, що найближчим часом буде зростати кількість пізніх форм онкохвороб або недіагностованих хвороб серцево-судинної системи. Це віддалені ефекти коронавірусної хвороби.
Я думаю, що ці два великих ризики – це те, що в нас буде пов’язано з коронавірусною хворобою.
Що стосується показників смертності, я можу сказати, що в 2021 році вони трохи нижчі, ніж у 2020 році, коли була велика кількість прихованих смертей, які класифікувалися не як смерть від коронавірусної хвороби.
— Законопроект 5596 провалений в першому читанні – медичний канабіс. На вашу думку, він потрібен країні?
— Потрібен. Багато країн його використовують, але ми завжди повинні мати доволі серйозні механізми по контролю за його вирощуванням, передачею і випискою таких рецептів.
— Нас порівнювали майже з Афганістаном. Там нічого не росте, одна марихуана, і Україна перетвориться на світового експортера.
— Ні, це однозначно потрібно. Але це та сфера, яка має бути врегульована. Вона має давати ліки тим людям, які цього потребують. Але питання регуляції наркоконтролю в цілому має бути посилене. Це зона для певних махінацій або наркоторгівлі.
— Україна готова до марихуани?
— Мені б дуже хотілося сказати, що так. Я впевнений, що деякі лікарі будуть готові застосовувати ці методи в своїх схемах лікування. Але, на жаль, більша частина лікарів, мені здається, ще не готова навіть на призначення для своїх пацієнтів.
— Тобто в цьому питанні лікарі навіть більш консервативні, ніж пересічні громадяни. Чого вони бояться?
— Насправді, кожен лікар хоче діяти в межах інструкції.
— А протоколу з використання і призначення марихуани пацієнту немає.
— Це можливо зробити, але саме мистецтво лікування полягає в тому, щоб лікар не лише користувався інструкцією. Неможливо стандартизувати всіх людей, всі схеми лікування. Кожен лікар має обирати свою власну стратегію лікування. Зараз багато лікарів намагаються слідувати лише інструкціям, формулярам МОЗ і навіть не бажають читати щось нове або використовувати інноваційні підходи в лікуванні.
— А ви уявляєте, яким інноваційним методом буде ця медична марихуана?
— Вона є ефективною в деяких випадках. Доказові лані кажуть, що її ефективність є вищою за традиційні методи лікування. Тому тут потрібна, по-перше, увага лікаря та його готовність читати нові матеріали, дивитися наукові статті і мати сміливість використовувати такі інноваційні методи в лікуванні.
— Ви би призначили, якби у вас була така можливість?
— Скоріше за все, так. Але я не лікуючий лікар.
— Ще одне питання – коли через СМС, телебачення збирають гроші на дуже коштовні операції за кордоном для дітей. Де тут держава? Приватні та благодійні фонди інколи там промайнули. Чому в Україні таке не роблять? Немає лікарів, немає технологій, чого немає? Йдеться не лише про трансплантацію, а й про серце, головний мозок.
— Насправді, в Україні є доволі непогані лікарі. І вони є майже в усіх спеціальностях, дитячі і дорослі. Чого вартує одна наша національна клініка «Охматдит», яка може зараз надавати величезну кількість послуг. Зокрема, після введення в експлуатацію нового корпусу вона зможе надавати ще більше послуг.
Тут є декілька окремих питань. Перше – велика частина цих лікувань за кордоном – це питання, пов’язані з трансплантацією. Вона історично завжди виконувалася за межами України. Цього року, напевно, в нас є своєрідний рекорд за кількістю трансплантацій, які були проведені в межах України. Ми маємо надію, що з року в рік така кількість буде зростати і будемо йти від того, щоб робити трансплантацію за кордоном. Якщо ми будемо говорити про якісь вроджені вади, то інколи хтось шукає лікування за кордоном. Але в Україні в цьому році вже запускаються програми як по лікуванню таких дітей, так і по перинатальному скринінгу, які дозволятимуть скринінгувати таких дітей ще до народження або після народження і профілактувати такі явища.
Напевно, останнє – це те, що інколи такі випадки в доволі запущених ситуаціях з’являються на рівні областей або немає можливості швидко госпіталізувати людей. Тому в цьому році було запущено ініціативу по аеромедичній евакуації дітей від областей до умовно великих лікарень.
За рахунок поєднання цих трьох компонентів ситуація буде покращуватися.
— Таких ситуацій «жебракування» в соцмережах буде менше?
— Їх буде менше, тому що переважна кількість випадків може бути пролікована в тому ж «Охматдиті». У випадку необхідності трансплантації в Україні вже є лікарі, які можуть зробити її власними руками. І це та частина, яка фінансується саме державою. Тому на це не потрібно буде збирати якісь додаткові кошти.
— Фінансується в якому обсязі? Можете сказати?
— Не можу сказати, але можу подивитися і повернутися з відповіддю.
