Чим ближче повноцінний старт нового політичного сезону, тим частіше в інформаційному полі циркулюють чутки про те, що в уряді будуть перестановки. Своїх крісел може позбутися мало не третина Кабміну. Про те, над ким нависла реальна загроза, а хто може «пересидіти» своїх менш щасливих колег — читайте в матеріалі «Апострофа«.
Про те, що Кабмін під керівництвом Дениса Шмигаля чекає якщо не відставка в повному складі, то серйозне переформатування, заговорили ще навесні нинішнього року. Вже тоді стало остаточно зрозуміло, що глава уряду Денис Шмигаль не знайшов спільної мови з депутатським корпусом, який не забезпечив йому імунітету у вигляді голосування за річну Програму уряду.
Список кандидатів «на вихід» постійно змінювався, але кілька прізвищ міцно в ньому закріпилися. Зокрема, мова йде про міністра оборони Андрія Тарана. Нарікань на його роботу і раніше звучало більш ніж достатньо: він перманентно влаштовував підкилимну боротьбу з головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком, і на Банковій звучали пропозиції звільнити обох баламутів. В результаті 27 липня звільнили Хомчака за те, що він, за словами голови держави, «не спрацювався з міністром оборони».
Але і після звільнення опонента Таран залишився в зоні ризику, каже «Апострофуу» політичний експерт Володимир Фесенко.
«Я можу підтвердити, і це не секрет, що Таран був в списку на звільнення ще перед парламентськими канікулами, але в підсумку обмежилися звільненням трьох його заступників і зміною головкому ЗСУ. Але якщо ситуація не зміниться і всі проблеми в оборонному відомстві залишаться, Таран поплатиться посадою. Зараз для нього дуже важливе випробування в США — підписання оборонної угоди, але в будь-якому випадку, виходячи з ситуації в Міноборони, буде робитися висновок, залишиться він в кріслі чи ні», — говорить експерт.
При цьому досі Таран утримувався на посади, як стверджують джерела на Банковій, завдяки керівникові ОП Андрію Єрмаку, який просунув його на посаду. Але навіть Єрмак тепер може не врятувати свого протеже — кажуть, президент Зеленський хоче залишитися в пам’яті українців як керівник держави, при якому армія активно модернізувалася, але при нинішньому міністрові оборони цього явно не відбувається, тому час від часу називають кандидатів на зміну йому, каже «Апострофу» Віталій Кулик.
«Про заміну Тарана розмови йдуть давно, називають навіть прізвище його наступника — нинішнього директора «Укроборонпрому» Юрія Гусєва, а ось про Ірину Верещук в цьому контексті вже не згадують. Словом, Таран — серед тих, хто перебуває в «підвішеному стані», — каже Кулик.
Андрій Таран
Не останнім в черзі тих, кого можуть звільнити, називають і міністра фінансів Сергія Марченка. Йому давно особливо нічим похвалитися у ввіреній сфері, а останнім часом Сергій Михайлович фонтанує одкровеннями, якими зазвичай не діляться чиновники, які міцно сидять в своїх кріслах. Так, він приголомшив суспільство тим, що 30-річні українці, мовляв, через пару десятків років не дочекаються своїх пенсій, і вибухнув гучними заявами на предмет впровадження непрямих методів визначення доходів населення.
Втім, Володимир Фесенко вважає, що слова Марченка часто некоректно передають, хоча чиновнику варто бути акуратнішим зі своїми висловлюваннями.
«Він не говорив те, що пенсій, мовляв, через 20 років не буде, а про те, що якщо збережеться нинішня ситуація — то не буде чим їх платити. Звичайно, треба бути акуратнішим в таких висловлюваннях, але він як міністр фінансів сигналізував про проблеми з пенсійною системою, яка існує дуже давно і постійно посилюється через демографічну ситуацію та ухилення від сплати податків», — вважає Фесенко.
Втім, все це скасовує того факту, що претензії до Марченка є — зокрема, міністра часто критикують самі «слуги». Але є певні чинники, які можуть якщо не завадити його відставці, то принаймні відкласти її.
«Звільняти міністра фінансів в період бюджетного процесу — це завжди ризик. Це треба було робити влітку, або після того, як бюджет буде прийнятий. Крім того, під час переговорів з МВФ міняти главу Мінфіну теж проблемно. Словом, Марченко не в перших рядах на вихід», — резюмує Фесенко.
З ним не згоден Віталій Кулик, який вважає ефективною комунікацію Марченко з парламентом.
«Марченко влаштовує Банкову, бо має налагоджені зв’язки з американцями і ефективно комунікує з парламентом, тому остаточно питання по ньому не вирішене. Але одночасно міністр фінансів — зараз найбільш «токсична» фігура в нинішньому Кабміні, в тому числі через його заяву про пенсії, і хоча це зараз подають як його думку, але заяву почули», — додає Кулик.
Сергій Марченко
Ще один міністр з соціально-економічного блоку уряду, чиє становище зараз досить хитке — Марина Лазебная, яка очолює міністерство соцполітики. Особливо нічим не запам’ятавшись українцям, крім хіба що «плідної» роботи на держслужбі за часів Віктора Януковича (була головою Державної служби зайнятості), Лазебная все ж встигла відзначитися в декількох скандалах. Так, замість досить зручного для батьків новонароджених українців «пакунка малюка», який запровадив ще уряд Володимира Гройсмана, у Лазебної вирішили видавати українцям гроші на банківські картки, перетворивши цей процес на справжнє випробування. Не порадувала пані міністр і малозабезпечених субсидіантів, адже обсяг компенсацій за комуналку та кількість тих, хто отримує субсидії постійно зменшується.
«Критика на адресу Лазебної, звичайно, є, тому ризики її звільнення існують. Крім того, не варто забувати, що у неї виникли проблеми з парламентарями, зокрема, з профільним комітетом. Але, як і Марченко, вона не в перших рядах на звільнення «, — говорить Володимир Фесенко.
Досить часто в контексті перестановок в уряді згадують і віце-прем’єра Олега Уруського, який очолює Мінстратегпром — ставленика секретаря РНБО часів президентства Леоніда Кучми Володимира Горбуліна, який вже відійшов від справ. Уруський теж запам’ятався конфліктами з різними керівниками, зазначає Фесенко.
Читайте також: Міноборони хоче купувати зброю, як в магазині — в будь-який момент — Олег Уруський
«Уруський не раз конфліктував з Юрієм Гусєвим (глава» Укроборнопрома», — «Апостроф «) Арсеном Аваковим, який вже пішов у відставку, навколо нього теж були скандали. Звичайно, свого часу його просував на посаду і захищав Володимир Горбулін, але він зараз відійшов від активної політики. Крім того, звільнення віце-прем’єра залежить від того, чи буде йому заміна, про яку зараз поки нічого не відомо», — говорить експерт.
Набагато менш імовірними поки виглядають відставки міністра юстиції Дениса Малюськи і глави МінАПК Романа Лещенка. Перший з них — довгожитель Кабміну, відомий своїми не зовсім вдалими експериментами зі спробами продажу СІЗО в великих містах України і екстравагантною поведінкою на робочому місці. Експерти стверджують, що він пробує захищатися від атак через свої міжнародні зв’язки, в тому числі американські, але критика на його адресу звучить доволі інтенсивно, і ризики звільнення, звичайно, існують.
Від призначеного в грудні Лещенка очікували набагато більшого, і до нього є претензії щодо ефективності реалізації земельної реформи.
Роман Лещенко
«Не видно активності міністра, як і того, що він є рушійною силою в своєму відомстві, він дуже пасивний», — вважає Володимир Фесенко.
Втім, значно зменшує ймовірність такого кадрового рішення той факт, що Лещенко був призначений на посаду по прямій протекції президента Зеленського, який поки жодного разу не висловив невдоволення своїм протеже.
Безумовно, одним з головних питань є те, чи зажадають на Банковій ініціювати відставку глави уряду Дениса Шмигаля, адже є як прихильники, так і противники його звільнення.
«Можлива відставка Шмигаля залежить, в тому числі, і від того, чи є однозначна кандидатура не заміну йому. Крім того, багато залежить і від того, чи зможе Шмигаль показати й довести, що він і його уряд здатні активізувати розвиток української економіки. Поки головна претензія до нього в тому, що Шмигаль добрий виконавець, але занадто пасивний «, — вважає Володимир Фесенко.
Наступниками Шмигаля в експертному середовищі називають віце-прем’єра Олексія Любченка або міністра регіонального розвитку Олексія Чернишова, якого, втім, вже «сватали» і на посаду голови КМДА, ці чутки Чернишову в кінцевому підсумку довелося спростовувати.
«Все залежить від того, з чим повернеться з Вашингтона Володимир Зеленський, тому що в США Шмигаля не сприймають як прем’єра, власне, як і в Україні. Є просто людина, яка виконує роботу прем’єра і політичну волю Банкової. Якщо в Вашингтоні прив’яжуть продовження фінансової підтримки України, лобіювання наших інтересах в МФО до кадрової політики по Кабміну і вирішать, що є фігура, яка заслуговує на довіру більше, ніж Шмигаль, то кадрові зміни, звичайно, прискоряться», — говорить Віталій Кулик.
Схоже, нас чекають досить гарячі жовтень і листопад: підвищення тарифів, скорочення кількості субсидіантів — все це може бути тригером швидкої заміни економічного блоку уряду і ще кількох членів Кабміну, не виключаючи і його керівника.
