Вибори в німецький парламент відбудуться 26 вересня. Слідом за ними посаду федерального канцлера покине Ангела Меркель, яка беззмінно очолювала уряд Німеччини протягом 16 років. Україна спостерігає за німецьким електоральним процесом, а деякі українські політики дуже часто навіть не соромляться підігравати деяким політичним силам в ФРН. «Апостроф» розповість про німецькі політичні розклади, а також про те, що обіцяють Україні результати парламентських виборів в Німеччині.
Одні вибори — варіантів коаліції багато
За підсумками виборів в бундестаг, які відбудуться 26 вересня, стане зрозуміла нова конфігурація влади в Німеччині. Зокрема, в німецькому парламенті буде створена коаліція, яка висуне кандидатуру федерального канцлера Німеччини. Наразі є три фаворита на цю посаду: Армін Лашет від правлячої партії ХДС/ХСС, Олаф Шольц від партії СДПН — на даний момент найбільш сильних конкурентів правлячої партії, а також Анналена Бербок від партії «Союз 90/Зелені».
В цілому така поліваріантність цілком логічно вписується в картинку перехідного періоду після завершення епохи Меркель і домінування в Німеччині християнських демократів, вважає політолог-міжнародник Віктор Савенок.
Зараз соціологи віддають перше місце німецьким соціал-демократам, яких підтримують 25-26%, на другому місці Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз з 21-20% підтримки населення, і на третьому місці йде «Союз 90/Зелені» з 15-16%, на четвертому місці — Вільна демократична партія, якій соціологи дають 13-14%, на п’ятому місці — праві популісти з партії «Альтернатива для Німеччини» з 10-11% голосів, а замикає рейтинг ліві популісти «Die Linke» з 6-7% електоральної підтримки.
«Варіантів на формування коаліцій в таких умовах дуже багато. Арифметично набирається більшість і для продовження нинішнього складу, тобто так званої «великої коаліції» СДПН і ХДС. Правда, тепер домінувати будуть соціал-демократи. Також необхідна кількість голосів є і для того, щоб сформувати коаліцію і без соціал-демократів за участю «зелених», Християнських демократів і Вільної демократичної партії. Крім того, набираються голоси і для формування так званої «світлофорної коаліції» з соціал-демократів, вільних демократів і «зелених». Є також можливість набрати голоси для так званої «червоно-червоно-зеленої» коаліції, тобто соціал-демократів, «зелених» і партії Лівих», — повідомив «Апострофу» політолог-міжнародник Віктор Савенок.
Як би там не було, але багаторічна першість ХДС/ХСС перебуває під великим знаком питання. У зв’язку з цим примітно те, що в німецькі політичні ігрища були залучені навіть українські політики. Так, ще 24 травня, в момент підйому рейтингів партії «Союз 90/Зелені», президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі співголовою цієї партії Робертом Хабеком, під час якої звернув увагу на позитивну динаміку електоральної підтримки партії виборцями, а також висловив надію на подальшу плідну співробітництво з усіма політичними силами Німеччини, зокрема і з партією «Зелених».
Осторонь від німецьких виборів не залишився і мер Києва Віталій Кличко, який 4 вересня відвідав з’їзд молодіжної організації ХДС в Ганновері, де в той день виступав кандидат у канцлери від ХДС Армін Лашет.
Свого часу, Кличко активно виступав в Німеччині, довго жив в Гамбурзі, і має серйозні зв’язки з ХДС — він не раз бував на з’їздах партії Ангели Меркель. Найімовірніше Кличко був запрошений як відомий колишній чемпіон з боксу, щоб підняти рейтинг Лашета серед молоді.
Армін Лашет
З двох зол?
Як раніше розповідав «Апострофу» німецький політолог і професор Боннського університету Андреас Хайнеманн-Грюдер, проблема трійки лідерів на виборах — ХДС, Соціал-демократи і «Зелені/Союз 90» — полягає в тому, що коли мова йде про голосування за внутрішньополітичні питання, то різниця між ними досить розмита.
«Всі три партії борються за один і той самий електорат — досить заможний середній клас і «сині комірці», які отримують хорошу зарплату. США не є спірним питанням, а ось Росія — так. Соціал-демократи традиційно виступають за «умиротворення» Путіна, не в останню чергу тому, що колишні голови цієї «партії працівників» — Герхард Шредер, Зігмар Габріель і Маттіас Платцек — люблять заробляти гроші на німецькому великому бізнесі, пов’язаному з Росією. ХДС розділені в ставленні до Росії, а у «Зелених» позиція — принципово антиросійська», — зазначив експерт.
У свою чергу, експерт Українського інституту майбутнього і співробітник Стокгольмського центру по східноєвропейським досліджень Андреас Умланд зазначає, що трійка лідерів партій в своїх офіційних зовнішньополітичних доктринах за великим рахунком не особливо відрізняються. Проте, зараз склалася така ситуація, що на тлі відверто проросійських соціал-демократів християнські демократи все ж виглядають більш зручними партнерами для України.
«Мені важко передбачити, як соціал-демократи себе вестимуть, якщо вони стануть провідною партією зі своїм канцлером в особі Шольца, який не має такого тісного біографічного зв’язку з Шредером, як той же Штайнмаєр, або інші політики, які з кола Шредера. Тому поки що важко передбачити, яку він буде вести зовнішню політику, зокрема щодо України», — сказав він.
Що ж стосується «Союзу 90/Зелених», то вони по темі «Північного потоку-2» мають аналогічну з Києвом позицію — категорично проти будівництва скандального газопроводу.
«Звичайно, зараз як ми бачимо, партія «Зелених» не має великих шансів поставити свого канцлера, однак якщо вони увійдуть в коаліцію, то можливо, вони будуть більш послідовними в тих питаннях, які будуть пов’язані, наприклад, з введенням «Північного потоку -2» в експлуатацію, сертифікацією його діяльності та іншими питаннями, пов’язаними з цим газопроводом. Але тут є багато невідомих. Можливо, Російська Федерація буде використовувати по максимуму перехідний період, поки йтимуть коаліційні переговори і підрахунок голосів, для того щоб якимось чином швидко сертифікувати «Північний потік-2» і запустити по ньому прокачування газу щоб уникнути можливих ризиків, пов’язаних, наприклад, з присутністю «Зелених» у коаліції, або якоюсь зміною настроїв у інших партій», — вважає Віктор Савенок.
При цьому потрібно розуміти, що увагу майбутнього канцлера — особливо в перший час — буде прикута на внутрішні проблеми. Йдеться і про боротьбу з пандемією, і про економічні наслідки для держави. І Україна тут знаходиться на периферії німецьких інтересів.
«Крім іншого, Німеччина як один з ключових економічних локомотивів Європейського Союзу буде займатися узгодженням Європейського Фонду Відновлення та розподілом коштів з нього. До того ж, в Німеччині будуть займатися подоланням наслідків липневих повеней, які торкнулися західної і центральної частини ФРН. Тобто є багато питань, і перш за все це внутрішньополітичні, або ж європейські питання, які дуже швидко відвернуть увагу майбутнього німецького канцлера. До того ж треба буде подивитися якою буде конфігурація майбутньої коаліції, і чи не почнуть партнери дуже швидко сваритися між собою, а таке може статися», — вважає експерт.
Чим цікава Україна Німеччини?
І хоча будь-який майбутній німецький уряд буде виконувати спільну декларацію Меркель і Байдена щодо «Північного потоку-2», яка, зокрема, стосується гарантій Україні, однак певні нюанси можуть виникнути в залежності від того, який саме буде розклад в новій коаліції.
Як зазначив експерт Віктор Савенок, згідно з американо-німецькою декларацією, хоча і передбачено мільярд доларів компенсації, але ця сума далека як від розміру тих втрат України, які вона може потенційно зазнати від припинення транзиту, так і від тієї суми, яка може знадобитися Україні для модернізації ГТС.
«Але навіть виділення цієї суми буде обставлене низкою передумов і вимог, які будуть стосуватися боротьби з корупцією та прозорого управління в Україні», — вважає експерт.
Отримати якісь бонуси від Берліна можна буде тільки, якщо максимальний вплив на процеси матимуть «Зелені».
«Якщо» Зелені «гратимуть велику роль в коаліції, то можна очікувати на велику підтримку майбутнього німецького уряду щодо України. Наскільки це буде виражатися в фінансовому відношенні, зараз складно сказати, але «зелена» партія, мабуть, найбільш проукраїнська, і якщо вона матиме вагу в новому уряді, то це буде на користь Україні. Але щось більш конкретно зараз сказати неможливо, тим більше що, по правді кажучи, Україна не грає якоїсь значущої ролі в поточних німецьких передвиборних баталіях», — говорить Андреас Умланд.
Кількість тем, що можуть зацікавити німців в Україні, дуже обмежена. За словами Умланда, найімовірніше у Німеччині буде інтерес до всякого роду зелених проектів, які стосуються використання технологій, що знижують забруднення екології.
«Це буде явним пріоритетом будь-якого нового уряду, навіть якщо він буде сформований без» Зелених «. І подібні теми гратимуть більш значну роль в українсько-німецьких відносинах ніж зараз. Мені здається, що в цьому є певний шанс для України», — повідомляє експерт.
Водночас політолог-міжнародник Віктор Савенок зазначає, що проекти можуть стосуватися й інших напрямків.
«У німців є бажання працювати в області економіки — розвивати гуманітарні контакти, підтримувати реформи, фінансувати відновлення звільнених територій на Донбасі. Нагадаю,»Зелені» пропонують надати Україні летальну зброю і підвищувати наші оборонні спроможності, і це записано у них в програмі. Тобто ми бачимо, що певна рамка задана. Подивимося, що буде в результаті», — підсумував експерт.
