У четвер, 23 вересня, Верховна Рада 279 голосами «за» в «турборежимі» ухвалила розпіарений владою «антиолігархічний» закон №5599 у другому читанні. Президент Володимир Зеленський святкує перемогу. Які будуть наслідки від цього рішення парламенту, розбирався «Апостроф«.
Очікуваний одобрямс
Деолігархізаторський ранок в Раді почався з того, що головуючий на засіданні замість Дмитра Разумкова віце-спікер Руслан Стефанчук… оголосив перерву і пішов консультуватися з главами фракцій. Після паузи глава фракції «Голос» Ярослав Железняк розповів, про що вдалося домовитися на консультаціях лідерам фракцій.
«П’ять фракцій і груп заявили, що вони не будуть затягувати свої правки. Це «Голос», «Батьківщина», «Слуга народу» і групи «Довіра» і «За майбутнє». У фракцій «ЄС» і ОПЗЖ — більша кількість правок. Сподіваюся, вони будуть конструктивними. Ніби як там не так багато правок, які є суперечливим. Вони будуть ставити свої правки на підтвердження. Це може тривати кілька годин. Після цього буде звичайне голосування в другому читанні», — заявив нардеп. Втім, звичайного волевиявлення все-таки не вийшло.
Представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський зазначив, що оскільки даний законопроект визначений президентом як першочерговий, його потрібно розглянути по процедурі ad hoc зі скороченням процедури розгляду. «За» відповідне рішення негайно проголосували 253 народних депутата. Говорячи про те, що в такому випадку опозиція може заблокувати трибуну, глава фракції СН Давид Арахамія заявив: «Нехай блокують. Якщо хтось хоче побачити, як хтось блокує трибуну, захищаючи олігархів, ми хочемо на це подивитися. Я впевнений, що кожен ваш глядач теж це хоче дивитися. Але думаю, опозиція не буде цього робити, тому що це виглядає погано».
Проте, саме так і сталося. Після обговорення та голосування за процедуру розгляду законопроекту депутати рушили до президії Ради і заблокували трибуну. Представники ЄС і частина «Голосу» почали звинувачувати головуючого на засіданні Руслана Стефанчука в порушенні регламенту, зажадавши усунути його від ведення засідання, але за це проголосував лише 61 нардеп.
У підсумку, Рада таки прийняла в другому читанні і в цілому законопроект №5599, який має повну назву «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаних з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». За ухвалення закону проголосували 279 народних депутатів.
Тут варто нагадати, що згідно із законопроектом, олігарх відповідає трьом з чотирьох ознак:
1) бере участь у політичному житті;
2) має значний вплив на засоби масової інформації;
3) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб’єкта господарювання, є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;
4) вартість активів особи перевищує 1 млн прожиткових мінімумів (2,19 млрд грн, — «Апостроф»), встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Визнати особу олігархом може РНБО на підставі подання Кабміну, члена РНБО, НБУ, СБУ або АМКУ, і відповідне рішення вступає в силу зі дня офіційного опублікування указу президента про введення його в дію і є обов’язковим до виконання. Особам з цього регістра забороняється: здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій, бути покупцем (бенефіціаром покупця) в процесі приватизації об’єктів великої приватизації. Також потрібно буде подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Виключити особу з регістра олігархів може РНБО на підставі заяви особи, включеної до реєстру, якщо воно буде потрапляти менше ніж під три критерії, визначених цим законопроектом.
Крім самих олігархів, в документі згадуються і ті, хто з ними співпрацює або контактує. Так, «декларацію про контакт» після зустрічі з олігархом або його представником не пізніше наступного дня повинні подати: президент України, члени Кабміну, народні депутати, генеральний прокурор і його заступники, голова СБУ та його заступники, керівництво НБУ, ЦВК, РНБО, глави місцевих держадміністрацій, судді КСУ, начальники правоохоронних органів, чиновники категорії «А», керівництво АМКУ, військовослужбовці з вищими званнями тощо.
Контактом буде вважатися будь-яка зустріч або розмова, в тому числі в режимі онлайн. У декларації про контакт треба буде повідомити дату і місце зустрічі або розмови, їх короткий зміст. Декларації будуть публічними. Виключити особу з Реєстру можливо, якщо у неї відсутні не менше двох ознак, передбачених для потрапляння в цей список. Закон втрачає силу через 10 років з дня введення його в дію.
Здавалося б, перешкодою до прийняття законопроекту ще кілька днів тому було його відправлення на експертизу до Венеціанської комісії, яке підтримав один з головних супротивників законопроекту, спікер Дмитро Разумков. Через деякий час «Венеціанка» оголосила, що дасть свій висновок щодо законопроекту не раніше 15 грудня цього року. Чекати три місяці на Банковій не збиралися — ризики нарватися на інформатаки від олігархів за цей час були надто високими. Тим більше, удари вже посипалися — згадати хоча б виступ віце-президента HAVAS Cтефана Фукса на форумі Віктора Пінчука YES, який порівняв законопроект зі складанням нацистами списків євреїв в 1939 році у Франції.
Крім опору частини олігархів, розкритикувало проект і експертне співтовариство. Зазначалося, що він підміняє нормальні антиолігархічні інструменти — серед яких, зокрема, АМКУ — політичними рішеннями РНБО.
Емоційне голосування за правки законопроекту
Що далі?
Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов звертає увагу на розмитість низки норм в законі.
«Є тимчасові лаги, які дозволяють цей процес зробити довгим і не дуже прогнозованим. Півроку відводиться на підготовчі процедури (запуск відповідного реєстру -«Апостроф»). Тобто, це півроку на переговори, уточнення тощо. З огляду на розмитість критеріїв для визначення олігарха, цей створить ситуацію надзвичайно широкої дискреції, якою буде користуватися Офіс президента і його ручне РНБО. Дискреція буде полягати в тому, що в одній і тій же ситуації з приводу різних людей будуть прийматися неоднакові рішення», — говорить «Апострофу» Ніколов.
На спосіб прийняття закону звертає увагу політексперт Віталій Бала. На його думку, цей документ може бути використаний проти політичних опонентів.
«Вважаю, що буде подання до Конституційного суду. Вважаю, що потрібно це робити тому що, в наявності не тільки невідповідність Основному закону, а й порушення Регламенту, є всі підстави визнати закон неконституційним. Очевидно, що якщо група «За майбутнє» проголосувала, то чекати чогось, що загрожує Ігорю Коломойському, або тим більше «війни» з олігархами не доводиться. Адже цей документ не проти, а для олігархів — це інструмент боротьби з тими, хто в опозиції. Влада отримала додатковий інструмент узурпації влади, подивимося чим це закінчиться. Він може використовуватися і проти політичних опонентів, так і для перерозподілу фінансів і ресурсів в країні. Тобто, боротьба з одними олігархами для того, щоб з’являлися інші», — сказав Бала в коментарі «Апостофу».
З колегою згоден політексперт Андрій Золотарьов, який відзначає, що в разі лояльності власників активів влади з ними «нічого поганого не станеться», а українці підтримають ініціативу.
«Якщо великі гравці почнуть фінансувати опозицію і качати ситуацію, то можуть опинитися в тому самому» чорному списку «олігархів з усіма витікаючими наслідками для свого бізнесу. Тут справа ще і в тому, хто контролює ситуацію, адже закон не зустрів серйозного опору — 279 голосів «за», і фронда в монобільшості особливо не проявила себе, дали 229 голосів «слуги». Тобто, Зеленський показав, що він він контролює ситуацію, політикум не в захваті, але пересічні українці будуть швидше на боці президента», — відзначає експерт.
Утім, можливо, найбільш точно наслідки законопроекту охарактеризував Юрій Ніколов.
«Думаю, влада відкриє касу і різко збільшить вартість «квитків» для олігархів, які і далі хочуть працювати в цій країні, оскільки головний механізм, який вводить закон, це дискредитація в очах західних інституцій, які дають досить дешеві кредити нашим олігархам», — вважає експерт.
Після цього на Банковій, швидше за все, вирішать спочивати на лаврах і готуватися до «плодів» законопроекту. Але при цьому там, схоже, забудуть про те, що осінь для влади буде дуже спекотною. Зростання тарифів, склоки в Зе-команді і майбутні провали на довиборах у мажоритарних округах і в Харкові — явно не додадуть балів влади. Але далі, ніж на крок вперед, там думати не люблять.
