Українська влада вирішила всерйоз взятися за «тіньову» економіку і ухилення від сплати податків. Зокрема, очікується відчутний удар по так званим ФОПам, які платять податків істотно менше, ніж наймані працівники, чим нерідко користується бізнес. «Апостроф» розбирався, як буде реалізовуватися ця ініціатива, і чи не принесе вона більше шкоди, ніж користі.
Вийти з тіні
Нещодавно голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев анонсував наміри влади посилити тиск на бізнес з метою припинення практики оформлення найманих працівників як фізичних осіб-підприємців (ФОП).
«Це величезна проблема, оскільки йдеться про пряме ухиляння від оподаткування. З цим можна боротися законодавчо. Адже йдеться про, до певної міри, удавану операцію, яка податковою може бути перекваліфікована, виходячи з її економічного змісту, а не юридичної форми. Розумію, що сьогодні така практика не склалась, і це явище є масовим. Те, що ми з цим боротимемось, очевидні речі. Наводитимемо лад як внесенням змін до законодавства, так і адмініструванням», — заявив Данило Гетманцев в інтерв’ю «Фактам».
На думку ідеолога влади у сфері податкової політики, подібна практика є методом ухилення від сплати податків. Тому, вважає він, всі підприємства в Україні повинні знаходитися в однакових умовах: «Ми повинні вивести з «тіні» цілі галузі — будівельну, торговельну, ресторанний бізнес, підакцизні товари тощо. Й лише після цього говорити про певні методи податкового регулювання шляхом зниження податків. Але точкового зниження».
З цією позицією згоден експерт з податкового планування Олексій Тройніков. На його думку, всі працівники, незалежно від того, якою є організаційна форма їх роботи, повинні обкладатися однаковими податками.
«Сьогодні за працівника, який оформлений, як найманий працівник, з окладу 15 тисяч гривень треба заплатити 2,9 тисячі гривень податку на доходи (18%) і воєнного податку (1,5%) плюс 3,3 тисячі ЄСВ (22%), — говорить експерт. — Разом виходить 6,2 тисячі — 41% (41,5% — «Апостроф») від розміру зарплати. В той же час, податкове навантаження на ФОПа складає всього 6,5% (5% податку на доходи плюс 1,5% воєнного збору). До того ж,у роботодавця зникають проблеми зі звільненням співробітників — розірвав договір, та й по всьому. Зрозуміло, що податки на фонд заробітної плати ніколи не будуть нижчими, ніж 6,5%. Тому люди завжди намагатимуться працювати по схемі, яка має значно нижче навантаження».
Додамо від себе, що робота через ФОП вигідна як робітнику, який сплачує замість 18% податку на доходу фізичних осіб (ПДФО) єдиний податок в розмірі 5%, так і роботодавцю, оскільки йому не потрібно сплачувати 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ) за кожного найманого робітника – цей обов’язок покладено на ФОПа.
До того ж, ФОПи досить часто використовуються для різного роду схем з ухилення від податків.
«Наприклад, коли пасажир розраховується карткою в таксі Bolt, екваєром виступає естонська компанія, — говорить Олексій Тройніков. — Але ПДВ — податок, що сплачується за територіальним принципом: де надана послуга, там вона і оподатковується. А який стосунок має Естонія до того, що в Україні машина перевезла вас з точки А в точку Б? Ця операція однозначно має обкладатися ПДВ».
Саме тому, на думку експерта, назріла реформа, яка має прирівняти ФОПів до інших економічних суб’єктів. Це дозволить збільшити надходження до державного бюджету і більш успішно фінансувати видатки Пенсійного фонду.
Про мишей і лосів
В той же час, інші експерти переконують, що влада не там шукає можливості для поповнення бюджету. Хоча ФОПи дійсно далеко не завжди є законослухняними громадянами, проте навіть порушники закону серед них наносять відносно невеликі збитки державному бюджету.
Згідно з даними дослідження різних схем ухиляння від податків, що було проведено спільно CASE Україна та Інститутом соціально-економічної трансформації, найбільшу «діру» в бюджеті України пробивають «сірий» імпорт та контрабанда. Від них держава щороку втрачає 63-93 мільярди гривень (великий діапазон значень зумовлений тим, що йдеться про законспіровану злочинну діяльність, точні розміри якої важко оцінити, і експертам доводиться робити приблизні оцінки на основі економічних показників). Ще 25-73 мільярди гривень недоотримує бюджет через виплату зарплат «в конвертах». Третє місце в цьому рейтингу займають офшорні схеми, які приносять щорічно 22-36 мільярдів гривень бюджетних втрат.
В той же час, схема «ФОП замість найму» опинилася всього на восьмому місці і приносить державному бюджету всього 4-7 мільярдів гривень недостачі.
«Як бачимо, втрати через працевлаштування ФОПів є дуже невеликими, порівняно з іншими схемами, — розповів «Апострофу» старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. — Проте галасу навколо них набагато більше. Олігархи, які контролюють цілі сектори економіки і ЗМІ, використовують розмови про зловживання ФОПів як «димову завісу» для прикриття набагато масштабніших схем і втрат для бюджету».
За словами експерта, частка підприємств, що працюють на спрощеній системі оподаткування, складає всього 7-8% від загального грошового обігу в Україні. До того ж, за оцінками фахівців, до різного роду «тіньових» схем залучена лише невелика їх частина — кілька десятків тисяч з 1,5 мільйона ФОПів. І якщо порівняти масштаб зловживань серед ФОПів, то він ніскільки не більший, ніж серед корпоративного бізнесу. А з огляду на значно менші масштаби, збитки від мікробізнесу майже непомітні на загальному тлі великих схем.
«В той же час, тотальний контроль мікробізнесу, який пропонує впровадити держава, дуже витратна справа, — зауважує Володимир Дубровський. — Ці підприємства легко ховаються в «тінь» і без проблем там працюють, взагалі не сплачуючи податків. Тож насправді реальною альтернативою ФОПам є не загальна система оподаткування, а повний їх перехід в «тіньовий» сектор. Саме тому майже в усіх країнах світу, за декількома винятками, існують в тій чи іншій формі спрощені системи оподаткування, які дозволяють мікробізнесу вийти з «тіні» і сплачувати податки».
Відтак, набагато доцільнішим застосуванням для зусиль держави, на думку експерта, є не полювання за крихітними ФОПами, а закриття масштабних багатомільярдних схем, що завдають державі величезних збитків.
«Вся країна знає про півтора десятка людей, які займаються масовою контрабандою, — говорить Володимир Дубровський. — І вона возиться не бусіками малих підприємців, а фурами і кораблями. Але держава нічого не може з цим вдіяти. Завезений товар реалізується повністю в «тіні», ФОПи не мають до цього ніякого відношення. Навпаки, «тіньова» торгівля створює конкуренцію для легального мікробізнесу. Виникає питання: якщо по лісі бігають лосі, який сенс полювати на мишей?»
Не вихлюпнути з водою дитину
Це, звичайно, не означає, що держава взагалі не повинна намагатися навести порядок з працевлаштуванням ФОПів. Навіть, якщо це не порятує держбюджет, проте допоможе забезпечити справедливу конкуренцію для підприємств, одні з яких наймають працівників, як належить, а інші оптимізують свої видатки.
Проте будь які дії в цьому напрямку повинні бути добре продуманими.
«Сьогодні дуже важко провести чітку лінію між найманими працівниками і підприємцями, — говорить Володимир Дубровський. — Сучасна економіка в багатьох випадках передбачає дуже гнучкий графік роботи. Тож працівники часто мають ряд ознак підприємців — не мають постійного робочого місця, несуть значні ризики тощо. Відтак дуже проблематично буде прописати в законі чіткі критерії, чим конкретно відрізняється ФОП від найманого працівника».
До того ж, вважає експерт, слід пам’ятати, що в сучасній постіндустріальній економіці успішними бувають лише країни, які створюють інтелектуальний продукт з високою доданою вартістю. А сьогодні значна частина творчих людей, наприклад, в ІТ-секторі, працює саме як ФОПи. І, незважаючи на те, що вони користуються перевагами спрощеної системи оподаткування, ми все одно бачимо відтік з України «мізків» — людей, які уособлюють надію на економічне відродження. А посилення податкового тиску лише прискорить цей рух.
Тож як би ганяючися за копійками для поточного бюджету, нам не втратити перспективу майбутнього нашої країни.
