«Інноваційні ліки прямої дії на коронавірус вже в регіонах». Таке повідомлення днями поширили в МОЗ. Йдеться про препарати «Бамланівімаб» (Bamlanivimab) і «Етесевімаб» (Etesevimab), які були поставлені в Україну як гуманітарна допомога США. У МОЗ стверджують, що препарати здатні боротися з COVID-19 і запобігають виникненню ускладнень. Що ж за ліки привезли в Україну і як вони допоможуть у подоланні епідемії — з’ясовував «Апостроф«.
Диво-ліки?
В Україну було поставлено 20 тисяч флаконів препарату «Бамланівімаб» і 40 тисяч флаконів «Етесевімаб». Це препарати моноклональних антитіл. Саме моноклональними антитілами лікувався екс-президент США Дональд Трамп.
«Домовленості про отримання цієї допомоги були узгоджені під час візиту президента України Володимира Зеленського та міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка у США», — зазначають у МОЗ.
«Механізм їх дії полягає в блокуванні прикріплення вірусу до мембрани клітини, що унеможливлює потрапляння SARS-CoV-2 в клітини людини. Діють ці ліки безпосередньо на вірус — препарати зв’язуються з спаєчними білками вірусу, запобігаючи проникненню вірусу в клітину і подальшому розмноженню», — пояснюють у МОЗ.
«Це специфічні до S-протеїну імуноглобуліни G1 людини, — додає «Апострофу» професор інституту фізіології ім. Богомольця Віктор Досенко. — Вони зроблені як моноклональні антитіла, які в організмі формують штучний захист від вірусу. Вони дають захист протягом трьох тижнів. Але це не альтернатива вакцинації, а лікування на період, коли вакцинація не зроблена або ще не настав час для формування вакцинального імунітету. Вартість однієї ін’єкції 1250 доларів».
Зазначимо, що у лютому Управління з продовольства і санітарного нагляду США (US Food and Drug Administration) видало дозвіл на екстрене застосування препаратів «Бамланівімаб» і «Етесевімаб», що вводяться разом для лікування COVID-19.
«Більш жорстких вимог до препаратів не виставляє жодна організація», — зазначає Досенко.
Однак думки фахівців щодо ефективності ліків з США розходяться.
«Поки немає достовірних препаратів, які точно працюють і надають пряму противірусну дію. Але є дослідження, які говорять, що моноклональні препарати знижують ризик смертності, — пояснює «Апострофу» столичний лікар-пульмонолог Анна Анікєєва. — У багатьох країнах в світі моноклональні препарати є в протоколах».
Наприклад, в січні цього року 200 тисяч доз препаратів моноклональних антитіл закупила Німеччина.
«Вони діють як пасивна вакцина. Введення цих антитіл на ранній стадії може допомогти пацієнтам з групи ризику уникнути тяжкого перебігу хвороби», — зазначав міністр охорони здоров’я Німеччини Єнс Шпан.
Втім, на початку року Європа ще не була «знайома» з штамом Дельта, який зараз превалює на континенті. А саме проти Дельти, за словами лікаря-інфекціоніста Ольги Голубовської, «диво-препарати» не працюють.
«Ці моноклональні антитіла практично не працюють на штами, які викликають заклопотаність. Ось тому виникає велике питання в застосуванні», — зазначила Голубовська.
«Нам скинули препарат, який зняли у США з їх протоколу в зв’язку з низькою ефективністю проти штаму Дельта», — додав «Апострофу» епідеміолог Олексій Галімський.
Гуманітарний вантаж із ліками зі США
«Ці препарати ефективно попереджають розвиток захворювання або його важкий перебіг в групах ризику. Це відноситься до Дельти і будь-яких іншим штамів», — у свою чергу запевняє Досенко.
Але як би там не було, «Ми не в тій ситуації, коли ми можемо перебирати. Адже немає високоефективного специфічного препарату для лікування коронавірусної хвороби, такого, наприклад, як «Таміфлю» проти грипу. Тому хоч щось вже краще, ніж зовсім нічого», — запевняє Галімський.
«Наскільки точно це ефективно, сказати важко: шанс зниження смертності є, але він невисокий. Хоча за пацієнтів ми все одно повинні боротися», — резюмує Анікєєва.
Дивна організація
Дійсно, якщо є шанс, що «Бамланівімаб» і «Етесевімаб» можуть попередити важкі форми розвитку захворювання, то чому б ним не скористатися.
Очевидно, так вважають і в Міністерстві охорони здоров’я, адже напередодні поставки препаратів в Україні було оновлено протокол надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби. У цьому документі чиновники легалізували застосування нових ліків, затвердивши, що моноклональні антитіла можуть призначатися пацієнтам з легким або середнім ступенем захворювання, але з високим ризиком до прогресування до важкої форми.
Фактори високого ризику, згідно з протоколом — це вік 65+, надлишкова маса тіла, вагітність, діабет, хронічне захворювання нирок, легенів, серцево-судинні захворювання.
Але! На етапі організації терапії у МОЗ припустилися низки помилок.
Так, згідно з оновленим протоколом, призначають комбінацію препаратів «Бамланівімаб» і «Етесевімаб» сімейні лікарі. Лікувати американськими ліками українські медики можуть лише в амбулаторному режимі, але в умовах установи охорони здоров’я. Якщо пацієнт потребує госпіталізації або вже перебуває на лікуванні в стаціонарі, то «Бамланівімаб» і «Етесевімаб» йому ніхто не призначить.
«Але у нас немає практики надання амбулаторної допомоги в державних установах, які надають стаціонарну допомогу, — зазначає Галімський. — В країні знищена швидка: тобто немає лікаря з машиною, який може відвезти інфекційного хворого в стаціонар. Уявімо цю картину: хворий з підтвердженим коронавірусом, з легким перебігом хвороби, прийде в поліклініку на прийом, де в одній черзі сидять хворі з іншими захворюваннями і лікарі на щеплення. І цей хворий, замість того, щоб сидіти вдома на самоізоляції, прийде в поліклініку і буде чекати направлення в стаціонар для лікування цими препаратами. А це високо заразний хворий. Так, сімейний лікар може виписати електронне направлення, а пацієнту просто прийде смс з його номером. Але групи ризику це 65+, а це люди з низькою цифровою грамотністю і швидше за все вони прийдуть на прийом в поліклініку».
У США ці потоки пацієнтів розмежували — влада організувала окремі пункти для введення моноклональних препаратів.
Крім того, згідно з протоколом, препарати необхідно призначати протягом п’яти днів з моменту появи перших симптомів коронавірусу. Але проблема в тому, що від моменту появи симптомів до моменту постановки діагнозу ці п’ять днів можуть минути.
«А хто у нас з пацієнтів, навіть на третій день легкого перебігу захворювання, звертається до сімейного лікаря? Ви пробували останнім часом безпроблемно записатися на прийом до свого сімейного лікаря день у день? Ну, припустімо, через реєстратуру з підозрою на ковід можна потрапити до чергового лікаря і зробити швидкий тест. Це перша доба. Але, швидше за все, у першу добу хворий не потрапить в стаціонар для надання цієї допомоги. У кращому випадку втрачається два дні. Ще з початку першого високоамплітудного осіннього підйому ми бачимо, що хворі з нетяжким перебігом просто не звертаються до лікарів», — резюмував Олексій Галімський.
