Низка країни-членів ЄС підняла питання про можливість скасування безвізового режиму для третіх країн, в тому числі і для України. Так, журналісти «Радіо Свобода» заявили, що у їх розпорядженні опинився внутрішній документ ЄС, датований 27 вересня, який «злили» під час поїздки президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляйен по західним Балканам. Приводом для розмов про скасування безвізу з низкою країн стали часті порушення, оскільки громадяни цих країн користуються безвізовим режимом, щоб незаконно проживати в ЄС і подавати необґрунтовані клопотання про притулок. Так, в представленому документі Чехія виступає проти безвіза для України, Молдови та Грузії. Про те, наскільки ця історія загрожує нашій державі, чия це вина, та в чому була основна мета такого кроку від ЄС, розповідає «Апострофу» міністр закордонних справ України в 2003-2005 та у 2010-2012 роках Костянтин Грищенко.
Наскільки я розумію, крім Чехії серед країн-ініціаторів в документі більше нікого нема, хто б згадував Україну (також згадується негативна позиція Франції — «Апостроф»). А тому я не думаю, що позиція однієї країни, чи навіть двох буде визначати – позбавляти Україну безвізу чи ні. Тим більше, треба дивитися на реальні параметри. До того ж сьогодні більше обмежень може створити не стільки формальний безвіз, скільки обмеження пов’язані з пандемією ковіда, і це більше буде грати роль.
Що ж стосується того, чий це «прокол», то мова йде про наших рідних громадян, які вчиняли дії такого характеру. Так, у даному випадку, все залежить від поведінки громадян. Ми «вдячні» їм за їх діяльність, що тут можна сказати…
У цьому випадку всі мають розуміти: якщо вони порушили умови перебування, то вдруге вже туди не виїдуть. Коли хтось подає безпідставне звернення щодо політичного притулку, то тут питання в принципі не до нас як до держави.
Більш того, наскільки мені відомо, у нас в цьому напрямку завжди було все не так і погано, і в даному випадку йде активна робота наших структур по з’ясуванню реальної ситуації.
Я не бачу загрози як такої. До того ж в даному випадку мова йде про претензії з боку Чехії, яка традиційно ставилась до України, прямо скажемо, з певною упередженістю. Ми пам`ятаємо історичні корні цього: за твердженнями чехів начебто в 90-і роки в Чехію заселялося багато людей з України, які мали кримінальне минуле. Проте все це вже давно минуло.
Основна претензія до нас завжди полягала в контексті готовності країни проводити реадміссію мігрантів – тобто коли в ЄС сунуть мігранти, щоби їх країна забрала мігрантів до себе назад. Ось це найбільше зараз турбує європейців. У України з цим проблем нема. Угода про реадмісію була достатньо складною, як і для будь-якої держави, але ми давно уже працюємо нормально в цьому напрямку. Тому в цілому, я не думаю, що європейці будуть зацікавлені в тому, щоби ставити під загрозу і цю угоду.
