Energy crisis with stock market on screen

Ціни на газ продовжують залишатися в топі світових новин, що не дивно, оскільки за рік вони зросли на 800%. Зовсім скоро почнеться опалювальний сезон, а це значить, що попит на газ збільшиться. Відповідно, почне збільшуватись й вартість палива. Однак нинішня ситуація має всі ознаки “мильної бульбашки”, яка рано чи пізно лусне. “Апостроф” розбирався, коли це може статися, і чи варто сподіватися на те, що ціни на газ, зрештою, впадуть.

На початку поточного місяця ціни на газ в Європі встановили черговий і поки що непобитий рекорд – 6 жовтня котирування на віртуальному торговому майданчику TTF в Нідерландах досягли рівня 161,5 євро/мегават-година, що відповідає показнику 1925 доларів/1 тисяча кубометрів.

Правда, в той же день ціни обвалилися відразу на 600 доларів за тисячу кубів. Як поспішила написати зарубіжна преса, таке падіння було викликано заявою президента Росії Володимира Путіна про те, що РФ готова збільшити постачання газу в Європу.

Втім, падіння котирувань було нетривалим. Станом на 14 жовтня, вони перевищували позначку в 1200 доларів за 1000 кубометрів.

Як відомо, одна з стратегічних цілей Кремля – якнайшвидше введення в експлуатацію газопроводу “Північний потік-2”, яким газ піде в обхід України. Цей газопровід вже побудований, і зараз запущена процедура його сертифікації.

Колишній міністр енергетики, а нині віце-прем’єр Росії Олександр Новак, по суті, підтвердив, що збільшення поставок до Європи безпосередньо залежить від “швидкої сертифікації” скандального газопроводу. А останні заяви Володимира Путіна говорять про те, що в Кремлі чудово усвідомлюють наслідки “газового шантажу”. Однак Російська Федерація переслідує власні цілі. Вона “тисне” на європейців, аби ті прискорили сертифікацію “Північного потоку – 2”, а також змушує їх перейти до довгострокових контрактів на поставки “блакитного палива”.

Рівняння на Китай

Незважаючи на маніпуляції Кремля на європейському ринку, є і об’єктивні причини зростання вартості газу. Це, в першу чергу, збільшення попиту в світі на енергоресурси, після його значного падіння під час кризи, викликаної пандемією коронавірусу. Пожвавлення світової економіки зумовило подорожчання газу протягом року на 800%.

Росія забезпечує приблизно третину потреб Європи в газі, і країни ЄС, по ідеї, могли б збільшити закупівлі з інших напрямків, зокрема, скрапленого газу. Однак він майже повністю пішов в Азію, перш за все, в Китай, і там ціни теж б’ють рекорди.

“По суті, ми спостерігаємо війну за енергоносії. На сьогодні цю війну виграє Китай, але йому це теж дорого коштує”, – сказав в коментарі “Апострофу” директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

У самому ж Китаї зараз розгортається справжнісінька енергетична криза, причому через дефіцит вугілля, а не газу, якого, по ідеї, йому поки що має вистачати. Китайська енергокриза призводить до уповільнення виробництва, і не тільки в Піднебесній, але і по всьому світу. Крім того, вона провокує дефіцит товарів від продовольства до гаджетів, що штовхає ціни вгору на всю лінійку товарів, розкручуючи інфляцію.

Але є і зворотна сторона медалі – китайська енергетична криза може призвести до падіння промислового виробництва, а це, в свою чергу, загрожує повноцінною економічною кризою.

У Європі, до речі, через високі ціни на газ, також сповільнюється виробництво, що не кращим чином відбивається на загальних економічних показниках.

Фото: Getty images

Погода, криза і Росія

Але що, все ж таки, буде з цінами на газ?

“Можуть бути різні сценарії, – сказав в коментарі виданню експерт енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. – Якщо почнеться економічна криза, наприклад, в Азії, в Китаї, то внаслідок падіння промислового виробництва відбудеться і падіння цін. З іншого боку, фактор, який буде стримувати зниження цін, – це холодна зима”.

У президента Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайла Гончара схожа позиція.

“Багато чого буде залежати від погодних умов, якщо зима буде достатньо холодною, то навряд чи ціни знизяться, – сказав експерт в розмові з “Апострофом”. – Крім того, якщо буде серйозне падіння промислового виробництва, а відповідні тенденції ми вже спостерігаємо, то відбудеться скорочення енергоспоживання і, відповідно, впаде попит, і знизяться ціни. И третій фактор – поведінка “Газпрому”. Зараз у нього з’являються більш амбітні наміри переформатувати європейський газовий ринок. І в цих умовах вони ( “Газпром”) можуть за певних умов піти на демпінг, аби отримати ще більшу частку на ринку”.

Щодо Росії, то вона буде “спокушати” європейців більш вигідними умовами, в тому числі, більш низькою ціною, які можливі при укладанні тривалих контрактів. Це ми вже спостерігаємо на прикладі Угорщини, яка підписала угоду з РФ на 15 років з можливістю її продовження. Газ в цю країну буде поставлятися в основному в обхід України, хоча досі паливо туди йшло виключно українським маршрутом.

Крім того, переговори з РФ про постачання газу веде Сербія. Президент цієї країни Олександр Вучич попросив Володимира Путіна “про найнижчу ціну на газ для Сербії в Європі”. Можна не сумніватися, що ціна для одного з головних “друзів Путіна” буде досить привабливою, так само як в тому, що поставки до Сербії будуть здійснюватися не через Україну, а іншим маршрутом (напевно це буде “Турецький потік” і його продовження “Балканський потік” – “Апостроф”).

І, хоча газові ринки Угорщини та Сербії дуже невеликі, Кремлю зручно випробувати модель поставок в обхід України саме на них, оскільки керівники цих країн найбільш лояльні до Росії та її лідера. А вже потім такий досвід можна буде поширити і на інші країни Європи.

“Головна лінія (Росії) – це те, що пов’язано з такими ринками, як Італія, Німеччина, які є найбільш місткими”, – говорить Михайло Гончар.

А, якщо говорити про Німеччину, то варто згадати, що саме ця країна була головним, крім самої РФ, лобістом скандального газопроводу “Північний потік-2”.

При цьому, як не парадоксально, можливий запуск цього газопроводу також може сприяти зниженню цін в Європі, вважає Андріан Прокіп.

Nord Stream-2Фото: Getty images

Привід для стриманого оптимізму

Таким чином, є всі підстави сподіватися на те, що ціни на газ будуть знижуватися.

За словами Володимира Омельченка, в зимовий період вони залишатимуться на досить високому рівні, хоча і не виключені періодичні спади. “Зараз ринок настільки волатильний, що назвати точну ціну неможливо – вона буде весь час змінюватися”, – додав експерт.

До речі, Кремль також зацікавлений в збереженні невизначеності на ринку, зазначив Михайло Гончар: “Тому маятникова волатильність найближчим часом збережеться”.

Однак уже навесні наступного року ціни, швидше за все, опустяться. “Можливо, вони підуть вниз і раніше, але істотно нижчими вони, напевно, стануть вже в квітні-травні”, – говорить Володимир Омельченко.

З ним згоден Андріан Прокіп. “В цілому, думаю, що в наступному році ціни залишатимуться досить високими, але не настільки високими, як сьогодні. Навесні, швидше за все, це буде, скажімо, 600 доларів (за 1 тисячу кубометрів)”, – сказав він, додавши, що точно спрогнозувати вартість палива в умовах нинішньої невизначеності просто неможливо.

І це – хороша новина для України, яка приблизно третину споживаного країною газу імпортує – причому за цінами європейських спотів.

На сьогодні в українських підземних сховищах знаходиться майже 18 мільярдів кубометрів газу, й відповідно до планів Міністерства енергетики, запаси до початку опалювального сезону повинні перевищити 19 мільярдів кубів. При цьому на початку жовтня вже почався незначний відбір газу зі сховищ.

Зазначених запасів нашій країні має вистачити на зиму. “Хоча треба було б докупити пару мільярдів (кубометрів), – говорить Володимир Омельченко. – Але, знову ж таки, незрозуміло, за такими цінами?”.

Уряд, констатуючи наявність дефіциту вугілля й дорожнечу газу для теплових електростанцій (ТЕС), робить ставку на атомну енергетику, яка вже забезпечує більше половини всієї генерації в Україні. Але тут також можливі проблеми. “Атомна генерація є базовою, вона не гнучка, і якою мірою “Укренерго” (оператор енергосистеми України – “Апостроф”) зможе впоратися з диспетчеризацією, – важко сказати”.

А тому енергокриза майбутньою зимою цілком можлива, про що раніше писав “Апостроф”.

Таким чином, сьогодні можна тільки сподіватися лише на те, що ціни на газ знизяться навесні, а також на те, що зима не буде дуже холодною. Але розраховувати на це було б занадто легковажно.

Комментарии