Минулого тижня відразу в двох центральноєвропейських країнах відбулися істотні політичні пертурбації. Минулої неділі, 10 жовтня, стало відомо про те, що в Чехії в парламент вперше не пройшли комуністи, що славилися своїми симпатіями до Росії, а скандальний президент Мілош Земан взагалі опинився в реанімації. Практично паралельно з падінням комуністів в Празі в сусідній Австрії в результаті корупційного скандалу з посади федерального канцлера пішов Себастьян Курц. У цих, здавалося б, не пов’язаних подіях, є одна загальна змінна: всі названі фігури — бажані гості в Кремлі. Про те, що стало причиною такого обвалу одних з провідних союзників Кремля в центральній Європі, читайте в матеріалі «Апострофа«.
У суботу, 9 жовтня, в Австрії на тлі корупційного скандалу Себастьяну Курц довелося покинути пост федерального канцлера. Пішов сам, але під тиском партнерів з коаліції, які зажадали зміни глави уряду після публікації листування оточення канцлера, з якої стало відомо про підкуп ЗМІ та просуванні «правильної» соціології.
Прокуратура вже провела обшуки в канцелярії Курца і в штаб-квартирі його консервативної Австрійської народної партії. Всі ці заходи проходять в рамках розслідування корупції, в якому фігурують високопоставлені чиновники і найближчі соратники Курца. Також екс-канцлера підозрюють в неправдивих свідченнях парламентському комітету, сформованому для розслідування політичного скандалу.
Варто відзначити, що Курца називали адвокатом Росії в центральній Європі. Зокрема, він неодноразово заявляв, що Євросоюзу варто припинити нарощувати ескалацію у відносинах з Росією за допомогою санкцій.
Також експерти звертали увагу на його коаліцію з «Партією свободи» — ультра-правою партією, відомою відкритою підтримкою Росії. Лідер цієї політсили Хайнц-Крістіан Штрахе та інші діячі цієї партії неодноразово відвідували Росію, а також окупований Крим, а кандидат в президенти від цієї партії Норберт Хофер називав Крим законною частиною Росії.
Однак якщо події в Австрії з Курцем і засмутили Кремль, то вибори в Чехії повинні були остаточно зіпсувати настрій Володимиру Володимировичу.
Вперше за всю історію незалежної Чехії в парламент не пройшли комуністи — найкращі друзі Росії в цій країні, які всі ці роки «продавали» чехам ностальгію за радянським минулим. На цьому тлі симптоматичною стала і госпіталізація проросійськи налаштованого президента Чехії Мілоша Земана, який залишився чи не єдиною фігурою після відходу комуністів, готовою озвучувати прокремлівську позицію серед чеського політичного істеблішменту.
Час спливає
Програш на виборах чеських комуністів — закономірний тренд, оскільки з 90-х років на кожних виборах комуністична партія отримувала все менше і менше голосів підтримки через природнє зменшення електорату, який був готовий за них голосувати. Втім, як розповів старший аналітик Центру «Європейські цінності» Давид Стулік, який був представником представництва ЄС в Україні в 2007-2019 роках, показово і те, що крайні праві, які також симпатизували Росії, теж не отримали на виборах в Чехії істотного рівня підтримки.
«Якщо подивитися на віковий зріз підтримки комуністів в Чехії, то це люди похилого віку, пенсіонери, які сумували за радянськими часами і по комунізму, і таких стає все менше і менше. Тобто проти Росії грає фактор часу, оскільки Москва втрачала свій вплив через те, що залишається все менше людей, що мали зв’язки з Радянським Союзом і Росією. І навіть протестні голоси, які є в кожній країні — в Чехії вони представлені не тільки партією комуністів, але і крайньою правою екстремістською партією «Пряма демократія» — цього разу на виборах також отримали малу кількість голосів. У випадку з правими низька підтримка на виборах була зумовлена й тим, що праві тихенько почали підтримувати уряд Бабіша», — зазначив Давід Стулік.
Спрацював принцип доміно, коли і праві, і ліві підігравали прем’єр-міністру Чехії Андрію Бабішу, а той своїми зловживаннями серйозно зіпсував своє реноме в чеському суспільстві і фактично підставив своїх політичних союзників. Недарма Бабіша називають «чеським Берлусконі», так як він збагачував себе, а його компанії отримували субвенції і від ЄС, і з національного бюджету.
За словами Давида Стулика, останнім цвяхом в кришці труни прем’єрства Бабіша стала поява документів з «Pandora Papers». Справа в тому, що ще за тиждень до виборів спостерігався значний відсоток виборців, які не визначилися. На той момент партія Бабіша ANO 2011 перемагала у всіх соцопитуваннях. Але після публікації «Pandora Papers», коли стало зрозуміло, що Бабіш збрехав про відсутність у нього офшорів, виборці, що хто не визначився, віддали свої голоси політичного блоку «Spolu», який в результаті переміг з різницею в кілька десятків тисяч голосів.
«Подібна втрата довіри трапилася і у комуністів, і крайніх правих, так як виборці бачили, як комуністи підтримували інтереси олігарха, а оскільки комуністична партія — це партія пролетаріату, то виникає питання, як вона може голосувати за інтереси олігарха і найбагатшої людини в Чехії? Така ж ситуація сталася і з правими. Тому тут результати голосування були пов’язані не стільки з геополітикою, скільки з внутрішніми факторами, хоча опосередковано геополітична складова мала місце бути. Кремль використовував ці крайні праві і ліві партії для просування власних інтересів. І завдяки зміні політичних настроїв в Чехії, суспільство показало, що прагне щоб в парламенті були проєвропейські і прозахідні партії, і воно не хоче голосувати за тих, хто має зв’язки зі Сходом, що зіграло проти російських інтересів. Так що Росія дійсно втратила багато своїх гравців і союзників, і зараз російські позиції захищатиме лише президент Земан. Якщо, звичайно, він прийде в себе», — вважає експерт Давид Стулік.
Складна гра в Австрії
У випадку з відставкою Курца можна говорити про те, що публікація листування людей з його оточення привела до вкрай серйозної політичної кризи в Австрії, зазначає політолог-міжнародник Віктор Савінок.
«Справа в тому, що листування, яке зараз вийшло назовні, показує низький рівень політичної культури керівництва Австрії. Досить просто почитати сам зміст, наприклад, як там називають опонентів. І це не кажучи про те, що фактично була куплена замовна соціологія, куплені статті для цієї замовної соціології, проводилися маніпуляції з державними фінансами, для того щоб розміщувати ці публікації», — розповів апостроф Віктор Савінок.
Водночас провідний спеціаліст Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка, кандидат політичних наук Станіслав Желіховський звернув увагу, що Курца на посаді канцлера замінив Олександр Шалленберг — міністр закордонних справ. У цьому контексті зовнішня політика Відня може зазнати деяких змін, зокрема, може стати більш жорсткою позиція по відношенню до Кремля, оскільки Шалленберг має відносно антиросійську риторику і погляди.
«Ця подія підтверджує те, що Росія втрачає свій вплив в Австрії, хоча я б не назвав Себастьяна Курца яскраво вираженим проросійським політиком, оскільки в Австрії все-таки є політики з більшими симпатіями до Росії. Однак ті події, які зараз відбуваються, показують, що методи ведення політики з боку Курца дещо нагадують російські. Йдеться про корупційний скандал, і про фінансування різних австрійських ЗМІ для власного просування в медіа в позитивному світлі», — вважає експерт.
Утім, Желіховський визнає, що з відставкою Курца все не так і просто. Хоча Шалленберг і підтримував режим санкцій щодо Росії, існує версія про те, що подібна заміна канцлера — трюк, зроблений щоб не сталося висловлення вотуму недовіри всьому уряду Себастьяна Курца. Останній же, пішовши з посади, може залишитися тіньовим канцлером Австрії, чекаючи потрібного моменту, щоб повернути собі крісло глави уряду.
«Курц залишається лідером Австрійської народної партії, в яку входить новий канцлер Шалленберг. Таким чином, в рамках партії можна сказати, що у Курца набагато більше впливу, ніж у Шалленберга. Ймовірно, що Шалленберг буде підтримувати ту політику, яка була за Курца, але можливо з більш жорсткими нотами по відношенню до Москви», — зазначив Желіховський.
Утім, поки складно сказати, чи вдасться такий політичний маневр у Курца. Тут все буде залежати від того, чи притягнуть екс-канцлера до відповідальності за висунутими звинуваченнями — якщо це станеться, то йому загрожує до 3 років в’язниці, після чого ні про яку кар’єру і «камбек» мови бути не може.
«Найближчими місяцами ми побачимо, як Австрія впорається з цими викликами, які стоять перед нею. Проте, безумовно, є певні позитивні зрушення: за останні три роки я побачив, що російський вплив на Австрію поступово знижується, і ми розуміємо, що рано чи пізно Росія повністю втратить свій контроль в центрально-східноєвропейському регіоні», — підсумував Станіслав Желіховський.
