У Міністерстві охорони здоров’я заявили, що Україна пройшла пік найважчої хвилі захворюваності на коронавірус. Станом на 24 листопада було зафіксовано 14,3 тисячі випадків інфікування, тоді як два тижні тому – більше 23 тисяч. Але у МОЗ попереджають, що «розслаблятися» зарано: ризик повторного спалаху дуже високий. «Слово і діло» розібралося, яка зараз ситуація із захворюваністю та смертністю від коронавірусу, що буде у грудні та коли чекати на чергову хвилю.
Як змінилася ситуація із COVID-19 за останні два тижні
Про проходження піку захворюваності на коронавірус голова МОЗ Віктор Ляшко заявив 19 листопада. «Вперше за останні 11 тижнів два тижні ми бачимо зниження кількості випадків, кількості госпіталізацій та кількості летальних наслідків. Це свідчить про те, що ми, як країна, вже пройшли пік і прогнозовано – у нас буде зниження», – сказав міністр. Водночас він припустив, виходячи з європейського досвіду, є великий ризик повторного спалаху.
Антирекорди за новими випадками інфікування фіксувалися наприкінці жовтня-початку листопада:
- 21 жовтня – 22 тисячі 415 нових випадків;
- 23 жовтня – 23 тисячі 785;
- 28 жовтня – 26 тисяч 71;
- 29 жовтня – 26 тисяч 870;
- 4 листопада – 27 тисяч 377.
Антирекорд за кількістю смертей було зафіксовано 15 листопада – померли 838 людей.
Своєю чергою, у Київській школі економіки вважають, що з двох причин зарано говорити про проходження піку захворюваності.
«Перша – технічна. Спад у нас триває два тижні, він пришвидшується, і це дуже добре. Але це недостатньо великий проміжок часу спаду. На прикладі інших країн світу ми бачили часті випадки, коли хвиля йде вниз, але потім знову починає зростати. На спад потрібно не менше трьох тижнів, тому говорити про нього можемо за тиждень. Друга причина. Європейські країни зараз показують повторні спалахи, і вони більші, ніж були попередні хвилі в рамках «Дельти». Тому для України існує повторний ризик, що після нинішнього спаду та подальшої стабілізації може розпочатися нове зростання», – розповів керівник Центру економіки охорони здоров’я КШЕ Юрій Ганиченко.
У Національній академії наук констатували, що останні два тижні багато епідемічних показників стрімко знизилися. Порівняно з піковими значеннями кількість позитивних ПЛР-тестів скоротилася на 53%, кількість нових випадків – на 30%, кількість госпіталізацій – на 29%, смертність – на 9%.
Станом на 23 листопада, за даними НАН, середня кількість тих, хто одужав становила 18 тисяч 889 осіб на день. Середня за тиждень кількість нових інфікованих – 15 тисяч 484, а середня кількість смертей – 619 на добу.
Зменшилося також навантаження на лікарні: лікарень, завантажених на 95%, майже не залишилося. Але все ще близькою до максимуму залишається завантаженість реанімацій.
Осінній пік смертності від коронавірусу пройдено
В Академії наук стверджують, що Україна пройшла пік осінньої смертності від коронавірусу – за два тижні рівень знизився на 9%. Пік смертності був пройдений пізніше за інші показники – 8-12 листопада.
«Минулого тижня зафіксовано спад смертності – показник знизився на 6%. Очікується, що тренд на спадання продовжиться і надалі. Середньодобова кількість померлих наразі становить 650 осіб. За піковим значенням смертності серед великих країн Європи у 2021 році Україна зафіксувалася на 5-й позиції», – розповіли у КШЕ.
Раніше голова робочої групи НАН України з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу Ігор Бровченко розповів, що реальна кількість померлих від COVID-19 більша. «Для того, щоб оцінити реальну кількість смертей від COVID, ми визначаємо так звану «надлишкову смертність». Це різниця показників смертності, яка є зараз, із періодом до епідемії COVID-19. Ця цифра порівнюється із офіційною статистикою смертності від COVID-19. Виходить, що офіційна смертність від коронавірусу в два-два з половиною рази менша за «надлишкову», – сказав він.
«Надлишкова смертність», за словами Бровченка, включає також людей, які померли вдома без діагнозу і без ПЛР-тесту – вони не потрапляють в офіційну COVID-статистику. Крім того, до «надлишкової смертності» потрапляють люди з іншими хворобами, яким несвоєчасно було надано медичну допомогу.
«Дізнатися ці пропорції вже навряд чи колись вдасться. Але те, що людей помирає від причин, пов’язаних із COVID-19, щонайменше вдвічі більше, можна стверджувати однозначно», – заявив він.
За підрахунками Київської школи економіки, з урахуванням осінньої хвилі, кількість померлих від коронавірусу в Україні до кінця року становитиме 92 тисячі осіб.
Які області можуть вийти з «червоної» зони
За словами Віктора Ляшка, найближчим часом вийти із «червоної» зони зможуть Львівська та Луганська області. Непогані епідемічні показники також мають Донецька, Одеська та Херсонська області.
Мер Віталій Кличко також прогнозує, що Київ незабаром може перейти з «червоної» до «помаранчевої» зони.
У НАН України констатували, що протягом останнього тижня спостерігається зниження захворюваності на коронавірус у всіх регіонах, крім Закарпатської та Кіровоградської областей. У цих областях фіксують зростання кількості зайнятих ліжок у лікарнях.
Також у Закарпатській, Кіровоградській та Вінницькій областях за два тижні зросла кількість позитивних тестів та нових випадків хвороби.
Прогноз НАН щодо захворюваності на грудень
За прогнозом Академії наук, 24-30 листопада середня кількість нових випадків коронавірусу становитиме 13 тисяч 830 (за компартментною моделлю SEIR-U) або 13 тисяч 53 (обчислення статистичною моделлю Prophet).
1-7 грудня середня кількість нових випадків може сягнути 11 тисяч 377 (SEIR_U) або 10 тисяч 284 (Prophet).
Коли буде чергова хвиля коронавірусу в Україні: прогноз КШЕ та НАН
«Перепочинок» між хвилями коронавірусу в Україні буде недовгим. На думку аналітиків Київської школи економіки, чергова хвиля захворюваності може накрити вже на початку 2022 року.
«Січневий локдаун на початку цього року зрушив початок хвилі на лютий. Якби його не було – вона почалася б у січні. Відповідно, якщо у нас не буде локдауну найближчим часом – зростання піде раніше», – розповів Юрій Ганиченко.
«Накладатиметься фактор зростання захворюваності в Європі і наскільки в нас будуть змінені карантинні обмеження саме в період новорічних свят та в період січня», – зазначив він.
Ігор Бровченко з НАН України вважає, що нова хвиля може розпочатися наприкінці зими – на початку весни. Але за умови, якщо не з’явиться новий небезпечніший штам COVID-19.
«Кожна нова хвиля в Україні була спричинена значною мірою появою нового штаму. Навесні це була «Альфа», зараз «Дельта». Також деякий, але не основний вплив має сезонність. Тому, найімовірніше, на мою думку (а я не епідеміолог) сценарій буде такий: якщо не з’явиться новий більш небезпечний штам (а поки що таких не видно), то буде нова сезонна хвиля наприкінці зими – на початку весни. Через небезпеку вона буде менш смертоносною, ніж попередні. Її результати сильно залежатимуть від успіху вакцинальної кампанії в наступні 3-4 місяці», – розповів Бровченко.
Нагадаємо, за оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, до кінця зими 2021-2022 років у Європі від коронавірусу та його наслідків сумарно можуть померти до пів мільйона людей.
