Нардепи вирішили апгрейдити систему медичної допомоги в Україні та подали до парламенту законопроект, який прямо так і називається «Про вдосконалення надання медичної допомоги». Народні обранці пропонують нові правила фінансування для Національної служби здоров’я України (НСЗУ), «нарізку» регіонів на госпітальні округи та посилений контроль за грошима, які держава виділяє на лікування українців. Як по-новому нас збираються лікувати і чи не порушить ухвалення законопроекту головний медичний принцип «не нашкодь» — з’ясовував «Апостроф«.
Нові округи
Законопроектом №6306 планується поділити всю країну на так звані госпітальні округи. Це території, в межах яких забезпечено надання «якісної, комплексної, безперервної та орієнтованої на пацієнтів медичної допомоги». Кожен округ поділятиметься на госпітальні кластери з доступом населення до стаціонарної медичної допомоги.
Існування госпітальних округів передбачено і чинним законом. Але в новій редакції нардепи пропонують віддати Кабміну право визначати межі округів та кластерів, порядок їх створення та функціонування «на основі потреб населення у медичній допомозі». Як саме і за якими критеріями уряд повинен визначати ці потреби на кожній конкретній території – невідомо.
Втім, експерти висловлюють скептицизм щодо нового поділу країни на шпитальні округи.
«Поділити асфальт на квадрати простіше простого. Ми зробили поділ на госпітальні округи з класифікацією установ за типами ще у 2013 році. Все питання в тому – а хто цим керуватиме? Губернатори, голови райрад? Хто нестиме відповідальність за доступність медичної допомоги, її якість» , — каже виданню заступник голови Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин Надутий.
Комерціалізація допомоги
Законопроект змінює підходи до фінансування медичної сфери. Наразі система фінансування медицини влаштована так: заклад охорони здоров’я укладає контракти із НСЗУ на надання гарантованих державою послуг пацієнтам. За цими контрактами НСЗУ виділяє фінансування лікарням. Для пацієнта це умовно безкоштовно (адже все одно ми оплачуємо медицину зі своїх податків). Ті послуги, за які держава не готова платити, сплачує сам пацієнт. І Кабмін чітко встановлює їхній перелік в закладах охорони здоров’я.
Передбачається, що цього переліку взагалі не буде. І якщо зараз заклади охорони здоров’я беруть гроші за послуги, які надаються «поза договорами про медичне обслуговування населення», то в майбутньому доведеться оплачувати послуги, які «не покриваються програмою медичних гарантій».
А це важлива різниця. Адже одна річ, якщо послуги немає у програмі – тоді за неї справді потрібно платити. І зовсім інша справа, якщо послуга «не покривається» програмою. А «не покриватися» вона може з будь-яких причин, наприклад, держава банально не матиме грошей. Ось і вся «безкоштовна» медицина.
До речі, грошей немає вже зараз.
«Велике питання до самої НСЗУ. Грошей у них вже немає: вони не прорахували адекватно наявність коштів на оплату послуг за пакетами», — пояснив «Апострофу» екс-міністр охорони здоров’я Олег Мусій.
Справді, якщо подивитися статистику виплат регіонам за програмою медичних гарантій на офіційному сайті НСЗУ, то можна побачити, що приріст виплат спостерігався лише у січні, березні та серпні. Решту місяців виплати падали.
Більше того, нардепи пропонують закладам охорони здоров’я самостійно встановлювати плату за послуги медичного обслуговування. Нині закон не дозволяє це робити.
Головне науково-експертне ВР уже розкритикувало такий підхід.
«На нашу думку, такий підхід законодавця може створювати ризики значної комерціалізації медичної допомоги», — зазначили експерти.
«Реформа відпустила систему охорони здоров’я виключно на ринкові регулятори. Але навіть американці запроваджують державне регулювання, тому що споживач у медицині не компетентний і ринок не працює», — додає Костянтин Надутий.
Обмеження виплат
Також нардепи мають намір взяти під жорсткіший контроль лікарні.
У пояснювальній записці до законопроекту парламентарі скаржаться. Мовляв, замість того, щоб витрачати гроші НСЗУ на пряму оплату медпослуг чи ліки, деякі заклади охорони здоров’я витрачають їх на підтримку власної діяльності. А тому до закону «Про державні фінансові гарантії» законопроектом вноситься норма про те, що в рамках програми медгарантій заборонено виділяти гроші на будь-що інше, крім власне медпослуг.
На думку експертів, такий підхід дещо дивний.
«Медустанови автономізовані згідно із законом, і вони мають повне юридичне право розпоряджатися коштами, які їм виділила НСЗУ. Розпоряджатися так, як вважають за потрібне», — зазначає Мусій.
З одного боку, звісно, логічно: центральна влада оплачує медпослуги у лікарнях, а місцева влада підтримує їхню діяльність (опалення, інфраструктура, обладнання). Але, з іншого боку, очевидно, що лікарні витрачають гроші НСЗУ на підтримку діяльності не від доброго життя.
«У всьому світі в системах, які працюють на пацієнта, гроші ходять перед пацієнтом. Адже лікарня має бути в готовності надати допомогу будь-кому, хто перетне її поріг. Якби у нас реформа успішно закінчилася у 2019 році, то де б зараз лежали пацієнти з ковідом? На стадіонах та у шкільних спортзалах. А хто буде підтримувати інфраструктуру, інфекційні лікарні, лікарні інтенсивного лікування? Наприклад, інфаркти міокарда трапляються частіше навесні, восени та взимку, а влітку не часто. І що тепер? На літо всіх лікарів звільняти чи відправляти у відпустку?» — нарікає Костянтин Надутий.
Законопроект уже отримав «благословення» МОЗ та профільного парламентського комітету. Втім, це й не дивно, адже голова Комітету Михайло Радуцький – один із авторів законопроекту. А це означає, що проект закону має всі шанси бути ухваленим.
Проте все це «удосконалення надання медичної допомоги» виглядає як банальне бажання влади заощадити на медицині.
«Бюджету на охорону здоров’я не вистачає — і не вистачає суворо. Тому й вигадують щось, щоб урятувати систему», — зазначає Надутий.
«Не знають, як урізати кошти та знаходять напівзаконні чи незаконні методи», — резюмував Олег Мусій.
