В Україні поновили державне регулювання цін на продовольство. Щоправда, запровадили його не на всі продукти харчування, як це було до 2017 року, а лише на «соціальні», і не назавжди, а лише на час дії ковидного карантину. «Апостроф» з’ясовував, чи допоможе такий захід зупинити зростання цін, і чи не призведе він до того, що продовольчі товари зникнуть із полиць магазинів.
Кабінет міністрів запровадив державне регулювання цін на 11 видів продовольчої продукції, які віднесені до так званих «соціальних продуктів».
Наприкінці 2021 року уряд встановив граничну торгову націнку у розмірі 10% на хліб пшенично-житній та батон. Тепер, рішенням Кабміну від 12 січня 2022 року, така ж торгова надбавка встановлена ще для дев’яти продуктів. Наголошується, що цей рівень обмежувальної торгової надбавки діє на період карантину у зв’язку з пандемією COVID-19.
До повного переліку «соціальних продуктів», на ціни яких запроваджено держрегулювання, увійшли:
- батон;
- хліб житньо-пшеничний;
- гречана крупа;
- цукровий пісок;
- пшеничне борошно вищого гатунку;
- макарони вітчизняного виробництва;
- молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці);
- олія соняшникова;
- яйця курячі категорії С1;
- тушка птиці (куряча);
- масло вершкове жирністю 72,5%.
Своє рішення уряд мотивує тим, що за попередній рік ціни на ці продукти, які мають особливий попит з боку найбільш уразливих верств населення, суттєво зросли. Так, згідно з даними статистики, у 2021 році соняшникова олія подорожчала на 48% (або на 20,25 гривні), цукор – на 34,9% (7,3 гривні), м’ясо птиці – на 26,9% (15,06 гривні), гречана крупа – на 23,8% (8,9 гривні), макарони – на 18,4% (3,72 гривні), борошно – на 15,4% (1,96 гривні), олія – на 12,3% (5,46 гривні), яйця – на 11,5% (3,15 гривні), молоко – на 9,2% (2,36 гривні).
Вирішили не тягнути
Ідея запровадження, а, точніше, відновлення держрегулювання цін на продукти харчування не є новою. Так, у грудні 2021 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект про обмеження цін на соціальні продукти. У ньому, щоправда, пропонувалося запровадити граничну торгову націнку на рівні 15%, а не 10%, а список продуктів був на одну позицію ширше – у ньому була ще негазована мінеральна вода.
Проте, як раніше заявив «Апострофу» член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, для запровадження держрегулювання цін абсолютно не потрібен закон, а достатньо ухвалення урядової постанови.
Мабуть це зрозуміли і у владі, внаслідок чого і була ухвалена постанова на засіданні уряду 12 січня, якою раніше озвучені пропозиції дещо скоригували. Ну, а згаданий законопроект виявився непотрібним.
Також слід нагадати, що раніше в Кабінеті міністрів було ухвалено рішення про те, що вітчизняні виробники «товарів, які мають суттєву соціальну значущість», зможуть купувати газ за зниженими цінами. В уряді зазначили, що це зроблено для того, щоб відповідні підприємства «не зупиняли виробництво та не підвищували ціни на соціально важливі продукти».
Згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 5 січня 2022 року №3, підприємства, які займаються виробництвом борошна, молока, хліба, яєць, курячого м’яса та олії, отримали можливість купувати газ внутрішнього видобутку з націнкою, яка не перевищує 25%.
При цьому чому таку ж пільгу не отримали виробники гречки, цукру та макаронів, в уряді не пояснили.
Неадекватний уряд
Але чи допоможуть останні кроки уряду вирішити проблему нестримного зростання цін та захисту від цього зростання незаможних громадян?
Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук має щодо цього дуже великі сумніви.
За словами експерта, такі рішення влади не є адекватними.
«Проте нинішній уряд протягом часу своєї діяльності довів ситуацію в економіці до стану, коли він вимушений ухвалювати такі рішення, — сказав він у коментарі «Апострофу». — Головна особливість таких рішень полягає в тому, що вони не дадуть того результату, який уряд від них очікує».
Кушнірук вважає, що дії уряду не допоможуть зупинити зростання цін: «У відповідь на рішення уряду торгівля і виробники, зменшивши торгову надбавку, збільшать витрати. Грамотний економіст легко обґрунтує таке збільшення виробничою необхідністю».
Є й інші способи обходу обмежень, які запровадив уряд.
«Регулюється ціна молока з жирністю 2,5%? Буде молоко з жирністю 2,6%. Замість яєць категорії С1 з’являться яйця інших категорій. Так що введені урядом обмеження не мають абсолютно нічого спільного з реальністю», — констатує експерт.
Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський також не підтримує дії влади.
«Наслідки, до яких призводить регулювання цін, добре відомі. По-перше, якщо витрати виробників не покриваються ціною, товари просто зникають з полиць магазинів. По-друге, виробники, щоб приховати збільшення цін, починають маніпулювати розміром товару. В якийсь момент покупцям замість кілограму гречки за ту ж ціну пропонують 900 чи 800 грамів. По-третє, підприємства починають скорочувати власні витрати, використовуючи більш дешеві компоненти і економлячи на технологічних процесах. І це, звичайно, погано відбивається на якості товарів», — сказав він «Апострофу».
За словами експерта, в цілому регулювання цін є кроком, який лише погіршує ситуацію на ринку. До того ж, стає ще одним елементом корупції з боку чиновників.
Думати треба було раніше
Як відомо, ціни на продовольство зростають не лише в Україні, а й у всьому світі. Адже крім продуктів харчування також дорожчають енергоресурси, зокрема газ — і це лише сприяє подорожчанню продовольчих товарів.
Зокрема в Україні склалася критична ситуація з мінеральними добривами, виробництво яких дуже залежить від цін на газ (для яких він є не енергоносієм, а сировиною).
«В нинішньому році сільгоспвиробники будуть вимушені значно зменшити їх внесення, — каже Борис Кушнірук. — І це призведе, по-перше, до зниження врожаю, а по-друге, до значного підвищення цін через дорогі добрива».
Частина відповідальності за ситуацію на продовольчому ринку України лежить і на приватному бізнесі.
«Спостерігаючи протягом всього літа постійне збільшення ціни на газ і знаючи невтішні прогнози на зиму, великі виробники не зробили нічого для того, щоб закупити необхідний їм газ завчасно, за цінами, які ще були прийнятними. Звичайно, їм би довелося понести певні додаткові витрати за зберігання цього газу, але все одно це було б набагато дешевше, ніж закуповувати газ за поточними цінами. А сьогодні вони ставлять суспільство перед загрозою зупинки критично важливих виробництв, яка виникла через їхню власну недалекоглядність», — пояснює Кушнірук.
Проте основна вина лежить на уряді. Це добре видно на прикладі пшениці, якою цього року було зібрано багато, але її швидко скупили трейдери, а уряд не зробив необхідний стратегічний запас, внаслідок чого в Україні у 2022 році може утворитися дефіцит продовольчого зерна.
Ще один приклад — гречка. Ціни на неї зросли через те, що Росія заборонила її експорт до нашої країни.
«Для того, щоб реагувати на подібні ситуації, на ринку основних продуктів харчування, існує держрезерв. У випадку значних коливань ціни під дією спекулятивних факторів уряд міг би вийти на ринок з пропозицією товарів із резерву, що призвело б до зниження цін. Це абсолютно ринковий механізм, який уряд не використовує, запроваджуючи натомість адміністративне регулювання цін», — говорить Ілля Несходовський.
Таким чином, влада наробивши купу помилок, зараз намагається хоч якось виправити ситуацію — але виходить навпаки.
«Дії уряду свідчать про його некомпетентність», — резюмував експерт.
