Продукти харчування в Україні за минулий рік у середньому подорожчали на 20%, при цьому ціни на деякі з них, наприклад, олію, зросли на 50%. Влада намагається приборкати інфляцію, але виходить це не дуже успішно. При цьому, задля справедливості, треба визнати, що ціни зростають не стільки через некомпетентність уряду, скільки завдяки світовим тенденціям. «Апостроф» розбирався, що і як дорожчає в інших країнах, і як це впливає на Україну.
Уряд України вживає рішучих, щоправда, далеко не завжди ефективних заходів щодо стримування цін на продукти харчування та енергоносії.
Так, 12 січня Кабінет міністрів запровадив державне регулювання на так звані «соціальні продукти», до переліку яких увійшли хліб, гречка, цукор, борошно, яйця, курятина, макарони, молоко, соняшникова олія та вершкове масло. Вибір цих товарних позицій не викликає подиву, оскільки на більшість із них ціни у 2021 році зросли на 15-25% (а в деяких випадках і на 50%) при загальній інфляції в країні на рівні 10%.
Крім того, не виключено, що незабаром в Україні з’являться продуктові картки, на які малозабезпечені громадяни зможуть одержувати деякі продовольчі товари, швидше за все, також із «соціальних».
Щодо енергоресурсів, зокрема газу, то на них, принаймні, для побутових споживачів, в Україні діє державне регулювання, яке, втім, може бути скасоване вже після закінчення опалювального сезону. Крім того, як і раніше, малозабезпечені громадяни мають право на отримання субсидій при оплаті послуг ЖКГ.
При цьому уряд на початку січня знизив ціни на газ для виробників «товарів, які мають суттєву соціальну значущість», — борошна, молока, хліба, яєць, курячого м’яса та олії, що, по ідеї, має сприяти уповільненню зростання цін на них.
Проте навряд чи перераховані вище заходи вирішать проблему. За оцінками фахівців, продукти харчування цього року продовжать дорожчати, і «продуктова» інфляція, як і минулого року, суттєво перевищить загальний показник зростання цін.
Те ж саме стосується і енергоресурсів. Так, за прогнозами міжнародних експертів, котирування нафти у 2022 році зростуть до 90-100 доларів за барель, а може навіть більше (наприкінці 2021 року вони перебували біля позначки 70 доларів за барель, а на сьогодні вже перевищили 80 доларів). Це, швидше за все, підштовхне вгору і ціни на газ, які й сьогодні перебувають на досить високому рівні (в останні дні в Європі спотові ціни балансують близько позначки 1000 доларів за тисячу кубометрів, але в грудні вони били рекорди, перевищивши 2000 доларів за тисячу кубів) .
Енергоресурси дорожчають переважно з двох причин. По-перше, у зв’язку з тим, що розвинені країни взяли курс на розвиток «зеленої» енергетики, інвестиції у видобуток викопних ресурсів суттєво впали, — навіщо вкладатись у те, що через десять років не буде затребуваним. Цей тренд наклався на сплеск ділової активності у 2021 році порівняно з падінням у ковідному 2020 році – попит на енергоносії підвищився, а пропозиція за ним не встигала. Можливо, ситуація прийде до балансу в поточному році, але поки що впевненості в цьому немає.
США задають тренд
Потрібно сказати, що світова інфляція у 2021 році була справді безпрецедентною за останні десять років. З часу фінансової кризи наприкінці «нульових» більшість країн зіткнулися з феноменом вкрай низької інфляції, що дозволило урядам, зокрема США та країн Євросоюзу, «друкувати» гроші практично без обмежень.
Пандемія коронавірусу внесла свій внесок у цей процес у вигляді колосальних грошових вливань у світову економіку для запобігання негативним наслідкам карантинних обмежень.
Падіння акцій на Нью-Йоркській фондовій біржі в 2020 році
Тільки у США «стимулюючі» витрати уряду в 2021 році склали майже 7 трильйонів доларів. Європейський Союз виявився не набагато скромнішим — загальний розмір пакету заходів щодо підтримки економіки тут склав понад 2 трильйони євро.
Багато економістів попереджали, що такі дії неминуче спричинять розкручування інфляції. Так, власне, і сталося. Наприклад, у США у 2021 році ціни зросли на 7%, що є найвищим показником із 1982 року. Безумовно, бували в Америці часи і гірші — наприклад, у 1970-ті інфляція в окремі роки перевищувала 20%, але тоді в країні лютувала «стагфляція» (стрімке зростання цін на тлі млявого чи нульового зростання).
В інших країнах ситуація виявилася ще гіршою. Так, у Польщі ціни минулого року зросли більш ніж на 8%, у Литві – майже на 10%, а у Туреччині – понад 35%.
Кінець світу
Як і в Україні, ціни у світі у різних сегментах зростають не однаково.
Наприклад, у США ціни на електроенергію збільшилися на 25%, а у Європі в середньому за рік вони зросли втричі. При цьому у Німеччині у грудні вартість січневого ф’ючерсу підскочили одразу на 50%.
Станом на грудень 2021 року, в таких країнах як Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія, вартість 1 кіловат-години становила близько 35 євроцентів. Для порівняння, в Україні населення в середньому платить за світло 5 євроцентів (в еквіваленті) за 1 кіловат-годину.
У Китаї, де донедавна тарифи на електроенергію для великих промислових підприємств обмежувалися, зіткнувся з проблемою дефіциту електрики, що призвело до тимчасової зупинки багатьох виробництв.
У випадку з Піднебесною проблеми в енергосекторі були пов’язані з підвищенням світових цін на вугілля на 30%, оскільки близько 70% енергогенеруючих потужностей у КНР працюють на цьому виді палива.
Астанавітєсь!
Що стосується продуктів харчування, то, наприклад, у США зростання цін на них склало в середньому близько 5%, що нижче загального показника інфляції. А от у Польщі продовольчі товари, як і в Україні, значно подорожчали. Так, за рік ціни на м’ясо та овочі тут зросли на 20%, а якщо взяти буряк, то зростання склало майже 80%. Молочні продукти подорожчали не так сильно — приблизно на 16%, але, наприклад, сир став дорожчим майже на 25%.
Польський уряд, до речі, також вживає заходів щодо стримування цін. З лютого на півроку буде знижено ставку податку на додану вартість (ПДВ) на продукти харчування та енергоносії. На паливо, газ та теплову енергію ПДВ зменшиться з 23% до 8%, на електроенергію – з 23% до 5%, а на продукти харчування він взагалі буде обнулений (на сьогодні ставка для продуктів у Польщі становить 5% проти 20% в Україні).
Супермаркет в Польщі
При цьому в уряді Польщі наголошують, що ці заходи мають не лише зупинити зростання цін, а й зменшити їх.
Прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький також закликав бізнес знизити ціни на продукти харчування на 5 злотих, що становить понад 1 євро, або 35 гривень. «Це призведе до того, що з 1 лютого зменшаться ціни на всі продукти», — цитує Моравецького Polskie radio.
Чи допоможуть озвучені заходи приборкати ціни, поки що сказати складно, як і спрогнозувати, що буде з інфляцією, у тому числі і з «продуктовою», у всьому світі.
Поки що прогнози на поточний рік дуже суперечливі. Якщо котирування нафти і газу залишаться на нинішньому рівні або навіть зростуть, то чекати уповільнення інфляції не варто. З іншого боку, багато експертів вважають, що, наприклад, у США у 2022 році ціни зростатимуть удвічі повільніше, ніж торік. Тому слабка надія на те, що інфляційний цикл незабаром завершиться, є.
Ну, а в Україні, як завжди, все складно. Влада шарахається з боку в бік і роздає нездійсненні обіцянки. І, навіть якщо припустити, що формально інфляція цього року не стане двозначною, як це прогнозують у Національному банку та уряді, то продукти харчування, зокрема й «соціальні», швидше за все, зростуть на звичні вже 20%. А щось, мабуть, подорожчає і на всі 50%.
