В Україні продовжується серія масових «мінувань». Так, у п’ятницю, 21 січня, надійшло повідомлялося про «мінування» шкіл міста Києва. Правоохоронці масово евакуювали дітей із навчальних закладів для проведення перевірок. Це вже не перший випадок для столиці — буквально кілька днів тому, 18 січня, невідомі повідомили про «мінування» 46 шкіл, а за день до цього правоохоронці перевіряли 16 столичних шкіл. На думку експертів, до «телефонної війни» можуть бути причетні і російські спецслужби, які бажають розгойдати ситуацію в нашій країні.
Тотальне «мінування»
Масове «мінування» шкіл у різних містах України розпочалося ще з середини січня. Першими постраждали навчальні заклади Черкас та Дніпра, у Черкаській міськраді поскаржилися, що починаючи з 12 січня регулярно отримують повідомлення про «мінування « закладів загальної середньої освіти міста. У зв’язку з цим Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міськради ухвалив рішення рекомендувати всім школам міста вести навчання у дистанційному форматі.
З тієї ж причини з 18 січня на дистанційне навчання перейшли кілька шкіл Миколаєва. Це школи №3, 20, 46 та муніципальний колегіум ім. В.Д. Чайки.
20 січня невідомі повідомили про «мінування» всіх шкіл у Харкові, Вінниці та Рівному.
У Києві, окрім масового мінування навчальних закладів, днями раніше також надходили повідомлення про «мінування » кількох ТРЦ, станцій метро, судів й навіть Офісу президента.
21 січня, також стало відомо про «мінування» низки шкіл у Львові, а також повідомлення із погрозами отримали у Броварах. Там заміновані школи та ТРЦ, а зловмисник вимагає перевести йому 2 млн гривень, щоб не допустити жертв.
Що кажуть у правоохоронних органах
Раніше голова Національної поліції України Ігор Клименко повідомив, що лише у період новорічних свят поліція отримала 132 повідомлення про «мінування». Затримано 9 зловмисників у 9 областях, зокрема у Києві, Дніпрі, Одесі. Порушники мали різні мотиви. Деякі перебували у стані алкогольного сп’яніння.
Він додав, що частина повідомлень про загрозу безпеці громадян надходить із тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Крім того, за хвилею повідомлень про «мінування» об’єктів у регіонах України може стояти Росія, вважають у СБУ. Спікер відомства Артем Дехтяренко заявляв, що масові псеводмінування націлені на створення напруження та панічних настроїв серед українців.
«Звертаємо увагу: повідомлення про псеводмінування – поширений інструмент в умовах гібридної агресії, яку Російська Федерація веде проти України. За таких умов дуже важливо, щоб українське суспільство чітко це розуміло», – сказав Дехтяренко.
Він закликав громадян зберігати спокій, а ЗМІ ретельно перевіряти інформацію про «мінування», щоб «не сприяти реалізації ворожих спеціальних інформаційних операцій».
А ось видання «Сегодня» та «Українська правда», посилаючись на свої джерела в правоохоронних органах, пишуть, що більшість псевдомінувань – від школярів та студентів , які «замовляють» їх у закритих Telegram-каналах, що куруються ФСБ. Російські спецслужби роблять це свідомо, щоб сіяти паніку та дестабілізувати ситуацію.
Загалом СБУ повідомляє, що станом на 19 січня з початку року силовики зафіксували 184 помилкових повідомлення про приготування терористичного акту. За весь 2021 рік таких повідомлень було понад 1100, встановлено понад 300 «мінерів». На щастя, у 2021-2022 роках жодне із повідомлень про мінування не підтвердилося.
Що ж відбувається
Як пояснив у коментарі «Апострофу» заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко, насправді за масовим «мінуванням» можуть стояти всі три чинники, які називалися представниками правоохоронних органів. Це і мінування заради розваги, це і робота по дестабілізації ситуації з боку РФ, це і небажання школярів повертатися до школи після зимових канікул.
Зокрема експерт каже і про так зване наслідування, коли після розголосу якогось правопорушення, хтось робить те ж саме.
«Коли відбувається будь-який такий подібний злочин, який має розповсюдження у ЗМІ, він отримує своїх послідовників. Ми це можемо помітити не лише по мінуванням, а й, наприклад, по суїцидам. Якщо у Києві замінують метро, то може незабаром очікувати мінування метро у Харкові чи Дніпрі. Якщо ж замінували школу, то піде хвиля по школам у інших містах», – пояснює Петренко.
Щодо тих мінувань, які відбуваються в Україні зараз, на думку експерта, тут зійшлися дві складові.
«З одного боку, це російська стратегія щодо формування фейковості української держави. Зрозуміло, що ці підливання нікого не лякають, але вони дратують і формують негатив щодо правоохоронців. Бо під час перевірок правоохоронці не допускають людей до того ж вокзалу чи станції метро, або інших об’єктів. З іншого боку – початок навчального семестру. Тобто це могло бути підхоплено школярами та студентами», – вважає він.
З ним погоджується і керівник Служби зовнішньої розвідки України 2005-2010 рр. Микола Маломуж. За його словами, говорити, що це саме робота виключно російських спецслужб, було б не зовсім точно, але й вони користуються можливостями посіяти паніку серед українців.
«Вони відслідковують інформацію стосовно того, що може бути дестабілізуючим фактором. Наприклад, політичні протистояння, які у нас зараз з’явилися, соціально-економічні, той же ріст цін, і мінування також направлене на певну дестабілізацію. І це все враховується для створення системної моделі нестабільності, тобто залякування, поряд із повідомленнями про можливе вторгнення, проблемами матеріальними, соціальними та політичними. У нас зараз ніхто не вивчає настрої у суспільстві, які фактори впливають, і що може призвести до дестабілізації та вибуху», – каже екс-голова СБУ.
І найголовніше, що пізніше російські спецслужби можуть взяти курс на об’єкти критичної інфраструктури, як от транспортна чи енергетична, каже Маломуж.
Як зупинити масове псевдомінування
По-перше, знаходити та затримувати злочинців, якщо повідомлення надходило з території України.
«Нам потрібні постійні повідомлення про те, що псевдомінувальників затримують та виносять вироки, аби люди розуміли, що є невідворотність покарання. Бо можна і далі піднімати рівень відповідальності у ККУ, але це не матиме значення, якщо нікого ловити не будуть. На щастя, у нас їх ловлять, і кількість затриманих зростає», – це допоможе діяти на упередження та зменшити випадки псевдомінувань вважає Богдан Петренко.
Та якщо ж вже перша хвиля відбулася, тим паче, що вона може йти з боку Російської Федерації, де не дуже турбуються про відповідальність перед українськими законами, експерт радить працювати на те, аби не пішла хвиля послідовників. А для цього має проводитися роз’яснювальна робота з населенням, з дітьми та їх батьками.
Та якщо відслідкувати та затримати тих, хто відсилає повідомлення про «мінування» з території України ще цілком можливо, то що ж робити з повідомленнями, які надходять з території РФ?
На думку Миколи Маломужа, наші спецслужби обов’язково мають відслідкувати звідки надійшов сигнал, хто його ініціював та через які країни або регіони вони пройшли.
«Якщо ми виявляємо, що сигнал надійшов з-за кордону, ми маємо викривати факти конкретного кібертероризму, кваліфікувати це як злочин, піднімати питання про міжнародні війни, розповсюджувати це у ЗМІ. І офіційні заяви наших представників мають чітко звучати у плані демаршу проти тих країн, звідки йшов сигнал про мінування. Так само ми маємо попередити ці країни, що з їхньої території здійснювалися неправомірні дії проти українців», – каже він.
Звісно, це може і не допоможе притягти злочинців до відповідальності, проте якщо будуть представлені конкретні факти того, що повідомлення про «мінування» надходили з якоїсь конкретної країни, завдяки об’єднанню з нашими міжнародними партнерами можливо буде домогтися припинення цих дій.
«Дуже легко нашим правоохоронцям сказати, що це там хтось винен, а ми тут нічого не можемо зробити. Та ми маємо виявляти та розкривати всі механізми – хто та що зробив. І ставити питання на політичному та дипломатичному рівні про припинення таких дій, а не лише спостерігати», – додав Маломуж.
