За тиждень українська гривня зробила чудовий камбек, після чого знову впала на тлі нової інформаційної кампанії про російське вторгнення. Загалом інвестиційний клімат в Україні був поганий ще до початку ескалації. А після врівноваження геополітичної ситуації показник прямих іноземних інвестицій повернеться на свій «стандартно поганий» рівень. Про це в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів інвестиційний банкір Сергій ФУРСА.
— Яким буде інвестиційний клімат цього року?
— В Україні дуже поганий інвестиційний клімат, що відлякує іноземних інвесторів навіть тоді, коли немає ескалації. Зрозуміло, що з листопада проекти саме від іноземних інвесторів поставлені на паузу, як і деякі українські. Частково це відбувається й через активність Путіна.
Але якщо ми повернемося до того періоду, як росіяни почали ескалацію, навіть у вересні-жовтні, інвестиційний клімат був дуже поганий. Озвучені урядом цифри — про залучення 6,5 мільярдів доларів інвестицій у 2021 році — це переважно реінвестиції українського бізнесу, який зареєстрований десь в офшорах.
Минулого року була дуже сприятлива ситуація на зовнішніх ринках, найкращий рік для українських аграріїв за всю історію, та майже найкращий рік для українських металургів. Вони отримали дуже високі прибутки. Частково ці прибутки заводили в Україну реінвестуючи, звідси й взялася ця цифра. По-справжньому інвестицій особливо не було.
— Після того, як згасне ескалація, ми зможемо вийти на нормальний рівень прямих інвестицій?
— Знову ж таки, коли закінчиться епоха безумства Путіна, ми повернемося до нашого стандартно поганого інвестиційного клімату. Тому не варто очікувати, що з’явиться багато іноземних інвесторів.
Український бізнес буде інвестувати, але не в тих об’ємах, які можуть призвести до прискореного розвитку, щоби ми почали наздоганяти Польщу, а не віддалятися від неї.
Певне економічне зростання буде, але воно буде обмежено на рівні трьох відсотків — це те, чим може забезпечити ось це помірне інвестування українського бізнесу.
— Якою буде споживча інфляція? Прогнозують, що вона може бути на рівні 5–10 %.
— Зараз інфляція на рівні 10 % — це дуже високо. Зараз це взагалі світова проблема, ми імпортуємо доларову інфляцію. У США зараз її рівень найбільший за 40 років, те ж саме й у ЄС.
Та якщо, зазвичай, українська інфляція виникала через дурощі української влади, коли змушували Нацбанк друкувати кошти тощо, то зараз такого не відбувається, Нацбанк веде себе дуже стримано. Але дуже багато доларів надрукували американці, ще і європейці долучилися. Це все й роздмухало світову інфляцію, яку ми зараз просто утримуємо, з доларами імпортуємо.
— А що на неї вплине, крім валюти? Які ще є ризики?
— Знову ж таки, ми імпортуємо інфляцію, це не питання ризиків.
Минулого року гривня посилювалася й це стримувало певним чином зростання цін. Не сильно, але стримувало. Зараз ситуація зворотна — гривня послабилася. Якщо ми в листопад входили на рівні 26 гривень за долар, то зараз 28-29 гривень за долар. І це, навпаки, підіграватиме інфляції в цьому році.
— Зміна керівництва Нацбанку може якось вплинути на курсову політику установи?
— Якщо зміниться, то ми не знаємо, яка буде політика. Зараз ми бачимо абсолютно адекватну політику Нацбанку. Регулятор стримує валютні коливання, як в одну сторону, так і в іншу. Коли гривня суттєво слабшала, Нацбанк продав 1,7 мільярдів доларів із резервів, щоби стримати це падіння. Коли гривня посилюється, регулятор іноді підкуповує долари з валютного ринку, а іноді просто присутній і нічого не робить.
Поки що політика адекватна, а що буде, якщо раптом зміниться керівництво? Тут питання в тому, чому Банкова може бажати змінити голову Нацбанку? Зміна політики може призвести до певних ризиків.
