З початком війни в Україні із вільного продажу зникла іноземна валюта, торговельні мережі припинили приймати безготівкові розрахунки, і виникла ситуація, близька до фінансової кризи. Проте сьогодні банківська система країни відновлюється, наскільки це в принципі можливо в умовах воєнного часу. «Апостроф» розбирався, що сталося в банківському секторі за минулий місяць, і за рахунок чого вдалося досягти відносної фінансової стабільності.
Не везіть гривні за кордон
В українській суспільній свідомості давно закріпився нехитрий рефлекс: за будь яких тривожних подій бігти до банків, максимально вигрібати звідти готівку і переводити її в долари чи євро. Це зазвичай приводить до черг біля банкоматів, обвалу курсу гривні та зрештою до банківської кризи. Саме так ми зустрічаємо фінансові потрясіння, майдани, вибори, зовнішню агресію та інші події. Хоча, слід зауважити, що ми такі не одні. Так працює суспільна психологія в усіх куточках світу.
Звичайно, таким же чином зреагувало українське суспільство і на напад Росії. В перші дні агресії біля банкоматів, банківських відділень і обмінних пунктів вишикувалися величезні черги. Виникли також проблеми з електронними платежами. Багато торгових точок на хвилі паніки припинили приймати картки, вимагаючи оплату лише готівкою.
Проте вже через кілька днів, незважаючи на складну ситуацію на фронтах, банківська система оговталася і відновила свої основні функції. В банкоматах з’явилися гривні, запрацювали безготівкові платежі.
Такій швидкій нормалізації роботи банківської системи сприяло кілька факторів.
«У випадках фінансових криз і навіть на початку російської агресії в 2014 році не спостерігалося масового виїзду громадян з України, — говорить експерт CASE Україна Євген Дубогриз. — Натомість війна породила величезні потоки біженців. Ті з них, хто мав готівкові кошти, поїхали з ними. Ті, в кого гроші зберігалися в банку, просто не мали часу та можливості вистоювати черги біля банкоматів, а тому взяли з собою платіжні картки».
За словами голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука, виїзд великої кількості громадян за кордон з гривневою готівкою породжує декілька проблем. По-перше, за кордоном важко скористатися готівковими гривнями і обміняти іх на інші валюти. Особливо, якщо йдеться про країни, які не межують з Україною. «В сусідніх країнах в принципі обмін знайти можна, але в цьому випадку доведеться сплатити велику комісію. І ці втрати зовсім непотрібні для людей, яким довелося покинути свою батьківщину», — сказав він у коментарі «Апострофу».
Другу проблему люди, які вивозять готівку, лишають своїй державі. Якщо грошовий потік виявляється значним, це породжує дефіцит готівки в самій Україні, що ускладнює грошовий обіг. Щоб виправити ситуацію, Національний банк України (НБУ) муситиме додруковувати гроші, чого робити не варто.
Тому тим, хто виїздить за кордон, варто пам’ятати, що набагато простіше і вигідніше перед цим віднести гривні у банк і виїхати тільки з платіжними картками. Ними можна платити в Європі. Конвертація гривні в місцеву валюту відбувається автоматично за поточним курсом.
Тим часом НБУ вживає заходів для того, щоб повернути додому хоча б частину вивезеної готівки. Зокрема укладено угоду з Національним банком Польщі, згідно з якою після 25 березня українці можуть обмінювати українські гривні на польські злоті. Для цього їм треба буде звернутися до відділень окремо визначених для цього банків у цій країні. Курс обміну буде максимально наближеним до офіційного, запевняє український регулятор.
Згідно угоди, за цим механізмом повнолітні громадяни України зможуть обміняти загалом до 10 тисяч гривень готівкою на одну особу. Польські банки прийматимуть банкноти номіналом від 100 до 1000 гривень (банкноти нижчих номіналів та монети не прийматимуться для обміну).
Польський регулятор купуватиме у комерційних банків Польщі готівкову гривню, отриману в результаті продажу громадянами України, для подальшого обміну з Національним банком України за тим самим курсом. Загалом в рамках угоди НБУ планує придбати до 10 мільярдів гривень (еквівалент майже 400 мільйонів доларів).
Внесли свій вклад в підтримку української банківської системи і європейські колеги. Дуже позитивним явищем, яке допомогло зберегти стабільність банківської системи, є те, що іноземні банки не блокують картки українських емітентів.
«Це великий крок назустріч Україні, — говорить Борис Кушнірук. — Адже в країні війна, і це породжує величезні ризики того, що прийнявши платіж гривневою карткою, європейський банк не зможе отримати від банка-емітента відповідний еквівалент в євро чи іншій валюті. Тому ми вдячні європейським фінансистам, що вони, незважаючи на ризики, продовжують приймати українські картки».
Досвід локдаунів не був зайвим
Звичайно, зупинити паніку і налагодити стабільний грошовий обіг в країні, без чого економіка не може функціонувати, неможливо було б без адекватної політики Національного банку. На думку Євгена Дубогриза, дії регулятора в перші дні війни були зваженими і точними, що дозволило за лічені дні відновити довіру до банківської системи.
«Головна заслуга НБУ в тому, що він зумів зберегти стабільну роботу системи електронних платежів (СЕП), — говорить експерт. — Завдяки цьому люди за лічені дні на практиці переконалися в тому, що будь які платежі, як в магазинах, так і між підприємствами, нормально проходять. Тож немає ніякого сенсу виходити в готівку. Такого результату вдалося добитися завдяки тому, що протягом довгого часу НБУ активно розвивав внутрішні платежі, створивши практично кращу в Європі систему такого типу».
Також, на думку експерта, дуже в нагоді став досвід, набутий населенням протягом епідемії ковіду. За останні роки карантинів і локдаунів на онлайн-платежі перейшли багато з тих, хто раніше цього уникав. Літні люди поступово навчилися платити за комунальні послуги і покупки через інтернет, завдяки чому попит на готівку досить помітно скоротився.
Національний банк України
Іще одним корисним заходом, вжитим Національним банком, було впровадження валютних обмежень.
«В скрутні часи люди завжди намагаються перевести гривні в більш тверді валюти, — говорить Євген Дубогриз. — Це породжує не тільки відтік депозитів із банків, але й провокує різке зростання курсів долара і євро (як ми бачили це, наприклад, в 2014 році). Тому заборона Національного банку на продаж валюти населенню сприяла тому, що не бачачи можливості для конвертації в долари, люди просто залишили свої гривні там, де вони були — на рахунках. Адже банки мають більше можливостей зберегти гроші серед небезпек і випадковостей війни. А дехто навіть дістав гроші, що зберігалися «під матрасом» і відніс їх в банк. Як результат, з початку війни загальний обсяг депозитів в банках навіть дещо зріс».
Під час зниження паніки Національний банк вже почав процес поступового пом’якшення валютних обмежень. Так, було вирішено збільшити щоденний ліміт на зняття готівки в Україні з рахунків у іноземній валюті, з 30 тисяч гривень до 100 тисяч гривень (в еквіваленті). Цей ліміт також поширюється на зняття валюти за кордоном із рахунків в іноземній валюті, що відкриті в українських банках.
З гривневих рахунків сьогодні в Україні можна зняти також 100 тисяч гривень на день. В той же час, за кордоном з гривневих рахунків можна зняти готової валюти не більше, ніж на 100 тисяч гривень на місяць (в еквіваленті). При цьому розраховуватися за товари і послуги гривневими картками можна без обмежень.
Також ефективною була робота НБУ з банками, які на хвилі паніки почали вводити власні обмеження. Зокрема багато установ з першого дня війни закрили кредитні ліміти по своїх картках.
«Співробітники Національного банку особисто дзвонили керівникам банків для того, щоб переконати їх відновити надання звичних для людей послуг,- розповів Євген Дубогриз. — І це дало результат: за лічені дні кредитні ліміти в більшості банків були повернені».
Втім, звичайно, надавати весь спектр послуг в воєнний час банківська система не може. За словами Бориса Кушнірука, така важлива функція як кредитування на сьогоднішній день практично зупинена.
«Війна супроводжується величезною кількістю різноманітних ризиків, — говорить експерт. — Відтак, в таких умовах кредитування стає занадто складною справою. Як можна видавати кредит, якщо людину в будь який час можуть убити чи поранити, знищити її майно? Також в складні часи активізуються шахраї, які можуть намагатися, взявши кредит, просто вкрасти гроші».
Тож сьогодні банки значно скоротили свою діяльність. Більшість з них працює неповним складом відділень і неповний робочий день, переважно зосередившись на підтриманні електронних платежів.
«Банкам вигідні безготівкові платежі, бо при їх проведенні вони отримують комісію від продавців, — говорить Борис Кушнірук. — І оскільки на даний момент кредитування заморожене, то комісії лишаються майже єдиним способом заробітку для банків. Відповідно вони разом із Національним банком зацікавлені в тому, щоб система безготівкових розрахунків працювала і застосовувалася якомога активніше».
У НБУ запаси є
Тим часом, хоча продаж валюти фізичним особам сьогодні практично не здійснюється, міжбанківський валютний ринок продовжує працювати, забезпечуючи зовнішні торговельні зв’язки України. При цьому, купівля безготівкового долару США у банків здійснюється за офіційним курсом (29,5 долари за гривню), а його продаж банкам — за офіційним курсом, збільшеним на 1%.
За даними Національного банку, на сьогоднішній день попит на валюту перевищує пропозицію, проте незначно. Щоб задовольнити попит, протягом минулого тижня НБУ здійснив інтервенції в обсязі 188 мільйонів доларів та 322 мільйонів євро.
«Це не повинно становити великої проблеми для валютних резервів НБУ, — вважає Євген Дубогриз. — Адже протягом останніх тижнів Україна отримала суттєву фінансову підтримку від багатьох країн. І допомога продовжує надходити. Тож валютні резерви отримали значне поповнення, і Національному банку буде нескладно надалі підтримувати стабільність курсу».
Те, що Україні вдалося зберегти в надзвичайно складних умовах банківську систему та стабільність національної валюти, дає можливість підтримувати на плаву економіку, одночасно переводячи її на воєнні рейки, та є значним вкладом в майбутню перемогу. Адже, як відомо, результати війн визначаються не лише на полі бою, але й на економічному фронті.
