Про те, як впливають воєнні дії на здоров’я мирного населення, що формує зараз епідемічну ситуацію, які хвороби стають потенційно небезпечними, kp.ua поговорили з доктором медичних наук, професором, завідувачем кафедрою епідеміології Харківського національного медичного університету Тетяною Чумаченко.

Люди гинуть від відсутності допомоги та ліків

Війна з усіх боків посилює захворюваність на всі групи інфекцій – кишкові, трансмісивні, контактні, інфекції дихальних шляхів. Як сказав колишній начальник медичної служби Міжнародного комітету Червоного Хреста Ремі Руссбах, «сьогоднішні збройні конфлікти є, по суті, війнами проти здоров’я населення».

І з цим абсолютно згодні епідеміологи, оскільки йдеться не лише про інфекційні хвороби. Люди перебувають у глибокому стресі, у фізичній та емоційній перенапрузі, і все це негативно впливає на їхнє здоров’я. Немаловажний фактор, серйозно порушений війною, – доступність ліків для величезної кількості пацієнтів із хронічними хворобами, що знаходяться на територіях з активними бойовими діями.

Спікер, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри епідеміології Харківського національного медичного університету Тетяна Чумаченко. Фото: особистий архів.

– Незважаючи на те, що МОЗ намагається, щоб усе було, насправді аптеки в повному обсязі не працюють, якісь заводи зруйновані, десь страждає логістика, – каже Тетяна Чумаченко. – Найбільше лихо з наявністю ліків на окупованих територіях. Безперечно, все це впливає не тільки на здоров’я, але й на життя людей. Адже вони наразі гинуть і тому, що їм не надано медичної допомоги, яка стала у багатьох місцях недоступною, і від неможливості отримувати життєво необхідні препарати.

Історія воєн наочно демонструє: втрати від інфекційних хвороб до Першої світової війни перевищували решту санітарних втрат. Війна створює всі умови для більш активного поширення збудників інфекції. Погані санітарні умови, незадовільне харчування, відсутність даху над головою – це благодатна основа для виникнення інфекцій. І факторів, що впливають на епідемічний процес під час бойових дій, дуже багато.

– У наших сьогоднішніх реаліях люди ховаються від вибухів у сховищах, підвалах, метро. Наприклад, у Харкові мешканців постраждалої від вибухів Салтівки, які залишилися без житла, тимчасово розмістили у метро. Велика кількість людей знаходяться разом, серед них є і здорові, і хворі. І насамперед зростає ризик поширення інфекцій дихальних шляхів, туберкульозу, коронавірусу, який пішов зі статистики, але нікуди не подівся з нашого життя. І інфекцій, які контролюються імунопрофілактикою та теж передаються аерозольним механізмом. Через зниження охоплення календарними щепленням створюються всі умови для спалахів кору, дифтерії, вітряної віспи. Адже якщо у притулку буде хоч один хворий, дуже легко заражаються всі довкола.

Руйнування систем живлення, водопостачання та санітарії

Є ризики кишкових інфекцій для тих, хто змушений жити в тому ж метро, де немає холодильників, і для тих, хто має через обстріл проблеми з електрикою, і для наших військових.

При цьому тут можуть нести небезпеку і продукти, що зберігаються у невідповідних температурних умовах, і спосіб приготування, навіть ті, хто готує. Адже недарма у мирному житті ті, хто має відношення до харчових продуктів, не можуть влаштуватися на роботу, не пройшовши обстеження, які виявляють носіїв кишкової групи інфекцій. Волонтерів, які годують людей у сховищах, звичайно, ніхто не перевіряє, і можливість спалахів таких інфекцій висока.

Тетяна Чумаченко: У клініках теж існують ризики, пов’язані з наданням медичної допомоги, що потребує тих же антибіотиків, а їх не завжди вистачає.

– Значним фактором ризику під час війни є порушення водопостачання, коли люди елементарно не можуть помити руки, прийняти душ, поміняти постільну та натільну білизну. Це може спричинити поширення вошей – переносників інфекції зворотного, висипного тифу. Це рідкісне захворювання, але ризики існують. Крім того, навіть після відновлення водопостачання після ракетних ударів далеко не одразу вода стає якісною. І підвезення чистої води не перекриває ані потреби, ані ризики. Особливо гострою ця проблема є для окупованих територій, де люди користуються випадковими вододжерелами та будь-якою водою, яка може містити цілу низку збудників кишкових інфекцій.

Міграція та перенаселеність

В умовах, коли значна частина країни опинилася у мігруючому стані, коли в окремих районах утворюється перенаселеність, збудники хвороб, що циркулювали в одній місцевості, переносяться на інші території.

А у людей немає колективного імунітету, і заноси інфекцій відбуваються легко та швидко. Полегшує кругообіг збудників і скупченість біженців на вокзалах та в евакуаційних поїздах.

І навіть мобілізація може впливати на епідемічний процес: люди, призвані з різних регіонів країни, можуть мати свій спектр збудників, і при перемішуванні йде поширення інфекцій.

Поранення та політравми

Масові обстріли та бомбардування житлових кварталів – це не лише щоденні смерті, але й велика кількість поранень та політравм у мирного населення. За словами епідеміолога, рани можуть забруднюватись землею, у них створюються безкисневі анаеробні умови, що призводять до правця та газової гангрени. І якщо проти правця у нас щеплення робилися, хоч і мало хто у дорослому віці повторював їх кожні 10 років, то проти газової гангрени вакцинація не проводилася.

– У разі потрапляння до лікарні з політравмою високий ризик ендогенної інфекції, джерело якої знаходиться в організмі самого хворого, і вона може поширитись серед інших пацієнтів. Особливо з урахуванням переповненості лікарень у районах активних бойових дій, де багато медзакладів зруйновано, решта працює на межі своїх можливостей, медперсоналу не вистачає, оскільки медики частково виїхали, тож нині до роботи залучають і студентів. На цьому фоні в клініках теж існують ризики, пов’язані з наданням медичної допомоги, що потребує додаткових препаратів, тих же антибіотиків, а їх не завжди вистачає.

Сексуальне насильство

Трагічним супутником війни з Росією стало насильство, скоєне окупантами по відношенню як до жінок, так і до чоловіків, літніх і навіть дітей. І окрім найважчих наслідків для психіки, існує ризик інфікування хворобами, що передаються статевим шляхом.

– Незважаючи на те що у загиблих знаходили презервативи, ми знаємо, що люди, які йдуть на насильство, відрізняються за своєю психологією тим, що можуть мати безладні статеві зв’язки до злочину. Відповідно бути інфікованими і ВІЛ, і венеричними хворобами, і заражати ними населення. До того ж збільшується можливість передачі збудника інфекції через травматичний контакт, яким, як правило, супроводжується насильство.

Гризуни та бродячі тварини

Зруйновані будинки, неможливість вивозити сміття плюс тепло, що настало, створюють умови для розмноження гризунів – джерел різноманітних інфекцій. Залишені господарями колись домашні собаки та коти тепер являють собою ризики з погляду поширення сказу через контакт з дикими тваринами, наприклад лисицями, що жили в лісопаркових зонах.

Крім того, цієї весни особливо небезпечними для людей переносниками інфекцій стають кліщі та комарі, особливо для військових у польових умовах. Вже був зафіксований у військах спалах туляремії, який кліщі можуть переносити між гризунами та людиною.

Бродячі тварини теж можуть нести інфекційну небезпеку. Фото: REUTERS/Alexander ErmochenkoБродячі тварини теж можуть нести інфекційну небезпеку. Фото: REUTERS/Alexander Ermochenko

Біологічна зброя

Поширення збудників інфекційних захворювань може статися і внаслідок застосування ворогом біологічної зброї, такі ризики також, на жаль, існують.

Тетяна Чумаченко: Хоча існує Конвенція про незастосування біологічної зброї, противник не дотримується правил, і треба бути готовим до всього.

– Від іншої зброї масової поразки біологічна відрізняється тим, що ми можемо не одразу встановити факт її застосування, – пояснює епідеміолог. – Є інкубаційний період, і люди, які були у осередку зараження, можуть заразити інших, ще не знаючи, що інфіковані, та не маючи симптомів. Особливо якщо йдеться про контагіозні, тобто заразні інфекції.

В цьому випадку ризики дуже високі, і в епідемічний процес залучається дуже велика кількість людей, які можуть важко переносити хворобу та гинути. І хоча існує Конвенція про незастосування біологічної зброї, ми бачимо супротивника, який не дотримується міжнародних правил, тому треба бути готовим до всього. До речі, юридично досить тяжко доводити факт застосування біологічної зброї.

КОНКРЕТНО

Від брудної води – ентероколіти, від перенаселеності – туберкульоз

Зростання інфекційної захворюваності під час війни пов’язане з такими факторами:

  • проблеми із забезпеченням водою, вживанням забрудненої води: кишкові інфекції, ентероколіти, будь-які діарейні захворювання, дизентерія;
  • неякісні продукти: сальмонельоз, стафілококова інтоксикація, ботулізм, ентероколіти;
  • переохолодження у холодних або сирих підвалах та укриттях: гострі респіраторні захворювання, загострення хронічних інфекцій, пневмонії;
  • значна кількість носіїв збудників інфекційних хвороб: туберкульоз, вірусні гепатити, дифтерія, «дитячі» інфекції (кір, краснуха, вітряна віспа);
  • активізація збудників природних осередків інфекції: туляремія, хвороба Лайма, лептоспіроз;
  • міграція населення та перенаселеність у пунктах евакуації: інфекції дихальних шляхів, туберкульоз, «дитячі» інфекції.
У ТЕМУ

Врятуватися від інфекцій за допомогою вакцинації

Хоч би як невчасно це не звучало, але війна – не привід забути про профілактичну вакцинацію. І навіть навпаки: у часи, коли для розгулу інфекцій створено так багато сприятливих умов, саме час згадати про календар щеплень тим, хто має можливість вакцинувати як мінімум дитину. Вона обмежена в районах, де йдуть бойові дії, неможлива на окупованих територіях, але якщо ви в безпеці, епідеміологи закликають робити необхідні щеплення не відкладаючи.

– На сьогодні у нас, на жаль, охоплення щепленням низьке, – каже професор Чумаченко. – Ми не досягли навіть 80% вакцинації, наприклад, від кору, паротиту, краснухи. І це за необхідних 95%. Все це загрожує спалахами, коли хворітимуть не лише діти, але й дорослі, які не хворіли і у яких штучний імунітет знижується. І мами повинні думати не лише про те, щоб вивезти дітей із зон воєнних дій, але й як захистити їх від інфекцій.

Хочу нагадати про поліомієліт, спалах якого у нас в країні є, а охоплення щепленням від цієї тяжкої хвороби, яка може призвести до інвалідності, низьке. За першої ж можливості вакцинуйте дитину, навіть якщо ви переїхали, адже такі можливості передбачені та регламентовані. Дифтерія, правець – важкі інфекції, від яких є захист, потрібно лише скористатися.

Тетяна Чумаченко: Мами повинні думати не лише про те, як вивезти дітей із зон воєнних дій, аде й як захистити їх від інфекцій вакцинацією.

Серед небезпек, яких можна уникнути за допомогою вакцинації, і кір, підйом захворюваності якого в Україні прогнозується цього року. Він відноситься до інфекцій з періодичними підйомами та зниженнями захворюваності, пов’язаними з природним перебігом епідемічного процесу. І вакцинація дозволяє подовжити періоди благополуччя, а от якщо ми не робимо щеплення, захворюваність не просто починається, а охоплює велику кількість людей.

“ДО РЕЧІ””

“Хроніка” завмерла, але ненадовго

Дивно, але на тлі загального нервового та фізичного виснаження «затихли» хронічні захворювання, це констатують і сімейні лікарі, і епідеміологи. І це нарешті хороша новина, щоправда, короткочасна.

– Людина зараз зайнята тим, щоб вижити, і стрес, у якому ми перебуваємо, мобілізує всі сили організму, – пояснює Тетяна Чумаченко. – Але тільки-но люди потрапляють в інші умови і починаються посттравматичні прояви, настає і загострення хронічних хвороб, і ще більший ріст інфекцій. Після війни на нас, на жаль, чекає збільшення захворюваності населення.

Комментарии