Будь-яка війна – це смерть, руйнування, біль, горе. У нинішній війні українці проходять всі ці випробування. Деякі втрати, такі як людські життя, непоправні. Інші – знищені будівлі, дороги, мости, залізничні магістралі, аеродроми – підлягають відновленню, і після війни нам усім треба буде цим займатись. “Апостроф” з’ясовував, яким виявиться військовий збиток для нашої країни, і коли нам вдасться відродитися.

Росія сплачує високу ціну за війну, яку вона розв’язала проти України. Країни Заходу вводять проти держави-агресора нові санкції, позбавляючи його життєво необхідних фінансів, технологій, товарів та послуг.

Крім того, РФ, як очікується, найближчим часом, опиниться у стані дефолту. Насправді вже сьогодні можна говорити про так званий вибірковий дефолт, оскільки 4 квітня Росія не змогла провести виплати в доларах по двох бондах, марно спробувавши розрахуватися рублями.

Проте до повного дефолту залишається приблизно місяць, хоча навряд чи Росія його оголосить – швидше за все, вона навіть заявить, що не платить закордонним кредиторам у покарання за санкції та допомогу Україні.

І майбутній дефолт буде в кілька разів важчим, ніж крах 1998 року. Адже тоді РФ була умовно демократичною країною, і Захід їй активно допомагав, а зараз Росія перетворилася на озлобленого на весь білий світ ізгоя.

Можна з упевненістю говорити, що принаймні цього року РФ чекає обвал економіки. За найоптимістичнішим прогнозом, російський ВВП у 2022 році впаде приблизно на 10%. Є й більш похмурі оцінки — на рівні 15-20%. Деякі економісти не відкидають навіть падіння на 30%.

Обвал ВВП — це і зростання безробіття, і загальне погіршення добробуту населення, і підвищення соціальної напруги. Також це скорочення бюджету, зокрема, військового.

Втрати та надії

Все це не може не тішити. Але не слід забувати, що війна дуже дорого обходиться й Україні.

Найважчі втрати — це людські життя, і їх не повернути.

Війна також завдає нашій країні значних матеріальних збитків. По-перше, саме ведення війни коштує грошей. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, щоденні втрати бюджету на сьогодні становлять близько 2 мільярдів гривень.

Крім того, ворог планомірно знищує житлові будинки, інші будівлі, а також інфраструктуру по всій країні. Зокрема, цілями ворога стають потужності з виробництва та зберігання нафтопродуктів.

“Якщо говорити про втрати інфраструктури, то за місяць війни вони попередньо становили 119 мільярдів доларів, – заявив глава українського уряду. – Тобто 4,25 мільярда доларів на день”.

Якими будуть остаточні втрати, говорити зараз зарано, хоча б тому, що війна ще не закінчена. Але вони будуть колосальними.

Фото: Pixabay

Світовий банк у своєму останньому прогнозі пророкує нашій країні падіння ВВП за підсумками 2022 року на рівні 45%. Для порівняння — СБ прогнозує скорочення економіки Росії цього року лише на 11,2%.

Обвал економіки майже наполовину — це трагічний чи, швидше навіть, катастрофічний результат. Але наскільки такий прогноз є обґрунтованим?

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає, що він є цілком імовірним. У коментарі “Апострофу” він сказав, що якщо бойові дії затягнуться, то, дійсно, падіння національної економіки може бути таким, як і прогнозує СБ.

“Але, якщо все це (бойові дії) скоро закінчиться, і стане умовно спокійно, то падіння складе від 15% до 20%, – додав експерт. – 15% – це найоптимістичніший прогноз”.

За словами Несходовського, на сьогодні найважливішим фактором функціонування економіки є питання розблокування українських портів, насамперед Одеси: “Бо, якщо ми не зможемо продавати нашу основну продукцію — зерно та метали — за кордон, це безпосередньо вплине на показники нашого валового внутрішнього продукту. Більш того, навіть якщо все це продовжиться, але нам вдасться розблокувати порти, падіння не перевищить 25%”.

Економіст Віталій Шапран також пов’язує стан національної економіки з характером бойових дій, у тому числі їхнім територіальним охопленням, а також з фактором блокування портів.

Ще одним фактором, за його словами, є перебіг посівної кампанії, яка під час війни опинилася під загрозою зриву. “Поки що ми бачимо, що тимчасово недоступно 15-20% посівних площ, – зазначив він у розмові з виданням. – Однак за можливості експорту ці втрати будуть легко компенсовані зростанням цін на зернові”.

Щодо реального падіння українського ВВП у поточному році, то, як зазначив Шапран, зараз обговорюються різні сценарії – від оптимістичних на рівні 10%, до трагічного 45%-го. “Я сказав би, що Світовий банк озвучив найгірший із можливих сценаріїв. Зверніть увагу, що навіть у Сирії падіння ВВП було в районі 26%”, – говорить економіст.

Етапи та виклики

Рано чи пізно, війна закінчиться, і багато фахівців говорять про те, що про повоєнне відновлення країни треба думати вже зараз.

За словами Іллі Несходовського, відновлення економічного потенціалу України відбуватиметься у кілька етапів.

“Перший етап – це повноцінний запуск підприємств на територіях, які були в умовній безпеці. Вони відновляться одразу. Це приблизно 60% нашої економіки”, – зазначив економіст.

При цьому, вважає він, на територіях, де велися бойові дії, все йтиме набагато повільніше і довше, і багато залежатиме від ступеня руйнування підприємств, а також прилеглої інфраструктури.

Фото: Pixabay

Проте, ще більшим викликом, ніж зруйнована інфраструктура, для країни стане фактор дефіциту кваліфікованої робочої сили, упевнений Несходовський.

Нагадаємо, за даними ООН, кількість внутрішніх переселенців в Україні становить близько 7 мільйонів людей, тоді як за межами країни опинилося приблизно 4,5 мільйона українців. Ці цифри можуть збільшитися, якщо інтенсивність боїв посилиться, а їхня географія розшириться.

Ілля Несходовський прогнозує, що після війни в Україну повернуться близько 70-80% із тих, хто виїхав із країни. Залишаться ж, перш за все, ті, у кого війна забрала роботу та житло. Більше того, якщо буде знято виїзні обмеження для чоловіків, які запроваджені на період воєнного часу, то якась частина чоловіків також виїдуть за кордон, щоб возз’єднатися зі своїми сім’ями. Тому, зазначає фахівець, щоб мінімізувати ці втрати, держава має оперативно розробити та впровадити програми надання нового житла для тих, хто його втратив, а також аналогічні програми працевлаштування громадян.

Репарації та інвестиції

Україна, нагадаємо, розраховує на відчутну допомогу країн Заходу під час повоєнного відновлення. Йдеться про аналог “Плану Маршалла”, в рамках якого США піднімали Європу з руїн Другої світової. Частину коштів Україна отримає у вигляді кредитів, при цьому значні суми будуть надані безоплатно. Раніше у коментарі “Апострофу” директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський висловив думку, що західні країни зможуть виділити нам понад 500 мільярдів доларів із тих коштів, що вони отримали від МВФ на боротьбу з коронавірусом.

Також наша країна має намір добиватися від Росії репарацій за завдану війною шкоду.

“А, коли прийдуть інвестиції, показники просто кардинально зміняться, – каже Ілля Несходовський. – У 2023 році ми зростатимемо, хоча зараз складно сказати, якими темпами. Хоча пов’язано це буде з низькою порівняльною базою (через значне падіння у 2022 році – “Апостроф”)”.

Віталій Шапран, у свою чергу, бачить непогані можливості для залучення під відновлення економіки репарацій та інвестицій.

Щодо репарацій, то, за його словами, нас поки що “випередили” міжнародні лізингові компанії, які вимагають від РФ через суд відшкодування за вкрадені літаки. “Але суми там невеликі – всього до 13 мільярдів доларів. Україна ж претендує на весь обсяг заморожених золотовалютних резервів Центрального банку Росії, а це – близько 400 мільярдів доларів США, – каже експерт. – Усі правові механізми для того, щоб розпочати фінансування проектів за рахунок цих коштів, ми вже маємо, сподіваюся, що уряд може їх запустити в роботу протягом місяця”.

За його словами, обсяг репарацій у розмірі трьох річних ВВП означатиме, що Україна зможе за рахунок капітальних інвестицій зростати на 10-15% на рік: “А таке зростання завжди приваблює інвесторів у реальний сектор економіки”.

Минуле та майбутнє

В останні роки, слід визнати, українська економіка стрімко деіндустріалізувалася та спрощувалась. В результаті основними видами вітчизняного експорту стали сировинні товари, переважно аграрна продукція та метали. А тому у післявоєнний період може виникнути спокуса відродити відповідні галузі, що не сприятиме проривному розвитку економіки.

І тут, хоч як парадоксально, війна дає нашій країні унікальний шанс.

“За старе триматися немає сенсу. Ми маємо стати більш енергоефективними, екологічними та, звичайно, більш інтегрованими в ЄС, включаючи транспортну інфраструктуру, – ділиться думкою Віталій Шапран. – Думаю, що і частка ВПК має зрости помітно”.

На думку Іллі Несходовського, відновлюючи старі підприємства, Україні обов’язково потрібно багато що створювати з нуля.

“Я вважаю, що для того, щоб ми відновилися, нам потрібно не просто повернутися до того стану, в якому ми були до війни, а зосередитись також на запуску нових підприємств. Якщо ми зробимо правильні акценти на розвитку перспективних галузей, створимо для них найкращі умови з мінімальним рівнем оподаткування та регулювання, а також забезпечимо державну підтримку, то ми можемо дуже швидко відновитися. Можна, наприклад, зробити акцент на розвитку IT-галузі, високотехнологічних підприємств, і це однозначно компенсує наші втрати”, – резюмував експерт.

Комментарии