За підсумками березня ціни на продукти в середньому зросли на 4,7%. Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) проаналізував, що і на скільки подорожчало за час війни, розповів, які продукти подешевшали. А «КП” в Україні» разом із економістами обговорила основні причини подорожчання та сформулювала прогнози на майбутнє.

У лідерах – овочі

Враховуючи погіршення матеріального становища значної частини українців, на період воєнного стану в країні запроваджено контроль за цінами на деякі соціально значущі продукти: борошно, макаронні вироби, хліб, м’ясо, молоко тощо. Водночас щодо інших продуктів, які не увійшли до списку, діють ринкові механізми, констатували в УКАБ.

Андрій Мартинюк: За відсутності нових форс-мажорів ціни на продукти продовжать повільно, але впевнено зростати в середньому не менше ніж на 3% на місяць.

Від початку війни в Україні серйозно подорожчали овочі борщового набору. Середня ціна на моркву зросла на 22% (до 22,30 грн/кг), цибуля – на 13% (до 17,95 грн/кг), капусту – на 11% (до 23,93 грн/кг). Аналітики УКАБ зазначають, що причинами такого зросту цін є як війна в Україні, так і сезонний фактор.

Подорожчали й деякі молочні продукти. Зокрема, сир – на 1%, сметана – на 4%. Експерти нагадали, що для переробних підприємств української молочної галузі характерна часткова віддаленість від сировинних баз. Через пошкодження логістичних ланцюжків були проблеми з постачанням молока, але наразі вони вирішуються, і більшість молочних переробних підприємств відновлюють роботу.

При цьому з початку війни знизилася ціна на сало: середній цінник опустився на 3% і становив у середньому 159 грн/кг. Хоча сало і належить до традиційних українських продуктів, високі ціни призвели до зниження його споживання, тому у сала не залишалося іншого виходу, окрім як дешевшати. Цим же можна пояснити той факт, що ціна на найдорожчий вид м’яса – яловичину – не піднімається і становить 210 грн/кг.

Рис виявився одним із небагатьох представників відділу бакалії, які не підлягають державному моніторингу. При цьому ціна на нього зменшилася на 5%, до 38,30 грн/кг. Головними причинами такої ситуації експерти УКАБ назвали відносно невисоку популярність цієї крупи порівняно з тією ж гречкою.

Причини та наслідки

Обговорюючи з «КП” в Україні» зростаючі цінники, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко зазначив, що ціна на овочі сьогодні все ж таки не настільки висока, щоб на це звертати таку пильну увагу.

– Була картопля по 8 грн, стала по 10 грн, – наводить приклад економіст. – Так, у відсотках подорожчання суттєве – плюс 25%. Але, з іншого боку, 10 грн в Україні – це на сьогодні взагалі не гроші, на них нічого особливо й не купиш.

– Овочі завжди дорожчають навесні, оскільки їх стає менше: частину з’їли, частина зіпсувалася, – продовжує Охріменко. – Але на овочеві ціни нам все ж таки гріх скаржитися – вони цілком підйомні.

– А ось тепличні овочі дорогі через дорогий газ, але я не думаю, що це сильно позначається на наших продуктових кошиках, – каже експерт. – Навряд чи українці масово купують помідори та огірки. Я, до речі, помітив, що перша редиска продається дешевше, ніж минулого року. М’ясо подешевшало через падіння попиту. Багато говорять про те, що хліб сильно подорожчав, але все ж таки не настільки, щоб його перестали купувати. Словом, навіть незважаючи на війну, продукти в Україні залишаються відносно недорогими. Виняток становить ​​хіба що імпортний товар, наприклад, кава.

Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак вважає, що, окрім сезонності, зростання цін має цілком об’єктивні причини: війна, зростання цін на енергоресурси, а також спроби бізнесу підстрахуватися від майбутніх фінансових втрат.

– Зверніть увагу на вартість енергоресурсів, – каже Орищак. – Наприклад, газ в Україні за березень подорожчав на 36,6%, а за квітень – ще на 1,8%, до 26,23 грн за літр. Бензин А-95 за аналогічний період подешевшав на 5,0% – до 33,7 грн/літр, і ціна у квітні не змінюється. Дизельне паливо у березні зросло на 6,75 грн – до 37 грн, а у квітні – ще на 1%, до 37,24 грн. Тобто, як бачимо, динаміка цін на енергоресурси змішана, але загалом вона сприяє зростанню цін.

Що стосується інших причин, то, продовжує Орищак, хоча сезонність не можна скидати з рахунків, все ж таки велику роль відіграє зацікавленість бізнесу в отриманні прибутку. А сьогодні ніхто не може сказати, що буде завтра і чи буде попит на товари за місяць чи за два.

Максим Орищак: Думаю, що отримувати звичний продуктовий набір за колишніми цінами зможуть хіба що мешканці сіл зі своїм господарством.

Щоб краще зрозуміти, що відбувається, експерт пропонує звернутися до архівних даних, які є у відкритому доступі. Наприклад, морква наразі виросла на 22%, але не дорожчала у березні-квітні 2020-2021-х років, а за період з 2017-го по 2019 рік дорожчала. Капуста, яка нині зросла в ціні на 11%, у квітні 2018, 2020, 2021 років вже дешевшала, а динаміка зростання спостерігалася лише у 2019-му. Цибуля зараз виросла на 13%, а перед цим вона значно дорожчала у 2019-2020-х роках. При цьому минулого року, а також 2017-2018-го вона у квітні не дорожчала.

Тобто, підсумував експерт, однозначно говорити тільки про сезонність наразі не можна.

При цьому економіст Владислав Банков основною причиною подорожчання вважає війну, а точніше, окупацію регіонів традиційного виробництва.

– До наступного сезону на ринок зайдуть нові виробники, – прогнозує експерт. – Щодо сезонності, то її вплив у даному сегменті полягатиме у поступовому зниженні цін після Великодня.

Прогнози на майбутнє

Владислав Банков зазначає, що є два ключові фактори, які можуть призвести до зростання цін : неадекватна монетарна політика (девальвація гривні, спірні обмеження на валютному ринку) та традиційні спроби чиновників щось відрегулювати. Причому у другому випадку за зростом цін піде ще й виникнення товарного дефіциту.

Економіст Андрій Мартинюк вважає, що за відсутності нових форс-мажорів ціни на продукти продовжать повільно, але впевнено зростати у середньому не менше ніж на 3% на місяць. Основна причина – високий попит на тлі воєнних дій при зменшенні пропозиції через порушення логістичних ланцюжків постачання. Що стосується ранніх овочів, то, каже економіст, вони за традицією будуть у півтора-два рази дорожчими за овочі старого врожаю.

Олександр Охріменко: Зерно буде дорогим, а це означає, що дорожчатиме все – і хлібобулочні вироби, і молочка, і м’ясо.

Економісти нагадують, що насамперед завжди дорожчають найдешевші продукти, на які є підвищений попит. Тому той же хліб дорожчає нерівномірно: ціна на звичайні батони може зрости на 20%, а то й на 30%, а на дорожчі сорти хліба – на 3-5%.

За словами Максима Орищака, якщо говорити про продуктовий набір, який продовжуватиме дорожчати, то це насамперед яйця, молочна продукція, вершкове масло та соняшникова олія, хліб, фрукти та овочі, м’ясо.

– Серед причин можна назвати і зріст цін на корми, і збільшення транспортних витрат, і зріст вартості утримання худоби, – каже Орищак. – Думаю, що отримувати звичний продуктовий набір за колишніми цінами зможуть хіба що мешканці сіл зі своїм господарством. Землеробство та навичка своєчасного збирання врожаю, а також наявність місця для зберігання продуктів стають запорукою «ситого життя». А от ті, хто живуть у квартирах, без земельних ділянок, зможуть купити на ті самі гроші набагато менше продуктів.

Олександр Охріменко додав: відчутне зростання цін розпочнеться після нового врожаю.

– Посівна йде, але солярку та добрива дістають з великими труднощами та переплатами, – пояснює експерт. – Тому собівартість зерна буде висока, до того ж зрозуміло, що всю землю не засіють. Тож зерно буде дорогим, а це означає, що дорожчатиме все – і хлібобулочні вироби, і молочка, і м’ясо.

Комментарии