Банківська система України навіть в умовах війни залишається досить стабільною. Цьому сприяє грамотна політика Національного банку. Крім того, нещодавно Верховна Рада ухвалила закон, яким на час дії воєнного стану посилилися гарантії щодо банківських вкладів фізичних осіб. «Апостроф» розбирався, що прийняли, і як це вплине на фінансову стійкість воюючої країни та її громадян.
Абсолютна гарантія
Президент Володимир Зеленський 12 квітня підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб». Закон передбачає дві основних зміни в системі гарантування вкладів фізичних осіб.
Перша з них стосується граничного розміру відшкодування коштів у випадку настання неплатоспроможності банку. Донедавна він складав 200 тисяч гривень. Проте новий закон не обмежує розмір компенсації за вкладами. Тобто держава гарантує, що всі гроші в разі банкрутства банку будуть повернені вкладникам, незалежно від того, скільки їх було на рахунках. Це положення буде діяти до закінчення воєнного стану і ще три місяці потому.
Після того, як зазначений термін спливе, максимальна сума відшкодування становитиме 600 тисяч гривень. При цьому Адміністративній раді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) надається право підвищувати цю суму, виходячи з можливостей Фонду.
Також закон передбачає, що за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, які загрожують стабільності фінансової системи країни, Фонд гарантування може підвищити граничну суму компенсації тимчасово, поки ситуація не стабілізується, а потім поступово повернути її до попереднього рівня.
Закон окремо встановлює, що знижувати граничну суму компенсації Фонд не має права за жодних обставин.
«Підвищення граничної суми компенсації було очевидним вже давно, — говорить фінансовий аналітик Василь Невмержицький. — Нинішня сума — 200 тисяч гривень — встановлена ще у 2004 році, коли курс долара складав 5 гривень. Відповідно тоді Фонд гарантування покривав вклади до 40 тисяч доларів. Тепер же ця сума дорівнює лише трохи більше 6,6 тисячі доларів. Тож для підтримання рівня гарантій ФГВФО давно мав підвищити суму компенсації в кілька разів. А в нинішніх умовах, коли необхідно максимально заспокоїти населення, і підтримати економіку, підвищення гарантій за вкладами стало абсолютно необхідним».
Тим більше, що після початку війни Національний банк ввів ряд обмежень на зняття готівки з рахунків. Тож, на думку експерта, якщо частина клієнтів банків не може сьогодні зняти гроші, то принаймні держава зобов’язана дати їм повну гарантію того, що їхні гроші збережуться.
«З початку бойових дій величезна кількість українців потрапила в важкі умови, при яких можна миттєво втратити все, — говорить директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. — Їхні будинки можуть бути зруйновані або пограбовані мародерами. Багато людей вимушені виїздити з місця свого проживання в більш безпечні регіони України, або за кордон. Везти з собою заощадження у вигляді готівки — досить ризикована справа. Тому для більшості людей найбільш безпечним і зручним способом збереження грошей сьогодні є розміщення їх на рахунку в банку. Проте, звичайно, люди повинні отримати гарантії того, що ці кошти в будь якому випадку будуть повернені їм у повному обсязі».
В Україні дуже добре розвинені онлайн-банкінг та система електронних платежів, зазначає експерт. Відтак людина, маючи смартфон і платіжну картку, може вільно користуватися своїми грошима не тільки в будь якій точці України, але й за кордоном. Причому при здійсненні безготівкових розрахунків гривня конвертується в іноземні валюти за офіційним курсом, який на сьогоднішній день є більш сприятливим, ніж готівковий курс обміну.
«Не секрет, що навчені фінансовими кризами та «банкопадом», переважна більшість громадян України не тримають в одному банку більше 200 тисяч гривень, — говорить Ілля Несходовський. — Тепер, коли сума гарантій вкладів не обмежується, сумнівів у людей стане менше, і вони зможуть розміщувати в банках будь які суми».
Правда, за словами експерта, при цьому можуть виникати деякі проблеми. Адже суми понад 400 тисяч гривень підпадають під фінансовий моніторинг. І вкладники, розміщуючи такі гроші на рахунках, повинні пояснювати їхнє походження. Ця процедура вимагає певного часу і формальностей, і в умовах війни її не завжди можна швидко здійснити. Тож уряду доведеться знайти спосіб вирішити ситуацію, давши можливість громадянам швидко розмістити гроші в банках.
Підвищення гарантій вкладів буде корисно не тільки самим громадянам, але й державі.
«В час війни особливо важливо, щоб економіка працювала, банки здійснювали кредитування бізнесу, — говорить Василь Невмержицький. — В той же час у населення на руках є значні заощадження, які вони звикли зберігати вдома. Бувають випадки, коли пенсіонери приносять до банку 10-12 мільйонів гривень. Ці кошти можуть ефективно працювати в економіці. Тому надання населенню гарантій їх збереження — крок в правильному напрямку, який сприятиме пожвавленню економіки в період воєнних дій та після їх закінчення».
Водночас, усвідомлюючи, що багато людей сьогодні відірвані від своїх домівок, або навіть перебувають за кордоном, Фонд гарантування вкладів працює над тим, щоб клієнтам неплатоспроможних банків було легше отримати свої гроші. Зокрема виконавча рада Фонду вже ухвалила рішення про те, що громадяни зможуть отримати відшкодування без візиту в банк-агент, через який провадяться виплати.
«Зараз Фонд разом із банками-агентами проводить підготовчу технічну роботу для якнайшвидшого впровадження цієї можливості. Фонд додатково повідомить вкладників про масштабний запуск віддалених виплат гарантованого відшкодування — на картку банка-агента,» — повідомила заступниця директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів Наталія Рудуха.
А оскільки картки банків-агентів можуть бути не у всіх, одночасно опрацьовується також можливість дистанційного оформлення таких карток.
Крім цього, Фонд розпочав переговорний процес із Міністерством цифрової трансформації щодо пошуку можливостей виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом за допомогою застосунку «Дія».
Нагадаємо, що з 18 березня 2022 року Фонд розпочав виплати гарантованого відшкодування вкладникам «Промінвестбанку», а з 25 березня 2022 року — вкладникам «МР Банку» (обидві є «дочками» російських держбанків, останній раніше був відомий як «Сбербанк»).
Умови одні для всіх
Ще одна принципова новація, яку впроваджує закон, — долучення державного «Ощадбанку» до Фонду гарантування вкладів. Відтепер рахунки громадян в цій установі гарантуватимуться на тих же підставах і в тому ж розмірі, як і в інших банках.
До нинішнього часу «Ощадбанк» посідав особливе місце в банківській системі України. В той час, як всі банки, які займалися залученням вкладів громадян, зобов’язані були ставати учасниками Фонду гарантування вкладів і платити внески, вклади в «Ощадбанку» гарантувала держава. І якщо для учасників Фонду розмір відшкодування обмежувався, то для «Ощадбанку» — ні. Вклади у випадку їхньої недоступності держава обіцяла повернути в повному обсязі.
Львівьске відділення «Ощадбанку»
Найближчим часом для вкладників «Ощадбанку» нічого не зміниться, оскільки на час війни всі вклади гарантуються в повному обсязі. Проте через три місяці після скасування воєнного стану граничний обсяг компенсації так, як і у всіх інших банках, складе 600 тисяч гривень. Таким чином рівень захисту вкладників «Ощадбанку» стане дещо нижчим, ніж це є зараз.
Правда, граничний розмір компенсації стосуватиметься лише тих вкладів, які будуть зроблені після того, як закон набуде чинності. Вклади, які є в «Ощадбанку» на сьогоднішній день, і надалі гарантуватимуться в повному обсязі: до 600 тисяч гривень — Фондом гарантування вкладів, а все, що перевищує цю суму, — державою.
«Особливе становище «Ощадбанку» створювало нерівні умови конкуренції на ринку банківських послуг, — говорить Василь Невмержицький. — Його клієнти отримували більший об’єм гарантій, ніж клієнти інших банків. Окрім того, банки-учасники Фонду гарантування сплачували внески, і це збільшувало їхні витрати. Відповідно, вони повинні були дещо знижувати ставки за депозитами. «Ощадбанк» внесків не сплачував, що зменшувало його витрати».
В той же час, на думку Іллі Несходовського, існування спеціалізованого ощадного банку, де громадяни отримують повні урядові гарантії збереження власних грошей, є цілком доцільним. Такі банки існують в багатьох країнах. Вони є своєрідними «банками останньої надії» для вкладників і сприяють підвищенню довіри населення до банківської системи. Як правило, дохідність за депозитами в таких банках дещо нижча, ніж в середньому на ринку, але це вони компенсують абсолютною надійністю вкладень.
«З огляду на досить низький рівень довіри населення до банківської системи, існування банку, де вклади гарантуються державою, було позитивним явищем, — вважає експерт. — Проте така ситуація не влаштовувала вітчизняне банківське лоббі, яке протягом багатьох років добивалося того, щоб зробити «Ощадбанк» учасником загальної системи гарантування вкладів, мотивуючи це вимогами західних партнерів, нерівною конкуренцією тощо. І нарешті вони досягли своєї мети».
Як вплине включення «Ощадбанку» до числа учасників ФГВФО на роботу цієї установи і рівень конкуренції в банківському секторі, ми дізнаємося вже після перемоги. А поки що всі громадяни України отримали можливість спокійно розміщувати в банках всі свої заощадження на будь яку суму, не боячись їх втратити. Принаймні на один привід нервуватися стало менше, що дуже важливо в умовах війни.
