Щоб зрозуміти, що війна змінила споживчу поведінку українців, далеко ходити не треба – достатньо кожному проаналізувати свої витрати за останні два місяці. Зміни у кожного свої. Наприклад, одна з моїх подруг перейшла на заповнення холодильника, морозилки та інших «засіків»: каже, що такі «хом’ячі запаси» її трохи заспокоюють і дають упевненість у завтрашньому дні. Інша стала купувати набагато більше алкоголю, запевняючи, що між нею та повітряною тривогою має бути як мінімум 40 градусів. Третя усі гроші відправляє на допомогу армії, залишаючи собі мінімум.
Як скоро українці зможуть повернутись до своїх мирних уподобань, на що підуть наші гроші після перемоги і чи навчить нас війна жити «тут і зараз», не відкладаючи все хороше «на потім»? Про це ми поговорили із експертами.
Військові запити
Днями аналітики OLX розповіли, що шукають та купують українці під час війни. Виявилося, що найбільш затребуваними товарами, як і до війни, залишаються електроніка та одяг. Однак конкретні запити в категоріях змінилися.
Наприклад, якщо говорити про електроніку, то на 40% зріс попит на ноутбуки, а пошуки телефонів на платформі підскочив у 2,5 рази. Також покупці часто шукають додаткових джерел харчування – пауербанки, які до війни українців майже не цікавили.
Щодо одягу, то на перше місце впевнено вийшов комфорт: попит на кросівки виріс удвічі. На спортивні костюми аналітики нарахували 35 млн запитів, на валізи – 30 млн.
Серед дитячих товарів лідерами стали сезонний одяг (насамперед кросівки та куртки), а також дитячі велосипеди та самокати.
У категорію «Будинок та садок» війна також внесла корективи. Українці активно шукають генератори (60 млн пошуків), буржуйки (11,8 млн) та матраци (7,4 млн пошуків).
У категорії «Тварини» найпопулярнішими запитами є «віддам тварину» (зріст у 4 рази) та «переноска для тварини» (зріст у 63 рази).
І, нарешті, за два місяці війни на майданчику з’явилися нові запити – бронежилети і навіть танки. Щоправда, як пояснили аналітики платформи, подібні оголошення деактивуються з метою підтримки безпеки та боротьби з перепродажем гуманітарної допомоги.
Довгий шлях після перемоги
Як бачимо, війна змінила споживчі уподобання українців досить суттєво. Кожен запит — від пауербанку до котячої переноски — так чи інакше пов’язаний із війною. Зрозуміло, що все це купується не для приємних подорожей, а для того, щоб максимально підготуватися до різних варіантів розвитку подій – від життя без електрики до термінової евакуації.
І, кажуть експерти, до довоєнного споживання ми повернемось ще не скоро.
– Під час війни люди стають більш ощадливими і купують тільки те, що необхідно, – каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — Грошей у населення небагато, на все їх однозначно не вистачить, тож до покупок більшість підходить дуже вибірково.
Якщо говорити про повоєнний час, то, на думку економіста, основними витратами стануть будівництво та ремонти. Причому, з огляду на масштаби руйнувань, на ремонти доведеться витратитися навіть найбіднішим.
Традиційно багато грошей йтиме на ліки: у нас це завжди суттєва стаття витрат, а після війни здоровішими ми точно не станемо.
Після перемоги українці, швидше за все, рідше купуватимуть одяг та взуття, не так часто оновлюватимуть гаджети. Ми ще довго пам’ятатимемо про те, як мало поміщається в «тривожну валізку», так що потреби будуть переосмислені.
Подорожі для багатьох надовго залишаться у минулому. І справа не тільки в тому, що після цієї виснажливої війни люди стануть ще біднішими, а в зруйнованій інфраструктурі. Все просто: немає аеропортів – нема подорожей. Замінити літак на поїзд, автобус чи автомобіль будуть готові далеко не всі туристи.
Втім, усе це справа майбутнього. Для того щоб українці повернулися у своїх покупках до мирних уподобань, насамперед потрібен цей самий мир, каже Охріменко. Плюс хороша робота із нормальною зарплатою.
– Це буде довгий шлях, – додає економіст Владислав Банков. — Навіть після закінчення війни мине деякий час, щоб споживання відновилося.
З ним погоджується і психолог Вікторія Єгорова.
– Війна залишиться у житті людей ще дуже надовго, – вважає Єгорова. – Наприклад, зараз, незважаючи на те що війна триває вже два місяці, люди думками постійно повертаються у мирний час, думають про мирні речі, планують якісь покупки та заходи, ненадовго забуваючи, що все змінилося. Так само, коли війна закінчиться, нам ще довго треба буде звикати до іншого порядку. Але згодом усе повернеться на круги своя. Так, сьогодні дійсно акценти змістилися, але коли-небудь ми знову заживемо, як і раніше, марнуючи гроші на непотрібні покупки.
А що із волонтерством?
Сьогодні волонтерство в Україні досягло небачених масштабів: багато хто дійсно віддає останнє, щоб підтримати армію та країну. Чи збережеться цей душевний порив після війни? Чи переключимося ми за допомогою армії на допомогу незаможним, хворим, дітям, тваринам і т.д.? Думки експертів із цього приводу розділилися.
— Волонтерство як явище міцно увійшло в життя українців з 2014 року, тож нікуди воно не подінеться і, можливо, навіть посилиться. Хоча й знаходитиме інші сфери застосування, – вважає Вікторія Єгорова. – Волонтерство в нашій країні стало певним символом єднання та взаємодопомоги всього українського народу, тому воно залишиться в Україні якщо не назавжди, то вже точно дуже надовго.
Водночас Владислав Банков вважає, що хоча волонтерська діяльність, безумовно, продовжиться і після війни, вона не буде такою масовою.
Олександр Охріменко також вважає, що волонтерство після війни збережеться, але буде досить слабким. По-перше, пояснює експерт, пік волонтерства завжди припадає на періоди катастроф. По-друге, і так небагаті українці стануть ще біднішими. І, нарешті, по-третє, після перемоги на хвилі ейфорії українці захочуть витрачати гроші не лише на все необхідне, про що йшлося вище, а й на розваги.
Можливо, вдасться жити сьогоднішнім днем
Продовжуючи тему ейфорії та великого потягу до розваг після перемоги, експерти зазначають, що, можливо, українці нарешті навчаться жити сьогоднішнім днем.
Якось так повелося, що ми звикли відкладати гроші не на «світлий день», а на «чорний день», не на подорожі та ресторани, а на лікування та старість, не на життя, а на похорон.
А як часто ми говоримо собі: не час відпочивати, зараз треба працювати та заробляти! І зрештою часто виходить, що час відпочивати не настає ніколи.
Так от, сьогодні, коли багато хто втратив майно, ставлення людей до споживання взагалі та речей зокрема змінюється.
Одна моя подруга все життя працювала на кількох роботах, крок за кроком йдучи до своїх матеріальних мрій: квартира, дорогий ремонт, машина. Сьогодні вона втратила все, поїхала з рідного міста з маленьким рюкзаком і шкодує лише про те, що так багато часу витрачала на роботу заради заробітку для покупки речей, які нічого не означають. І так мало – на щоденні радощі, на спілкування з донькою та навіть просто на відпочинок.
Ми якось і раніше чули про те, що «не в грошах щастя», що «всіх грошей не заробиш», а сьогодні для багатьох настало прозріння: жити треба сьогодні і зараз, бо завтра може і не бути.
— Поки що незрозуміло, як нам доведеться жити в майбутньому, але, напевно, «тут і зараз плюс трішки про запас» – це найправильніше рішення, – каже Єгорова.
Щодо «запасу», тобто заощаджень, то, вважають економісти, фінансові звички українців радикально не зміняться. І багато хто, як і раніше, зберігатиме готівкову валюту під матрацами – війна лише переконала їх у правильності обраної стратегії.
– Життя «тут і зараз» однозначно скоротить рівень заощаджень, – резюмував Владислав Банков. – Але при цьому поточне споживання збільшиться, що позитивно позначиться на українській економіці.
