На час війни Національний банк України запровадив нормативи обслуговування кредитів, суттєво пом’якшивши вимоги щодо них до позичальників. Однак далеко не всі банки прийняли рекомендації регулятора до дії, продовживши вимагати погашення позик від громадян, незважаючи на їхнє фінансове становище. В результаті НБУ був змушений нагадати про це порушникам. Але поки що неясно, чи прислухаються вони до Нацбанку цього разу, пише Апостроф.
Вам лист щастя
За останні два місяці мільйони людей в Україні були вимушені залишити свої домівки, втратили роботу або зіткнулися з скороченням зарплатні. У багатьох з них були кредити в банках, обслуговувати які в умовах війни виявилося дуже важко, або і взагалі неможливо. Відтак виникла величезна кількість прострочених кредитів, які створюють великі проблеми і для позичальників, і для банків. І, звичайно, банки докладають зусиль для того, щоб отримати свої гроші, вткористовуючи для цього як власні засоби, так і можливості колекторських компаній, не надто вникаючи в проблеми, що виникли у позичальників.
Щоб вирішити проблему, Національний банк України (НБУ) ще в перші дні російської агресії змінив правила обслуговування кредитів для того, щоб пом’якшити тиск з боку банків на клієнтів. Зокрема звільнив позичальників від відповідальності за прострочення виконання зобов’язань на весь час дії воєнного стану. За задумом регулятора, люди повинні будуть повернутися до виконання своїх зобов’язань після закінчення війни.
Проте очевидно не всі банки взяли до виконання нові правила. Частина з них продовжує вимагати виконання поточних зобов’язань в повному обсязі. Про це свідчить той факт, що Національний банк нещодавно повинен був оприлюднити відкритий лист до банків, в якому нагадав їм про те, що під час війни необхідно пом’якшити свої вимоги.
«Відкритий «лист щастя» — це така специфічна форма вербальних інтервенцій, яка не дуже часто трапляється, — говорить експерт CASE Україна Євген Дубогриз. — Зазвичай регулятор направляє такі листи з зауваженнями в конкретні банки. Або в певні групи, наприклад, в державні банки. І, до речі, робить це не дуже часто. Як правило, достатньо і напівофіційної комунікації (дзвінка чи листа наглядовця, наприклад) аби банк перестав робити те, чого робити не варто».
Тому, на думку експерта, вибір такого незвичайного способу спілкування з банківською системою свідчить про те, що невиконання банками оновлених нормативів щодо роботи з позичальниками в воєнний період носить досить системний характер. І скарг населення на поведінку фінансових установ через їхнє ставлення до боржників настільки багато, що регулятор не встигає реагувати на кожну з них, та змушений, замість окремих «листів щастя» в кожну установу публікувати один відкритий.
При цьому, добиваючися погашення зобов’язань по кредитах в повному обсязі, банки в першу чергу звертаються не до підприємств, а до громадян.
«Простіше «пресувати» фізичних осіб, ніж юридичних, — зауважує Євген Дубогриз. — Менша загроза судових позовів та довгих процесів. Менше ризику втрат від того, що ображений бізнес перейде в інший банк. Тобто, в умовах падіння чи просідання доходів, особливо процентних, економічно більш обґрунтовано вимагати платіжної дисципліни від фізосіб, аніж від підприємств».
При цьому, за словами експерта, незважаючи на масове переселення, втрату роботи і зниження доходів, населення після початку війни досить сумлінно виконує свої зобов’язання за кредитами. Протягом останнього місяця було погашено споживчих кредитів на суму близько 5,5 мільярда гривень (2,3% від їхнього загального об’єму).
«Назагал це добрий сигнал, який свідчить про високий рівень платіжної дисципліни українських позичальників, — говорить Дубогриз. — Проте можливо частина цих повернень є результатом тиску банків на позичальників. А це вже сигнал не дуже добрий».
Жодних штрафів і неустойок
Тож Національний банк в своєму листі звертається до банків з рекомендацією більш терпимо ставитися до своїх клієнтів-споживачів, чий матеріальний стан під час війни помітно погіршився, і активніше пропонувати їм реструктуризацію заборгованості за споживчим кредитом або кредитні канікули.
«Такі кроки з боку фінансових установ дадуть можливість громадянам, які зараз опинилися в скрутному становищі, тимчасово не обслуговувати кредити та повернути їх тоді, коли це буде можливим,» — повідомляє офіційний сайт НБУ.
Водночас регулятор нагадує банкам, іншим фінансовим установам та колекторським компаніям про необхідність дотримуватися при обслуговуванні споживчих кредитів правил, які діють під час воєнного стану.
— У період дії воєнного стану та в 30-денний строк після дня його припинення або скасування споживач не несе відповідальності перед банком у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом.
— У разі прострочення чергових виплат за кредитом споживач звільняється від обов’язку сплати кредитодавцю всіх видів штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання чи невиконання зобов’язань за таким договором.
— Якщо починаючи з 24 лютого (включно) банк все ж таки нарахував клієнту неустойку або інші штрафні платежі, вони мають бути списані (навіть якщо таке нарахування передбачене кредитним договором).
— Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом в разі невиконання позичальником зобов’язань за договором про споживчий кредит за винятком тих випадків, коли кредитний договір передбачає можливість зміни процентної ставки.
— Навіть якщо банк і позичальник домовилися про кредитні канікули, під час таких канікул не припиняється нарахування відсотків за користування кредитом. Таке нарахування є правомірним із боку кредитора.
— Банки при спілкуванні з клієнтами зобов’язані дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо взаємодії зі споживачами та іншими особами під час врегулювання простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки).
«Нагадування про те, що треба дотримуватися етичної поведінки, це як нагадування що двічі два чотири, — каже Євген Дубогриз. — Воно свідчить про те, що в цій сфері існують значні проблеми. Адже, якщо про це треба нагадувати, значить в класі забагато двієчників».
На думку експерта, Національний банк правильно чинить, відправляючи банкам чіткий і відкритий меседж про необхідність дотримуватися визначених регулятором правил. І при цьому нагадує їм, що до порушників будуть застосовані заходи впливу з боку НБУ.
«Це має спрацювати, — вважає Дубогриз. — Подібні вербальні інтервенції, хоча формально вони не є обов’язковими до виконання документами, насправді є досить дієвим інструментом. Це важливий сигнал для банків та фінансових компаній, щоб пізніше, коли НБУ вдасться до більш серйозних заходів впливу, вони не могли сказати, що їх не попереджали. Тож можна сподіватися, що вже найближчим часом кількість зловживань з боку банків суттєво знизиться».
