Польща, Німеччина, Румунія, Угорщина – ці країни прийняли найбільше біженців з України, надавши їм притулок від війни та гуманітарний захист. Не відстають Молдова, Словаччина та крихітна Ісландія, яка також готова прийняти потерпілих від війни українців, пише kp.ua.
Заради нормального життя
Так, далеку та прохолодну Ісландію мало хто розглядає як країну для тимчасового притулку. Але там знайшли дах над головою майже тисяча наших співвітчизників – і це в країні, де населення ледь сягає півмільйона людей. В Ісландії є і невелика українська діаспора, яка наразі активно волонтерить на благо України, закуповуючи та висилаючи медичні вироби й ліки.
— Нині приїжджають до нас ті українці, які мають тут якихось знайомих, друзів чи родичів. Здебільшого знайомих. Для біженців тут пропонуються комфортні умови, але без знання мови, бодай якихось основних слів, або ж англійської буде дуже важко, – розповідає наша співвітчизниця Марія. Вона живе в Ісландії вже кілька років, вийшла заміж за мешканця столиці – Рейк’явіка. Наразі вона закликає українців не боятися та добиратися до Ісландії.
— За прийнятою у березні програмою допомоги українським біженцям пропонують: безкоштовне поселення, платіжні картки для покупок у певних магазинах, безкоштовні сім-картки для дзвінків, проїзні на автобус. Надається дозвіл на проживання і до нього – ісландський ідентифікаційний номер (Kennitala), за яким можна отримувати соціальні послуги, доступ до медицини тощо. – каже Марія. – Якщо біженці живуть не там, де їм запропонувало Управління імміграційної служби, а самі винаймають житло, то вони мають право на грошову допомогу на харчування (в еквіваленті близько 60 доларів на тиждень на особу). Можна знайти роботу, відправити дітей вчитися до шкіл – загалом поки що все сприяє нормальному життю.
Немає спеки та комарів
Країни вулканів та гейзерів теплолюбні українці побоюються — така зміна клімату не всім може піти на користь. Однак не можна говорити, що в Ісландії полярний холод, — тепла Північноатлантична течія впливає на погоду, тому взимку там рідко температура опускається нижче -5 градусів. Влітку не жарко, так, +15 – це максимум. Натомість немає комарів.
— Коли ми приїхали до Ісландії, то довго звикали до дуже коротких зимових днів, до зими, що починається у листопаді та закінчується у березні. Але коли минув період акліматизації, зрозуміли, що нам цей клімат підходить краще, ніж той, що у нас на сході України, – зазначає мати Марії Єлизавета Андріївна. Вона живе в країні вже близько семи років і каже, що цінує Ісландію за відсутність задушливої спеки.
— Але чомусь усі впевнені, що в Ісландії мокро та холодно увесь рік, тому й не надто прагнуть сюди потрапити. Плюс дістатися до нас на острів безпосередньо з України не можна — лише з Польщі, Австрії, Німеччини, Литви, Латвії, Угорщини. Можна на поромі або літаку, — додає жінка.
Спочатку готель, потім — житло
Українка Юлія Стрельниченко – одна з тих, хто скористався гостинністю ісландської влади, яка беззастережно підтримує Україну. Дівчина знаходиться в країні кілька днів, у неї є знайомі, які допомагають їй розібратися з тонкощами ісландських законів з прав біженців.
– Скажімо так: я летіла підготовлена. З Польщі прилетіла до аеропорту Кефлавік, пройшла до будівлі аеропорту і підійшла до стійки реєстрації, попросила покликати поліцейського і сказала йому англійською, що я біженка з України. Мене ввічливо провели до окремого кабінету, розпитали, чому я називаю себе біженкою, заповнили якісь папери, взяли відбитки пальців, посадили у таксі та відправили до готелю. Власне, я поки що живу в ньому, безкоштовно, доки мої документи знаходяться в управлінні з питань міграції, а потім начебто мають поселити у кімнату, або квартиру, або хостел. Український паспорт у мене забрали, але натомість видадуть ісландський ID. У готелі годують, є інтернет, я постійно на зв’язку з рідними та друзями, – поділилася своїми враженнями Юлія. — Навколо, звичайно, повна невідомість через те, що я не знаю мови і тільки-но почала запам’ятовувати деякі фрази — «дякую», «так», «ні» і «я не говорю по-ісландськи». Мова дуже важка, але цікава. Хоча ісландці, зважаючи на все, добре знають англійську.
Свіже повітря та прапори України
Українка поки ще не визначилася, працевлаштовуватиметься вона в Ісландії чи їй потрібен час, щоб прийти до тями, – все ж таки вона виїжджала з Донецької області, де ситуація ставала гарячішою з кожним днем. Дістатися Польщі з автоперевізником коштувало їй 350 євро, переліт до Рейк’явіку – ще 100 євро. Юля розраховує пожити на соціальну допомогу, відпочити та зібратися з думками.
— Я не збираюся залишатися тут надовго — впевнена, що незабаром моя країна переможе і можна буде повернутись. Але я не маю роботи, закрилася моя компанія, де я була бухгалтером, і всі заощадження пішли на поїздку. Мені дуже потрібні кошти, про це я розповіла поліції. Плюс у мене астма, і мені потрібно постійно приймати ліки та тримати під рукою балончик із сальбутамолом. До речі, за ці дні в Ісландії у мене жодного разу не було нападу астми, тут свіже гарне повітря. Країна гарна, я планую роздивитися її ближче, коли вже буде визначеність із проживанням. Поки що намагаюся більше спати, бо акліматизація дається взнаки. Дивлюся місцеве телебачення, хоч й не розумію, що вони говорять, але в новинах завжди показують щось про Україну, – запевняє дівчина.
Без статусу міжнародного захисту українці можуть перебувати в Ісландії до 90 днів за своїми біометричними паспортами. Можливо, хтось вирішить просто виїхати на певний час до екзотичної північної країни, перечекати важкий час, а потім повернутися – без зайвих рухів із документами та статусами. У будь-якому разі, незважаючи на прохолодну погоду, Ісландія обіцяє теплий прийом громадянам України.
