Війна несе із собою не лише жертви та руйнування, а й зростання цін. В Україні інфляція за перші чотири місяці року вже перевищила 10%, і більша частина зростання припала на час після вторгнення російських військ. «Апостроф» з’ясовував, що подорожчало найбільше, а також, наскільки ціни зростуть до кінця 2022 року.
Одним із найбільш виразних та відчутних наслідків війни є тотальне зростання цін. В Україні значною мірою подорожчання зачепило продукти харчування та інші споживчі товари, медикаменти, послуги.
У перші ж дні після вторгнення 24 лютого, українці кинулися до магазинів змітати з їх полиць товари, внаслідок чого вони швидко закінчилися. Дефіцит, що утворився, у тому числі продовольчий, лише сприяв збільшенню цін.
Однак поступово ажіотаж зійшов нанівець, і на більшій частині території країни товари знову з’явилися у магазинах – нехай і не в довоєнному асортименті.
Воєнне прискорення
Ціни також довоєнними не стали. Принаймні на більшість товарів.
За даними Державної служби статистики, у березні, який став першим повним місяцем війни, ціни порівняно з лютим зросли на 4,5%. У квітні зростання трохи сповільнилося — до 3,1%, однак з початку року інфляція вже досягла рівня 10,9%, при тому, що за підсумками всього 2021 року вона склала 10%.
За даними Держстату, значно подорожчали продукти харчування – загалом на 16,6% з початку року. Абсолютним рекордсменом з подорожчання стали овочі (69,3% з початку року) та фрукти (46,6%).
Більшість інших продуктів харчування дорожчали не так сильно, а наприклад, ціни на яйця з початку року взагалі знизилися — на 28,4%. Причому це падіння відбулося якраз у квітні.
Також не подорожчали житлово-комунальні послуги, що пояснюється тим, що уряд на час війни зафіксував на них тарифи.
Одяг у квітні трохи подорожчав, проте з початку року зростання цін на нього виявилося досить помірним – у середньому 2,7%. При цьому порівняно з квітнем 2021 року, одяг навіть подешевшав – на 6,2%.
«На одяг, а також на товари тривалого користування просто впав попит», — пояснив у коментарі «Апострофу» член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
А ось автомобільне паливо, навпаки, подорожчало, причому дуже помітно. Згідно з офіційними даними статистики, з початку року ціни на пально-мастильні матеріали збільшилися на 19,2%. Це пов’язано з дефіцитом пального, яке потрібно армії, а також для проведення посівної, у зв’язку з чим звичайні громадяни отримують його за залишковим принципом.
Після зупинки Шебелинського газопереробного заводу у Харківській області та пошкодження внаслідок ворожого обстрілу Кременчуцького нафтопереробного заводу у Полтавській області Україна забезпечується паливом лише завдяки імпорту. А оскільки морські поставки через блокаду російським флотом наших портів зараз неможливі, імпорт здійснюється тільки по суходолу з Європи.
На багатьох АЗС зараз взагалі немає палива, а на деяких його продають крадькома за цінами, удвічі вищими за ті, що встановлені урядом. Влада обіцяє вирішити проблему вже у травні. Очевидно, що покращення ситуації очікується ближче до кінця місяця.
Між Львовом та Харковом
Із перших днів війни були побоювання, що в Україні різко девальвує гривня, як, наприклад, було у 2014-2015 роках після окупації Криму та початку агресії на Донбасі. У зв’язку з цим, Національний банк до закінчення дії військового стану заморозив офіційний курс долара на рівні 29,25 гривні.
Але реального обвалу нацвалюти поки що не відбулося, а тому обмінний курс гривні не дуже сприяє зростанню цін. «Ми бачимо, що навіть курс «чорного ринку» відрізняється від офіційного на 10%, тому поки що він сильно не впливає», — зазначив у розмові з виданням інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса.
Проте серйозно впливає на інфляцію ситуація з паливом, а також логістика: «Сама логістика дорожчає, і це призводить до подальшого зростання цін».
При цьому говорити про ціни в Україні загалом, навіть на окремо взятий товар — це все одно, що визначати середню температуру по лікарні. Очевидно, що ціни дуже відрізняються в залежності від регіону.
«Основною причиною зростання цін є порушення ланцюгів постачання через військові дії. Найвище зростання цін – на тимчасово захоплених територіях та у регіонах з активними бойовими діями», — йдеться у травневому макроекономічному огляді Нацбанку України.
Деякі користувачі мережі розповідають, що, наприклад, у Чернігові, який тривалий час перебував в облозі, ціни на яйця підскочили до 150 гривень за один десяток замість більш звичних 30-40 гривень. При цьому інші жителі міста стверджують, що наведена ціна не відповідає дійсності.
Не виключено, що хтось навмисно дає неправдиву інформацію, але, швидше за все, справа в тому, що навіть в одному населеному пункті, а іноді і в одній торговій точці ціни на той самий продукт можуть відрізнятися в рази в проміжку часу від кількох днів до кількох тижнів.
Автор цих рядків може підтвердити, що в одному ж самому магазині Києва у квітні в один день картопля коштувала 12 гривень/кілограм, а через тиждень – 4 гривні/кілограм. Ще через деякий час ціна склала 10 гривень/кілограм.
Те ж саме відбувалося і з буряком – на нього ціни протягом кількох тижнів варіювалися від 5 до 25 гривень за один кілограм. Це при тому, що Київ повністю не блокувався ворожими військами, і столиця в принципі забезпечується в пріоритетному порядку. Отже, наведений вище ціновий розкид в інших регіонах цілком імовірний.
«Ціни дуже сильно відрізняються залежно від логістичної складової, — каже Олег Пендзин. — Якщо сьогодні хтось готовий везти продовольство, наприклад, до Харкова, то ми можемо собі уявити, скільки це може коштувати, і що саме туди везуть. Я не думаю, що сьогодні можна легко знайти у Харкові ківі, авокадо, банани”.
Експерт нагадав, що через блокування портів весь імпорт, і не тільки пального, сьогодні заходить в Україну через західний кордон: «Уявимо собі логістичне плече, наприклад, до Львівської та Полтавської областей». Відповідь тут очевидна.
Погляд у майбутнє
Але що буде з цінами далі?
Національний банк України прогнозує, що інфляція у 2022 році перевищить 20%.
Сергій Фурса загалом згоден із такою цифрою. «Напевно, це буде базовий сценарій. Чи можлива вища інфляція? Можлива, тому що війна не залишає шансів. Плюс продовжує розкручуватися глобальна інфляція», — сказав експерт, додавши, що не готовий прогнозувати найгірші сценарії: «Це вже будуть спекуляції» .
Олег Пендзин, у свою чергу, вважає, що «сировинна інфляція» за підсумками цього року складе 30-35%. За його словами, зараз дуже складно прогнозувати, що дорожчатиме більше, а що менше: «Це пов’язано безпосередньо з тим, чи є дефіцит (на ті чи інші товари). Дефіциту продуктів харчування немає, щодо палива дефіцит є».
НБУ також підтверджує відсутність дефіциту і навіть надлишок продовольства в Україні через «логістичні обмеження експорту», що, до речі, є стримуючим фактором для інфляції.
При цьому ціни залежатимуть не лише від пропозиції тих чи інших товарів та послуг, а й від попиту на них. «Якщо пропозиція стабільна або навіть трохи менша за звичайну, а попит впав у зв’язку з падінням доходів населення, ціни зростати не будуть. Просто люди будуть менше їсти, гірше одягатися, менше витрачати на інші потреби, — каже Олег Пензін. — А доходи зараз дуже сильно впали».
