Півтора місяці тому Кримінальний кодекс України поповнила нова стаття – нецільове використання гуманітарної допомоги. За цей час по ній відкрито 74 кримінальні провадження, повідомила генеральний прокурор Ірина Венедиктова. Серед фігурантів справ – волонтери, медики, чиновники, пише kp.ua… Напевно, є й військові, бо будь-коли, скільки не говори про патріотизм і моральність, завжди знаходяться люди, які вміють нагріти руки.

Використовуються різні схеми: від простих шахрайських, коли навіть засуджений може відкрити «благодійний» рахунок із колонії, до закручених бізнес-комбінацій.

А ви ще й ще давайте!

Вижити у цій клятій війні нам допомагає весь світ, ми допомагаємо армії наближати перемогу. Ось проста істина, заради якої навіть бідолашна бабуся готова ділитися своєю пенсією. На рахунки волонтерських ініціатив стікаються величезні суми, але подальша їхня доля може виявитися шокуючою. Показову історію розповів голова Нацполіції Ігор Клименко.

Півтора роки тому два брати з Чернівецької області створили у Тернополі благодійну організацію. У мирний час справи йшли не дуже, натомість за місяці війни вдалося зібрати близько 13 мільйонів гривень. Навіть довелося розширювати штат БО, залучаючи друзів та родичів.

Половину пожертвувань волонтери витратили на закупівлю речей для військових, викладаючи в інтернет зворушливі фото, а другу половину – на позашляховики, золоті вироби та елітні мобілки для особистого користування. Як то кажуть, ще лишилося. Під час обшуків у фігурантів вилучили 34 тисячі доларів США, майже 7 тисяч євро, понад 2 тисячі фунтів стерлінгів та понад 200 тисяч гривень.

Тарас Чмут: Жоден законодавчий пакет не може все врегулювати. Завжди можна знайти спосіб його оминути. Я знаю випадки порушень і з того, і з іншого боку.

Слідство вважає, що ці гроші вони берегли для себе, оскільки продовжували поширювати повідомлення про те, що військові гостро потребують і потрібні нові вливання у фонд.

– Без допомоги волонтерів сьогодні армії не обійтися, – каже колишній співробітник київської поліції, а нині службовець ЗСУ Денис Ярославський. – Незважаючи на те, що про війну знали, до війни готувалися і війна фактично вже йшла вісім років, держава не змогла виконати всі функції із забезпечення бойових частин із початком російського вторгнення. У той же час, щойно різко розгорнувся волонтерський рух, бронежилети та інша військова амуніція, явно завезена з-за кордону, стала предметом продажу, в тому числі і на OLX. Водночас у багатьох окопах на лінії фронту досі сидять солдати зі зброєю, але без надійних засобів індивідуального захисту.

Більше схоже на бізнес

Найгучніший скандал спалахнув у Львівській області, де за нецільове використання гуманітарної допомоги було затримано колишнього чиновника ОДА Романа Матіса та головного редактора ресурсу Mind.ua Євгена Шпітка. За даними СБУ, вони торгували бронежилетами та касками, отриманими із країн Євросоюзу. У підозрі фігурує сума 535 тисяч гривень, велику партію амуніції співробітники СБУ виявили на складі громадської організації, яку створив журналіст.

За версією захисту, яку озвучив у Фейсбуці секретар НСЖУ Сергій Лямець, про гуманітарну допомогу не йдеться. Гроші для армії Євген Шпітко справді збирав, але всі закупівлі велися через державне підприємство «Укроборонпрому», яке постачало амуніцію приватному підприємству, а воно, своєю чергою, її продавало дрібними партіями чи фізособам. Поняття «гуманітарка» використовувалося, щоб уникнути сплати ПДВ. Тобто здешевити продукцію для кінцевих покупців – бійців ЗСУ чи їхніх родичів.

Це справді більше схоже на бізнес, аніж на волонтерство.

На думку Дениса Ярославського, питання в даному випадку у слідства має виникнути і до «Укроборонпрому»:

– Ця організація ще до війни мала негативну репутацію. Я не здивуюсь, якщо закупівлі за кордоном велися за державні гроші, тобто наші – платників податків. У цій історії треба добре розібратися. «Укроборонпром» не повинен укладати якихось договорів із приватними дрібними оптовиками. Він повинен працювати за потребами армії України і лише на армію.

Тим часом в інтернеті пишуть, що за такими схемами працюють багато фірм, що стали на час війни волонтерськими

12 травня 2022 року - до населеного пункту Ниркове Попаснянської громади вдалося доставити гуманітарну допомогу. Без такої допомоги багатьом регіонам України не вистояти. Фото: facebook.com/odalug12 травня 2022 року – до населеного пункту Ниркове Попаснянської громади вдалося доставити гуманітарну допомогу. Без такої допомоги багатьом регіонам України не вистояти. Фото: facebook.com/odalug

Довіряємо лише перевіреним

Самі військові кажуть, що волонтерські фонди, яким вони довіряють на всі сто, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Але й у волонтерів довіра до військових не є абсолютною.

– Жоден законодавчий пакет не може все врегулювати. Завжди можна знайти спосіб його оминути. Я знаю випадки порушень і з того, і з іншого боку. Наприклад, військові не ставлять на облік отримане лінією допомоги майно, а розцінює його як свою власність. Можуть відправити додому, можуть перепродати, – каже Тарас Чмут, голова фонду «Повернись живим».

– Ми намагаємося працювати виключно з тими, кого давно знаємо, та впевнені, що все піде у справу. Не буде такого, що привеземо реанімобіль, а на ньому зафарбують хрест, викинуть ноші, і дружина командира возитиме картоплю. Таке траплялося і у 2014 році, і у 2015-му, 2017-му, трапляється і зараз, – пояснює принципи вибору партнерів Дмитро Юрінов – координатор ініціативи «Добровоз».

Дмитро Юрінов: Все це триватиме доти, доки з 74 справ не посадять як мінімум людей 10 і не оголосять про це в новинах.

– Люди різні як на війні, так і в тилу. Передали, припустимо, гуманітарку зі Львова на Чернігівщину, а там політична партія роздає її від свого імені. Або у місцевому супермаркеті продають із полиць. На щастя, ми таких випадків не мали, але від співдружніх організацій чули.

Проте Дмитро не вважає, що проблема розкрадання має супермасовий характер.

– Її можна порівняти із проблемою завезення в Україну автомобілів без розмитнення, які зараз бариги та аферисти кинулися закуповувати під виглядом волонтерства. Все це триватиме доти, доки з 74 справ не посадять як мінімум 10 осіб і не оголосять про це в новинах. Це той тип людей, який займався контрабандою в зоні АТО, крав та продавав маски на початку епідемії коронавірусу. Поки не буде реально жорстокого покарання, вони не злякаються.

Занадто багато бюрократії

У той же час порушення бувають вимушеними. Військові скаржаться, що ставити на баланс все отримане від волонтерів добро – це дуже клопітко. Ще більше часу і сил доводиться витрачати на списання майна, що вийшов з ладу. А війна – це така штука, де сьогодні це майно є, а завтра – і пропало.

– В армії справді залишилася стара радянська бюрократична система. Коли визволяли Ірпінь, ми привезли танковому екіпажу дрон. Хлопцям треба рухатися з цим дроном у бій, а одну людину доводиться відряджати до Києва, щоб пройти паперову тягомотину та поставити дрон на баланс, – наводить приклад Дмитро Юрінов. – З переходом на НАТОвські стандарти процедура значно спроститься, але поки що величезний прошарок штабних офіцерів, які ніколи не воювали, гальмують величезну кількість процесів.

І сама гуманітарка не завжди реальна допомога. В одну частину привезли НАТОвські бронежилети, поставили, як годиться, на баланс, а вони нашим хлопцям малі. Тепер бійці шукають волонтерів, яким перерахують свої гроші як благодійність, а ті закуплять їм відповідні броники як гуманітарку. Де-юре це порушення, де факто – врятовані життя.

Змінюємо шкарпетки на каски

– У нас законодавство відстає від подій. Зараз бійцям багато чого доводиться купувати в обхід правил, бо потрібно все, починаючи від медикаментів та закінчуючи взуттям. В окопах воно дуже швидко вбивається, – каже адвокат Олег В., який тимчасово змінив офіс на окоп. – Просимо берці, привозять б/в, але нібито якісні – доларів по 500 пара. А коли дивимося, що привезли, то половина цих черевиків у такому стані, що я б на полоненого росіянина не надів.

Де берці підмінили – на кордоні чи дорогою через волонтерські чи напівволонтерські організації, не впізнаєш. Дареному коневі в зуби не прийнято заглядати.

Олег каже, що з таємницями гуманітарки зіткнувся одразу після зарахування до тероборони.

– Сиділи в окопах на сирій землі, ночували в гаражі на голій підлозі. Списався з друзями із Чехії, попросив надіслати спальники, каремати. Ті спорядили фуру. Коли я сфотографував те, що прийшло на склад батальйону, і вислав другу, той дуже здивувався. Говорить, це половина від того, що ми зібрали. А коли розбиратись, якщо Київ обороняємо у режимі нон-стоп?

Олег В: Законодавство відстає від подій. Зараз бійцям багато чого доводиться купувати в обхід правил, тому що потрібно все, починаючи від медикаментів і закінчуючи взуттям.

Бувають інші ситуації – коли допомоги, навпаки, занадто багато.

– У якийсь батальйон приходять шкарпетки – два фургони. Їх усі хлопцям за десять років не зносити, а місце на складі займають. Ось зам по тилу половину з них за півціни по базарах розпихує. А на виручені гроші щось потрібне купується, – наводить приклад наш співрозмовник.

Зараз ТрО, де служить Олег, ось так само по ринкам купують каски Т-3000. Тому що теробороні вони ніби не покладені, а от перекинули в гарячу точку – і один боєць загинув, залишивши двох дітей сиротами. Звідки на базарі касковий бум, офіційно невідомо. Є версія, що до армійських частин надіслали більш якісні американські шоломи.

Оголошень, що бійцям волонтери збирають амуніцію дуже багато. На жаль, багато і аферистів, що наживаються на потребах армії. Фото: John Moore/Getty ImagesОголошень, що бійцям волонтери збирають амуніцію дуже багато. На жаль, багато і аферистів, що наживаються на потребах армії. Фото: John Moore/Getty Images

Маршрут із пересадками

Знаючі люди кажуть, що чим складнішою є логістика, тим більше можливостей переполовинити вантаж. Тому військова допомога та гуманітарка для населення часто кочують за принципом «від пункту А до пункту Р». Тобто проходять через кілька волонтерських чи державних організацій. Спочатку осідають на складах у Західній Україні, потім доставляються на склади, припустимо, до Білої Церкви, звідти передаються до третіх або навіть четвертих рук для доставки до місця призначення. На кожному етапі можна подивитися, що всередині коробок, і щось корисне взяти.

Наразі у поліції Київської області розслідують п’ять кримінальних справ, пов’язаних із розкраданнями гуманітарки. Нам розповіли, що в одному випадку продавалися продукти, передані з-за кордону для мешканців постраждалих від окупації передмістя Києва, в іншому – зі складів державного підприємства випарувалася частина військової амуніції та приладів нічного бачення.

– Тому все, що ми отримуємо від донорів, ми самі привозимо до кінцевого пункту. Допустимо, продукти в Бородянку. Там склад обладнано у спортзалі місцевої школи, багато людей, багато поліції, багато військових. Тобто немає можливості щось таємно потягти, – продовжує координатор «Добровоза» Дмитро Юрінов. – Або привозимо медикаменти до сільського фельдшерського пункту. Можливо, для місцевих це багато, але роздадуть за родичами, знайомими, відправлять синові на фронт. Тобто ліки все одно розійдуться по людях, яким вони потрібні.

Під розпис та фотофіксацію

Більшість із нас ставлення до гуманітарки вільне: привезли, роздають, підійшов, взяв, спасибі. Найчастіше так і відбувається. Але кожен, одержуючи кіло цукру, муки, банку тушонки з рук милої дівчини, мимоволі йде з черв’ячком сумніву: «А скільки ж вони залишили собі, сховали, винесли на базар?..»

Олена: – Все це має відстежуватися на рівні держави, і займатися такого рода діяльністю мають спеціальні гуманітарні місії.

Тому в гуманітарній місії «Пролісок», яка працює за підтримки Агентства ООН у справах біженців, вважають не зовсім правильною політику, коли будь-яка громадська організація, будь-яка людина може вільно збирати гроші на рахунок та розпоряджатися отриманою допомогою.

– Все це має відслідковуватися на рівні держави, і займатися такою діяльністю мають спеціальні гуманітарні місії, – каже Олена, співробітниця «Проліски». – Ми не збираємо гроші, не публікуємо номери рахунків. Гуманітарні вантажі отримуємо від донорів за накладною. Перерахували, зафіксували та роздаємо все під спеціальні відомості. Одержувач у ній розписується, залишає паспортні дані та номер телефону. Ще ми проводимо фотофіксацію та все це пересилаємо донорам. Так і нитку не можна вкрасти.

Співрозмовниця визнає, що така бюрократія подобається не всім, хтось не хоче залишати телефон, хтось робити фотографію.

– Але все це заради контролю нашої прозорості. Якщо людина дійсно потребує, їй нема чого приховувати, – вважає Олена.

Серед сотень рахунків, які зараз відкриті на допомогу армії та постраждалим від війни, є рахунки державних організацій – Міноборони, Мінсоцполітики, Національного банку. На перший погляд, стихійне волонтерство взагалі не потребує. Але ми влаштовані так, що не звикли довіряти чиновникам, а вони не звикли звітувати, куди йдуть народні гроші.

Тому всі, з ким ми сьогодні розмовляли, дають єдину пораду: довіряючи свої кошти волонтерам, потрібно виходити з їхньої впізнаваності, авторитету, найкраще – особистого знайомства. Як мінімум перевірити по інтернету, з ким співпрацює організація, чи є вона у публічній площині та які про неї відгуки.

ДОВІДКА «КП»

За використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням в умовах військового стану стаття 201-2 Кримінального кодексу України передбачає такі покарання:

  1. Використання з метою отримання прибутку чи власного збагачення – від 3 до 7 років із можливою конфіскацією майна.
  2. Ті ж дії, вчинені повторно, за попередньою змовою, службовою особою або у великому розмірі – від 7 до 10 років із конфіскацією.
  3. Дії, вчинені організованою групою або особливо великому розмірі, – від 10 до 12 років із конфіскацією.
Комментарии