Ворог стирає з лиця землі села та цілі міста України. Але навіть у відносно спокійних регіонах, далеких від основного театру бойових дій, ворожі ракети руйнують об’єкти інфраструктури та будівлі, зокрема житлові будинки. Внаслідок цього сотні тисяч українців втратили своє житло, і доки війна триватиме, кількість тих, хто не має даху над головою, лише зростатиме. “Апостроф” з’ясував, як держава має намір допомогти таким громадянам грошима чи новим житлом.

З чого почати

Війна залишає по собі зруйновані міста. Безліч людей залишилися без даху над головою. Звичайно, завдяки солідарності українців і гостинності європейських сусідів цим людям вдалося знайти притулок. Проте зрозуміло, що будь який притулок є тимчасовим, і людям необхідно постійне житло.

Держава задекларувала намір допомогти громадянам відновити свою нерухомість. І в цьому напрямку вже робляться перші кроки. Правда, реального будівництва поки що немає, але громадяни вже можуть подавати відомості про втрачене майно.

Згідно з постановою Кабінету міністрів, в Україні створено Реєстр пошкодженого та знищеного майна. Утримувачем цього реєстру призначене Міністерство інфраструктури, а адміністратором – портал “Дія”. Вже зараз громадяни можуть в онлайн режимі внести своє пошкоджене чи зруйноване житло в даний реєстр.

Паралельно Верховна Рада працює над забезпеченням законодавчого підгрунтя для компенсації втрат. Депутатами розроблено і вже ухвалено в першому читанні законопроєкт “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації”.

Скоріше за все, з підготовкою документу до другого читання депутати баритися не будуть, тож вже невдовзі закон, який визначає порядок компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло, запрацює.

Що ж мають намір запропонувати українському суспільству депутати?

Держава планує компенсувати громадянам збитки від повного або часткового руйнування квартир, інших житлових приміщень в будівлях, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків.

Окрім цього під дію компенсації підпадають приміщення в недобудованих об’єктах будівництва. Наприклад, якщо громадянин придбав квартиру в новобудові, але будинок було зруйновано ще до того, як його здали в експлуатацію. Проте компенсація буде надаватися лише за наявності певних умов. По-перше, будівництво має бути законним, і на нього мають бути отримані всі необхідні дозвільні документи. По-друге, новобудова повинна мати досить високий ступінь готовності: зведено несучі та зовнішні огороджувальні конструкції.

Фото: Pixabay

Право на компенсацію мають виключно громадяни України, які є:

– власниками зруйнованих чи пошкоджених об’єктів нерухомості;

– інвесторами, які сплатили за житло в новобудовах, не введених в експлуатацію;

– членами житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру чи інше житлове приміщення, але не оформили право власності на нього;

– спадкоємцями всіх перерахованих вище осіб.

Якщо внаслідок дій окупантів було пошкоджено не лише квартири, але й спільну власність співвласників багатоквартирних будинків (сходи, дахи, ліфти тощо), компенсацію на відновлення цього майна отримають суб’єкти, що займаються утриманням цих будинків: ОСББ, житлово-будівельні кооперативи та управляючі організації.

Першим кроком для отримання компенсації є подання відповідної заяви. Приймати такі заяви будуть спеціальні комісії з розгляду питань щодо надання компенсацій за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації. Термін подачі заяв – протягом дії воєнного стану плюс 90 календарних днів після його закінчення.

Подати заяву можна буде як в електронній формі (через портал “Дія”), так і в паперовій, особисто звернувшись в місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), орган соціального захисту населення або до нотаріуса. Для збору заяв в невеликих населених пунктах, де немає жодної з перерахованих вище установ, закон передбачає створення спеціальних виїзних пунктів.

На даний час в “Дії” вже доступний реєстр пошкодженого та зруйнованого майна тому кожен громадянин може занести туди свою втрачену нерухомість. Проте варто мати на увазі, що така реєстрація ще не є подачею заяви про компенсацію. Заяву можна буде подати після того, як буде остаточно ухвалено закон про компенсації і створено комісії, які будуть ці заяви приймати. А дані з реєстру ймовірно буде використовувати уряд при плануванні будівельних робіт і виділенні коштів на їхнє проведення.

Якщо постраждали декілька об’єктів нерухомості, що належать одному власникові (наприклад, квартира в місті і дачний будинок), він має подати окрему заяву на компенсацію на кожен з цих об’єктів.

У заяві про надання компенсації повинна міститися така інформація:

– відомості про власника нерухомого майна;

– відомості про пошкоджений або знищений об’єкт;

– реєстраційний номер звіту про оцінку вартості відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна в Єдиній базі даних звітів про оцінку (у разі якщо оцінка вартості пошкодженого об’єкта нерухомого майна забезпечується отримувачем компенсації);

– реєстраційний номер звіту про обстеження можливості/неможливості відновлення об’єкта нерухомого майна (у разі якщо обстеження можливості/неможливості відновлення об’єкта нерухомого майна забезпечується отримувачем компенсації);

– відомості про заявника (якщо, наприклад, заяву від імені ОСББ чи кооперативу подає його представник).

До заяви про надання компенсації додаються:

– документ, що підтверджує право власності на пошкоджений або знищений об’єкт нерухомого майна;

– документ, що підтверджує інвестування та фінансування будівництва об’єкта житлового будівництва (нагадаємо: тільки законного), який не прийнято в експлуатацію, та документ, що підтверджує сплату грошових коштів за такий об’єкт;

– документ, який підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного кооперативу та викупив квартиру, сплативши за неї повну вартість, – у разі подання заяви членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу;

– документ, що підтверджує смерть власника пошкодженого або знищеного об’єкта нерухомого майна або оголошення його померлим (якщо заяву подає спадкоємець колишнього власника).

Якщо якісь із зазначених вище документів містяться в державних електронних реєстрах, то в паперовому вигляді їх надавати не треба – комісії отримають їх звідти самостійно.

Якщо документи, що підтверджують право власності чи особу власника, втрачено (під час війни такі випадки зовсім не є рідкістю) заяву можна подати без них, звернувшися при цьому до комісії з проханням посприяти в їх відновленні. Оскільки відновлення документів вимагає часу, в цьому випадку часові обмеження, встановлені для подачі заяви, не застосовуються.

Як компенсуватимуть

Комісія після розгляду заяви має ухвалити рішення про надання громадянину (чи управителю багатоквартирного будинку) компенсації за завдану окупантами шкоду. Ця компенсація може бути надана у вигляді:

– грошової суми, необхідної для відновлення втраченого житла, яка перераховується на поточний рахунок отримувача із спеціальним режимом використання коштів (тільки на відбудову нерухомості);

– об’єкта нерухомого майна шляхом фінансування його будівництва (тобто людина, що проживала, наприклад, в зруйнованому багатоквартирному будинку, зможе отримати рівнозначну квартиру в іншому будинку);

– якщо йдеться про спільну власність в багатоквартирному будинку, держава надасть кошти на виконання робіт з відновлення цього майна.

Одночасно з отриманням компенсації власник нерухомості укладатиме договір, за яким він відступає державі право вимоги компенсації від російської федерації.

Тобто пропонується такий механізм: держава сама компенсує громадянам втрати, завдані окупантами, а потім уже самостійно судиться з країною-агресором, вимагаючи відшкодування. Такий порядок дозволить значно прискорити процес виплат, оскільки якщо українські громадяни, кожен окремо, завалять міжнародні суди позовами до росії, процес їхнього розгляду триватиме роками з непевними видами на результат.

Розмір грошової компенсації визначатиметься за результатами спеціальної експертизи, яка встановить, чи взагалі підлягає конкретний об’єкт нерухомості відновленню, чи простіше розібрати його і збудувати на його місці новий. Виходячи з цього визначатиметься вартість ремонту чи нового будівництва. При цьому законопроєкт висуває обмеження, згідно з яким вартість пропонованого ремонту не може бути вищою за вартість будівництва нового об’єкту.

Компенсація у вигляді об’єкта нерухомості надаватиметься в тому випадку, якщо житло, що належало громадянинові, повністю знищено і ремонту не підлягає. В цьому випадку держава зобов’язується профінансувати будівництво нового об’єкта такого ж типу, як і втрачений. Тобто, якщо в когось було зруйновано будинок, то йому побудують новий, якщо зруйнована квартира – нададуть квартиру, якщо знищино дачний будиночок – нададуть дачний будиночок. Площа нового об’єкту буде такою ж, як і втраченого, але не більше 150 квадратних метрів. В принципі припускається і збільшення об’єкта, проте зведення додаткової площі власник повинен буде оплатити з власної кишені.

Кількість кімнат в новому об’єкті не може бути меншою, ніж в зруйнованому.

Якщо йдеться про приватний чи дачний будинок, то його зводитимуть на тій же ділянці, де стояв зруйнований. Якщо – про багатоквартирний, то по можливості новий також пропонується побудувати на тому ж місці. Але якщо це з якихось причин неможливо, – то у межах того ж кварталу (мікрорайону). Якщо неможливо і це – то в сусідніх кварталах (мікрорайонах).

Приватний будинок зведуть на місці зруйнованогоФото: Pixabay

У випадку, якщо постраждалому громадянинові з якоїсь причини не припаде до смаку квартира в новому будинку, яку йому пропонують в якості компенсації за втрачене житло, він може відмовитися від неї і спрямувати виділені на будівництво кошти на інвестування будівництва квартири в іншому будинку. Якщо вартість цієї квартири виявиться вищою за виділену суму, різницю він муситиме доплатити самостійно.

Зробити таку переадресацію коштів можна буде тільки в тому випадку, якщо до нового будівництва у держави немає питань, тобто його замовник не є банкрутом, не перебуває у стані припинення діяльності, має право власності або користування на земельну ділянку і всі необхідні дозволи для будівництва.

Після закінчення будівництва громадянин отримує право власності на зведений об’єкт. При цьому право власності на зруйнований об’єкт припиняється. Після цього впродовж трьох років власник не має права відчуджувати (продавати, дарувати тощо) отриманий в якості компенсації об’єкт.

Хто перший на компенсацію

Оскільки в багатьох містах і селах масштаби руйнувань виявилися дуже великими, побудувати нове житло одночасно для всіх мешканців буде неможливо. Тож неминуче виникне питання про те, в якому порядку люди отримуватимуть свої компенсації.

Законопроєкт пропонує найпростішу і випробувану систему – живу чергу. Тобто компенсації будуть надаватися в порядку подання заяв в розрізі населених пунктів і видів нерухомості. Наприклад, у Бородянці, що у Київській області, мешканці будуть отримувати компенсації в тому порядку, в якому заяви подавалися в цьому конкретному місті. При цьому існуватимуть окремі черги для тих, хто втратив квартиру, приватний будинок чи дачний будиночок.

Зруйнований будинок у БородянціФото: Google Maps

Тож власникам зруйнованого чи пошкодженого житла варто не зволікати і потурбуватися про подання заяви на компенсацію якнайшвидше.

І звичайно, що це за правило, якщо з нього немає винятків. Пріоритетне право на отримання компенсацій отримають багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю I та II груп, учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни.

Якщо хтось з представників пільгових категорій володів декількома об’єктами нерухомості, які тепер зруйновані чи пошкоджені, то його право на першочергову компенсацію поширюється лише на один з них. За інші він отримає відшкодування в порядку загальної черги.

Фінансувати відбудову майна планується за рахунок створеного урядом фонду відновлення майна і інфраструктури, а також міжнародної допомоги Україні.

Таким бачать вітчизняні законодавці процес відновлення зруйнованого окупантами майна українських громадян. Нагадаємо, що закон поки що ухвалений лише в першому читанні. В другому він ймовірно зазнає певних змін (зокрема депутатам варто видалити з нього деякі невизначеності, логічні нестиковки і просто граматичні помилки). Проте в загальних рисах алгоритм післявоєнної відбудови залишиться таким як викладено вище.

Комментарии