Найбільший в Україні та всій Східній Європі виробник солі, держпідприємство «Артемсіль», зупинило виробництво, оскільки опинилося в епіцентрі воєнних дій. І, якщо ще кілька тижнів тому у торгових мережах розпродавали зроблені раніше запаси, то на сьогодні «артемівська» кам’яна сіль фактично зникла з вільного продажу. «Апостроф» з’ясовував, чи є для українців альтернатива і які ще продукти можуть стати дефіцитом.
Сольова «дієта»
З полиць українських магазинів зникла сіль. Про це повідомляють мешканці різних регіонів України. Не оминула ця напасть і столицю – кам’яну сіль вітчизняного виробництва справді практично неможливо купити у Києві.
Йдеться саме про кам’яну соль. Це сіль великого (грубого) помелу, яку видобувають на підземних родовищах. Через домішки вона має сірий відтінок. Чому вона зникла з продажу, в принципі, ясно – найбільший в Україні виробник солі – держпідприємство «Артемсіль», розташоване в Соледарі Донецької області, знаходиться в епіцентрі бойових дій і зараз не має змоги працювати у нормальному режимі. До того ж, продукцію підприємства складно транспортувати через постійні обстріли.
Днями в.о. директора «Артемсолі» Віктор Юрін повідомив, що підприємство зупинило роботу ще у квітні. Те, що встигли на той час виробити, вивезли для подальшої реалізації по всій країні.
Таким чином, враховуючи дефіцит який недавно з’явився, можна зробити очевидний висновок, що створені місяць тому запаси закінчилися або близькі до вичерпання. Європа також залишиться без «артемівської» солі, а Україна – без валютних надходжень від її експорту.
При цьому в магазинах досить багато будь-якої іншої солі – наприклад, морської. Вона насправді навіть корисніша. Але й відчутно дорожча. І, якщо ще недавно 1 кілограм «артемівської» солі можна було купити приблизно за 10 гривень, то найдешевша морська сіль коштує вдвічі більше.
Вибір солей насправді вражає. Нехай і не у всіх торгових точках, але в асортименті є: сіль морська харчова, сіль морська дрібна, сіль сванська, сіль середземноморська, сіль гімалайська рожева, сіль гімалайська рожева з часником і цибулею… Список можна продовжувати. Але, знову-таки, ціни на всі ці різносоли досить високі, тому навряд чи доступні більшості українців. Тим більше, що за час війни багато людей залишилися без роботи, а у тих, у кого вона поки що є, зарплати здебільшого зменшилися.
Вся згадана вище сіль – імпортна. І в ситуації, що склалася, в України не залишається іншого виходу, як збільшити закупівлі за кордоном. Насправді, на полицях магазинів уже починає з’являтися сіль з інших країн, зокрема, з Туреччини та Румунії.
Чи буде імпортна сіль дорожча? Швидше за все, ні, сказав у коментарі «Апострофу» член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Зрозуміло, якщо йдеться не про якусь супермодну екзотику.
Це підтверджує й Віктор Юрін. За його словами, якби «Артемсіль» могла зараз реалізовувати свою продукцію, ціни на неї були б вищими, ніж раніше.
За словами Олега Пендзина, і до зникнення з продажу «артемівської» солі багато українців віддавали перевагу іншим видам продукції – наприклад, йодованій солі.
«Однак проблема виникне, коли почнуться закрутки — огірки, помідори. Для цього використовується саме кам’яна сіль, тому що йодована сіль гірчить, — зазначив експерт. — Тут є певні моменти, але ми взагалі-то живемо в період війни».
Таким чином, резюмує Пендзин, питання є, але зовсім без солі ми не залишимося.
Гречка та суниця за ціною золота
Проте, як кажуть, не сіллю єдиною. Є й інші продовольчі товари, яких у магазинах вдень із вогнем не знайдеш.
Одним із таких товарів із початком війни стала гречка. Її сміли з прилавків у перші ж дні після вторгнення. Згодом гречка стала з’являтися у продажу, але не часто й не скрізь. А ціни на неї значно вищі, ніж, наприклад, на імпортний рис.
За словами експерта з питань агропромислового комплексу Івана Томича, проблеми з гречкою пов’язані не лише з війною. Вони накопичувалися протягом останніх кількох років.
«Ми йшли до знищення гречки як культури в Україні, починаючи з насінництва та закінчуючи її переробкою. І ось ми прийшли до цієї точки», — сказав Томич у коментарі виданню.
За його словами, цього року гречку лише закінчують сіяти, а тому зараз спрогнозувати, яким буде врожай, складно.
«Але, оскільки погода не тішить – переважно холодно та недостатньо вологи – а засіяні площі, я прогнозую, будуть приблизно на рівні минулого року, це тривожний сигнал. На жаль, нічого позитивного у тому, що стосується гречки на прилавках наших магазинів, не світить. Дефіцит вже є, незважаючи на дуже високу ціну — 70-85 гривень (за 1 кілограм). Не можна сказати, що це тотальний дефіцит, але її явно замало», — розповів експерт.
Ще одна проблемна продовольча група – овочі та фрукти. Певною мірою це пов’язано з тим, що частина Херсонської та Запорізької областей, які є важливим аграрним регіоном України, опинилися під тимчасовою окупацією російських військ.
«За деякими овочевими культурами, ягідними, кісточковими буде складна ситуація, — розповідає Іван Томич. — Наприклад, із ранньою черешнею, вишнею будуть проблеми із забезпеченням і, відповідно, з цінами. На ранню суницю ціни тримаються високі, що свідчить про недостатню пропозицію».
Зараз у продажу, справді, менше, ніж зазвичай ранніх овочів, погоджується Олег Пендзін: «З Херсонщини молоді овочі не йшли, хоча вони надходили з Миколаївської, Одеської області».
При цьому, за його словами, сьогодні дефіциту немає ні по картоплі, ні по капусті, ні по буряку, ні по моркві. «Люди менше купують дорогих молодих овочів і більше беруть дешевші з торішнього врожаю. Крім того, вже кінець травня, а в середині червня будуть надходження овочів із центральних регіонів. Серйозно падатимуть ціни на борщовий набір», — каже експерт.
Загалом, переконані фахівці, продовольчий дефіцит нашій країні не загрожує.
«А у зв’язку з неможливістю експорту ще й ціни будуть падати», — додає Олег Пендзин.
Ціна експорту
До речі, про експорт. З ним ми маємо великі проблеми. Росія заблокувала вивезення української продукції морем, а по суші через західний кордон його здійснювати набагато складніше.
Олег Пендзин звернув увагу на те, що ціни на яйця в українських магазинах зараз набагато нижчі, ніж минулого року (можна купити десяток за 20 гривень, тоді як рік тому він коштував у середньому близько 40 гривень – «Апостроф»), і це – прямий наслідок блокування експорту.
«Аналогічні проблеми і з соняшниковою олією, яка набагато нижча за ціною, ніж має бути. Це теж питання експорту, — говорить експерт. — Ми виробляємо соняшникову олію у дев’ять разів більше, ніж споживаємо. При цьому в Європі соняшникової олії немає – її дають по одній пляшці в руки».
Але рано чи пізно експорт відновиться, що благотворно позначиться на стані пошарпаної війною вітчизняної економіки. При цьому ціни в Україні дуже сильно полізуть вгору, попереджає Олег Пендзин: «Ми почнемо балансувати внутрішні ціни по цінах зовнішнього ринку. А на зовнішньому ринку ціни просто збожеволіли».
