В окупованому Херсоні нова «влада», яку місцеві жителі уперто називають «гауляйтерами», насаджують нові порядки і намагаються впхнути херсонців у нову реальність. Про яку жителі чудово обізнані: дев’ятий рік Донецьк та Луганськ демонструють принади «русского мира» у всій красі. Щоправда, наразі донецькі та луганські не злюбили херсонських, пише kp.ua. Чому ж?
Усі стоять перед вибором
У Херсоні перемалювали герб міста та встановили мобільний зв’язок російських операторів. Клятвено присягаються, що ось-ось з’являться російські банки, які прагнуть кредитувати херсонців та видавати їм зарплату. Російське телебачення з’явилося перш за все – без тотальної пропаганди жителі Херсона і не дізналися б, що все життя тільки і мріяли бути у складі Росії.
Плюс почалася паспортизація за спрощеною процедурою – щоб отримати книжку з двоголовим орлом, часу піде небагато й за мінімум документів.
Отут Донецьк та Луганськ і почали дивуватися й обурюватися. Мовляв, де російські оператори в ОРДЛО? Де банки? Чому російський паспорт не можна отримати без багатомісячної тяганини із отриманням паспорта «ДНР/ЛНР»?
Питання телепропаганди не стоїть – її з надлишком скрізь вистачає. Он у змучений Маріуполь замість води, продуктів та ліків насамперед завезли пересувні телеекрани з трансляцією російських каналів.
— Українські канали відключені, випалюється все, що стосується України. Ще десь можна побачити українські прапори, на мітингах, але їх дедалі менше. Людям доводиться обирати між бажанням вийти та показати, що Херсон – це Україна, та страхом за життя своє та своєї сім’ї, — поділився житель Херсона Олександр Пучков (ім’я змінено). – Усі стоять перед вибором, і кожен робить його на користь своєї сім’ї. Можна гордо відмовлятися від гуманітарної допомоги росіян, але як пояснити голодній маленькій дитині, що мама не візьме подачки від окупантів? Дитина може померти з голоду – і мама прокляне все.
Прилавки у продуктових магазинах порожні. Фото: t.ks.ua
Вивозять усе
«Ми боїмося щодня», — кажуть багато мешканців Херсона. Бояться сказати зайве слово по телефону, бояться перемовитись із сусідами. Бояться, що найкращий друг раптом виявиться запеклим колаборантом. Батьки бояться за дітей – у місті, наповненому солдатами, саме можна забути про безпеку. Патрулі з не менш як чотирьох людей посилили пильність після того, як у Херсоні попрацювали невідомі партизани. Як розповіли місцеві жителі, кілька окупантів, що крокували вулицями українського міста, були зарізані вночі.
Можна забути і про здоров’я: російських прапорів у Херсоні більше за ліки. На нестачу медикаментів скаржаться лікарі у лікарнях та покупці в аптеках. Дістати ліки можна, але за захмарною ціною. Така ж біда з дитячим харчуванням, продуктами, водою – все дорого, дорожче, ніж на підконтрольних територіях. Дешевше хіба що алкоголь, але бажаючих скористатися таким «благом» і забутися — мало.
Поки з телевізорів звучить сфабрикована радість акторів-«херсонців», котрі захоплено зустрічають загарбників, місто та села поступово грабують.
— Окупанти фурами вивозять усе, до чого дотяглися руки, – кавуни, полуниці, продуктові товари. Натомість завозяться якісь російські продукти, які ми побоюємося не те що вживати – брати до рук, – каже мешканка Херсона Ганна Левченко (ім’я змінено). – Причому в магазинах російські солдати воліють купувати товари лише українського виробництва. Розуміють, що їхня їжа – отрута для нормальної людини…
Побутову техніку херсонці змели миттєво. Фото: kherson-news.net
Намагаються запровадити рубль
Із Херсона практично щодня летять снаряди на села, що розташовані в області. Місцеві жителі раз у раз збирають уламки боєприпасів зі своїх городів, скаржаться, що скрізь розкидані протипіхотні міни-«пелюстки», і, ризикуючи власним життям, збирають їх без залучення саперів чи рятувальників.
— Стріляють із важкого озброєння і по Херсонській, і по Миколаївській області, я навіть не уявляю, що там у них діється! – продовжує Левченко.
Найстрашніше, що залишити місто мирні жителі можуть лише у напрямку окупованого Криму. Усі напрямки у бік України заблоковані. Та й для того, щоб дістатись Криму, потрібно «відвалити» чималу суму: до КПП «Каланчак» — 1000 грн/2500 рублів, до Сімферополя – 1500 грн/3300 рублів, до Керчі – 1800 грн/5000 рублів. Причому якщо їхати у зворотному напрямку, то оплата – лише рублями.
— Так, намагаються ввести рубль в обіг, але у всіх на руках гривні, тому поки що рублі ходять погано. Напевно, їх побільшає, коли почнуть пенсії та допомогу в рублях давати. Хоча у нас навіть люди похилого віку вже вміють розраховуватися у магазині картками, і транзакції начебто ще проходять, від українських банків нас не відключили, – каже херсонець Олександр Пучков.
Він також розповів, що магазини побутової техніки влаштували розпродаж товарів, оскільки не мають наміру працювати в окупації. Жителі міста з ранку стоять у чергах, щоб купити дрібну та велику побутову техніку. З одного боку, херсонці намагаються витратити гривні, оскільки на захоплених територіях російські окупанти зазвичай встановлюють грабіжницькі курси обміну. З іншого — зрозуміло, що українські торгові мережі, які пішли з Херсона, спробують замінити російськими. Ну а про якість товарів з Росії можуть, багато і витіювато лаючись, розповісти жителі Донецька та Луганська, куди валиться просто лавина контрабанди та «сірих» товарів без будь-яких гарантій і за цілком немислимими цінами.
У місті щодня з’являються нові «привіти» від партизанів. Фото: ФБ
