Комуналка: кому можна не платити
Новина про те, що деяким українцям можуть не нараховувати плату за комуналку під час війни, голосно пролунала у ЗМІ та швидко затихла. Річ у тім, що в цій новині гарний лише заголовок, а по суті мало що змінюється, пише kp.ua.
Все почалося із заяви заступника міністра громад та територій Наталії Хоцяновської, яка повідомила: якщо українці відсутні у своєму будинку понад 30 діб, їм не нараховуватимуть плату за комуналку. Щоправда, є кілька великих «але».
По-перше, свою відсутність протягом тривалого терміну слід підтвердити документально. Знадобиться одна з довідок – документ про проходження лікування, довідка тимчасово переміщеної особи або документ про проходження служби у ЗСУ. Причому з цими довідками треба буде звернутися до постачальників послуг, а вони вже ухвалять рішення, проводити або не проводити нарахування. А як працюють з клієнтами наші постачальники послуг, розповідати не треба – власний досвід є у кожного.
По-друге, це не стосується опалення (тобто найбільш «неприємних» платіжок) та послуг з управління багатоквартирним будинком.
По-третє, це не стосується приміщень, які обладнані лічильниками. Тим, хто має лічильники, треба продовжувати щомісяця подавати «нульові» показання, тобто повторювати ті, що були раніше. Те, що людина може бути вже три місяці за кордоном чи взагалі на фронті, ані комунальників, ані чиновників не хвилює: раз на місяць треба передавати показання за будь-яких обставин.
Тож у якому разі можна не платити? Відповідаємо – у дуже винятковому.
Почнемо з того, що навіть якщо ви не користуєтеся водою чи газом, все одно доведеться платити за їхній розподіл – від цієї плати вас не звільнить довідка.
З електрикою взагалі цікаво. Річ у тім, що сьогодні лічильники електроенергії є майже у кожному українському будинку. Як розповів у бесіді з «КП в Україні» голова правління Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, на сьогодні електролічильниками не обладнані хіба що кімнати у гуртожитках, малосімейках. Точних цифр немає, але орієнтовно це близько 3% від загальної кількості багатоквартирних будинків.
Ось і виходить, що тих, хто зможе скористатися дозволом не платити за комуналку, доведеться ще добряче пошукати. І не факт, що знайдемо.
Банки: кредитні канікули закінчуються
З 1 червня деякі українські банки, зокрема Приватбанк та Ощадбанк, повертаються до довоєнних правил роботи з клієнтами – тобто до обов’язкових платежів за кредитами. У зв’язку з цим банки закликали клієнтів погашати заборгованість хоча б частково.
Нагадаємо, що кредитні канікули, які тривали три місяці, передбачали пільгові умови договору. Клієнти мали право не вносити обов’язковий мінімальний платіж, а банк не штрафував їх за прострочені платежі.
Більше того: відсотки, які щомісячно нараховувалися на суму боргу за кредитом, зменшили вдвічі, тобто до 1,7%. А у березні відсотки взагалі не нараховували.
З 1 червня ставка повертається до рівня 3,5%.
Продукти: продовжать дорожчати
Продукти в Україні дорожчають не по днях, а по годинах, і у своїх прогнозах на майбутнє українські економісти одностайні: зростання цін продовжиться.
— Щоб перекрити дефіцит бюджету, доведеться робити емісію гривні. А емісія завжди провокує зростання цін, – каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Практика показує, що продукти дорожчають нерівномірно, і, що найнеприємніше, насамперед піднімаються цінники на найдешевші продукти. Саме тому від інфляції більше за всіх страждають найбідніші.
– Зростання цін на паливо та продукти найбільше вдарило по вразливих верствах населення у країнах з низьким рівнем доходу, – каже аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. — Міжнародний валютний фонд уже заявив, що очікує цього року на значний інфляційний тиск у всьому світі. Інфляція буде гіршою у країнах, де прогнозується зростання цін у середньому на 8,7% протягом року.
Втім, українські економісти налаштовані менш оптимістично і вважають, що продукти в країні дорожчатимуть у середньому на 3-4% щомісяця.
Соціальні виплати: що зміниться
Про те, кому в червні дадуть грошову допомогу і в якому розмірі, розповіла міністр соціальної політики Марина Лазебна.
За її словами, у червні одноразову грошову допомогу отримає майже мільйон українців. Це виплати ветеранам, які зазвичай виплачуються у травні, але цього року були перенесені на червень. Громадяни, які мають статус ветерана війни, ув’язнених концтаборів та гетто отримають по 612 грн. Інваліди війни першої групи та люди з особливими заслугами перед Україною – до 4421 грн.
Також у Мінсоцполітики ведуть переговори з міжнародними партнерами, щоб під час війни надати грошові виплати й іншим категоріям – багатодітним сім’ям, сім’ям, де виховуються діти з інвалідністю, людям похилого віку з низькими доходами. Планується, що за кожну категорію відповідатиме певна міжнародна організація – ЮНІСЕФ, ООН, Всесвітня продовольча програма, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Міжнародна організація з міграції.
Виплати у розмірі від 2200 до 2500 гривень зможуть отримати понад 2 мільйони українців, які постраждали через війну, але дата початку виплат поки що невідома.
Свята: і знову додаткових вихідних не буде
У мирний час червень за кількістю свят практично не поступався травню. І теоретично на нас чекали два блоки довгих вихідних – у зв’язку з Трійцею (11-13 червня) та у зв’язку з Днем Конституції (25-28 червня, з відпрацюванням понеділка, 27 червня, у суботу, 2 липня).
Цього року все пішло не так, у тому числі й свята. Як ми вже писали раніше, до Трудового кодексу на період воєнного стану було внесено зміни. Серед іншого ці зміни скасовують переноси вихідних, коли у разі збігу святкового дня з вихідним співробітникам давався додатковий вихідний. Тобто список свят та неробочих днів (стаття 73 КЗпП) на період ВС не актуальний: найімовірніше, увесь червень ми працюватимемо у звичайному режимі п’ятиденок. Хоча не виключено, що 28 червня все ж таки оголосять неробочим днем.
