Уряд України планує скасувати низку податкових пільг, які були надані бізнесу на початку війни. Більше того, міністр фінансів Сергій Марченко не виключає посилення податкового навантаження у майбутньому для поповнення виснаженого державного бюджету. При цьому найбільше занепокоєння викликає певна хаотичність рішень влади щодо бізнесу та його діяльності. «Апостроф» розбирався, що у рішеннях уряду правильно, а що – не дуже.
Забули про вітчизняного виробника
Невдовзі після нападу росії на Україну Верховна Рада ухвалила закон, що надавав значні податкові послаблення для бізнесу та громадян, щоб їм було легше витримувати тяготи війни. Зокрема підприємствам з річним оборотом до 10 мільярдів гривень було дозволено перейти на сплату єдиного податку в розмірі 2% від обороту. Також звільнено від сплати ПДВ імпорт, зняті мита та акцизи при імпорті автомобілів та пального. Тоді це було подано, як початок масштабної податкової реформи, результатом якої стане створення в Україні сприятливого клімату для розвитку бізнесу та залучення інвестицій.
Втім, подальших кроків щодо покращення інвестиційного клімату поки що не видно. Натомість у владних колах вже говорять про те, що зниження податків для бізнесу — марна справа, і з цим «лібералізмом» час закінчувати.
Зокрема міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю виданню The Economist у травні заявив, що якщо війна продовжиться ще три чи чотири місяці, то уряду необхідно буде вжити «болючих заходів». Серед цих заходів міністр назвав значне підвищення податків та різке скорочення видатків.
Правда поки що про нові податки не йдеться. Але уряд вже хоче повернутися до стягнення частини старих. Зокрема до Ради вже поданий законопроєкт № 7418, який пропонує скасувати ряд податкових пільг, наданих раніше. Зокрема, передбачено відновити митні платежі для підприємств, які були від них звільнені.
Окрім того, уряд пропонує повернути сплату мита та акцизів при ввезенні в Україну автомобілів. Водночас має бути надана пільга (звільнення від сплати збору на обов’язкове державне страхування) для громадян, які купують електромобілі.
Щоправда податкові пільги на ввезення автомобільного пального (нульовий акциз і 7% ПДВ) пропонується зберегти.
Урядовий законопроєкт, до речі, дуже сильно нагадує документ, що був підготовлений групою народних обранців на чолі з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Останнього не дуже шанують представники бізнесу через його намагання вижати з них всі соки. Але сьогодні звання головного «ворога» бізнеса у Гетманцева має шанси перебрати глава Мінфіну Сергій Марченко.
Сергій Марченко
Необхідність ухвалення урядового законопроєкту обґрунтовується тим, що надані пільги тягнуть за собою значне скорочення надходжень до бюджету. Зокрема за неповних три місяці до України без сплати мита і акцизу було завезено понад 119 тисяч автомобілів. При сплаті належних мит і акцизів бюджет міг отримати від їх покупців близько 13 мільярдів доларів.
Економія бізнесу при ввезенні інших товарів була менш масштабною, проте також досить помітною. Так завдяки звільненню від мита при імпорті мобільних телефонів підприємства зекономили понад 270 мільйонів гривень, одягу та взуття — понад 850 мільйонів гривень. І оскільки названі товари не є предметами першої необхідності, уряд вважає, що митні платежі потрібно повернути, щоб поповнити таким чином державний бюджет.
На думку координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, таке рішення за нинішніх умов є цілком логічним.
«Норма про скасування ПДВ на імпорт товарів від самого початку була тимчасовою, — говорить експерт — Її було ухвалено в перші дні війни, коли і населення, і бізнес перебували в стані шоку, для того, щоб запобігти дефіциту товарів. І вона виконала цю функцію в перші найважчі тижні війни. Практично єдиний виняток становить автомобільне пальне, на яке досі зберігається відчутний дефіцит. Відтак цілком логічним є рішення уряду зберегти пільги при його ввезенні».
В той же час, оскільки ситуація з більшістю товарів першої необхідності відносно стабілізувалася, настав час скасувати для них митні пільги, оскільки вони створюють досить великі проблеми для економіки.
Головна з цих проблем полягає в тому, що відсутність надходжень від митниці та ПДВ на імпорт значно зменшує доходи державного бюджету, який і без того сильно страждає від закриття великої кількості підприємств і спаду ділової активності. При цьому видатки, в першу чергу на оборону, відновлення зруйнованої інфраструктури, а також на соціальні виплати значно зростають.
Окрім того, нинішній порядок ставить в невигідне становище вітчизняного виробника порівняно з імпортерами. Адже він сплачує податки, хоча імпортери від сплати ПДВ звільнені. Це при тому, що вітчизняні підприємства, які знаходяться і без того в скрутному становищі, вимушені працювати в умовах війни, а також мають величезні проблеми з логістикою.
«За таких обставин багато вітчизняних підприємств не можуть конкурувати з імпортерами і вимушені скорочувати або й зовсім зупиняти виробництво, — говорить директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. — Тож нинішній різкий спад виробництва частково відбувається і через надання необґрунтованих пільг імпортерам. Відновлення оподаткування сприятиме зростанню виробництва всередині країни».
Відтак, як гадає Олег Гетман, повернення оподаткування імпорту дозволить виправити несправедливість в ставленні держави до власних виробників і залучити до бюджету додатково десятки мільярдів гривень у вигляді імпортного мита.
Кінець безкоштовного розмитнення «євроблях»?
Найбільш спірним з усіх запропонованих є рішення про зняття пільгового режиму ввезення автомобілів. Прихильники цього режиму зазначають, що за час бойових дій в Україні пошкоджено і знищено величезну кількість транспортних засобів. І для того, щоб економіка могла нормально працювати, ці авта необхідно чимось замінити. До того ж гостру необхідність в машинах відчувають Збройні сили, і сьогодні волонтери намагаються максимально задовольнити ці потреби, завозячи машини з-за кордону. Тож пільговий режим ввезення є в нинішній ситуації дуже доречним.
В той же час, звільнення від мита автомобілів потягло за собою значні втрати для державного бюджету. Причому, як відзначає уряд, зафіксовано непоодинокі випадки, коли громадяни завозили в Україну автомобілі преміум класу, які точно не є предметами першої необхідності.
На думку Іллі Несходовського, рішення про скасування оподаткування для автомобілів мало право на існування, оскільки потреба в транспорті наразі в Україні дійсно величезна, а власне виробництво практично відсутнє.
«Проте, приймаючи таке рішення, законодавцям варто було обмежити кількість автомобілів на одну особу і їхню вартість, — говорить експерт. — Щоб під прикриттям хорошого рішення хтось не завозив би дорогі автомобілі за 40 тисяч євро і більше. Сьогодні деякі ділки завозять машини масово, цілими фурами. Вони усвідомлюють, що незабаром оподаткування буде відновлене, і після цього ціни на автівки в Україні зростуть, що дасть їм можливість додатково заробити на їх перепродажу».
До речі, 7 червня в парламенті зареєстровано ще один законопроєкт, який пропонує залишити пільги на ввіз транспортних засобів тільки для учасників бойових дій. Це – альтернативний законопроєкт тому, що був направлений Данилом Гетманцевим та компанією.
Хаос замість планування
Відтак якщо скасування деяких пільг, які були надані бізнесу на початку війни, виглядає досить логічно, більшість урядових рішень в сфері економіки на даний момент виглядають дещо хаотично, що створює додаткові проблеми для бізнесу.
«Для успішної роботи підприємства, йому потрібно мати можливість планувати свої доходи і витрати, — говорить Ілля Несходовський. — А для цього керівники мають знати розмір податків, які доведеться сплачувати, хоча б на шість місяців наперед. А це неможливо в ситуації, коли законодавство змінюється кожні два-три місяці. Тому уряду і парламенту варто більш виважено ставитися до формування своєї політики, прораховувати наслідки своїх рішень наперед і не запроваджувати змін, які доведеться через пару місяців скасовувати».
Питаннями розвитку вітчизняної економіки сьогодні займається Національна рада з відновлення України від наслідків війни, до роботи в якій залучені представники уряду, парламенту і експертного середовища. За словами Олега Гетмана, на сьогоднішній день рада розглядає різні рішення, одні з яких спрямовані на формування максимально ліберального законодавства, яке сприятиме бурхливому розвитку бізнесу, а інші передбачають більш жорстку податкову політику з метою наповнення державного бюджету.
Які з цих концепцій будуть прийняті остаточно і ляжуть в основу нової державної політики, ми дізнаємося згодом. А поки що українському бізнесу доведеться, на жаль, працювати в умовах хаотичних змін, які пропонує уряд для вирішення поточних задач в умовах війни.
