Наразі основні зусилля рашистів зосереджені на Донбасі, утім на цьому їхні апетити не зменшуються. Армія росії планує захопити і Запоріжжя, про що свідчать нещодавні заяви місцевих колаборантів, щодо проведення референдуму про приєднання Запорізької області до росії. Але робити це недоцільно до «звільнення» столиці регіону.
Чи можуть росіяни окупувати всю Запорізьку область та чому відводять сили з Мелітополя? Що коять окупанти на тимчасово захоплених територіях та які настрої серед цивільного населення – про це в ефірі Апостроф TV розповів майор Збройних сил України РОМАН КОВАЛЬОВ.
– Чи здатна росія захопити Запоріжжя? Як ви оцінюєте її особовий склад, техніку, і на що вона здатна саме зараз?
– В цьому питанні російська федерація має перевагу через те, що саме вони визначають, де проводитимуть наступальні дії. Через це Збройні сили України вимушені тримати свої сили вздовж усієї лінії зіткнення. Це дає якусь перевагу російській федерації.
Але якщо протягом місяця все ж з’явиться масово західна зброя, то, я думаю, питання оборони Запоріжжя стоятиме так, що воно залишиться українським. Я в це вірю. Саме зброя нам зараз дуже потрібна: високоточна, далекобійна та боєприпаси до неї.
Нам не вистачає озброєння та техніки, але ми це компенсуємо мотивацією особового складу та вмілими мобільними діями наших підрозділів. На жаль, іноді так на війні буває, що ми залишаємо якісь міста чи населені пункти. Нічого з цим не поробиш. Головне для нас – збереження життів нашого особового складу.
– Напередодні президент України Володимир Зеленський відвідав передові позиції на Запоріжжі та на Донбасі. Деякі експерти говорять, що він приїхав, аби підняти бойовий дух, бо нібито скоро готується якийсь масований наступ. Чи помічаєте ви якісь пересування ворога? Чи справді щось готується, і чи міг цей візит Зеленського про це свідчити?
– Він міг свідчити про все, що завгодно. Зеленський — Верховний головнокомандувач, і добре, що він знаходить час побувати на позиціях Збройних сил України.
Що стосується переміщення особового складу та ворожої техніки, то ми це постійно спостерігаємо на нашій смузі оборони. Частина цих сил залишається на нашому напрямку, а частина справді рухається в напрямку Запоріжжя.
Але наскільки нам відомо, по цим ворожим силам працює артилерія та авіація. Скільки знадобиться росіянам, щоб сформувати якийсь ударний кулак під Запоріжжям, я не знаю. Але я бачу, що не дуже просто їм дістатися до Запоріжжя, бо ми їх постійно знищуємо на шляху цьому.
– Ми знаємо, що російські окупанти відводять війська з Мелітопольського та Василівського районів. Це вказує на ротацію російських військових чи все ж таки є якась інша причина відступу?
– Я не володію цією інформацією, але думаю, що все ж таки йдеться про ротацію. Вони намагаються зараз переформовувати свої підрозділи, відійти від комплектації так званих БТГр та переходити на штатні підрозділи, заводити їх туди.
– Ви стоїте на Херсонському напрямку. Які зараз настрої у місцевого цивільного населення, та наскільки часто трапляються ворожі обстріли в області?
– Місцеве населення потрохи втомлюється, тому що до них ми дійшли швидко, а зараз трохи загальмували. Кожен ранок місцеві питають: «Коли ж, хлопці, ви підете в наступ далі?». Ми б і раді, але для цього потрібно нам трохи додати озброєння. Особливо — бронетехніки.
Противник щоденно навмисне веде вогонь з артилерії та систем залпового вогню саме по населених пунктах на нашому напрямку. При тому, що там немає наших частин і підрозділів – одні місцеві мешканці. Щоденно ми звідти забираємо або загиблих, або поранених. Дуже багато постраждалих.
– З якої зброї ведуться обстріли?
– В нашій смузі збили ракету, випущену ракетним комплексом «Точка-У». Працюють системами залпового вогню «Град», «Смерч» та 152-мм артилеристськими системами. Потужною зброєю б’ють по домівках і вулицях. Таке враження, що просто хочуть поступово знищити село за селом.
– Якщо росія захоче взяти місто у кільце, то їм доведеться робити переправу через Дніпро. На вашу думку, чи не стане це другим Сіверським Донцем для них?
– Я сподіваюся, що так воно й буде. Подолання водної перешкоди – це дуже складний маневр, який вимагає зусиль технічних, тактичних та моральних. Я маю надію, що наша розвідка своєчасно повідомить нас про плани противника, і під час подолання перешкоди він буде знищений.
– Нещодавно так званий заступник голови цивільної військової адміністрації Херсонщини заявив, що регіон залишився без законодавчої бази, бо її змінила «громадська рада» окупантів. Про яку раду вони взагалі говорять?
– Це, напевно, якісь колаборанти, які намагаються собою підмінити владу та надати їй хоча б якоїсь легітимності в очах місцевих. Та багато біженців, які проходять через наші позиції кажуть, що там люди взагалі не сприймають окупаційну владу і не готові виконувати ніяких їхніх наказів. Люди з нетерпінням чекають на повернення української влади, і ні про який референдум мови не йде, вони на ного просто не збираються йти.
– Вам щось відомо за ситуацію в Енергодарі? Є повідомлення, що там дуже посилено працюють російські військові. Через пресинг багато місцевих вимушені стояти у черзі за російськими паспортами та рублями. Що ви можете сказати?
– Я людей розумію, бо їм потрібно якось виживати в цих умовах. Якщо тамтешня влада примушує їх робити так, щоб вижити, то вони повинні отримати ці паспорти, нічого з цим не поробиш.
Що стосується поводження з людьми з боку окупантів, то спочатку вони начебто себе поводили не так різко, як, наприклад, в Бучі чи в Ірпені. Але останнім часом нам місцеві кажуть, що росіяни озлобилися і починають діяти більш жорстоко. Зникають люди, є факти зґвалтувань та вбивств.
Я вам так скажу, у всіх селах, які ми звільняємо, люди кажуть нам одне: «Вбийте їх всіх». Це якщо коротко схарактеризувати, що там відбувається. Що буде відбуватися далі? Думаю, щось подібне до того, що й в інших регіонах Херсонської області.
