Найближча зима стане серйозним випробуванням для українців. Йдеться не лише про бойові дії, які можуть тривати до кінця поточного року і навіть у наступному році. Вже зрозуміло, що з підготовкою до найближчого опалювального сезону можуть виникнути проблеми. Видобуток газу в країні через війну падає, а ціни на нього в Європі, як і раніше, високі. Однак, можливо, головною перешкодою для нормального проходження осінньо-зимового періоду буде не газ. «Апостроф» з’ясовував, як країна готується до зими 2022-2023 років.
Кого не зігріють, того евакуюють
Опалювальний сезон — завжди випробування для української економіки і житлово-комунального господарства. Тож готуватися до нього потрібно ретельно і завчасно. При цьому наступна зима стане рекордною за масштабом задач, які доведеться вирішувати, оскільки крім звичайних проблем з постачанням енергоносіїв, станом мереж і тарифами доведеться мати справу з масштабними руйнуваннями и браком коштів внаслідок війни.
Серйозність наявних викликів очевидно розуміє уряд, оскільки створив спеціальний штаб під керівництвом міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, який на постійній основі займатиметься підготовкою до опалювального сезону.
Головна задача штабу — підготовка інфраструктури теплопостачання. За даними уряду, ця інфраструктура зазнала масштабних руйнувань. Російські війська зруйнували понад 200 котелень та пошкодили цілий ряд теплоелектроцентралей (ТЕЦ) — Кременчуцьку, Чернігівську, Охтирську, Луганську, Сєвєродонецьку.
«Сьогодні уряд вивчає ступінь пошкодження об’єктів теплопостачання і оцінює можливість введення їх в дію до настання опалювального сезону, — говорить радник прем’єр-міністра Юрій Бойко. — Наприклад, за оцінкою енергетиків, Чернігівську, Охтирську та Кременчуцьку ТЕЦ цілком реально ввести в стрій до осені, принаймні в тій частині, що відповідає за постачання тепла і гарячого водопостачання».
Зруйнована Охтирська ТЕЦ
Проте, на жаль, забезпечити роботу всіх об’єктів не вдасться, особливо коли йдеться про ті з них, які знаходяться неподалік від лінії фронту, через що на них небезпечно проводити відновлювальні роботи.
Найбільш проблемною ділянкою підготовки до опалювального сезону є міста, які наразі знаходяться під окупацією.
«Українська влада позбавлена сьогодні можливості готувати інфраструктуру цих міст до зими, — зазначає Юрій Бойко. — Ми навіть не можемо сьогодні оцінити технічний стан обладнання, рівень їх руйнувань і необхідні засоби для відновлення теплопостачання. І тому уряд після їх звільнення має бути готовий до будь-яких ситуацій. Звичайно, у тих випадках, де це можливо, влада намагатиметься максимально швидко відновлювати роботу місцевих котелень. Проте на той випадок, якщо це виявиться неможливим, Кабінет міністрів планує створити альтернативні способи забезпечення людей теплом. Для цього планується створити парк мобільних невеликих котелень, які можуть працювати на газі, електроенергії, а також на різних видах твердого палива. Такі котельні здатні опалювати один чи декілька сусідніх будинків. Якщо ж в якихось населених пунктах роботу таких котелень організувати буде неможливо, місцева влада повинна створити можливість облаштування тимчасових помешкань, куди можна буде евакуювати людей, щоб вони могли перебути зиму в теплі».
Реальний реверс
Визначальним фактором для успішного проходження опалювального сезону є накопичення протягом літа необхідної кількості енергоносіїв, переважно газу, на якому працює більшість котелень та ТЕЦ в Україні.
Власний видобуток, як правило, не забезпечує всіх потреб країни. Крім того, він цього року скорочується через війну, зокрема тому, що ключовий регіон газовидобутку – Харківська область – знаходиться в епіцентрі бойових дій. Ці проблеми вирішуються за рахунок імпорту. Після початку війни в 2014 році це був переважно так званий «віртуальний реверс» — тобто Україна купувала газ у європейських постачальників, але за фактом не транспортувала його з Європи, а відбирала з власної газотранспортної системи відповідні обсяги, які йшли на захід транзитом з росії.
Проте через повномасштабне вторгнення рф скористатися «віртуальним реверсом» в нинішньому році, скоріше за все, не вдасться, вважає Юрій Бойко: «Тому «Нафтогаз» працює над тим, щоб організувати канали постачання газу з західного напрямку. Це дозволить не лише надійно отримувати паливо, але й диверсифікувати джерела постачання, отримуючи газ, видобутий не в росії».
Скільки саме газу потрібно буде імпортувати в нинішньому році, сьогодні оцінити важко, оскільки внаслідок війни та руйнувань припинили свою роботу багато підприємств і, як результат, потреба в газі суттєво скоротилася.
«Уряд орієнтується на те, що до початку зимового сезону в сховищах має бути близько 19 мільярдів кубометрів газу, що дозволить без проблем пройти опалювальний сезон, — говорить Бойко. — На сьогоднішній день НАК «Нафтогаз» викуповує та спрямовує в підземні сховища весь надлишок (по відношенню до споживання) газу вітчизняного видобутку і працює над пошуком додаткових зовнішніх обсягів для того, щоб забезпечити необхідний запас на зиму».
Втім зараз невідомо, скільки газу вже накопичено. «Нафтогаз» такі дані не надає. За словами голови комітету Верховної Ради з енергетики Андрія Геруса, українські компанії наразі видобувають газу більше, ніж потрібно для споживання, тому відповідні запаси накопичуються у підземних газосховищах для використання взимку. Однак він теж не назвав конкретні цифри щодо накопичення палива.
Що буде з тарифами
Як відомо, ринок газу в Європі зараз знаходиться у нестабільному стані. Різке зростання цін відбулося ще минулої осені. А війна та пов’язане з нею погіршення стосунків між росією та Європейським Союзом зовсім не сприяють їх зниженню. Тож закуповувати необхідні об’єми доведеться за високими цінами, які на сьогоднішній день на європейських хабах складають майже 1000 доларів за 1000 кубометрів (рік тому вони були приблизно втричі нижчими).
Відтак постає традиційне для України питання про те, якими будуть наступної зими тарифи на газ і теплопостачання. І в нинішньому році воно набагато більш актуальне, ніж завжди, оскільки доходи населення через війну значно знизилися.
Втім влада сьогодні задекларувала намір не піддавати людей ціновому шоку. Президент і уряд висловили позицію, що тарифи на комунальні послуги під час війни змінюватися не будуть. Уряд вже підготував відповідний законопроєкт, який незабаром буде розглянутий Верховною Радою і, скоріше за все, він буде ухвалений. Відтак для населення вартість опалення в наступному сезоні залишиться на нинішньому рівні.
Проте це породжує іншу проблему. Адже газ залишається дорогим, і хтось має покрити різницю між його реальною ціною і тарифом, за яким він відпускається населенню і комунальним підприємствам, що забезпечують теплопостачання.
Різниця між ринковою ціною газу і зниженою, що встановлена для побутових споживачів, вже дає про себе знати і може призводити до збоїв в роботі теплопостачальників.
Як це сталося нещодавно з Харківською ТЕЦ-5. За словами голови правління підприємства Олександра Мінковича, з 1 червня компанія «Нафтогаз Трейдинг» встановила нові розцінки для підприємств паливно-енергетичного комплексу. Вони збільшувались утричі — з 7,9 тисяч гривень до 29,4 тисяч гривень за тисячу кубометрів.
«Їх впровадження призводило б до дуже скрутного становища для всієї вітчизняної генерації і, зокрема, унеможливлення діяльності Харківської ТЕЦ-5 в міжопалювальний та опалювальний періоди, — розповів Мінкович. — Професійна спільнота доклала титанічних зусиль, аби ситуація врівноважилася: Міністерство енергетики, НКРЕКП, ТОВ «Нафтогаз Трейдинг», виробники тепла й енергії виступили єдиним фронтом у цьому питанні. В результаті з’явилася постанова Кабінету міністрів щодо покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу».
Ця постанова надала можливість теплогенеруючим підприємствам купувати газ для виробництва тепла за пільговою ціною — 7,5 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Проте використати це паливо немає змоги.
«Проблеми виникають через те, що газ на ТЕЦ використовується для різних задач: виробництва тепла для побутових споживачів, для непобутових споживачів, а також для виробництва електроенергії, — пояснює Юрій Бойко. — І пільгова ціна поширюється лише на той газ, що використовується для надання послуг населенню. Звичайно, влітку опалення не здійснюється, тож за пільговою ціною відпускається лише незначна частина газу, яка використовується для гарячого водопостачання».
Проте з настанням холодів об’єми газу, які теплокомуненерго витрачають на забезпечення комунальних послуг, різко зросте. І уряду доведеться знайти значні кошти для того, щоб субсидувати постачання газу за тарифом, який значно нижчий, ніж ринкова вартість.
«З огляду на зниження бюджетних надходжень, єдиним джерелом такої субсидії може бути лише фінансова допомога зарубіжних партнерів України, — говорить Бойко. — Сьогодні в уряді обговорюється модель такої підтримки. Якщо спрощено її описати, то питання полягає в тому, кому надати компенсацію: відразу «Нафтогазу», чи кінцевим споживачам газу (котельні, ТЕЦ), які таким чином зможуть виплачувати «Нафтогазу» повну вартість палива».
Харківська ТЕЦ-5
Тут варто згадати, що встановлення економічно виправданих цін на енергоносії та комунальні послуги є традиційною вимогою МВФ та інших міжнародних донорів. І згідно з попередніми домовленостями, Україна мала перейти до таких тарифів уже з травня нинішнього року.
Проте, за словами Юрія Бойка, сьогодні у них є розуміння того, що війна є тим самим форс-мажором, який дозволяє зробити виняток із зазвичай суворих умов міжнародних фінансистів. І, скоріше за все, уряду вдасться досягти угоди про виділення фінансування для підтримання сталих комунальних тарифів до закінчення бойових дій.
Ще одне випробуванння
Як зазначалося вище, цього року певні проблеми можуть виникнути, як з імпортом газу, так і з його видобутком в самій Україні. Проте існують можливості для виробництва в країні біогазу, сировиною для якого служать побутові та сільськогосподарські відходи.
Ще восени 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про розвиток виробництва біометану. Проте уряд досі не ухвалив підзаконні акти, які потрібні, щоб забезпечити роботу галузі.
Втім, навіть якщо необхідні регламенти будуть затверджені, виробництво біогазу не вирішить проблему найближчого опалювального сезону, оскільки це питання не одного року.
«В разі, якщо необхідні постанови будуть ухвалені, вітчизняні аграрії при достатніх інвестиціях, можуть протягом декількох років наростити виробництво до 10 мільярдів кубометрів на рік,- говорить директор з розвитку та інвестицій групи компаній Vitagro, колишній голова Держенергоефективності Сергій Савчук. — Це повністю покриє нинішню потребу України в імпорті газу».
А це значить, що цього року прийдеться розраховувати на більш традиційні заходи.
Наразі комунальне господарство країни функціонує у режимі воєнного часу і має ті ж самі проблеми, що й інші галузі. Навіть якщо найближчою зимою газу буде достатньо, а інфраструктуру опалення вдасться більш-менш відновити, опалювальний сезон 2022-2023 років стане одним з серйозних випробувань, з якими стикається Україна. І ці випробування всі ми маємо витримати достойно.
