З березня 2022 року енергосистеми України та Європейського Союзу працюють синхронно, а це означає, що наша країна може експортувати до ЄС електроенергію та заробляти на цьому добрі гроші. Однак через війну багато вітчизняних енергогенеруючих потужностей або пошкоджені, або перебувають під тимчасовою окупацією. Зокрема, захоплено найбільшу в Європі атомну станцію – Запорізьку АЕС. «Апостроф» з’ясовував, чи є перспективи постачання до Європи значних обсягів електроенергії, і чи вистачить її нам самим наступної зими.
Україна може продавати електроенергію в країни Європейського Союзу та отримувати за це добрі гроші, заявила радниця міністра енергетики Лана Зеркаль. «До кінця року за всіх нормальних обставин ми зможемо заробити десь 1,5 мільярда євро», — сказала вона.
Нагадаємо, із середини березня 2022 року українська енергетична система працює синхронно з європейською енергомережею ENTSO -E. Об’єднання української та європейської систем планувалося на 2023 рік, але через війну воно відбулося майже на рік раніше. Наприкінці березня розпочалися комерційні поставки української електроенергії до Польщі.
Наша країна і раніше мала можливість постачати електроенергію до країн Європи, зокрема, з «Бурштинського енергоострова» (до його складу входять Бурштинська ТЕС, Калуська ТЕЦ та Теребле-Ріцька ГЕС), який, на відміну від решти енергосистеми України, був підключений до європейської мережі.
Україна раніше також імпортувала електроенергію – як із країн ЄС, так і з Білорусі, з якою, як і з росією, наша країна мала спільну енергосистему. Сьогодні постачання електрики з Білорусі і, тим більше, з рф, не здійснюються.
Перспективи є
Таким чином, експорт електроенергії до країн ЄС технічно цілком реальний. Пропускна спроможність між двома енергосистемами становить до 2 мегават, при цьому, за твердженням українських чиновників, є можливості для її збільшення.
У постачанні з України зацікавлений і Євросоюз – наша електроенергія дозволить йому скоротити споживання російського газу.
Проте чи дійсно є перспективи стабільного комерційного експорту нашої електроенергії до Європи та заробітку на ньому?
На думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, такі перспективи, безперечно, є. Зокрема, розповів він «Апострофу», експорт буде можливим через те, що зараз утворився певний профіцит енергогенеруючих потужностей через війну у зв’язку з падінням промислового виробництва та загального енергоспоживання, оскільки кілька мільйонів українців залишили країну.
З цим погоджується директор спецпроектів Научно-технического центру «Психея» Геннадий Рябцев. Він також наголосив на падінні споживання електроенергії в Україні через війну, через що з’являється можливість відправляти надлишки на експорт.
«Є Рівненська атомна станція, яка може постачати електричну енергію на Захід, оскільки вона очікувано не буде потрібна в тому обсязі, який був до війни», — сказав Рябцев у коментарі виданню.
За його словами, синхронізація з європейською енергосистемою замислювалася, зокрема, для експорту української електроенергії атомної генерації. «Не знаю, як щодо 1,5 мільярда, але перспективи є», — заявив експерт.
Війна б’є по генерації
Однак треба враховувати і те, що через війну також скорочується генерація.
«Ми втратили дуже багато потужностей — це і найбільша в Європі атомна станція на шість гігават, що становить 25% всіх потужностей (Запорізька АЕС, що має шість енергоблоків по 1000 мегават кожен, яка зараз знаходиться під тимчасовою окупацією — «Апостроф»), крім того, ми втратили Запорізьку теплову електростанцію (зупинена через те, що опинилася під окупацією), а також Луганську (захоплена окупантами), Курахівську, Слов’янську ТЕС (зупинені оскільки знаходяться в епіцентрі бойових дій), — каже Володимир Омельченко.
Запорізька АЕС
Від себе додамо, що це далеко не повний перелік об’єктів генерації, які зараз недоступні Україні з тієї чи іншої причини, і не виключено, що принаймні в якомусь тимчасовому проміжку цей перелік, на жаль, розширюватиметься.
Щодо Запорізької АЕС, то на ній у середині травня побував віце-прем’єр росії Марат Хуснуллін, який заявив, що станція працюватиме в інтересах рф. При цьому він цинічно додав, що електроенергія із Запорізької АЕС може постачатися і для потреб України, якщо наша країна готова платити за неї. Втім, у компанії «Укренерго» стверджують, що наразі ЗАЕС включена в українську мережу, і постачання електроенергії з неї до росії фізично неможливе.
Тим не менш, зараз справді можна говорити про певний профіцит енергогенеруючих потужностей.
«Але в зимовий період, особливо якщо виробництво почне відновлюватися, і якщо ми не повернемо всі свої теплоелектростанції і, звичайно ж, атомну станцію, то особливих перспектив для експорту електричної енергії я не бачу», — резюмував Володимир Омельченко.
Може, не вистачить самим
До речі, про зиму. Уряд попередив громадян, що майбутній опалювальний сезон може стати найбільш складним для країни. При Кабміні вже створено спеціальний штаб, який на постійній основі займатиметься підготовкою до осінньо-зимового періоду.
Основним паливом для теплоелектростанцій є газ і вугілля, і уряд має намір наскільки це можливо забезпечити їх запаси до зими. Зокрема, до підземних сховищ планується закачати близько 19 мільярдів кубометрів газу. Але чи реальною є можливість накопичити такі обсяги, зараз сказати складно.
Більше того, ми добре пам’ятаємо, що минулої зими була реальна загроза колапсу енергетичної системи України, і в багатьох регіонах спостерігалися періодичні відключення електроенергії. Також відбувалися аварійні перетоки електроенергії в пікові періоди навантаження з Білорусі.
А тому не виключено, що і цієї зими нам доведеться імпортувати електроенергію.
«Імпорт електроенергії цілком може знадобитися. Особливо якщо у нас буде дефіцит вугілля і газу», — каже Володимир Омельченко, додаючи при цьому, що такий сценарій не видається катастрофічним.
Геннадій Рябцев, у свою чергу, вважає, що, швидше за все, Україні вистачить власної електроенергії в зимовий період. «Але точно оцінити скільки електроенергії знадобиться, досить складно, тому що дані про це закриті», — зазначив він.
Проте навіть якщо імпорт все ж таки знадобиться, його нескладно буде здійснювати завдяки синхронізації з європейською енергосистемою.
«Не виключено, що ми експортуватимемо базову енергію (яку забезпечують АЕС), а імпортуватимемо у вечірні години для проходження пікових навантажень», — сказав Геннадій Рябцев.
Тут слід пояснити деякі нюанси. Справа в тому, що атомні станції здатні забезпечувати базову енергію — тобто вони не мають можливості для швидкого нарощування або зниження генерації. Саме тому минулого року АЕС, незважаючи на перебої з електроенергією в пікові періоди, нерідко знижували виробництво, а то й відправляли окремі енергоблоки у тимчасовий простой.
При цьому маневрові потужності мають теплоелектростанції. Однак, якщо в опалювальний сезон ТЕС зазнають складнощів з вугіллям та газом, вони можуть не покрити пікові потреби в електроенергії.
Прибутку поки не буде
Таким чином, незважаючи на те, що Україна після синхронізації своєї енергосистеми з європейською мережею отримала можливість експортувати електроенергію до країн ЄС, цього року, ймовірно, забезпечити значні обсяги продажу не вдасться.
«Я говорив би, швидше, не про прибуток, а про можливість нормально пройти опалювальний сезон», — каже Геннадій Рябцев.
Тим не менш, у майбутньому експорт електроенергії в Європу може стати для нашої країни цілком прибутковим бізнесом – причому, як зазначалося вище, взаємовигідним.
Але для цього потрібно буде вирішити існуючі проблеми на вітчизняному ринку електроенергії і почати вести роботу на ньому за європейськими правилами.
«У нас ринок, по суті, працює в ручному режимі. За три роки існування ринку у нас понад сто разів змінювалися правила роботи на ньому, відбувалися серйозні спотворення ринку, і тут роботи непочатий край, – пояснює Володимир Омельченко. – А без цього складно у принципі, розраховувати на серйозну торгівлю з ЄС».
