Уже кілька місяців точаться суперечки навколо вручення повісток різного роду порушникам, і тема все розширюється. Пристрасті розпалилися минулого тижня, коли речник Одеської ОВА Сергій Братчук повідомив, що «привіт від військкомату» вручили парочці, яка прилюдно зайнялася сексом у пляжному барі. А після того як поліція з військовими цієї неділі прийшли на пляж, щоб відловлювати повістками порушників заборони купатися, знову піднялася хвиля емоцій.
Багато військових кажуть, що їх ображає ставлення до армії як до пугала чи виправної установи. Але є й інша думка – мовляв, треба діяти ще жорсткіше, пише КП в Україні.
«Тут вибішує все»
Із «солодкою парочкою» стався конфуз: чоловік виявився іноземцем, а жінка – мешканкою іншої області. Але трохи пересмикує від легкості, з якою до неперевіреної інформації додалося уїдливе: «Гормональний сплеск надалі вони можуть привести до нормального балансу під час бойових дій».
Реакція соцмереж виявилася не на користь одеського гумору.
«Досить принижувати українських військових… Бо таке покарання знецінює щоденний ризик тисяч юнаків та дівчат, які добровільно пішли захищати країну», — написав у Фейсбуці засновник гуманістичного руху UAnimals Олександр Тодорчук.
Понад 400 людей поділилися його постом та понад 70 підтримали коментарями.
Нещодавнє полювання за пляжниками жорстко прокоментував колишній радник міністра оборони Юрій Бірков:
«Тут мене вибішує все. І абсурдність постійного наративу «порушив – отримай повістку», який створює із ЗСУ виправну установу. І безглузде вручення повісток на пляжі, бо викликати треба за необхідними «ВОСівками» (військово-обліковими спеціальностями. – Ред.), а не за наявністю пляжних піщинок, що прилипли до жопи», — написав Бірюков і за три години набрав 427 коментарів.
У неділю, 12 червня, поліція з військовими прийшли на пляж Одеси, щоб карати повістками порушників заборони купатися. Фото: Українська служба інформації
Частини і так укомплектовані
«Безпрецедентну акцію» також через Фейсбук ще 24 березня оголосив заступник начальника департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький :
«На час війни всіх неввічливих на блокпостах, порушників комендантської години та грубих порушників ПДР чекає спеціальний приз. Окрім адміністративної відповідальності ми сприяємо отриманню ще такого спеціального подарунка, як направлення на військово-лікарську комісію з подальшим оформленням до підрозділів ЗСУ», — написав він.
Заява була написана так весело, зі смайликами, що не всі сприйняли її всерйоз. Проте відтоді у мережі регулярно з’являється офіційна інформація з різних областей України про те, як п’яним водіям та порушникам комендантської години вручають направлення до центрів комплектації та соціальної підтримки (колишні військкомати).
– До нас і зараз спрямовують порушників, таке було рішення голови Львівської ОВА Максима Козацького, – підтвердила «КП в Україні» речник центру комплектування Львівської області Марія Левко. – Але ми лише перевіряємо та ставимо на облік, якщо такого немає. І без цих людей частини повністю доукомплектовуємо за спеціальностями та добровольцями.
Армії не потрібні нехлюї
Під час воєнного стану правила отримання повісток відрізняються від мирного часу. Їх можуть вручати на блокпостах, що досить часто відбувається, на вулиці, у супермаркеті. Та хоч у громадському туалеті. Інше питання, яка мотивація. Наприклад, у Трускавці у такий спосіб зібралися вирішити проблему нелегальних купань в озері, яке є резервом питної води. А то, кажуть, не допомагають ані огорожі, ані відеокамери, ані правоохоронці.
13 червня на апаратній нараді у міськраді ухвалили рішення, що рейди місцевого водоканалу супроводжуватимуть не лише поліція, а й представники центру комплектування. Військовозобов’язаним виписуватимуть повістки на місці, решті – штрафи.
З таким підходом логічно влаштовувати засідки біля світлофорів та видавати повістки тим, хто переходить дорогу на червоне світло.
— Я не уповноважений надавати офіційні коментарі, але можу висловити особисту думку. Ця ініціатива йде не від нас і навіть може бути спрямована проти нас, – каже один із співробітників Генштабу ЗСУ. — Не можна перекручувати ідею призову на захист батьківщини. Як це робиться у Росії. У нас кожен військовозобов’язаний за законом має особисто прийти та стати на облік, залишити свої контактні дані. Коли буде потреба, його викличуть до центру комплектування та направлять на службу з військової спеціальності.
Співрозмовник каже, що не знає автора ініціативи «покарання порушників», але впевнений, що це не вказівка та не розпорядження Генштабу:
— Порушниками мають займатися правоохоронні органи, а всі військовозобов’язані, які призиваються, приходять самі. ВСУ потрібні мотивовані люди, а не нехлюї.
Ці фото були виставлені у мережі 24 березня. Олексій Білошицький прокоментував їх: «Перші переможці вже здобули свої призи». Фото: facebook.com/Bilosh
У деяких вдома вже по п’ять повісток
Військовослужбовець Денис Ярославський згадує 2015 рік, коли він був начальником Голосіївського райуправління поліції Києва.
— Нам прийшла рознарядка ходити по нічних клубах разом із військкомами та вручати повістки. Щовечора вимагали показники. У результаті все перетворилося на «паличну систему» – потрібен був не ефект, а статистика, скільки виписали. Те ж саме відбувається і наразі.
Я знаю людей, які щодня їздять через одні й ті ж блокпости. Їм дають повістку, вони кажуть, що вже одержали. Відповідають: це нас не цікавить, беріть ще одну. У деяких вдома цих повісток уже по п’ять-шість штук. Відбувається непотрібна рутина, що викликає нерозуміння. Такий собі комедійний епізод під час війни. Я категорично проти.
На думку експерта, виклики до центрів комплектування мають бути системними після аналізу потреб.
— Офіцер запасу, який служив у Нацполіції, приходить і проситься на фронт. А йому кажуть: місць нема, ставайте в чергу. Сьогодні офіцерських посад не знайти, у рядовому складі своя окрема історія. А якихось порушників лякають армією та штовхають у центри комплектування.
Найпарадоксальніше, каже Денис Ярославський, що долю повісток, як правило, не відстежують.
— Якщо ми хочемо виправити п’яного за кермом армією, то маємо вести його до військкомату одразу, поставити на облік, направити на медкомісію, дивитися, де він може стати у нагоді. Але це довго, складно. Тому дають повістку, і більше нічого не відбувається.
Є думка
Нехай йдуть і риють окопи
Один із організаторів руху «Армія-SOS», а нині боєць Юрій Касьянов вважає:
— Це дуже погано, що нічого не відбувається із порушниками. Треба мобілізувати – і до штрафбату. Так, ображає, що армію представляють як покарання. Але також ображає, що хтось може їздити п’яним за кермом, коли війна. Армії не потрібні алкоголіки. Але нехай ідуть і риють окопи.
Якби забирали до штрафбату, то це нікого б із нормальних військових не ображало, упевнений Юрій Касьянов.
З такою думкою погоджується і кандидат військових наук, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко:
– Вручення повісток за порушення не суперечить законодавству. Якщо комусь щось не подобається, то нехай вигадає, як виховувати порушників інакше. Розмови можна вести довго та нудно. А таким чином виховання діє швидко.
Експерт вважає, що слід відродити штрафбати для внутрішніх потреб. І у своїх міркуваннях йде ще далі – треба розслідувати, хто здав південь України, треба повернути страту для російських військових, які бомбили міста та розстрілювали мирне населення.
— Вони розуміють лише силу. У Росії смертної кари немає, але у «Л/ДНР» вона є. І вже винесено вирок чотирьом іноземцям, які захищали Україну в лавах ЗСУ. Якщо важко прийняти закон, то страту можна запровадити на один день, є така світова практика. І якщо розстріляють чотирьох наших полонених, то ми маємо розстріляти стільки ж плюс один.
