Паливний хорор в Україні, схоже, отримав сіквел. Щойно уряду вдалося сяк-так закрити дефіцит пального на АЗС, як виникла інша проблема – паливна “бодяга”. У Держпродспоживслужбі поскаржилися, що через мораторій на перевірки нечисті на руку бізнесмени пустилися в усі тяжкі і почали нещадно розбавляти пальне, щоб отримувати надприбутки. За такої господарської діяльності, за оцінками чиновників, через 2-3 місяці українцям взагалі не буде на чому їздити, адже бодяга в бензобаку повільно “вбиває” автомобілі. Чи все так все погано з якістю палива в Україні і чи варто скасовувати мораторій – з’ясовував “Апостроф“.

Бодяга у баку

Вже понад три місяці в Україні діє заборона на планові та позапланові перевірки бізнесу, запроваджена постановою Кабміну №303. Логіка у тому, щоб у воєнний час підприємства працювали без перебоїв, не відволікаючись на перевірку чиновників. Дозволили залишити державний контроль лише за цінами на соціально значущі товари, зокрема, і пальне.

Багато АЗС перевірку на цінову доброчесність не пройшли: за останні півтора місяці лише у столиці виявили 100 порушень на загальну суму штрафів у 1,5 мільйона гривень.

Тепер же у Держпродспоживслужбі знову б’ють на сполох.

“Щодо якості пального та метрологічної повірки кількості залитого пального – це справді проблематика. На жаль, Кабінетом міністрів у зв’язку з військовим становищем накладено мораторій на певні перевірки. У зв’язку з цим деякі АЗС здійснюють шахрайські дії. Вже направлена інформація Кабміну про відновлення контролю над метрологічним наглядом, а це перевірки якості. Тому що через 2-3 місяці на автомобілях ми не зможемо їздити, якщо використовуватимемо те пальне, яке сьогодні фактично розводять із невідомою речовиною”, – зазначив начальник столичного управління Держпродспоживслужби Олег Рубан.

Справді, українські водії у соцмережах скаржаться, що якість пального не на висоті.

“Бензин начебто привозять із Європи, але таке почуття, що розбавляють якимись розчинниками” – пише Василь Непорадний.

“Ця бодяга навіть горіти не хоче”, – додає Дмитро Зеленський.

“Те, що паливо в Європі хороше купують – це так. Але ж ви знаєте, що бодяжать у цистернах, поки вони їдуть до заправки”, – зазначає автомобіліст Андрій.

Чи варто говорити, що неякісне пальне для авто є серйозною небезпекою: погіршується робота свічок запалювання, порушується робота паливної системи, йде навантаження на бензонасос, забиваються форсунки, прискорюється знос двигуна.

Замкнуте коло

Але тут варто зазначити, що проблема фальсифікату палива в Україні була і до війни. Тож чи дійсно критичні її масштаби зараз?

“Скарги справді є, – каже “Апострофу” директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн. – Ціни високі та мотивація для створення фальсифікату велика. Але не можна сказати, що це критичні обсяги. Не думаю, що є більше 10% того бензину сумнівної якості. Проблема є, але не така критична”.

“Окрім поширення у ЗМІ певних тез, конкретні цифри не називаються. Якщо хочуть зняти мораторій, то нехай покажуть скарги, висновки. Нехай скажуть, де неякісне пальне. Крім заяв зараз немає документально підтверджених даних, що паливо на заправках у нас дико не відповідає стандартам”, – додає аналітик UPECO Олександр Сіренко, коментуючи ситуацію “Апострофу”.

У столичному управлінні Держпродспоживслужби визнають, що масштаби проблеми на сьогодні складно окреслити.

Але тому й складно, що діє мораторій.

“Деякі недобропорядні бізнесмени йдуть на зниження літражу та якості самого пального, шляхом додавання домішок. Щодня у нас реєструється від 5 до 10 звернень щодо нестачі пального та неякісної роботи двигуна. З метою захисту, насамперед споживачів, необхідно провести лабораторні дослідження пального та надати достовірну інформацію після проведення досліджень”, – сказав “Апострофу” Олег Рубан.

Виходить замкнене коло: встановити реальний стан справ із розливом фальсифікату заважає мораторій, але щоб його зняти, треба розуміти реальний стан справ.

Проте, за словами Олександра Сіренка, не відреагувати на звернення водія Держпродспоживслужба не може.

“Якщо я в бак щось не те залив, то відповідний орган повинен реагувати. Він не може прикинутися, що в нього зараз мораторій”, – зазначає Олександр Сіренко.

Втім, експерти радять не забувати, що пальне нижчої якості може цілком легально бути присутнім на ринку.

“У березні держава знизила вимоги до якості та дозволила продавати продукт якості Євро-3, Євро-4. Фактично легалізували ту продукцію, яка раніше не відповідала жорсткішим критеріям якості”, – зазначає Куюн.

Тому, за словами одного з учасників паливного ринку, який побажав зберегти анонімність, боротьба за відміну мораторію на перевірки – елемент конкурентної боротьби між імпортерами та внутрішніми виробниками пального.

“Кардинально нічого не змінилося, але комусь потрібно, щоб розпочалися перевірки. Пального в Україні достатньо, щоб черги просто зникли. Зараз ми імпортуємо бензину більше, ніж у січні та лютому. І зараз триває боротьба між мережами АЗС за клієнтуру. Тому у вуха наших чиновників вже могли вкласти ідею: зараз на ринку дуже вдалий момент, щоб його сегментувати та прикрити тих, хто продає спиртовий бензин чи ще щось. Цим займалися, до слова, весь 2021 рік і були витрачені божевільні гроші на те, щоб медійно і корупційно “мочити” міні-заводи, деякі мережі. Зараз, я припускаю, ми бачимо продовження цієї війни, – каже співрозмовник видання. – Є частина продукту, яка досі виробляється в Україні. Цей продукт якості від Євро-3 до Євро 5. І мені здається, що зараз хтось вирішив, що сьогодні вдалий момент зробити нашу країну на 100% залежною від імпорту пального. Цього не можна повторювати. Тому розмови про неякісний бензин натякають на продукцію міні-заводів. Це робиться на користь одних із учасників ринку, які відчувають, що ринок насичується і точиться боротьба за клієнтуру. Якщо зараз служба вирішить провести перевірки по всій країні, вона просто “підгодується”.

Водночас експерти запевняють, що механізми притягнення до відповідальності виробників фальсифікату мають бути навіть незважаючи на мораторій.

“Контроль має бути, але не такий, як раніше, коли складалися якісь списки, перевірки всіх поспіль… Потрібно, щоб у споживача був механізм поскаржитися на АЗС і його оперативно перевірили. А сьогодні ти хоч скаржся, хоч ні, перевіряти ніхто не буде, тому що немає відповідної процедури. А масштабні програми перевірок зараз, м’яко кажучи, несвоєчасні, адже вони дорогі, вимагають багато ресурсів та людей”, – резюмував Сергій Куюн.

Комментарии