До чого призведе «блокада Калінінграда»

17 червня Литва повідомила Росію, що припинить залізничний транзит через кордон низки російських товарів, які перебувають під санкціями Євросоюзу. Так, під заборону потрапили до 50% вантажів, що поставлялися у калінінградський напівексклав вантажів, у тому числі будівельні матеріали й метали.

У Російській Раді Федерації почали погрожувати Литві, що коли «ЄС негайно не виправить ситуацію, то у РФ будуть розв’язані руки для вирішення питання будь-якими способами». Також представники російської влади називають дії Литви «повною блокадою Калінінграда», пише КП в Україні.

Список товарів, транзит яких із території Росії на територію її напівексклаву заборонено, визначено останньою редакцією регламенту Ради Європейського Союзу. У ньому міститься заборона на ввезення, трансфер або транспортування продуктів із заліза, сталі та деяких інших металів, а також ікри, алкоголю, добрив, лісу та товарів з дерева, склотари й цементу. Для провезення добрив визначено квоти. З 10 серпня почне діяти заборона на транспортування вугілля, з 5 грудня – нафти, з 5 лютого наступного року – нафтопродуктів.

Відповідь Росії

У Росії, звісно, «пригорає» із цього приводу. Губернатор Калінінградської області Антон Аліханов оголосив, що це «намагання економічного удушення нашого регіону». Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що рішення Вільнюса безпрецедентне, це «порушення всього і вся».

Голова комітету Ради Федерації з конституційного законодавства Андрій Клішас був куди менш стриманий: «Спроба встановлення фактичної блокади Калінінградської області з боку Литви є порушенням суверенітету Росії над цим регіоном і може бути підставою для дуже жорстких і абсолютно законних дій».

Через це секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев навіть приїхав 21 червня до області Калінінграда на нараду з національної безпеки на північному заході Росії.

І у своєму класичному стилі Москва почала залякувати сусідів. Балтійський флот Росії розпочав навчання з бойовими стрільбами у Калінінградській області. У них візьмуть участь близько 1 тисячі військових та понад 100 одиниць військової техніки. Зазначається, що артилеристам і ракетникам належить виконати кілька сотень вогневих завдань із застосуванням РСЗВ «Град» та «Ураган», великокаліберних гармат «Гіацинт», самохідних артилерійських установок «Мста-С», «Акація» та «Гвоздика».

Реакція України та ЄС: небезпеки немає

Глава МЗС України Дмитро Кулеба нагадав, що Росії нема кого звинувачувати у ситуації окрім себе. “РФ не має права погрожувати Литві. Москва має звинувачувати лише себе за наслідки неспровокованого та невиправданого вторгнення до України. Ми вітаємо принципову позицію Литви і твердо підтримуємо наших литовських друзів”, — заявив Дмитро Кулеба.

А головний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель поки що не прогнозує нового витка серйозної напруги у відносинах із РФ через припинення транзиту до області Калінінграда.

“Не можна порівнювати ситуацію у Калінінграді із ситуацією в Україні для світової спільноти. Ситуація у Калінінграді не торкнеться решти світу, але решту світу зачіпає ситуація, яка розгортається в Україні”, — зазначив Боррель.

Буде економічна війна

До серйозних наслідків цей конфлікт навряд чи призведе, тому що можливості Росії на литовському напрямі досить обмежені. До того ж силовий варіант в умовах агресії проти України, що триває, загрожує конфліктом з НАТО.

Тому, швидше за все, Росія відповідатиме економічними заходами. Губернатор Калінінградської області Антон Аліханов припустився зустрічної заборони на транзит. «Давайте відкриємо карту та подивимося, куди їм везти ті вантажі, які доставляються до них у порти. Якщо виключити транзит через територію РФ, то їхня конкурентоспроможність не те що сильно падає, а просто обнулюється», — сказав він. А депутат Держдуми від «Єдиної Росії» Олег Морозов запропонував запровадити санкційну заборону на всі литовські товари, а також призупинити енерготрафік з Білорусі.

— Судячи з реакції росіян, це дуже болючий для них крок. Але, незважаючи на їхні погрози, військової небезпеки для Литви немає. По-перше, Росія не може розпорошувати свої сили на тлі військових провалів в Україні. Крім того, Литва є членом НАТО, а це означає, що вона не «по зубах» Москві. Тож конфлікт, швидше за все, відбуватиметься у логістичній та економічній площинах, — прогнозує політолог Вадим Карасьов.

Західні ЗМІ

The Guardian:

«На вихідних у Калінінграді почалася паніка після того, як влада регіону заявила, що Литва готується закрити залізничне та газове сполучення з Росією. Затиснутий між Литвою на півночі та сході й Польщею на півдні, Калінінград знаходиться приблизно за 800 миль (1300 км) від Москви і залежить від того, що більша частина його поставок надходить залізницею. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що Вільнюс має скасувати «явно ворожий» крок.

Міністр закордонних справ Литви Габрієлюс Ландсбергіс заявив, що Москва розповсюджує неправдиву інформацію і що державна залізнична служба діє законно, просто виконуючи санкційний режим ЄС, який забороняє постачання до Росії сталі або товарів із залізної руди».

The Washington Post:

«Калінінградський ексклав, у якому проживає близько 430 000 осіб, оточений Литвою та Польщею, ще однією країною ЄС на півдні та ізольований від решти Росії. Потяги з товарами для Калінінграда прямують через Білорусь та Литву. Транзиту через Польщу немає. Росія, як і раніше, може постачати ексклав морським шляхом, не порушуючи санкцій ЄС.

Калінінград, де базується російський Балтійський флот, є єдиним незамерзаючим Балтійським портом Росії. Москва також розмістила там ракети «Іскандер», які здатні нести ядерну зброю».

Financial Times:

«Москва пригрозила помститися Литві після того, як прибалтійська держава зупинила залізничні перевезення російських товарів до Калінінградського ексклаву під санкціями ЄС. Губернатор Калінінградської області Антон Аліханов заявив, що провінція може доставляти товари, які підпадають під санкції, через Балтійське море, але сказав, що додаткові витрати зроблять транзит економічно невигідним».